Про це журналістам заявив Януш Бока, міністр із європейських справ Угорщини, перед початком зустрічі Ради ЄС із загальних справ у вівторок 16 вересня, передає кореспондент Укрінформу.

«Політична ситуація в Угорщині така, що понад 70 відсотків угорців не підтримують продовження процесу вступу України. Це політична реальність, яку ми повинні враховувати», – сказав міністр.

При цьому Угорщина виступатиме проти будь-яких механізмів просування переговорного процесу без погодження всіма країнами-членами ЄС, адже, на думку Будапешта, «це б протирічило процедурі, яка була задіяна на інших етапах розширення ЄС, отже ми цього не підтримуємо».

Коментуючи останні зустрічі з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасом Качкою, Бока підтвердив, що зустрічався з ним тричі протягом останніх тижнів.

«Я б не назвав ці зустрічі перемовинами. Я б радше назвав їх обговореннями. Ми намагаємося дізнатися про позиції та погляди один одного і побудувати певну політичну довіру, яка може стати основою для подальших обговорень», – сказав міністр.

На запитання про позицію Угорщини щодо наступного пакета європейських санкцій проти Росії Бока відповів, що не може передати думку Угорщини, оскільки ще не бачив проєкту.

«Я не бачив наступного пакета санкцій. Наскільки я розумію, Європейська комісія хотіла опублікувати його сьогодні, але це було відкладено на пізніше», – сказав Бока.

Як повідомляв Укрінформ, в Євросоюзі відклали, заплановане на середу, 17 вересня, представлення наступного 19-го пакета санкцій проти Росії.

Про це глава держави сказав в інтерв’ю Sky News, передає Укрінформ.

На запитання про те, який сигнал своїми безпілотниками Путін надсилає європейцям, Зеленський відповів: «Він випробовує НАТО. Він хоче побачити, до чого готове НАТО, на що воно здатне, як дипломатично, так і політично, і як місцеве населення відреагує на це».

Крім того, на думку Президента, Путін намагається вплинути на Європу з метою зупинення постачання зброї в Україну.

«Також, на мою думку, інше повідомлення, яке вони надсилають, звучить так: «Не смійте надавати Україні додаткові системи протиповітряної оборони, бо вони можуть знадобитися вам самим», – сказав Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, польські військові в ніч проти 10 вересня збили російські дрони, які вторглись у повітряний простір РП. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що союзники по НАТО мають справу з “масштабною провокацією” з боку Москви.

У суботу, 13 вересня, російський безпілотник заглибився на територію Румунії на відстань близько 10 кілометрів та перебував у її повітряному просторі близько 50 хвилин.

У ЄС заявили, що порушення повітряного простору Румунії російськими безпілотниками є неприйнятними.

Фото: ОП

Про це заявила громадська діячка та ініціаторка проєкту Sky Shield Леся Оробець в інтерв’ю Укрінформу.

«Пекін не надто щедро підтримує Москву. І це свідчить не про готовність допомогти Путіну перемогти швидко, а про прагнення розтягнути страждання на роки, залишаючи ілюзію, що ще один літній наступ усе вирішить. У цей час Китай успішно користується Росією», – сказала Оробець.

Вона звернула увагу на енергетичні проєкти та цінову політику Китаю. За її словами, ціни, які вимагає Пекін за викуп енергоносіїв, часто лише покривають собівартість або навіть нижчі – «технічна» ціна, аби обладнання не замерзало взимку.

Оробець також наголосила, що навколо Москви сформувався не єдина ідеологічна «вісь зла», а мережа держав і посередників, які заробляють на її проблемах – від Північної Кореї до окремих промислових постачань із Заходу. «За час війни Північна Корея стала більш освітленою – у них з’явилися гроші на лампочки завдяки вигідному співробітництву з Росією», – зауважила вона.

Окремо Оробець підкреслила важливість фінансового тиску на Кремль: «Одна з ключових гарантій – не допустити повернення Росії на міжнародний фінансовий ринок, щоб вона не могла рефінансувати свій гігантський борг і вливати ці кошти у воєнну машину».

Вона також закликала ЄС і партнерів розглянути механізм розміщення заморожених російських активів під вищу дохідність (6-10% річних) замість нинішніх 2% в Euroclear, щоб ці кошти можна було спрямувати на розвиток української оборонної промисловості.

Крім того, Оробець звернула увагу на випадки обходу санкцій – зокрема на нещодавні дані про постачання обладнання Siemens через посередників, яке використовується у виробництві ракет. «Умовний Siemens заробив декілька десятків мільйонів, а уряд у Берліні змушений витрачати мільярди євро платників податків на захист Німеччини та України. Якщо ми серйозно говоримо про гарантії безпеки, треба закривати такі прогалини», – підсумувала ініціаторка Sky Shield.

Як повідомлялося, Росія переходить на бартерну торгівлю з Китаєм для обходу санкцій.

Фото: Український тиждень