Суспільство

як дозвіл на виїзд молоді до 22 років сприяє освіті та євроінтеграції

Published

3 місяці ago

20.09.2025

Головний з новин

У серпні 2025 року Україна ухвалила рішення, яке стало важливим у політиці щодо молоді.

Політичний контекст

Чоловікам віком до 22 років дозволено вільно перетинати кордон під час воєнного стану (Постанова КМУ № 1031 – zakon.rada.gov.ua). Це не технічна поправка, а політичний сигнал: держава визнає, що молодь — не пасивний резерв, а активний ресурс для майбутнього.

Цей крок змінив тональність дискусії в суспільстві. Якщо раніше виїзд студентів сприймався як втрата, тепер — як інвестиція, яка має повернутися. Замість риторики «обмеження» з’явилася риторика «довіри». У час, коли війна диктує суворі правила, саме довіра може стати основою для внутрішньої єдності.

Під час форуму «Молодь Тут!» Президент Володимир Зеленський сказав: «Це рішення необхідне, щоб молоді люди могли завершити своє навчання, отримати якісні знання та повернути їх в Україну» (Офіс Президента, 12.08.2025 – president.gov.ua). Формула «повернути знання» стала центральною.

Це не лише політична заява. Це рамка, у якій освіта стає частиною національної безпеки. Коли влада прямо визнає, що майбутнє важливе не менше, ніж теперішнє, вона формує зовсім інший рівень довіри молоді до держави.

Міністерство внутрішніх справ уточнило: чоловіки 18–22 років можуть виїжджати за наявності закордонного паспорта і військово-облікового документа, у тому числі цифрового в «Дії» (МВС, 27.08.2025 – mvs.gov.ua). Чіткі, зрозумілі правила — рідкісний ресурс у воєнний час.

Ця передбачуваність змінює психологічний фон. Коли студент знає, що його право на навчання захищене, він не шукає «сірих схем» і не відчуває себе заручником. Це зміцнює довіру і зменшує соціальну напругу.

Право на завершення освіти

До ухвалення закону тисячі студентів опинялися перед ризиком втратити семестри чи стипендії. Тепер створено юридичний коридор для безперервності навчання — у повній відповідності до принципів Болонського процесу та Європейського простору вищої освіти.

Фактично студентам повернули впевненість у власній траєкторії. Це означає менше стресу, більше можливостей для грантів і участі в міжнародних програмах. Це також сигнал університетам за кордоном: українські студенти можуть навчатись без загрози перервати програми.

За даними ЮНЕСКО, у 2024 році 78% українських дітей і молоді в країнах ЄС були зараховані до формальної освіти (UNESCO, 22.05.2025 – unesco.org). Понад 85 тисяч українських студентів уже здобувають освіту за кордоном.

Ці цифри — не статистика заради статистики. Вони демонструють масштаб явища: кожен із цих студентів — майбутній спеціаліст, який може принести країні додану вартість. Саме для цього потрібні такі закони — вони перетворюють індивідуальні історії у колективний ресурс.

Мобільність як інвестиція в людський капітал

Закон перетворює мобільність на інструмент розвитку. Студенти, які продовжують навчання, повертаються з міжнародними контактами, новими знаннями, практиками управління й технологічними навичками. Це означає можливість запускати стартапи, розбудовувати цифрові сервіси, модернізувати лікарні та школи.

У звіті Trends Shaping Education 2025 OECD підкреслюється: інвестиції в освіту під час кризи — це не розкіш, а основа довгострокової стійкості (OECD, 2025 – oecd.org). А в OECD Economic Surveys: Ukraine 2025 сказано, що освітня мобільність забезпечує «подвійну віддачу»: психологічну стійкість молоді зараз і появу лідерів для відбудови завтра (OECD, 2025 – oecd.org).

Саме тому говорять про «армію знань». Це не метафора — це нова інфраструктура для відновлення країни.

Перші результати: статистика і практика

Державна прикордонна служба України підтвердила, що порядок виїзду працює в межах чинних правил і є керованим (ДПСУ – dpsu.gov.ua). Це означає, що нова політика не створила хаосу.

Це надзвичайно важливо для суспільної довіри. Люди бачать: держава здатна ухвалювати сміливі рішення і водночас зберігати контроль. Це створює ефект прогнозованості, якого так бракує під час війни.

Соціологи фіксують, що довіра молоді до державних інституцій після ухвалення закону зросла. Це показує: правильні кроки в освітній сфері мають політичні наслідки, зміцнюючи стабільність і легітимність держави.

Баланс безпеки і прав

Категорія «до 22 років» обрана свідомо: ці громадяни не підлягають мобілізації. Закон не впливає на обороноздатність, але гарантує право на освіту.

