Політика
виклики війни та потреба вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність

Настав час соціуму та законодавцям рішуче переглянути підходи до покарання за незаконне переправлення осіб через державний кордон
У горнилі боротьби за європейське майбутнє Україна постає перед невідворотним викликом – урегулюванням міграційних процесів. Проте, кривава війна помножила міграційні проблеми на критичну загрозу незаконного перетину кордонів. В умовах, коли держава рішуче змінює свою міграційну політику, нагальною потребою стає зведення потужного кримінально-правового бар’єру. Специфічної гостроти це питання набуває на тимчасово окупованих територіях, де правовий вакуум створює ідеальне підґрунтя для перспективи кримінальної протиправності людей. Держава зобов’язана не лише швидко реагувати на ці загрози, а й превентивно протидіяти кримінальним проявам у сфері міграції, захищаючи свій суверенітет і безпеку громадян.
Наш законотворець, усвідомлюючи ці загрози, ще в 2014 році ухвалив Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України», чітко визначивши статус цих земель й особливості функціонування державних інституцій. Цей закон, ставши чітким правовим орієнтиром, окресливши статус тимчасово захоплених територій та визначивши специфіку діяльності державних структур в умовах окупації. Указаний стратегічно важливий документ не лише зафіксував неприпустимість посягань на суверенітет, але й створив правничий фундамент для захисту національних інтересів. Зокрема, було встановлено покарання за незаконний перетин адміністративної межі з окупованими територіями, якщо такі дії завдають шкоди безпеці держави (стаття 332 Кримінального кодексу України).
Згодом, в 2018 році, усвідомлюючи зростаючі гібридні загрози, держава посилила правовий фронт боротьби. Кримінальний кодекс України поповнився статтею 332, якою були криміналізовані незаконний перетин державного кордону з метою, що створює загрозу національній безпеці. Аналізовані законодавчі кроки є яскравим свідченням того, що Україна не лише словом, а й ділом захищає свою територіальну цілісність та національну безпеку, чітко визначаючи правові наслідки для тих, хто намагається підірвати її суверенітет у будь-якій із своїх складових частин. Ухвалені законі є важливим інструментом у війні та забезпеченні правопорядку на тимчасово окупованих територіях.
Разом з тим, протидія незаконній міграції не обмежується лише контролем за лінією державного кордону. Зростання кількості нелегальних мігрантів несе в собі потенційні криміногенні ризики, загрожуючи національній безпеці та правопорядку. Це об’єктивно призводить до зростання кількісних і якісних показників злочинності та вимагає від органів правової охорони дієвої та безкомпромісної реакції.
У нинішній складній реальності особливої ваги набуває питання відповідальності за безцеремонне порушення державного кордону, чітко зафіксоване статтею 332 Кримінального кодексу України. Однак, глибоке занурення в текст статті розкриває неприпустимі «білі плями» та нечіткі визначення, які не лише сіють плутанину серед правоохоронців, але й фактично ускладнюють реалізацію щодо винних кримінальної відповідальності. Це створює небезпечний прецедент безкарності та підриває довіру до правової системи.
ХТО ВІДПОВІСТЬ ЗА ТРАФІК ЛЮДЕЙ?
Суспільство справедливо б’є на сполох через нечіткість норм права, що стосуються співучасті в організації та керівництві незаконним переправленням людей. Чи справді звичайні підказки, настанови, надання необхідного спорядження або усунення перепон на шляху нелегалів можуть прирівнюватися до повноцінної участі в «організації» та «керівництві» кримінально протиправною схемою? Адже ці терміни зазвичай передбачають складний, системний процес, а не окремі епізоди допомоги.
Крім того, залишається без відповіді важливе питання: чи має підлягати відповідальності той, хто давав кримінально протиправні поради чи вказівки, якщо ними так і не скористалися потенційні нелегальні мігранти або їхні провідники? Чи не є це законодавчою прогалиною, яка дозволяє зловмисникам уникати покарання за свої кримінально протиправні наміри?
Настав час соціуму та законодавцям рішуче переглянути підходи до покарання за незаконне переправлення осіб через державний кордон. Виникає потреба у внесенні ясності у формулювання статті 332 КК України, усунути двозначності та заповнити існуючі прогалини. Лише тоді ми зможемо дієво протистояти цьому небезпечному явищу, захистити державні кордони та забезпечити звичайному (пересіченому, на думку наших законодавців) українцю непорушне право на справедливість. Звільнити соціум від пута несправедливості й утвердити торжество закону для всіх. Запалити вогонь справедливості в серці кожного громадянина.
ЛЕГАЛЬНА ПРОГАЛИНА, ЩО ГРАЄ НА РУКУ НЕЛЕГАЛЬНИМ МІГРАНТАМ: ЧИ СПРОМОЖНА УКРАЇНА ДАТИ ГІДНУ ВІДСІЧ?
Неоднозначність розуміння статті 332 КК України чітко вказує на нагальну потребу в її вдосконаленні для забезпечення ефективної протидії незаконній міграції засобами кримінального права. Нечіткість формулювань статті 332 Кримінального кодексу України – це не просто юридична колізія, а серйозна загроза національній безпеці. Чітке й однозначне визначення покарання за незаконну міграцію є очевидним. Україна зобов’язана врахувати міжнародний досвід, закріплений у таких документах, як Протокол ООН, щоб ефективно протистояти цьому кримінально протиправному явищу.
Із огляду на викладене, я пропоную викласти статтю 332 КК України в новій, чіткій та однозначній редакції, що, на мою думку, стане дієвим інструментом протидії незаконній міграції та зміцнить національну безпеку України.
Пропонована редакція статті 332 КК України:
Стаття 332. Організація незаконної міграції
Організація незаконного в’їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду (транзиту) через територію України або виїзду з України іноземця (особини без громадянства) або створення для цього умов, вчинені з корисливих мотивів (організація незаконної міграції), – карається арештом, обмеженням волі на рядків від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення кримінального правопорушення.
Організація незаконної міграції, вчинена способом небезпечним для життя чи здоров’я іноземця (особи без громадянства), або поєднана з жорстоким чи таким, що принижує його (її) гідність, поводженням, або вчинена повторно, або групою осіб за попередньою змовою, або службовою особою з використанням своїх службових повноважень, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення кримінального правопорушення та з конфіскацією майна або без такої.
Нова редакція статті 332 КК України розширить перелік протиправних дій, які підпадають під кримінальну відповідальність. Зокрема, чітко визначено покарання не лише за організацію незаконного перетину кордону, але й за організацію незаконного в’їзду, перебування, транзиту та виїзду іноземців або апатридів, а також за створення умов для цього.
Ключовим нововведенням пропонується кваліфікуюча ознака – учинення кримінального правопорушення з корисливих мотивів. Це дозволить більш точно ідентифікувати осіб, які займаються організацією незаконної міграції як видом кримінально протиправної (злочинної за термінологією Кримінального кодексу України) діяльності з метою отримання незаконного прибутку.
Окрім того, частина друга статті передбачає покарання за організацію незаконної міграції, вчинену способом, небезпечним для життя чи здоров’я мігрантів, поєднану з жорстоким або таким, що принижує їхню гідність поводженням, вчинену повторно, групою осіб за попередньою змовою або службовою особою з використанням службових повноважень. Введення таких кваліфікуючих ознак є важливим кроком у захисті прав людини та боротьбі з найбільш небезпечними формами організації незаконної міграції.
Запропонована редакція також передбачає можливість конфіскації не лише транспортних засобів і інших засобів учинення кримінального правопорушення, але й майна осіб, причетних до організації незаконної міграції за обтяжуючих обставин, що дозволить ефективніше боротися з фінансовою основою злочинної діяльності в цій сфері.
Для покращення дискусії також пропоную заходити на мою сторінку у Facebook. Саме там ми зможемо глибше дослідити порушені питання та знайти спільні рішення цієї й інших проблем.

