Політика
Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії
Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.
Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.
«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.
Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.
Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.
Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.
Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.
“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.
“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.
Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.
Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.
Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.
Президент Володимир Зеленський обговорив із федеральним міністром з особливих доручень, керівником відомства Федерального канцлера Німеччини Торстеном Фраєм і президентом Федеральної розвідувальної служби Німеччини Мартіном Єґером посилення української протиповітряної оборони.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі за результатами зустрічі, передає Укрінформ.
«Важливі сигнали підтримки на тлі масованого російського удару. Говорили про те, як можна прискорити наші з Німеччиною домовленості щодо ППО, щоб захистити українців та українок від такого терору. Німеччина неодноразово допомагала посилювати наш захист неба, і ми сподіваємося на відповідне лідерство й зараз», – зазначив Зеленський.
Він повідомив, що сторони обговорили співпрацю в межах Drone Deal.
«Ми готові посилювати тих, хто посилював нас», – заявив Президент.
На зустрічі йшлося також про повноправне членство України у Євросоюзі. Глава держави наголосив, що Україна готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів.
“Маємо скористатися вікном можливостей у найближчий місяць. Вдячний Німеччині за підтримку!” – наголосив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, напередодні Президент Володимир Зеленський запропонував Румунії співпрацю у спеціальному форматі Drone Deal.
Фото: ОП
Політика
ОБСЄ запустить Московський механізм для розслідування мілітаризації Росією українських дітей
Понад 40 держав ОБСЄ задіяли Московський механізм для розслідування фактів індоктринації та мілітаризації Росією українських дітей.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Вітаю запуск Московського механізму ОБСЄ 41 державою-учасницею для документування індоктринації та мілітаризації Росією українських дітей», – зазначив міністр.
Він наголосив, що Росія не лише викрадає українських дітей, а й намагається стерти їхню ідентичність і налаштувати проти власної Батьківщини.
Сибіга нагадав, що 11 травня у Брюсселі відбулася зустріч високого рівня Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, щоб напрацювати нові практичні кроки для повернення викрадених Росією дітей та забезпечення справедливості за злочини проти них.
«Україна вдячна всім державам-учасницям ОБСЄ, які стоять на боці дітей, справедливості та людяності. Сьогодні ОБСЄ зробила ще один важливий внесок у притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності», – підкреслив глава української дипломатії.
Московський механізм – процедура, передбачена Московським документом Конференції з людського виміру ОБСЄ, що проходила 1991 року в Москві.
Цей механізм, зокрема, дає змогу групі з десяти і більше держав-учасниць ОБСЄ створити місію незалежних експертів для вивчення особливо серйозної загрози виконанню зобов’язань у сфері прав людини в одній з країн-учасниць. У координації з постійним органом ОБСЄ у людському вимірі – Бюро з питань демократичних інститутів та прав людини – така місія має встановити відповідні факти, підготувати звіт, а також може надати рекомендації щодо можливих рішень.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз 11 травня запровадив санкції проти 23 фізичних і юридичних осіб за незаконну примусову депортацію українських дітей.
Фото: МЗС
Генсекретар НАТО Марк Рютте звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП, прагнучи пом’якшити зростаючу напруженість всередині Альянсу щодо допомоги Києву.
Про це повідомляє Politico із посиланням на джерела в Альянсі, передає Укрінформ.
За словами джерел, Рютте порушив це питання на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці минулого місяця, де виступив у рамках підготовки до майбутнього липневого саміту Альянсу в Туреччині.
«Рютте та багато з нас хочуть переконатися, що підтримка України є послідовною та передбачуваною», – сказав один із дипломатів НАТО.
Якщо союзники схвалять цю ідею, щорічні обсяги допомоги Україні фактично потрояться до 143 мільярдів доларів, за оцінками Альянсу на основі сукупного ВВП країн НАТО. Минулого року Україна отримала від союзників 45 мільярдів доларів допомоги у сфері безпеки на все: від закупівлі зброї до інвестицій в українські оборонні компанії та очолюваних НАТО зусиль із закупівлі американської зброї для Києва.
За словами дипломатів, пропозиція Рютте частково стала відповіддю на розчарування деяких столиць тим, що вони роблять набагато більше, ніж інші, щоб допомогти Києву. Згідно з даними «Ukraine Support Tracker» Кільського інституту, країни Північної Європи та Балтії, Нідерланди й Польща виділяють на військову допомогу Україні більший відсоток від свого ВВП, ніж багато інших союзників. «Ті… держави, які дійсно роблять більший внесок, піднімають це питання щоразу. І якщо подивитися на цифри, стає зрозуміло, що тягар розподілений нерівномірно», — заявила у вівторок глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас після зустрічі міністрів закордонних справ блоку у Брюсселі.
Подібну ідею вперше висунув Президент України Володимир Зеленський у червні минулого року, зазначивши, що Україна є частиною європейської безпеки і «ми хочемо, щоб 0,25% ВВП кожної конкретної країни-партнера виділялося на нашу оборонну промисловість та внутрішнє виробництво».
Однак пропозиція Рютте викликала скептицизм у деяких союзників, зокрема у Франції та Великій Британії, зазначили дипломати, а це означає, що її навряд чи буде реалізовано в нинішньому вигляді. Будь-яка ціль на рівні Альянсу має бути узгоджена всіма членами НАТО.
Ідея встановлення цільового показника у відсотках від ВВП – це лише одна з кількох, над якими зараз працюють в Альянсі, щоб досягти конкретного результату для України на саміті 7–8 липня, зазначили двоє дипломатів НАТО. «В Анкарі союзники мають показати Україні, що НАТО підтримує її в довгостроковій перспективі. Це означає гроші, зброю та політичну прихильність», – сказав третій дипломат НАТО.
Цю пропозицію ускладнює те, що деякі союзники по НАТО, які також є членами ЄС, хочуть, щоб їхні внески до нещодавно затвердженого кредиту для України на суму 90 мільярдів євро – з яких 60 мільярдів євро підуть на військові витрати – «були враховані» у будь-яких майбутніх пропозиціях, зазначив дипломат Альянсу.
Міністри закордонних справ Альянсу, ймовірно, обговорять це питання під час зустрічі наступного тижня в шведському місті Гельсінгборг, зазначили обидва дипломати.
Представник НАТО, який висловився від імені Альянсу, сказав: «Ми не розголошуємо внутрішні обговорення, але підтримка України залишається пріоритетом, і НАТО продовжуватиме домагатися цього напередодні саміту та після нього».
Як повідомляв Укрінформ, у Палаті представників Конгресу США зібрали необхідну кількість підписів для винесення на голосування законопроєкту про військову допомогу Україні.
Фото: НАТО
-
Події1 тиждень agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова1 тиждень agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини1 тиждень agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Суспільство1 тиждень agoОдеському управлінню фізкультури за місяць призначили другого керівника Анонси