Відбудова
виплати за пошкоджене житло отримали вже 87 тисяч українців
Українці подали понад 133 тис. заявок на компенсації за пошкоджене житло за програмою “єВідновлення”; виплати на загальну суму 9,26 млрд грн отримали понад 87 тис. громадян.
Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад та територій за підсумками відкритих консультацій стосовно проєкту “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)”.
“Сьогодні ми наочно бачимо, як проєкт HOPE допомагає українцям. Однією з його головних складових є компенсації через державну програму “єВідновлення“. Ми отримали понад 133 тис. заявок на компенсації за пошкоджене житло. З них вже здійснено виплати для понад 87 тис. громадян на загальну суму 9,26 млрд гривень…” – зазначила заступниця міністра Наталія Козловська.
Вона нагадала, що в межах другого компонента проєкту вже відібрано 5 громад: Запоріжжя, Ізюм, Миколаїв, Макарів та Буча. Наразі там триває процес відбору та пріоритезації будинків, які потребують першочергового капітального ремонту.
Очікується, що капремонт виконають у 160 – 200 багатоквартирних будинках, що сприятиме поверненню людей до їхніх рідних домівок.
Як повідомлялось, метою проєкту Світового банку HOPE є відбудова інфраструктури на постраждалих від бойових дій територіях, у деокупованих та постраждалих регіонах України.
Частину коштів, залучених за проєктом НОРЕ, буде виділено на розвиток та поточне утримання Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ).
Міністерство економіки та захисту клімату ФРН виділяє на ремонт української енергоінфраструктури додатково понад 7 млн євро.
Про це передає Укрінформ з посиланням на сайт німецького відомства.
Федеральне міністерство економіки та захисту клімату (BMWK) надає Європейському енергетичному співтовариству ще 7,27 млн євро на ремонт української енергетичної інфраструктури через кредитний механізм для відбудови. Кошти BMWK будуть передані до Фонду енергетичної підтримки України (Ukraine Energy Support Fund), у який також роблять внески численні інші міжнародні донори з 2022 року.
«Російські атаки на цивільну енергетичну інфраструктуру України не припиняються. Ці атаки завдають шкоди народу України. Німеччина реагує на тривалу надзвичайну ситуацію новим внеском до Фонду енергетичної підтримки Енергетичного співтовариства України. Ми твердо підтримуємо наших українських партнерів у непевні часи», – заявив в.о. міністра економіки та енергетики Роберт Габек.
З Фонду підтримки енергетики Україна фінансує закупівлю запчастин та обладнання для зруйнованої енергетичної інфраструктури. Енергетичне Співтовариство проводить тендери на закупівлю товарів і контролює використання коштів. Таким чином українські енергетики можуть відновити пошкоджену мережеву інфраструктуру та електростанції.
Внески Німеччини також спрямовані на посилення стійкості української енергетичної системи. З цією метою частина коштів спрямовується на проєкти переходу до зеленої енергетики, що закладає основи для подальшого розширення децентралізованої складової української енергосистеми. Наприклад, важливі громадські об’єкти (школи, лікарні) оснащуються фотоелектричними системами та системами зберігання акумуляторів, щоб забезпечити місцеве енергопостачання.
До кінця 2024 року федеральний уряд уже сплатив понад 155 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики. Таким чином, участь Німеччини зросла до 390 мільйонів євро з початку російського повномасштабного вторгнення до кінця 2024 року.
Як повідомлялось, Німеччина залишається найбільшим донором фонду, який зібрав близько 1,15 мільярда євро з лютого 2022 року.
У Польщі з квітня працюватиме механізм пільгового кредитування компаній, які залучатимуться до проєктів з відбудови України.
Відповідну угоду на загальну суму 250 млн злотих (приблизно 60 млн євро) підписали у п’ятницю у Варшаві представники Банку національної економіки (BGK) РП і Міністерства фондів і регіональної політики країни, передає Укрінформ із посиланням на PAP.
«На практиці це – інструмент підтримки польських компаній, які зацікавлені в діяльності на сході, на території України»,- повідомив заступник міністра фондів і регіональної політики Польщі Ян Шишко.
За його словами, вперше на такого роду ціль буде виділено європейські кошти, які не були використані у попередній бюджетній перспективі ЄС. Він додав, що це початкова сума, і висловив сподівання, що вона згодом буде збільшена.
Шишко повідомив, що ці кошти надаватимуться польським компаніям для посилення експорту, організації виробничих процесів, транспортування та посилення логістичних можливостей компаній, які хочуть працювати в Україні.
Заступниця директора BGK Марта Постула зазначила, що процентна ставка за кредитами для компаній, які лише виходять на український ринок, становитиме 2%. Натомість для фірм, які вже мають партнерів в Україні, процентна ставка становитиме 1,75%. Представниця банку пообіцяла ще менший відсоток по кредитах для медичних компаній, зокрема які займаються виробництвом протезів та перев’язувальних матеріалів.
Польські компанії зможуть отримати кредити на пільгових умовах вже з квітня.
Максимальна сума одного кредиту становитиме 10 млн злотих (2,4 млн євро). Компанії зможуть виплачувати кошти за такими кредитами упродовж 10-12 років.
Операторами цих коштів будуть польський Банк захисту навколишнього середовища (BOŚ), консорціум Люблінської фундації розвитку, Білгорайська агенція регіонального розвитку, а також Товариство соціально-економічних інвестицій.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство національної оборони Польщі замовило 111 БМП Borsuk, які вже з цього року надійдуть на озброєння польської армії.
Кабінет Міністрів схвалив проєкт грантової угоди з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA), яка передбачає спрямування ¥8,8 мільярда на виконання Програми екстреного відновлення (Фаза 4).
Про це повідомив у Телеграмі постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук, передає Укрінформ.
«Схвалено проєкт Грантової угоди для Програми екстреного відновлення (Фаза 4) між урядом України та Японським агентством міжнародного співробітництва», – йдеться в повідомленні.
Проєктом документа передбачається, що кошти гранту у розмірі ¥8,8 мільярда будуть спрямовані на Програму екстреного відновлення (Фаза 4) на наступні напрями: гуманітарне розмінування, енергетика, водопостачання, громадське здоров’я та безпека, освітні послуги, відновлення інфраструктури в регіонах.
Як повідомлялося, грантову угоду для впровадження Програми екстреного відновлення між Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) та урядом України було підписано 9 березня 2023 року для реалізації Програми екстреного відновлення. Загалом з початку 2023 року Україна та Японія домовилися про виділення (зокрема, в рамках проєктів JICA) понад $700 млн на потреби відновлення.
Фото ілюстративне
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Зеленська – образ першої леді у Фінляндії
-
Події1 тиждень agoУ Житомирі відкрилася фотодокументальна виставка, присвячена Святославу Ріхтеру
-
Усі новини1 тиждень agoВіктор Розовий поранення – актор розповів про реабілітацію
-
Політика1 тиждень agoДуже небезпечно, якщо Америка «повернеться спиною» до України
-
Війна1 тиждень agoяк він заплутує системи РЕБ
-
Одеса1 тиждень agoОдеський порт може фігурувати в перемованах з РФ
-
Війна1 тиждень agoРосія вдарила ракетою по об’єкту Укрзалізниці на Дніпропетровщині
-
Політика1 тиждень agoЗеленський зустрівся з прем’єром Фінляндії