Connect with us

Відбудова

Вода, тепло, житло. Як Данія підставляє плече Миколаївщині

Published

on


Від початку повномасштабного вторгнення до серпня 2025 року Данія вклала у відновлення та розвиток області 213 млн євро

Миколаївщина – один із регіонів України, що найбільше постраждали під час повномасштабної російсько-української війни. За інформацією ОВА, в області пошкоджено або зруйновано близько 16 тисяч об’єктів. Відновити все це завдяки місцевим ресурсам нереально, а державні кошти насамперед спрямовуються на оборону країни. За таких умов важко переоцінити підтримку, яку надають міжнародні партнери. Наразі найбільший обсяг допомоги Миколаївщині надходить від Данії.

ЗМЕНШИТИ ВТРАТИ І ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ

Співпраця Королівства Данії з Миколаївською областю – успішний приклад взаємодії з міжнародними партнерами під час війни. Для кращої координації зусиль у січні 2024 року в Миколаєві відкрили Офіс посольства Данії в Україні. Його очолив Якоб Торрільд Хансен, який працював на той час військовим аташе.

Якоб Торрільд Хансен

За підтримки Данії, зокрема, передали області 19 мобільних котелень, 353 генератори, 48 водонасосів, 28 водонапірних башт, когенераційні установки, 39 автобусів, серед них 27 шкільних, 18 тролейбусів, понад 60 одиниць різноманітної автомобільної і будівельної техніки, 16 установок для пожежогасіння і ще багато чого іншого.

Цей проєкт співпраці отримав продовження: нещодавно стартувала нова Перехідна програма підтримки України на 2025–2028 роки із загальним бюджетом 375 млн євро. Причому 60 відсотків цієї суми – понад 225 млн євро – буде спрямовано на Миколаїв та область.

За словами Якоба Хансена, нова програма є більш структурованою, ніж попередня. Вона називається перехідною, бо є надія, що в 2028 році вже буде змога перейти на більш довгострокове планування.

Данські фахівці долучилися до розроблення майстер-плану розвитку міста Миколаєва до 2050 року, зокрема, у напрямах водопостачання, водовідведення, опалення, електропостачання та поводження з відходами.

– У минулі роки першочерговим завданням було термінове відновлення цивільної інфраструктури Миколаєва, що зазнала значних руйнувань під час обстрілів. Наші зусилля були спрямовані на те, щоб якомога більше людей повернулося і залишилося тут жити. Тож ми закуповували велику кількість будматеріалів та інструментів для ремонту дахів, фасадів, встановлення дверей, вікон, внутрішньобудинкових систем і багато чого іншого. Тепер робота спрямована на більш планомірне розв’язання проблем, – розповідає пан Хансен.

Через те що у квітні 2022 року росіяни підірвали водогін, Миколаїв був позбавлений доступу до питної води.

– По місту відкрили близько 200 точок роздачі питної води зі свердловин за спеціальною технологією очищення (зворотний осмос), 80 із яких – завдяки Данії. Це був один із перших наших успішних проєктів у рамках партнерства з Миколаєвом, – наголошує керівник Офісу.

Паралельно розпочалася системна допомога КП «Миколаївводоканал» – встановлювали сучасні енергоефективні насоси та замінювали труби. Коштом Королівства Данії вже проклали кілька десятків кілометрів нових трубопроводів, хоча загалом необхідно оновити принаймні 200 кілометрів.

Сьогодні багато говорять, що треба збільшувати генерацію енергії та тепла, щоб забезпечити населення й економіку. Але, на переконання Хансена, не менш важливою є проблема неефективного енерговикористання. Бо, скажімо, у мережах Миколаєва втрати води сягають понад 50 відсотків. А причини надмірних витрат електрики – як старе обладнання, що споживає у 3–5 разів більше електроенергії, ніж могло б, так і зношені труби, які роз’їдала корозія ще до повномасштабної війни. А солона вода, яку довелося запустити в систему з Бузького лиману після підриву водогону Дніпро – Миколаїв, додатково їх зруйнувала. Це означає, що витрачається багато електроенергії, щоб качати воду, яка ніколи не дійде до споживача.

