Глава української дипломатії підкреслив, що загострення між Україною та Польщею не несе користі ані українцям, ані полякам.

Міністр зазначив, що за майже два роки вдалося відновити конструктивний діалог між Україною та Польщею: розблокувати пошуки й ексгумації, провести перепоховання жертв, а також відновити роботу конгресу істориків, перевівши обговорення складних сторінок спільної історії у площину фахової та науково обґрунтованої дискусії. Це сприяло діалогу з чутливих питань і кращому взаєморозумінню між сторонами. Глава МЗС наголосив, що це «абсолютно правильний підхід взаємної поваги, визнання та чесності».

«Не можна підважувати його та розкручувати маховик ненависті. Тим більше в умовах, коли над усіма нами – українцями, поляками, іншими європейцями – знову нависає загроза з боку нашого споконвічного ворога Росії. Не можна забувати, що боротьба один з одним призведе до краю прірви», – заявив Сибіга.

Він закликав усвідомити це, знизити градус емоцій, залишити спільну історію на розгляд фахівців-істориків та сфокусуватися разом на головному – протидії спільному ворогу, зміцненні нашої європейської безпеки, захисті вільного майбутнього наших народів.

Міністр також зазначив, що назва підрозділу була вибором українських військових, які заслуговують на безумовну повагу, бо сьогодні саме вони тримають лінію фронту та захисту всієї Європи від російської загрози і платять за це найвищу ціну.

«Я точно знаю, що наші військові навіть близько не мали нічого антипольського на думці. Для них йшлося про вшанування тих, хто так само багато років тому боровся проти імперської Москви, більшовицько-комуністичної окупації та репресій», – зауважив Сибіга.

У цьому контексті він нагадав, що Україна, так само як Польща, йшла до своєї незалежності важкою працею та боротьбою – своїм власним шляхом.

«Ми вдячні Польщі за її лідерську роль у підтримці України в цей страшний час війни. Прагнемо обговорювати всі питання, зокрема й найскладніші, у дусі взаєморозуміння та відкритості. Закликаємо до діалогу та зміцнення наших відносин відповідно до пріоритетів безпеки й благополучного майбутнього наших держав», – зазначив глава української дипломатії.

Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

У МЗС Польщі засудили це рішення.

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.

Заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко та тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасєвіч обговорили суспільне сприйняття в Україні та Польщі присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».

Одним із ключових російських політичних завдань є обмеження безпекових, економічних та інших стратегічних зв’язків України із Молдовою, державами Південного Кавказу, Близького Сходу та Затоки.

Захід зібрав близько 250 парламентаріїв з усіх країн Альянсу і держав-партнерів.

Заступник міністра оборони закликав міжнародних партнерів оперативно посилити підтримку України у критично важливих напрямах, зважаючи на інтенсивність бойових дій та ситуацію на полі бою.

Серед головних пріоритетів: фінансування постачання засобів ППО та іншого критичного озброєння через Prioritized Ukraine Requirements List (PURL); закупівля зенітних ракет для систем Patriot; закупівля далекобійних 155-міліметрових артилерійських боєприпасів у межах Чеської ініціативи; пряме фінансування виробництва українських дронів та ракет.

За словами Баніка, «для України насамперед важливо закуповувати те озброєння і військову техніку, яка може бути поставлена на фронт уже цього року. Наша промисловість має унікальні виробничі потужності й здатна випускати до 20 мільйонів дронів щорічно, а також тисячі ракет для глибоких ударів та протиповітряної оборони».

Заступник міністра додав, що за умови наявності фінансування ці потужності можуть бути повністю задіяні протягом кількох місяців.

Банік ознайомив парламентаріїв із результатами застосування українських інновацій на полі бою.

Так, завдяки middle-strike дронам українські військові здійснюють близько п’яти тисяч ударів на місяць на відстань понад 20 км, працюючи над повним блокуванням російської логістики в глибині території ворога.

Україні вдалося зробити війну значно більш технологічною та дешевшою. Прикладом цього є ефективне застосування FPV-дронів та впровадження лінійки унікальних цифрових продуктів, які дозволяють вести розвідку, аналітику та здійснювати розрахунки в режимі реального часу.

«Зараз у Міністерстві оборони вся команда об’єднує стратегічне бачення з глибоким розумінням поля бою, щоб кожне рішення чітко відповідало найважливішим пріоритетам нашого війська», – зазначив Банік.

Для збереження технологічної переваги та витіснення ворога Україні необхідне системне нарощення фінансування.

Банік закликав партнерів надати додаткове двостороннє фінансування (на додачу до позики ЄС), щоб досягти цільового показника у 60 мільярдів доларів допомоги цього року.

Водночас він висловив вдячність Парламентській асамблеї НАТО та країнам-партнерам за всебічну підтримку з перших днів повномасштабного вторгнення і запевнив у готовності розбудовувати довгострокову взаємовигідну співпрацю.

«Ми хочемо розвивати наші відносини з членами НАТО у взаємовигідне партнерство. Цього року ми готові віддати Європі більше: випробовуючи ваші продукти на нашому полі бою, ділячись технологіями та даними, а також надаючи засвоєні уроки, які допоможуть зміцнити ваші власні армії. Я говорю про математику війни і, що найважливіше, про нашу перевірену здатність відновлювати та успішно нарощувати оборонне виробництво в умовах активної повномасштабної війни», – підкреслив Банік.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Андрій Сибіга у виступі на міжнародному форумі «Архітектура безпеки» зазначив, що союзники мають усвідомити, що членство України в НАТО є не лише доцільним рішенням з погляду безпеки, а й економічно вигідною моделлю майбутнього для всієї Європи.

Фото: Міноборони