Ігор Митрофанов, доктор юридичних наук, професор Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Російські дрони в Польші – це попередження для всіх у Європі

«Кожен, хто прагне завершення цієї війни, має зробити те, що треба для зупинки російської машини війни. Розраховуємо на сильні кроки Сполучених Штатів, разом з усіма, – сильну санкційно-тарифну політику. Те, що буде аргументом для багатьох у світі», – заявив Зеленський .
«Всі бачать, що війна Росії проти України – це війна Путіна. Всі бачать, що російські дрони проти Польщі – це теж війна Путіна. І це попередження не тільки для поляків, а для всіх у Європі», – підкреслив Зеленський.
Він зауважив, що російські дрони можуть подолати значно більшу відстань.
«Це вже дуже довга війна Росії – її амбіцій, її можливостей, її бюджету, а отже, російської нафти, російського газу, російського урану, російських ресурсів, які роблять Путіну касу», – зазначив Зеленський.
Він закликав всіх партнерів перестати шукати виправдання, чому не вводити ті чи інші санкції, – «всіх: і Європу, і Сполучені Штати, і країни «Сімки», і країни «Двадцятки».
«Мир – це шлях. Шлях, який треба пройти від війни до миру. Всім треба пройти цей шлях, і санкції – це його частина. Якщо Путін не хоче миру, до миру треба примусити. Війна Путіна завершиться, коли він – саме він – не зможе її продовжувати», – наголосив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський зустрівся з радниками лідерів Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії – обговорили готовність Української держави поділитися досвідом і зробити внесок у спільну оборону НАТО.
Фото: ОП
Політика
У Міноборони обговорили з делегацією ЄС посилення санкцій проти Росії та фінансування українського ОПК