Зменшення втрат можливе завдяки обладнанню для виявлення вразливих ділянок та ліквідації поривів, встановлення водомірів, автоматизації управління активами. Треба зменшити і витоки, і комерційні втрати. Це допоможе заощадити значні кошти.

– Планується реалізація проєкту реконструкції водомереж у Корабельному районі Миколаєва. Його вартість – приблизно 5,36 млн євро. Проєкт охопить 36 вулиць із загальною протяжністю нових трубопроводів близько 23 кілометрів. Щойно відбувся тендер, а у 2026 році почнуть замінювати труби, встановлювати лічильники, датчики тощо. Після завершення проєкту понад 70 тисяч мешканців міста відчують поліпшення водопостачання. Роботи фінансуються грантом від уряду Данії під управлінням Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO). За допомоги Данської ради у справах біженців ми вже замінюємо труби в різних районах міста, але проєкт у Корабельному районі є більш масштабним порівняно з іншими, – стверджує пан Хансен.

І додає, що не менш важливий напрям – реконструкція систем водовідведення, зокрема, встановлення нових станцій очищення стічних вод.

ДАНСЬКИЙ ШЛЯХ ПОРЯТУНКУ МИКОЛАЇВСЬКИХ МЕРЕЖ

Відчутною є й підтримка Данії у сфері теплопостачання. Яскравий приклад – КП «Миколаївтеплоенерго», де коштом уряду цієї країни встановлено цілу низку котелень та когенераційних установок. І це не випадково. На думку керівника данського Офісу, в умовах війни доцільно мати децентралізовані джерела тепла й енергопостачання, адже великі об’єкти дуже вразливі до ударів ворога.

Допомагають данці й Миколаївській ТЕЦ, яка є державним підприємством. Чи не вперше за багато десятків років тут триває масштабна заміна застарілих аварійних тепломереж, через порив яких щороку страждали десятки тисяч мешканців міста.

У миколаївських системах теплопостачання також фіксуються значні втрати, бо інфраструктура застаріла й енергонеефективна. Щоб люди мали змогу економити і водночас отримувати якісну послугу, данська сторона концентрує увагу на встановленні індивідуальних теплових пунктів у багатоповерхівках та заміні теплотрас.

Данія системно підтримує комунальні підприємства міста. На думку пана Хансена, їм не вистачає робочих рук, фінансів і технічних можливостей. Тож ці сфери поки що є найбільш вразливими: «Протягом усіх цих років в інфраструктуру вкладалося дуже мало коштів. Вона ще радянська, енергозатратна. Співробітники підприємств це розуміють, роблять усе, щоб упоратися з викликами, а ми їх підтримуємо. Я регулярно пересвідчуюсь, як вони щодня борються, щоб забезпечити мешканців теплом, водою, електроенергією та транспортом, і ми повинні їм максимально допомогти новим обладнанням та навчанням».

Водночас данські партнери не лише вкладають кошти у відбудову, а й сприяють реформуванню управлінських процесів, щоб зробити їх прозорими й такими, що відповідають європейським стандартам.

– Просто давати допомогу і нічого не змінювати у системі означатиме, що українська сторона лише лататиме дірки. Ми ж прагнемо, щоб місцева влада в подальшому могла сама краще планувати й інвестувати у свою інфраструктуру. Один із прикладів – удосконалення стратегічного планування та процесу закупівель КП «Миколаївводоканал». Там впроваджено низку змін, зокрема, створено Наглядову раду. Це дало конкретний результат уже цьогоріч: підприємство змогло заощадити 10–12 млн грн на закупівлях через поліпшення процедур. Тепер триває робота з міською владою, щоб поширити цей досвід і практику корпоративного управління й на інші комунальні підприємства. Передусім Миколаївлектротранс та Миколаївоблтеплоенерго. Вони вже пройшли аудит й отримали гідні результати незалежної Оцінки доброчесності та корпоративного управління за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС, – наголосив представник Данії.