«Сильна армія і сильна освіта — це дві сторони нашої перемоги», — заявив Президент Зеленський (Офіс Президента, 12.08.2025 – president.gov.ua).

У цьому підході простежується стратегічність: перемога на фронті має підкріплюватися перемогою у сфері знань та інновацій. Так формується подвійна стійкість: короткостроково зберігається мобілізаційний ресурс, а довгостроково створюється «армія знань», яка повертається з дипломами і новими ідеями.

Європейський вимір

Програма Erasmus+ гарантує студентам право на фізичну і змішану мобільність (Erasmus+ Mobility – erasmus-plus.ec.europa.eu). Horizon Europe, зокрема через Marie Skłodowska-Curie Actions, закріплює мобільність як базовий принцип наукових досліджень (MSCA – marie-sklodowska-curie-actions.ec.europa.eu).

Те, що Україна навіть у війні підтвердила сумісність із цими нормами, — це не формальність. Це демонстрація зрілості та інтегрованості в європейську спільноту. Молоді українці отримують не «винятки», а ті самі права, що й студенти з країн ЄС.

Соціально-економічний ефект

В Україні близько 700 тисяч чоловіків віком 18–22 років. У короткостроковій перспективі відтік частини з них може створити виклики для ринку праці. Але у довгостроковій перспективі країна отримує висококваліфікованих спеціалістів.

OECD Education at a Glance 2025 підтверджує: інвестиції в освіту напряму впливають на продуктивність та економічний розвиток (OECD, 2025 – oecd.org).

Це стратегічна угода: краще відпустити студентів на навчання, ніж втратити їхній потенціал назавжди. Коли людина знає, що може легально виїхати і повернутися, вона не шукає обхідних шляхів. Це підвищує довіру та знижує еміграційні настрої.

Комунікаційний ефект

Раніше система заборон виглядала непрозорою. Тепер правила стали зрозумілими. Молодь бачить, що її права враховуються, і відчуває себе суб’єктом, а не об’єктом політики.

Прозорість і передбачуваність у таких рішеннях формують фундамент для політичної стабільності. Довіра до держави перетворюється на реальний ресурс. Це той випадок, коли гуманність і стратегія збігаються.

Висновок

Закон про вільний виїзд чоловіків до 22 років — історичне і стратегічне рішення, яке:

гарантує безперервність освіти,

інвестує в людський капітал,

балансує права і безпеку,

підтверджує європейську інтеграцію,

має соціально-економічний ефект,

відновлює довіру суспільства,

демонструє стратегічну зрілість України.

Освіта і мобільність молоді стають частиною національної стратегії стійкості. «Дати можливість завершити навчання і повернути знання в Україну» — ця фраза Президента вже не просто слова, а політичний курс, що визначає майбутнє.

Тетяна Данилюк, співзасновниця освітньої компанії у Великій Британії, експертка з міжнародної освіти, випускниця британського університету

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Джерело

Суспільство

Експеримент з університетською лікарнею у Львові можуть масштабувати на інші медичні виші

Published

8 години ago

23.12.2025

Головний з новин

Експеримент зі створення університетської лікарні, який реалізують на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, можуть масштабувати на інші медичні заклади вищої освіти України.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Він нагадав, що у Львові на базі ЛНМУ, який перебуває у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я, реалізують експеримент зі створення університетської лікарні, затверджений постановою уряду. Проєкт передбачає об’єднання в одному пулі фінансових ресурсів, фахівців, а також освітньої, наукової та лікувальної діяльності.

«Відбувалися паралельні процеси про передачу майнового комплексу і затвердження постанови Кабінету міністрів України, яка запустила цей експеримент – створення університетської лікарні. Цей комплекс – це наш експеримент реформи в освіті, але він повністю відображає практику, яка прийнята в країнах Європейського Союзу», – сказав Ляшко.

За його словами, раніше освітню, наукову та лікувальну діяльність необхідно було оформлювати в межах різних юридичних осіб, окремо фіксувати час і визначати місце проведення кожного виду діяльності.

«Ми прагнемо показати, що лікувальна діяльність викладача в університеті є частиною освітнього процесу, бо коли він лікує, оперує, поруч із ним знаходяться або студенти, або інтерни, які здобувають знання. Раніше діяльність, коли викладач тільки читає лекції і коли оперує і водночас навчає, була розділена», – наголосив міністр.

Ляшко зазначив, що після старту експерименту у Львові Міністерство охорони здоров’я поінформувало ректорів усіх медичних університетів про готовність масштабувати цю практику.

«Коли ми стартували, ми збирали ректорів всіх медичних університетів і розповідали про старт експерименту у Львові і нашу готовність поширювати цю практику на всі інші медичні університети», – сказав він.

