Вибори ректора Одеського національного університета ім. І.І. Мечникова виграв чинний очільник – Вячеслав Труба. 

Про цеповідомили у пресслужбі університету.

За професора Вячеслава Трубу проголосували 56,39% виборців колективу ОНУ імені Мечникова.

Як повідомили в Одеській обласній організації “Комітету виборців України”, яка спостерігала за виборами на волонтерських началах, 

За результатами підрахунку голоси розподілилися так:

• Вячеслава Трубу підтримали 622 голосувавших.
• Сергія Якубовського – 132.
• Володимира Ковальчука – 123.
• Андрія Неугоднікова – 16.

Ще 34 виборці проголосували проти всіх, а вісім бюлетенів визнали недійсними. Спостерігачі Одеського КВУ – Ірина Монастирук, Владислав Череватий та Микита Храмов були присутні на дільницях протягом усього дня: від відкриття до завершення підрахунку голосів – та здійснювали моніторинг дотримання принципів відкритості, прозорості та доброчесності виборчого процесу. За результатами спостереження істотних порушень виборчого процесу, що могли б вплинути на результати голосування, виявлено не було.

Вячеслав Труба – доктор юридичних наук, професор.  До виборів чинний ректор. Закінчив ОНУ й надалі працював там. Протягом 14 років очолював економіко-правовий факультет ОНУ. У лютому 2021 року він був обраний ректором. Викладає цивільне та сімейне право. Очолює Вчену раду ОНУ, є членом Асоціації цивілістів України та входить до редакційних колегій фахових видань, серед яких “Правова держава”, “Право України” та Науковий вісник Київського інституту Національної гвардії.

Обирали ректора таємним голосуванням. Списки виборців складалися: на 75% з наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників, 10% – виборні представники з-поміж інших працівників університету, 15% – представники студентів. Перемагає той кандидат, який набрав абсолютну більшість голосів.

Кирило Бойко

Про це повідомили у національному природному парку «Тузлівські лимани».

Науковці парку зафіксували момент, як один із котів впіймав полівку. Саме такі дрібні гризуни становлять основу їхнього раціону та відіграють важливу роль у природному балансі, адже швидко розмножуються і впливають на рослинність.

Лісовий кіт — рідкісний вид, який є важливою частиною екосистеми. Разом із лисицями, шакалами та борсуками він допомагає контролювати чисельність гризунів. Там, де живуть ці хижаки, зберігається природна рівновага.

Особливо важливо, що ці тварини виросли без звикання до людини. Їх підготували до життя в дикій природі на Ізмаїльській станції юних натуралістів під керівництвом Людмили Філобок.

У заповідній зоні парку є всі умови для їхнього життя — достатньо простору та їжі. Навіть попри складні умови, природа тут продовжує жити своїм ритмом.

Раніше УСІ повідомляли про те, що в Ізмаїлі врятували дитинчат дикого лісового кота, яких після загибелі матері зловив невідомий, а згодом їх передали фахівцям.

Українські сили знову завдали болючого удару по російському флоту в окупованому Криму. Під прицілом опинилися великі десантні кораблі та надсучасна станція радіолокації. Це не просто успішна атака, а стратегічне “обнулення” планів ворога на півдні. Удари по військових об’єктах і флоту змушують РФ переглядати розташування своїх сил.

Про це в ефірі “Єдині новини” розповів генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко, передає Новини.LIVE.

Втрати російського флоту

Російський флот у Криму працює в умовах постійного тиску та ризиків. Частину кораблів уже раніше було пошкоджено або змушено вивести з базування. Це суттєво змінило баланс сил у Чорному морі. Ситуація для РФ у регіоні залишається складною.

“Севастополь — небезпечне місце. Ми бачимо суттєві досягнення 2023 року, коли було знищено і пошкоджено до третини кораблів Чорноморського флоту”, — зазначив Ігор Романенко.

Десант з моря

​За словами експерта, перебування великих десантних кораблів (ВДК) у Севастополі свідчить про спроби ворога підготуватися до активних дій. Кораблі тримали ближче до потенційних місць висадки, щоб скоротити шлях із Новоросійська. Пропаганда РФ знову почала “підігрівати” тему наступу з боку Білорусі та Придністров’я, і саме для останнього напрямку ці судна були критично важливими. ​

“Це приклад роботи на випередження. Ми перекреслюємо їхні плани щодо висадки десанту та реальні загрози в Придністров’ї чи Одеській області”, — наголошує Ігор Романенко. ​

Генерал додав, що нищити ворожі засоби на землі або в портах набагато ефективніше, ніж намагатися збити їх у повітрі чи в морі під час руху.

ППО Криму під навантаженням

Система протиповітряної оборони в окупованому Криму працює з великим навантаженням і поступово втрачає ефективність. Росія стикається з нестачею ракет, обладнання та комплектуючих. Це ускладнює захист великої кількості військових об’єктів. У результаті загальний оборонний потенціал знижується.

“Є дефіцит у системі протиповітряної і протиракетної оборони, проблеми з ракетами та комплектуючими”, — пояснив експерт.

Що відомо про атаку на Крим

У ніч з 18 на 19 квітня 2026 року українські сили завдали ударів по російських військових об’єктах у Севастополі. Під удар потрапили два великі десантні кораблі Чорноморського флоту РФ — “Ямал” і “Микола Фільченков”. Також була уражена радіолокаційна станція “Подльот-К1”. За даними української сторони, кораблі втратили боєздатність, а РЛС була знищена або виведена з ладу.

Як повідомляли Новини.LIVE, що Служба безпеки України провела масштабну спецоперацію в тимчасово окупованому Криму. Під ударом були російські військові кораблі, системи зв’язку, радіолокаційні станції та паливна інфраструктура ворога.

Також Новини.LIVE писали, що так званий Кримський міст, який росіяни звели у 2018 році, щоб з’єднати окупований ними півострів з РФ, після ударів уже не виконує ті функції, які мав на початку повномасштабної війни. Наразі його можливості для перевезення техніки та пального суттєво обмежені.