У  Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, що дозволяє виїзд за кордон чоловікам до 24 років у період воєнного часу. Щоправда, є умова — всі вони мають стояти на обліку у ТЦК та СП. Поки що чітких термінів, коли саме може бути прийнята ця ініціатива депутатів і чи її ухвалять взагалі, ніхто сказати не може. Тим часом суспільство вже розділилося на два табори — одні за ухвалення нових правил, інші проти. Але все ж залишається незрозумілим головне питання, а як потім повернути тих, хто виїхав?

Журналісти Новини.LIVE запитали думки одеситів з цього приводу.

Реклама

Свобода руху

Для частини містян важливо мати зрозумілі правила перетину кордону: коли вони чіткі, легше планувати й немає зайвих нервів щодо повернення. Ідея проста — дати можливість поїхати у своїх справах і так само без проблем повернутися.

 “Так, я не проти, щоб зробити вільний виїзд. Річ у тому, що якщо вони поїхали, значить, вони щось там собі планують на сьогодні, а вертатися, не вертатися — це їхня справа. Якщо буде вільний в’їзд і виїзд, то люди собі будуть як хочуть, так і вертатися, і в’їжджати, і виїжджати. Не буде цієї проблеми, що вони залишились там, і вони не хочуть в’їхати, тому що в них страх”, — каже Галина.

 Ключовий запит тут — передбачуваність і рівні умови для всіх. Коли правила зрозумілі, менше спокус їх обходити. Часто йдеться про короткі поїздки — робота, справи, родина. У такій логіці вирішує не заборона, а чесне виконання зобов’язань і повернення у визначений термін.

 “А чому ні? Нехай виїжджають. Вони ж виїжджають не на постійну основу, правильно? Їм доведеться потім повернутися. Хто захоче, хто сумлінний, то він повернеться, а хто не хоче, то хай щастить”, — каже Олександр.

 Коли умови однакові для всіх і ясно, що буде за порушення строків, емоцій меншає. Короткі від’їзди не суперечать вимогам часу: люди закривають нагальні питання і вчасно стають на облік. Такий підхід знімає напругу і не створює враження “особливих правил” для когось. Йдеться і про право вільно пересуватися — люди хочуть планувати поїздки без зайвих бар’єрів. Але є й практичний бік: квитки, житло, страховка — усе це кошти. Тож йдеться не про масовий виїзд, а радше про окремі поїздки тих, хто може їх оплатити. 

 “Взагалі, звісно, за. Бо чому ні? Ми живемо у вільній країні, правильно? У нас демократія. Тому хто як хоче, так і переміщається, куди хоче, туди їздить, туди ходить. Це вже влада встановила нам ліміти та рамки”, — каже Віталій.

Освіта — окрема тема. Йдеться про обміни, стажування, навчання, після яких люди повертаються з новими знаннями. Тут важливі рівні правила для всіх категорій. Доречно мати прозорий перелік підстав: запрошення від вишу/програми, контракт і тривалість навчання. Важливо також одразу фіксувати строк і механізм повернення.

“Так, підтримуємо. Нашим дітям потрібно дати майбутнє. Тому я за те, щоб студенти мали можливість навчатися і за кордоном. І щоб був рівний виїзд для всіх”, — каже Олена.

 Ідея — не “відпустити назавжди”, а дати шанс поїхати у справах та повернутися з результатом. Так усі розуміють правила, а користь від освіти повертається додому.

Оборона та обов’язок

Частина одеситів ставить на перше місце оборону. Попереджають: послаблення правил може вдарити по мобілізаційному ресурсу та по відчуттю справедливості — хтось поїде, а хтось нестиме більший тягар. У такому баченні особисті плани відступають перед загальною безпекою.

“Ні, не підтримую я цього, тому що чоловіки повинні захищати свою країну. Ми думаємо, хай буде краще, хай чоловіки залишаються”, — зазначає Віктор.

Логіка проста: додаткові дозволи створюють можливість уникнути служби; навантаження на тих, хто залишається, зростає, а система стає менш прогнозованою. Є акцент на підготовці: замість поїздок — базові навички, короткі курси й дисципліна. Пропонують один і той самий порядок для всіх: медогляд і облік, навчальні збори, відпрацювання мінімальних умінь — тактика, зв’язок, домедична допомога. Ідея проста: спільні правила для всіх без винятків.

“Ні. Всі мають захищати країну, тому не треба нікуди випускати людей. Нехай зростають. Є багато навчання військового. Нехай проходять курси і йдуть боронити країну”, — каже Дмитро.

Варто визнати, що сама ідея виглядає логічною й сучасною — дати можливість молодим людям виїжджати у справах чи на навчання. Але водночас є ризик, що такі поїздки можуть перетворитися на еміграцію “в один кінець”. Для країни, де й без того слабка демографія, це небезпечний сценарій. Тому головне — знайти формат, який поєднає свободу руху з упевненістю, що молоді чоловіки повертаються додому, а не зникають назавжди.

Раніше ми писали про посилене покарання за незаконний виїзд, а також про те, що в Україні демографічна криза.