ВІД УКРИТТІВ – ДО НОВИХ ДОМІВОК

Ще один важливий напрям співпраці Данії з Миколаївщиною – відновлення після обстрілів житлових будинків та соціальних закладів. На сьогодні вже відремонтовано 42 багатоповерхівки, близько 40 об’єктів соціальної інфраструктури, облаштовано декілька десятків укриттів у школах та інших установах, створено молодіжні центри, офіси відновлення і багато чого іншого.

Відкрили також два нових сучасних ЦНАПи у Миколаєві та ще по одному – у Баштанському та Миколаївському районах. Проблема особливо актуальна для віддалених громад області.

– Тож ми прагнемо наблизити послуги до них. А освітні простори й укриття – це питання безпеки та необхідна умова, щоб школи й дитсадки могли реально функціонувати, адже війна триває і ми маємо бути готовими до можливих викликів.

Попереду в нас ще багато роботи. Але хочу зазначити, що під час вибору проєктів ми не шукаємо престижних напрямів, а концентруємо увагу на тих, що дадуть конкретний відчутний результат для людей уже сьогодні або найближчим часом.

Я знаю, що миколаївці багато страждають під час війни, і дехто ставиться до темпів відбудови з певною нетерпеливістю. Але запевняю: ми робимо все так швидко, як можемо. Я вірю в миколаївців, у захваті від їхньої сили та стійкості й запевняю, що Данія підставлятиме плече стільки, скільки буде потрібно, – наголосив Якоб Хансен.

Алла Мірошниченко, Миколаїв

Фото авторки та пресслужби Миколаївської міської ради



Джерело

Відбудова

На Київщині відремонтували ще один зруйнований на початку війни міст

Published

on


У Київській області завершено ремонт зруйнованого на початку війни мосту в межах пілотного проєкту з відбудови шести мостів за підтримки Великої Британії.

Про це у Телеграмі повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.

«На Київщині за підтримки Великої Британії відбудували міст, зруйнований на початку повномасштабного вторгнення Росії <…> Відновлення мосту стало частиною пілотного проєкту з відбудови шести мостів Київської області, реалізованого завдяки підтримці Великої Британії», – йдеться в повідомленні.

Відновлений міст на автомобільній дорозі Р-69 поблизу села Хотянівка став четвертим із шести, які вже відкриті для руху. Завершення решти робіт заплановане на 2026 рік.

Читайте також: В Україні відбудували вже 700 медзакладів, пошкоджених або зруйнованих РФ

Фінансування відбудови мосту стало частиною кредитної угоди з Великою Британією через механізми UK Export Finance (UKEF), що дозволило залучити 26,3 млн фунтів стерлінгів від Citibank N.A.

Під час реалізації проєкту було використано британську сталь, сучасні матеріали та інженерні рішення.

Споруду оглянули перша заступниця міністра розвитку громад та територій України Альона Шкрум разом із міністром з питань торгівлі Великої Британії Крісом Браянтом.

Під час поїздки сторони обговорили розвиток співпраці в межах Infrastructure Taskforce – спільного формату з міністерством бізнесу та торгівлі Великої Британії.

Читайте також: Проєкт HOPE: Миколаїв отримає понад 150 мільйонів на відбудову зруйнованих обстрілами будинків

Українська сторона розраховує на подальшу підтримку Лондона у реалізації пріоритетних проєктів з відбудови – зокрема, у сферах інфраструктури, житла, водопостачання та енергетики.

Як повідомлялося, торік Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури встановило два модульних мости на дорогах України; цьогоріч заплановано встановити ще шість збірних конструкцій.

Фото: Мінрозвитку



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Рада ратифікувала грантову угоду з Італією про реконструкцію зрошувальних систем на Одещині

Published

on



Верховна Рада ратифікувала Грантову угоду між урядами України та Італійської Республіки щодо проєкту “Підтримка ефективного використання водних ресурсів шляхом удосконалення систем та практик зрошення в Одеській області. Реконструкція Татарбунарської та Кілійської зрошувальних систем”.

Рішення підтримали 238 народних депутатів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Загальний обсяг фінансування за цією грантовою угодою становить 6 млн євро. …Ці кошти спрямовуються на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, адаптації до змін клімату та покращення соціально-економічного розвитку регіону. У межах цього проєкту передбачено здійснення комплексу заходів з модернізації і реконструкції двох ключових зрошувальних систем Одеського регіону”, — сказав заступник міністра розвитку громад і територій Костянтин Ковальчук під час представлення проєкту.

Він уточнив, що проєкт передбачає реконструкцію й модернізацію насосного обладнання, очищення зрошувальних каналів, впровадження автоматизованих систем управління.

“Очікується, що завдяки цим заходам буде розширено площу зрошення в регіоні, оптимізовано використання водних ресурсів і пожвавить аграрну діяльність в регіоні”, — додав Ковальчук.

Грантова угода між урядами України та Італії була підписана 10 липня 2025 року в Римі.

Читайте також: Аграрії торік отримали ₴34 мільйони державної підтримки на зрошення земель

Як повідомляв Укрінформ, водогосподарські організації Держрибагентства забезпечили зрошення 40,5 тис. га сільгоспугідь у Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях.

Фото: Руслан Стефанчук/Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Відбудова

За програмою «Зроблено в Україні» 15 постраждалих підприємства отримали гранти на відновлення

Published

on



П’ятнадцять підприємств переробної промисловості, які минулого року зазнали руйнувань унаслідок російських обстрілів, отримали гранти на відновлення виробничих потужностей на загальну суму 172,04 млн грн.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Зазначається, що програма грантів на відновлення запрацювала у другій половині 2025 року та є складовою державної політики підтримки національного виробника «Зроблено в Україні». У межах програми торік Мінекономіки та Державна служба зайнятості опрацювали всі 17 поданих заявок, 15 з них уже профінансовані, ще дві компанії зможуть подати документи повторно після усунення зауважень.

«Загальна сума профінансованих грантів – понад 172 млн грн. Ці кошти вже працюють – на закупівлю нового обладнання, запуск виробничих ліній, повернення людей до роботи. Гранти на відновлення – ще один інструмент підтримки переробної промисловості в межах політики «Зроблено в Україні», – наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів.

Фінансування отримали підприємства з різних регіонів України, зокрема Дніпропетровської, Харківської, Київської, Полтавської, Одеської, Запорізької, Івано-Франківської областей. Серед отримувачів – виробники харчової, меблевої, паперової продукції, нетканих матеріалів, підприємства машинобудівної і металообробної промисловості та інші.

Читайте також: Рада ратифікувала угоду з Італією на €32,5 мільйона для відновлення культурної спадщини Одещини

Програма грантів на відновлення продовжить діяти у 2026 році. Про початок нового приймання заявок буде повідомлено додатково після завершення бюджетних процедур.

У Мінекономіки нагадали, що гранти на відновлення були запроваджені урядом улітку 2025 року. Вони передбачають фінансування до 16 млн грн, але не більше суми підтверджених збитків, на закупівлю, доставку та монтаж нового обладнання. Держава покриває до 80% вартості проєкту.

Як повідомлялося, переробна промисловість, оптова та роздрібна торгівля забезпечили у 2025 році понад 34% всіх податкових надходжень до зведеного бюджету.

Фото ілюстративне

Фото Укрінформу можна купити тут.  



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.