Політика
Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії
Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.
Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.
«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.
Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.
Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.
Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.
Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.
“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.
“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.
Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.
Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.
Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.
Політика
Україна та ЄС можуть суттєво посилити одне одного у сфері безпеки
Україна розраховує відкрити решту двох переговорних кластерів з ЄС до кінця року та розпочати закриття переговорних розділів у 2027 році.
Про це Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив під час Форуму з питань розширення ЄС у Брюсселі, повідомила пресслужба Кабміну у Фейсбуці.
Зазначається, що Корецький разом із президенткою Молдови Маєю Санду та єврокомісаром Андрюсом Кубілюсом долучився до дискусії про майбутню архітектуру європейської безпеки та роль розширення ЄС в її зміцненні.
Україна вже сьогодні робить вагомий внесок у безпеку Європи, зауважив Прем’єр-міністр.
«Ми маємо найбільш досвідчену армію в Європі, передові оборонні технології та унікальний досвід забезпечення роботи енергетики й логістики в умовах постійних російських атак. Україна та ЄС можуть суттєво посилити одне одного», – зазначив очільник українського уряду.
Він виокремив наступні євроінтеграційні пріоритети України. Серед них – відкриття двох решти переговорних кластерів до кінця року; прискорення підготовки позитивного звіту про виконання проміжних критеріїв (IBAR) та початок закриття переговорних розділів у 2027 році.
«Цього року ми відкрили чотири із шести переговорних кластерів. Вдячний президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та всім державам – членам ЄС за підтримку цих рішень», – сказав Прем’єр-міністр.
Корецький закликав держави – члени ЄС ухвалити рішення щодо наступних етапів переговорів одразу після виконання Україною необхідних умов.
«Ми готові виконувати всі взяті зобов’язання та розраховуємо на таку ж рішучість і швидкість дій з боку європейських партнерів», – підкреслив очільник уряду.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький обговорив у Брюсселі посилення санкцій з главою дипломатії Європейського Союзу Каєю Каллас.
Фото: Кабінет Міністрів України, Фейсбук
Політика
Німеччина дотримується рішення НАТО про незворотність шляху України до членства
Німеччина залишається відданою рішенню НАТО про незворотність шляху України до членства в Альянсі й не погоджується на перегляд чинних безпекових союзів у межах майбутніх переговорів із Росією.
Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль журналістам перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Відповідаючи на запитання про російські вимоги та позицію НАТО, Вадефуль наголосив, що союзники вже узгодили чіткий курс щодо майбутнього України.
“Ми в НАТО домовилися про цілком чіткий напрям, а саме про те, що Україна перебуває на незворотному шляху до НАТО. Коли це відбудеться, коли це питання постане, я сьогодні сказати не можу. Але те, що цей шлях незворотний, ми вирішили разом”, – заявив він.
Міністр підкреслив, що Берлін дотримується спільних рішень Альянсу: “І це наша позиція. Німеччина дотримується того, про що ми домовилися. І це основа всіх подальших переговорів”.
Він також наголосив, що кожна суверенна держава має право самостійно визначати до яких безпекових структур належати.
“І немає взагалі жодних підстав ставити під сумнів чинні союзи. Про такі питання ми не будемо вести переговорів”, – заявив глава німецького МЗС.
Вадефуль підкреслив, що Європа не потребує нової архітектури безпеки, а має наполягати на дотриманні чинної системи, заснованої на суверенітеті держав і непорушності кордонів.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський заявив, що в разі пропозиції партнерів вийти з Донбасу в обмін на реальні гарантії безпеки, які передбачатимуть, зокрема, членство України в НАТО та ЄС, він винесе це питання на обговорення суспільства.
Політика
Сибіга застеріг, що російські ультиматуми щодо безпеки передують новим актам агресії
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що російські вимоги щодо припинення розширення НАТО та зміни європейської архітектури безпеки не є запрошенням до діалогу, навпаки, вони передують новій ескалації агресії.
Про це глава української дипломатії написав у соцмережі X, передає Укрінформ.
«Ми вже бачили це раніше. У 2007 році в Мюнхені Путін назвав розширення НАТО “загрозою”. У 2008 році в Бухаресті Кремль висунув погрози щодо перспектив вступу Грузії та України до НАТО. За кілька місяців Росія вторглася в Грузію. У 2021 році Москва вимагала припинення розширення НАТО та повернення до ліній 1997 року. За кілька місяців Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну», – нагадав Сибіга.
За його словами, тепер той самий ультиматум повертається під новою назвою «європейська архітектура безпеки».
«Це не запрошення до діалогу. Історія показує, що за цим слідує: нова ескалація ворожнечі з боку Росії в агресивних формах, включно з відвертою збройною агресією», – зазначив міністр.
Сибіга закликав не підігравати Росії, а натомість посилити тиск на російський режим, щоб змусити Путіна серйозно поставитися до мирних зусиль і припинити агресію проти України.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал , які Москва пропонує як частину пакета домовленостей для врегулювання війни в Україні.
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Політика7 днів agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Усі новини1 тиждень agoщо вона там зробила (фото)
