Connect with us

Суспільство

Вогонь російської ППО знищив тисячу гектарі у заповіднику Асканія-Нова Анонси

Published

on


В Херсонській області внаслідок дій російської ППО на території окупованого біосферного заповідника “Асканія-Нова” згоріло майже тисячу гектарів степу.

Про це повідомили на сторінці заповідника “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна.

Там зазначили, що протягом двох днів, 1 та 2 липня, на території заповідника вирувала масштабна пожежа.

 Як свідчать супутникові знімки Sentinel-2, вогнем було охоплено 942 гектари заповідної зони в масиві “Південний”, а також ще близько 104 гектари сільськогосподарських угідь навколо. Причиною загоряння, за попередніми даними, стала діяльність російської зенітної установки, яка базується безпосередньо на території заповідника.

Фото: Біосферний заповідник “Асканія-Нова” 

Водночас російська окупаційна адміністрація поспішила звинуватити у пожежі “вражеские дроны”, не надавши жодних доказів. 

Фахівці нагадали, що це не перший випадок: ще 22 серпня 2023 року в тій самій місцевості – ділянці “Великий Чапельський під” – виникла велика пожежа після падіння уламків ракети російської ППО. А 1 вересня 2023 року вигоріла територія в межах ділянки “Успенівка”, і нинішнє згарище частково наклалося на попереднє.

Фото: Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна

Найбільших втрат зазнали унікальні степові екосистеми. Зокрема, згоріли біотопи з рідкісними рослинними угрупованнями Stipeta ucrainicae та Stipeta capillatae, які охороняються Зеленою книгою України. 

Таким чином, під загрозою опинились десятки видів флори і фауни, багато з яких не зустрічаються більше ніде у світі.

Попри ці факти, окупаційна влада зайнята не відновленням довкілля, а підрахунком збитків, які вони цинічно приписують “наслідкам української агресії”.

Біосферний заповідник “Асканія-Нова” — унікальна природоохоронна територія в Україні, яка входить до списку найдавніших степових заповідників світу. Він розташований в  Херсонській області, Каховському районі, неподалік однойменного селища Асканія-Нова.

Заповідник створено 1898 року бароном Фрідріхом Фальц-Фейном, який присвятив життя збереженню дикої природи. Площа: 33,3 тисячі гектарів, з яких понад 11 тисяч гектарів є цілинним степом, який ніколи не оброблявся людиною. Входить до світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, також є частиною Смарагдової мережі Європи.

 “Асканії-Нова”  – це одна з небагатьох територій у Європі, де зберігся незайманий степовий ландшафт із природною флорою та фауною. З 24 лютого 2022 року заповідник  перебуває під окупацією. У квітні 2024 року з’явилася інформація про критичний стан об’єкта. До війни тут мешкало понад 3000 видів тварин, серед яких 27 видів із Червоної книги МСОП і 7 видів із Червоної книги України. Чимало колекцій рідкісних тварин за час окупації майже втрачено.


Ірина Глухова



Джерело

Суспільство

У січні за програмою компенсації розміновано 1,34 тис. га сільгоспземель

Published

on


Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Зокрема, протягом минулого місяця оператори виконали 12 угод із розмінування агроземель, а середня вартість очищення одного гектара становила 57,1 тис. грн.

Крім того, у січні Центр гуманітарного розмінування за вісьмома договорами очистив понад 3,5 тис. га сільгоспугідь. Вартість цих послуг становила 252,7 млн грн.

Наразі роботи з розмінування тривають за 25 договорами на агроділянках загальною площею близько 5,7 тис. га.

Загалом із початку дії програми виконано 73 договори, в межах яких до використання повернули 13,63 тис. га сільгоспземель. Загальна вартість виконаних робіт сягнула майже 790 млн грн.

У міністерстві нагадали, що під час формування плану гуманітарного розмінування на 2026 рік уперше в межах експериментального проєкту використали цифрову платформу GRIT.

Читайте також: Українські оператори протимінної діяльності назвали ключові потреби в обладнанні

За її допомогою сформували перелік земель сільськогосподарського призначення, які підлягатимуть очищенню в межах плану. Загальна площа таких ділянок становить 5 312 га.

Як повідомлялось, Програма розвитку ООН (ПРООН) підготувала 40 фахівців із гуманітарного розмінування, зокрема ветеранів та жінок із родин військовослужбовців, які розпочнуть роботу в громадах Харківської області.

За даними Мінекономіки, після завершення підготовки всі учасники та учасниці були офіційно працевлаштовані у державному підприємстві «Укроборонсервіс» строком на 12 місяців.