За словами міністра, нині МОЗ працює з ректорами та обласними радами для розширення проєкту.

«Зараз в міністерстві працюють із ректорами, із обласними радами для того, щоб цей процес був масштабним і як мінімум в п’яти-семи університетах це відбулося», – додав Ляшко.

За словами міністра, студенти вже відчули позитивні зміни.

«Для студентів основні позитивні зміни у тому, що вони отримали доступ до пацієнта разом з викладачем з першого дня навчання», – наголосив урядовець.

Зі свого боку, ректор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького професор Орест Чемерис повідомив, що процес формування єдиної університетської лікарні вже завершено.

«У новій структурі створено десять клінік, що об’єднають профільні кафедри та відділення кампусів лікарень за різними напрямками. Загалом це 40 відділень, 1350 ліжок та понад 2,9 тис. персоналу», – зазначив Чемерис.

Читайте також: Лікування раку молочної залози й будівництво лікарні: Франція реалізує в Україні два проєкти

За його словами, усі клінічні команди працюватимуть у межах договорів з НСЗУ.

«Всі команди клінік надаватимуть медичну допомогу за відповідними пакетами угод з НСЗУ – на 2026 рік їх передбачено 31. До складу університетської лікарні ввійде Центр симуляційної медицини, де відпрацьовуватимуть практичні навички студенти, інтерни, молоді лікарі. Ми перші в Україні створюємо модель, яка має органічно поєднати лікувальний та освітній процеси», – додав ректор.

Як повідомлялося, у грудні 2024 року Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького отримав право на реалізацію експериментального проєкту, що змінює підходи в організації сучасної медичної освіти. Тоді Кабінет міністрів ухвалив відповідну постанову, ініційовану МОЗ.

У межах проєкту ЛНМУ має організувати постійне залучення студентів та викладачів до надання медичної допомоги, а практиків – до навчання та науки. Основна ідея експериментального проекту – у посиленні практичного компонента навчання студентів-медиків та реальної автономії закладу.

Постанова передбачає реорганізацію ЛНМУ у державне некомерційне підприємство із дуальним статусом закладу охорони здоров’я (університет має ліцензію на провадження медичної практики) та закладу вищої освіти. При ЛНМУ створено першу в Україні багатопрофільну клінічну лікарню, що надаватиме медичну допомогу населенню за ПМГ і проводитиме навчання студентів та інтернів.

Фото: Пресслужба університетської лікарні

Джерело

Суспільство

В Україні винесли вирок підконтрольному окупантам голові Ізбіркома Криму Анонси

Published

8 години ago

23.12.2025

Головний з новин

В Україні до 14 років позбавлення волі заочно засудили Михайла Малишева — очільника підконтрольного рф ”ізбіркому” Криму та одного з ключових організаторів російського псевдореферендуму на півострові.

Про це повідомило ”Крим.Реалії”.

За даними слідства, ще у березні 2014 року засуджений очолив так звану ”Комісію АР Крим з проведення загальнокримського референдуму”. Всупереч українському та міжнародному праву, він безпосередньо сприяв окупації півострова, здійснюючи загальне керівництво фейковим виборчим процесом.

У суді прокурори довели, що він особисто координував створення незаконних дільниць, забезпечував їх технікою та підробленою документацією, а також відповідав за реєстрацію лояльних до кремля іноземних ”спостерігачів” та акредитацію медіа.

Співпраця з ворогом не обмежилася подіями 2014 року. Як зазначають у СБУ, у вересні 2019 року Малишев забезпечив проведення незаконних виборів до окупаційних органів влади в Криму. Ба більше, у 2022 році він брав участь в організації псевдоголосувань на тимчасово захоплених територіях Донецької та Херсонської областей.

Хоча правоохоронці офіційно не називають імені засудженого, деталі справи та дані з відкритих джерел чітко вказують на Михайла Малишева. Наразі публічних коментарів від самого засудженого чи його представників щодо оголошеного вироку немає.

Також, на плато Ай-Петрі поблизу Ялти зафіксували масову забудову територій, які за початковим планом мали використовуватися для розвитку гірськолижного спорту. Замість спортивної інфраструктури землі плато фактично переходять під приватні об’єкти.

Більшість цих об’єктів належить чинним і колишнім посадовцям окупаційної адміністрації, їхнім родичам або діловим партнерам.

Схема забудови передбачала використання спортивного призначення ділянок лише як прикриття для фактичного будівництва з подальшою легалізацією споруд. Хоча після розголосу окупаційна влада видала постанови про знесення незаконних об’єктів протягом п’яти днів, з моменту оприлюднення цих рішень минуло понад 100 днів, проте жоден об’єкт так і не був демонтований.

Катерина Глушко

Джерело