«Наша співпраця охоплює широке коло напрямів: від регіонального розвитку та зміцнення спроможності місцевої влади до енергонезалежності й стійкості інфраструктури. Пріоритетом залишається відновлення критичних систем життєзабезпечення громад», – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

За його словами, йдеться, зокрема, про розбудову розподіленої генерації, модернізацію мереж тепло- та водопостачання, а також забезпечення їх безперервної роботи.

Сторони приділили увагу переходу від оперативного реагування на наслідки війни до довгострокової моделі сталого розвитку громад, зокрема реалізації планів енергетичної стійкості регіонів.

Під час зустрічі також обговорили впровадження підходу «під ключ» – від проєктування до монтажу обладнання, що є особливо актуальним для прифронтових територій.

Окремо йшлося про підтримку громад через державні програми та розвиток партнерств у межах ініціативи «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади», а також її подальшу цифровізацію.

Крім того, за підтримки ПРООН понад 3,5 тисячі представників місцевої влади вже пройшли навчання з підготовки інвестиційних проєктів, а новий цикл навчань на 2028-2034 роки реалізовуватиметься за підтримки уряду Японії.

Олексій Кулеба відзначив спільну підготовку до наступної Ukraine Recovery Conference (URC-2026). Для забезпечення якісного представлення українських проєктів на міжнародній арені та побудови стійких механізмів інформування громад, наразі розглядається можливість створити офіс комунікацій при Мінрозвитку.

Пріоритетними темами для комунікації стануть підготовка до зими, логістика, енергоефективність та реформа управління публічними інвестиціями.

На завершення зустрічі Кулеба подякував партнерам із ПРООН за підтримку та наголосив на важливості консолідації зусиль держави й міжнародних інституцій для відновлення українських громад.

Як повідомляв Укрінформ, ПРООН з 2022 року мобілізувала понад 1 млрд дол. США на реалізацію проєктів в Україні.

Фото: Мінрозвитку

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу розповів виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіян Ключковський.

«Ті, хто знає Раду Європи, знають, що вона стала однією з найвідоміших організацій у світі завдяки своєму досвіду укладення міжнародних договорів. І Конвенція, якою було створено Міжнародну комісію з розгляду заяв для України, стала договором № 229 в історії Ради. Однак за всю 75-річну історію цього договірного процесу ще ніколи стільки країн не підписували новий договір у перший же день після його ухвалення», – розповів він.

Ключковський нагадав, що 16 грудня 2025 року Конвенцію підписали 35 держав таким чином, проклавши шлях до створення повного циклу компенсаційного механізму.

За його словами, це свідчить про «неймовірно потужну міжнародну підтримку» України.

Він також повідомив, що у Реєстрі станом на зараз вже 136 тисяч заяв, поданих в межах 16 різних категорій, але це ще далеко не весь спектр збитків, які можуть бути заявлені.

«Ще 12 додаткових категорій буде відкрито вже зовсім скоро, ймовірно, цього місяця, а всі 43 категорії заяв у Реєстрі будуть відкриті до кінця весни. Серед них будуть категорії заяв не лише від людей, а й від бізнесу, а також від муніципалітетів, а також від держави Україна, щоб кожен вид шкоди, кожен елемент збитків міг бути заявлений і мав шанс на компенсацію», – пояснив він.

За словами керівника Реєстру, понад 40 000 заяв уже перевірено й включено до Реєстру, тож «тепер вони очікують на розгляд Комісією з розгляду заяв та визначення розміру компенсації».

Як повідомляв Укрінформ, парламент Естонії ухвалив закон, який ратифікує конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду позовів про відшкодування Україні збитків, заподіяних агресією РФ.

Під час опалювального сезону після атак РФ вдалося відновити 85% доступної потужності ТЕС та 66% доступної потужності ГЕС та ГАЕС.

Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі.

За його словами, “під час опалювального сезону ворог пошкодив більше 9 ГВт генераційних потужностей ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. Українські енергетики відновили понад 4 ГВт потужності. Відновили після російських атак 85% доступної потужності ТЕС та 66% доступної потужності ГЕС та ГАЕС”.

Як зазначив Шмигаль відремонтоване трансформаторне обладнання системи передачі, загальна потужність якого становить близько 30% всієї трансформаторної потужності енергосистеми Латвії.

Читайте також: Болгарія надасть обладнання для ремонту українських енергостанцій – Шмигаль

У 2025 році були виконані планові ремонти сумарною потужністю 11,8 ГВт, що дозволило успішно пройти цей опалювальний сезон.

“Продовжуємо розвивати розподілену генерацію. Загальний приріст встановленої потужності за 2025 рік склав 642,77 МВт. Встановили нових установок для зберігання енергії на 508 МВт. Це у 254 рази більше, ніж в опалювальному сезоні 2024-2025 років”, – додав перший віцепрем’єр.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство енергетики провело підсумкове засідання зимового Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці та змінило формат координації, щоб ефективно підготуватися до наступного опалювального сезону.