Суспільство
як вільний порт змінив місто
Як працювала зона та чим була корисна
Ідея порто-франко належала герцогу де Рішельє, а втілив її в життя Олександр Ланжерон. З 1819 року Одеса отримала статус “вільного порту”. Купці могли привозити товари, не ризикуючи фінансами: якщо не вдалося вигідно продати, просто їхали далі без додаткових витрат. Через це товари в магазині і на ринку ставали дешевшими, місто швидко росло і перетворювалося на потужний торговий центр.
Від особливих митних правил вигравали навіть ті, хто займався не лише торгівлею, а й обробкою товарів — наприклад, англійське мереживо чи китайський чай після фасування в Одесі офіційно вважалися місцевою продукцією.
Особливості кордону та “міни”
Зона порто-франко мала чіткі межі, які постійно змінювалися і охоронялися митниками. Для зберігання товарів під багатьма будинками копали “міни” — підземні сховища, облицьовані черепашником, де зберігались товари. Саме тоді у міському просторі з’явилися десятки нових складів, дворів та глибоких підвалів, а земельні ділянки в цій зоні коштували значно дорожче, ніж поза її межами.
Контрабанда й економічний ефект
Порто-франко сприяло не лише білим схемам, а й різноманітним комбінаціям та контрабанді. Часто митники самі закривали очі на неофіційний вивіз товарів — боротися з цим не було сенсу, поки існувала вигода. Проте прибутки від порто-франко значно переважали втрати від контрабанди. Населення й бізнес зростали, відкривалися нові заводи, оптові й роздрібні магазини.
Особлива роль належала митнику Івану Бларамбергу — він не брав хабарів, а організував археологічні експедиції й заснував перший археологічний музей в Україні.
Наслідки для міста та завершення епохи
Основним багатством Одеси була торгівля зерном: портові потужності й швидка інфраструктура допомогли місту стати головним експортером хліба для імперії. Офіційно режим порто-франко діяв понад 40 років, до 1859 року. За цей час Одеса отримала міжнародну репутацію, неперевершений економічний поштовх та стала справжньою європейською “Південною Пальмірою”.
Колись у місті жартували: якщо товарів ввезли значно більше, ніж офіційно продали, — мабуть, решту просто з’їли одеські миші.
Порто-франко сьогодні: спадщина та натхнення
Попри закриття режиму, здобутки порто-франко залишаються ключем до розвитку Одеси. Саме тоді місто виросло морально й економічно, розбудувало порти й склади, залучило нових мешканців та зробило крок до статусу надсучасного мегаполісу.
Одеса крізь порто-франко отримала шанс, яким скористалася сповна — і ця історія надихає навіть зараз.
Суспільство
В Україну повернули 2058 дітей
Активну підтримку в питанні повернення депортованих українських дітей надають 38 країн, а також Рада Європи та Євросоюз, на цей час в Україну вдалося повернути 2058 дітей.
Про це повідомив секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на запит Укрінформу.
“Ініціатива Президента України Bring Kids Back UA продовжує об’єднувати велику кількість країн світу для повернення депортованих дітей. Станом на лютий-березень 2026 року активну підтримку надають 38 країн, а також Рада Європи та Європейський Союз. Завдяки цій стратегічній ініціативі станом на 25 березня 2026 року до України вдалося повернути 2058 дітей”, – йдеться у відповіді.
У секретаріаті зауважили, що Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародної спільноти в питанні повернення військовополонених та незаконно депортованих/примусово переміщених осіб, зокрема дітей, яка полягає в реалізації спільних гуманітарних місій, дипломатичному тиску та посередництві третіх країн-партнерів у переговорах.
“Окремо слід відзначити роль США (як офіційних інституцій – уряду та Конгресу, так i першої леді США, американських правозахисних інституцій та громадянського суспільства) у послідовній підтримці гуманітарного питання повернення незаконно депортованих РФ українських дітей. За сприяння та прямої участі першої леді США до України були повернуті три останні групи дітей (19 дітей)”, – зауважують в Офісі омбудсмена.
Наголошується, що уповноважений на постійній основі доводить до міжнародних партнерів позицію щодо необхідності посилення тиску на Росію задля повернення українських військовополонених та депортованих/незаконно переміщених дітей. Також здійснюються заклики ставати країнами-посередниками в цьому питанні та долучатися до міжнародних платформ для повернення українських полонених та депортованих дітей.