Команда Міністерства оборони України обговорила з делегацією ЄС на чолі з керуючим директором з питань Європи і Центральної Азії Європейської служби зовнішньої діяльності Матті Маасікасом дію санкцій проти РФ і потреби у фінансуванні українського ОПК.
Про це повідомила пресслужба Міноборони, передає Укрінформ.
У МОУ поінформували, що під час зустрічі йшлося, зокрема, про дію санкцій, запроваджених проти РФ, та результати їх моніторингу. Перший заступник міністра оборони генерал-лейтенанта Іван Гаврилюк зауважив, що у збитих ракетах, що запускає РФ, досі значна кількість компонентів виробництва західних країн.
«Ми розуміємо схему, за якою ворог отримує ці компоненти через треті країни. Щоб не допускати цього, санкції мають бути жорсткішими. Країни, які застосували санкції проти РФ, мають контролювати та моніторити їхнє виконання», – наголосив він.
Представник Головного управління розвідки ознайомив партнерів з актуальною ситуацією на фронті, поінформував щодо планів Росії та результатів масштабування її ВПК.
Також сторони обговорили актуальний статус спільних проєктів, участь України в ініціативі SAFE та програму Build with Ukraine, завдяки якій партнери можуть отримати українські технології в майбутньому.
Окремою темою стала потреба у фінансуванні українського ОПК. Представник Європейської служби зовнішньої діяльності підкреслив, що Україна до кінця року отримає 6 млрд євро на виробництво дронів.
Як повідомляв Укрінформ, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу у Європарламенті заявила, що ЄС планує виділити 6 млрд євро з кредиту ERA, який забезпечується замороженими російськими активами, для вступу у «дронний альянс» з Україною.
Політика
Київ очікує, що Мексика, Перу та Еквадор приєднаються до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей

Україна очікує на приєднання Мексики, Перу й Еквадору до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Офіс Президента України.
За дорученням Президента Володимира Зеленського українська делегація на чолі з радницею – уповноваженою глави держави з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’єю Герасимчук відвідала Мексику, Перу та Еквадор.
Відбулися зустрічі з парламентаріями, представниками урядів цих країн, омбудсманами, громадськими активістами та журналістами.
Представники України розповіли про факти вбивств і поранень українських дітей під час російської агресії, сексуальне насильство, депортацію та примусове переміщення українських дітей з боку РФ.
Герасимчук поінформувала про ініціативу Президента Bring Kids Back UA та Міжнародну коаліцію за повернення українських дітей.
Вона запросила експертів з Мексики, Еквадору і Перу долучитися до роботи Міжнародної експертної групи Bring Kids Back UA.
«Я пропоную вашим країнам стати другом України та партнером у розбудові світової системи захисту дітей. Адже не йдеться лише про українських дітей. Сьогодні це наші, українські діти, а завтра це можуть бути діти з будь-якої країни», – наголосила вона.
У складі делегації також були двоє українців, які розповіли свої історії. Один з них дитиною пережив блокаду Маріуполя у 2022 році, його викрали росіяни і примусово перемістили на тимчасово захоплені території. Другий зростав і навчався в окупованому Луганську.
Крім того, під час зустрічі з представниками профільних установ Мексики домовилися щодо напрямів співпраці та обміну досвідом із питань дружнього до дитини правосуддя, захисту прав і розслідування злочинів проти дітей.
Законодавці Перу наголосили на солідарності з Україною, відданості миру та захисту найвразливіших категорій українців.

В Еквадорі українська делегація зустрілася з представниками Національної асамблеї країни, очільниками представництва ООН та ЮНІСЕФ.
Також відбулася зустріч із міністеркою закордонних справ Еквадору Марією Габріелою Соммерфельд Росеро. Вона зазначила, що її країна розділяє стурбованість України долями дітей світу.
За підсумками візиту Україна очікує на приєднання Мексики, Перу та Еквадору до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, зазначили в ОП.
Візит організувало Міністерство закордонних справ України за фінансової підтримки партнерів.
Як повідомляв Укрінформ, під контролем Росії перебувають півтора мільйона українських дітей.
Фото: ОП
-
Усі новини1 тиждень ago
названо 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень ago
Свириденко і Зеленська оглянули інфраструктуру підтримки психічного здоровʼя на Київщині
-
Суспільство7 днів ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Відбудова1 тиждень ago
У селі Посад-Покровське на Херсонщині відновлять 238 будинків
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Одеса7 днів ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Суспільство7 днів ago
Внаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси