Таку позицію висловив Український інститут національної пам’яті щодо ситуації, пов’язаної з творчістю художника Івана Марчука, передає Укрінформ.

“Український інститут національної пам’яті, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері збереження національної пам’яті українського народу, висловлює свою підтримку українському художнику Івану Марчуку, стосовно ситуації щодо привласнення права на використання всіх його творів іншими особами, зокрема права виключної ліцензії”, – заявили в УІНП.

Як зазначили в інституті, ця “позиція ґрунтується на тому, що ліцензійний договір підписаний, за словами митця, під впливом введення в оману, на невигідних і непропорційних для автора умовах, що порушують його авторське право”.

Крім того, підкреслили в УІНП, “роботи Івана Марчука мають загальнонаціональну цінність, оскільки результати його мистецької діяльності становлять невід’ємну частину культурної спадщини України. Привласнення його картин та інших творів є серйозним посяганням на національну культурну спадщину та завдає істотної шкоди авторитету України на державному рівні”.

В УІНП висловили сподівання, що порушене питання буде розглянуте й вирішене в межах чинного законодавства України, з дотриманням принципів законності, справедливості та верховенства права.

“Хочемо додати, що Іван Марчук заявив, що у 2020 році під час підписання договору він був переконаний, що підписує “документ про наміри”, і одразу просив визнати його недійсним. Через кілька років він дізнався, що інші особи представляються власниками прав на його роботи та використовують їх без його згоди. У липні 2025 року Марчук подав позов до суду з вимогою визнати договір недійсним і повернути авторське право, наголошуючи, що йдеться не лише про його особисті інтереси, а й про захист культурної спадщини України”, – зазначили в УІНП.

“Інститут засвідчує свою повагу Іванові Марчуку – всесвітньо визнаному митцеві, чия творча спадщина має вагому культурну та суспільну цінність і є компонентою історичної пам’яті українського народу”, – заявили в УІНП.

Як повідомляв Укрінформ, народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростовує наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини відомого українського художника Івана Марчука. У відеозверненні він зазначив, що Марчук звертався до нього за допомогою у поверненні 101 найціннішої картини, які намагалися вивезти в Іспанію, і завдяки його допомозі полотна вдалося повернути.

Напередодні на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці Марчук повідомив про спробу заволодіння авторськими правами на його твори іншими особами. У дописі також зазначено, що за порадою юристів Марчук написав заяву до суду і сподівається на справедливе рішення.

Судовий процес щодо визнання недійсним ліцензійного договору, про який йдеться у дописі Марчука, триває з липня цього року у Тернополі. Справу розглядає Тернопільський міськрайонний суд.

Фото: kaniv-rada.gov.ua

Вийшов перший офіційний тизер фільму мексиканського режисера Алехандро Гонсалеса Іньярріту “Діггер”, де головну роль виконує голлівудська зірка Том Круз. Вихід стрічки запланований на жовтень 2026 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомив Український ПЕН.

Зазначається, що до довгого списку премії Drahomán Prize увійшли 31 перекладач і перекладацький тандем. Цьогоріч серед номінантів найбільше перекладачів, які перекладають з української на англійську мову.

Також у довгому списку є перекладачі на німецьку, італійську, польську, грузинську, румунську, шведську, французьку, норвезьку, словацьку, бенгальську, сербську, чеську, словенську, іврит, білоруську, литовську, румунську, португальську мови.

Заявки на здобуття премії надійшли з 26 країн, зокрема Італії, США, Норвегії, Польщі, Австрії, Словаччини, Іспанії, Індії, Грузії, Швеції, Сербії, Чехії, Німеччини, Словенії, Великої Британії, Канади, Ізраїлю, Фінляндії, Португалії, Литви, Угорщини, Румунії, Бразилії, Греції, Франції та Нідерландів.

До довгого списку премії Drahomán Prize за 2025 рік увійшли:

• Акіллі Алессандро, Груша Ярина з перекладом італійською мовою поетичної збірки Ірини Шувалової «Кінечні пісні»;
• Фолдой Даґфінн із перекладом норвезькою мовою роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів»;
• Ґачковський Марцін із перекладом польською мовою роману Валер’яна Підмогильного «Місто»;
• Гуемер (Гнедкова) Ганна з перекладом німецькою мовою поетичної збірки Вікторії Фещук «182 дні»;
• Ґолдінякова Вероніка з перекладом словацькою мовою роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч»;
• Ґош Мрідула з перекладом бенгальською мовою «Кобзаря» Тараса Шевченка, 2025;
• Ґуґушвілі Тамта з перекладом грузинською мовою книжки Станістава Асєєва «Світлий шлях»;
• Хокансон Нільс із перекладом шведською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
• Іванович Мілена з перекладом сербською мовою збірки оповідань Оксани Забужко «Сестро, сестро»;
• Какабадзе Давид із перекладом грузинською мовою роману Вікторії Амеліної «Дім для Дома»;
• Каліна Петр із перекладом чеською мовою роману Софії Андрухович «Амадока»;
• Керстен Беатрікс із перекладом німецькою мовою збірки вибраних поезій Тараса Шевченка та книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
• Кінселла Елі, Орловські Дзвіня з перекладом англійською мовою поетичної збірки Галини Крук «Втрачаючи, жити»;
• Купідура Ришард із перекладом польською мовою романів Богдана Коломійчука «Триста миль на схід»;
• Киян Дмитро, Цуркан Кейт із перекладом англійською мовою поетичної збірки Христі Венгринюк «Довгі очі»;
• Лубей Прімож, Лубей Яня Воллмаєр із перекладом словенською мовою роману Сергія Жадана «Інтернат»;
• Любка Юлія, Цуркан Кейт із перекладом англійською мовою збірки есеїв Андрія Любки «Війна з тильного боку»;
• Мюррей Ніна з перекладом англійською мовою поетичної збірки Ірини Вікирчак «Альгометрія», роману Оксани Луцишиної «Любовне життя», п’єси Сергія Жадана «Хлібне перемир’я» та драми Лесі Українки «Кассандра»;
• Мусаковська Юлія з перекладом англійською мовою поетичної збірки Артура Дроня «Тут були ми»;
• Нємцев Ростислав, Міхалі Феліція з перекладом французькою мовою книжки Володимира Вакуленка «Я перетворююсь … Щоденник окупації. Вибрані вірші»;
• Паперний Антон із перекладом на іврит роману Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу»;
• Плотка Алесь, Русецкая Наталля з перекладом білоруською мовою збірки Юрія Іздрика;
• Помпео Лоренцо з перекладом італійською мовою повісті Івана Франка «Для домашнього огнища»;
• Рінкявічене Доната з перекладом литовською мовою роману Тані П’янкової «Вік червоних мурах» та збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
• Савчинська Тетяна з перекладом англійською мовою книжки Катерини Зарембо «Схід українського сонця»;
• Суровєц Галіна з перекладом польською мовою роману Василя Слапчука «Роман & Роман»;
• Трайста Міхай Гафія з перекладом румунською мовою роману Софії Андрухович «Амадока», роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч» та антології «Механізми захисту 12 українських письменників у війні»;
• Уґґла Софія з перекладом шведською мовою роману Сергія Жадана «Арабески»;
• Вітт Сусанна з перекладом шведською мовою збірки Юлії Ілюхи «Мої жінки»;
• Єрмалаєва Франко Воля, Франко Коста Патерсон із перекладом португальською мовою поетичної збірки Максима Кривцова «Вірші з бійниці»;
• Євтушенко Елла, Мартен Фредерік із перекладом французькою мовою поетичної збірки Ярини Чорногуз [dasein: оборона присутності].

В Українському ПЕН нагадали, що короткий список та лавреата премії визначає Капітула, до якої входять дев’ять членів, зокрема авторитетні письменники, перекладачі, мово- та літературознавці, культурні менеджери. Оскільки через повномасштабну війну Росії проти України змістилися етапи проведення конкурсу і церемонії премії, роботу Капітули було продовжено на один рік.

До Капітули премії 2025 року увійшли Володимир Шейко, Володимир Єрмоленко, Олександра Коваль, Ярослава Стріха, Алла Татаренко, Ееро Балк, Рорі Фіннін, Ірина Забіяка і Софія Онуфрів.

Як зазначається, лавреата або лавреатку премії оголосять під час урочистої церемонії навесні 2026 року. Переможець отримає статуетку, виготовлену українською художницею Анною Звягінцевою, грошову винагороду в розмірі 3 000 євро, а також додаткові можливості для роботи та промоції своєї творчості.

Премія Drahomán Prize була заснована 2020 року Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги. Вона покликана підтримати і відзначити сподвижницьку роботу перекладачів з української мови на мови світу. Drahomán Prize вручається за високу перекладацьку майстерність та внесок у промоцію української літератури за кордоном.

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії Drahomán Prize за 2024 рік став фінський перекладач Ееро Балк зі своїм перекладом книги Євгенії Кузнєцової «Драбина».

Фото ілюстративне

Фото Укрінформу можна купити тут