Як повідомляв Укрінформ, глава представництва Єврокомісії в Люксембурзі Анн Кальтьо заявила, що повернення викрадених українських дітей гальмує фрагментований підхід з боку міжнародних партнерів та самого ЄС, для реального прогресу потрібна чітка система координації всіх залучених сторін.
Фото: Bring Kids Back UA
Суспільство
Представниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
Видання “Українська правда” провело премію “УП-100. Сила жінок”, відзначивши сотню українок із різних сфер і регіонів, які формують розвиток країни та підтримують суспільство під час війни. Серед лауреаток — представниці південних регіонів, зокрема Одещини, Херсонщини та Криму, які попри виклики продовжують працювати й розвивати свої громади.
Про це свідчить список “УП-100. Сила жінок”.
Цьогорічною темою церемонії стало гасло “Коли квітує одна, ми квітуємо всі”. Як пояснили організатори, воно перегукується з ідеєю “квітування”, яку осмислював український поет і дисидент Василь Стус.
У цьому контексті йдеться про внутрішню гідність і свободу людини, що здатні зберігатися навіть у найскладніших обставинах — зокрема під час війни. Організатори наголошують: “квітування” — це не лише про стійкість, а й про відповідальність, здатність діяти, творити й підтримувати інших навіть у періоди втрат, небезпеки та невизначеності. Це також про жінок, які не відкладають життя “на потім”, а вже зараз розвивають свої громади, професійні сфери та країну загалом.
До списку лауреаток увійшли представниці різних галузей — медіа, культури, освіти, науки, бізнесу, спорту, державного управління та сектору безпеки. Зокрема, у категорії “Суспільство” відзначили медійниць, які працюють у Києві та на національному рівні: головну продюсерку новин Суспільного Христину Гаврилюк і журналістку та документалістку Наталію Гуменюк, співзасновницю “Громадського телебачення”, відому своїми репортажами з гарячих точок, зокрема зі сходу України та деокупованих територій.
У категорії “Культура” нагородили діячок із різних куточків країни. Серед них — народна артистка України Олена Галл-Савальська, яка представляє Херсонський театр і продовжує працювати попри виклики південного регіону; співачка Мар’яна Головко, пов’язана з сучасною оперною сценою Києва; режисерка Марина Ер Горбач, чиї роботи презентують Україну на міжнародних фестивалях; культурна менеджерка Саша Довжик, яка працює над дослідженням української культури як в Україні, так і за її межами.
Також серед відзначених — кримськотатарська мисткиня Азіза Ескендер, яка представляє Крим і зберігає культурну ідентичність корінного народу; заступниця директора Одеського художнього музею Олександра Ковальчук, що розвиває культурне середовище Півдня; музична продюсерка Дар’я Коломієць, яка документує війну через мистецькі проєкти.
Крім того, відзначили Катерину Ротаренко, військову-пошуковицю з Рені та Людмилу Прокопечко, голову Доброславської громади.
Плюс, директорка Promprylad Art Center в Івано-Франківську Ксенія Малих, яка працює над розвитком культурної інфраструктури заходу України; культурологиня Маріам Найєм, що займається темами деколонізації; співачка Катерина Павленко (Monokate), пов’язана з українською музичною сценою; Наталія Пасічник — музикантка, яка популяризує українську культуру у Швеції; Антоніна Романова з позивним “Крим”, яка поєднує мистецтво й військову службу; фольклористка Мар’яна Садовська; режисерка анімації Анастасія Фалілеєва та художниця Леся Хоменко.
У номінації “Креативні індустрії” також представлені жінки з різних регіонів. Серед “Захисниць” відзначили жінок, які беруть безпосередню участь у захисті України на фронті та в тилу.
Загалом премія охопила вісім ключових напрямів — “Політика та державне управління”, “Суспільство”, “Культура”, “Захисниці”, “Освіта і наука”, “Креативні індустрії”, “Спорт” і “Бізнес”, підкресливши внесок жінок із різних областей України — від Одещини, Херсонщини та Сумщини до Львівщини, Івано-Франківщини та Києва — у спільну стійкість і розвиток країни.
У лютому Президент України нагородив Семена Кантора — директора Музею сучасного мистецтва Одеси орденом “За заслуги” III ступеня.
Суспільство
Підозрюваний у зловживанні впливом екскерівник лісгоспу Одещини передав 1 млн грн ЗСУ
Підозрюваний у зловживанні впливом екскерівник лісгоспу Одещини передав 1 млн грн ЗСУ
Джерело
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Політика1 тиждень agoСкасування санкцій проти Росії не допоможе світу, а лише Росії
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