Фото: Олександр Павлюк / Телеграм



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Ізмаїльському водоканалу дозволили отримати кредит на 2 мільйони гривень Анонси

Published

on



Одним із питань порядку денного пленарного засідання сесії Ізмаїльської міської ради, що відбулося 6 лютого, стало надання дозволу Ізмаїльському водоканалу на залучення кредитних коштів.

Про це повідомляє кореспондентка Інтента.

Депутати одностайно підтримали рішення про укладення кредитного договору з Укрексімбанком у формі овердрафту на суму до 2 мільйонів гривень.

Згідно з ухваленим документом, встановлено такі основні умови кредитування:

  • термін дії договору — 12 місяців із дати підписання;
  • відсоткова ставка — не більше 17,75% річних;
  • щомісячна комісія за управління кредитом — 1% річних від ліміту.

Як зазначено в документі, отримані кошти планується спрямувати на покриття тимчасового дефіциту обігових коштів підприємства та забезпечення стабільної роботи водоканалу. Контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію міської ради з питань інфраструктури та життєзабезпечення міста. Варто зазначити, що залучення кредитних ресурсів Ізмаїльським водоканалом протягом останніх років має системний характер і відбувається щороку.

Депутати Ізмаїльської міської ради одностайно підтримали рішення про припинення договору оренди з Центральною районною лікарнею Саф’янівської сільської ради щодо приміщень в Ізмаїлі, де розміщується інфекційне відділення.

Також управління житлово-комунального господарства на Одещині підбило підсумки тендеру з вибору підрядника для відновлення стоянки великовантажного транспорту в Ізмаїлі. Майданчик для фур облаштують на шляху до перевалкових пунктів Ізмаїльського морського торгівельного порту. Його, згідно з умовами договору, мають зробити впродовж найближчих шістьох місяців. А всі необхідні роботи планують завершити до кінця 2027 року. Фінансувати роботи будуть декількома траншами впродовж вказаного терміну.


Антоніна Лубченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У водно-болотних угіддях Буджаку і пониззя Березанського лиману порахували птахів: особин яких видів виявилось найбільше

Published

on


19-22 січня науковці НПП «Тузлівські лимани» спільно зі співробітником Дунайського біосферного заповідника провели традиційні середзимові обліки птахів на водно-болотних угіддях міжнародного значення «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас». Раніше такі обліки проводилися одночасно майже на всіх водно-болотних угіддях Азово-Чорноморського регіону і не тільки, а цьогоріч – частково у Буджаку й пониззі Березанського лиману. Про це розповіли у соцмережах нацпарку, передає видання «Південь сьогодні».

(Лиски. Фото – Олександр Бронсков)

На видовий склад та кількість птахів, як зазначили екологи, значно вплинули погодні умови цієї зими. Хоч снігу було не так багато, температури вночі опускалися нижче 12 градусів морозу, а майже вся поверхня лиманів вкрилася льодом.

«Відкрита вода на лиманах збереглася тільки в деяких місцях під впливом течії або підвищеної солоності, а от море було відкрите повністю», – розповідають фахівці нацпарку.

(Крижні. Фото – Олександр Бронсков)

Всього було обліковано більше 20 тисяч птахів 47 видів. Серед них 19 520 особин 28 гідрофільних видів. Нестандартно лідером за кількістю стали крижні – більше 7,5 тис. особин, а друге місце посіла гуска білолоба – 7 тис. особин, свищ – 2,6 тис. особин і галагаз – 1,3 тис. особин.

(Лебідь шипун. Фото – Олександр Бронсков)

Традиційно було зафіксовано три види лебедів, але чисельність кожного не перевищувала кількох десятків. Серед мартинів переважав жовтоногий – 140 особин, а ще були сивий і каспійський – 2 особини.

«Цікаво, що на відміну від попередніх років не було жодного мартина звичайного, не кажучи вже про крячків. Зате були одиничні чаплі сірі та білі і навіть бугай, як і зовсім трохи куликів – сивка морська, побережник чорногрудий, кульон великий. Цікаво було побачити журавлів сірих, які не зважаючи на погоду, наважилися зимувати у нас», – поділились спостереженнями екологи.

(Чикотень. Фото – Олександр Бронсков)
(Кульон великий. Фото – Олександр Бронсков)
(Галагази, крижні. Фото – Олександр Бронсков)
(Журавлі сірі. Фото – Олександр Бронсков)
(Гуска білолоба. Фото – Олександр Бронсков)
(Пірникози чорношиї. Фото – Олександр Бронсков)

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Перше фото – побережник чорногрудий, Олександра БРОНСКОВА



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.