Політика
Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії
Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.
Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.
«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.
Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.
Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.
Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.
Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.
“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.
“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.
Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.
Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.
Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.
Колишній посол України в США Валерій Чалий вважає, що саміт НАТО в Анкарі надіслав сигнал Москві про продовження підтримки України, однак не дав відповідей на три ключові питання щодо майбутнього Альянсу.
Таку думку дипломат висловив під час дискусії «Україна в координатах НАТО: стратегічні підсумки саміту в Анкарі та перспективи взаємодії», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Для України є позитивні сигнали, яких ми очікували (від саміту НАТО в Анкарі – ред.). Це сигнал Москві: два роки у вас немає шансів “збити” нас (Північноатлантичний альянс – ред.) із підтримки України. Є ресурси, є певні обіцянки щодо технологій. Щоб ви розуміли, ракети до Patriot – це не один, не два і не три роки, це інвестиція у майбутнє. Але є контракт із німцями, які мають поставити нам 600 ракет», – зазначив Чалий.
Водночас, за його словами, якщо оцінювати саміт з точки зору стратегічних очікувань, він не дав відповідей на три ключові питання.
Перше – трансформація НАТО з регіонального євроатлантичного альянсу в організацію, здатну реагувати на глобальні загрози. За словами Чалого, війна вже має глобальний характер, тоді як НАТО намагається залишатися регіональною організацією, хоча в умовах кризи ООН і міжнародної системи безпеки має унікальний шанс відігравати значно ширшу роль.
Другим викликом дипломат назвав питання європейського ядерного стримування. За його словами, саміт не дав чіткої відповіді щодо майбутньої «ядерної парасольки» для Європи.
Третє питання, яке, на думку Чалого, залишилося без остаточної відповіді, – майбутня модель НАТО в умовах поступового скорочення ролі США в європейській безпеці та посилення відповідальності європейських союзників.
«Ми знаємо, що заміщення йде поступово і по дивізіях, і по планах, і навіть у структурі командування. Тобто це треба враховувати. Для України це також потрібно враховувати», – наголосив дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 мільярдів військової допомоги на два роки. Також Україна вперше офіційно визнана на рівні НАТО як країна, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.
Фото Укрінформу можна купити тут
Підтримка України в НАТО залишається безсумнівною та сталою, однак ключовим викликом для європейських союзників є виконання взятих на себе зобов’язань щодо посилення обороноздатності та формування нової архітектури безпеки.
Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу на полях саміту НАТО в Анкарі сказав експерт-міжнародник, аналітик та журналіст Мурат Єткін.
«Перш за все, підтримка України залишається сталою і щодо неї жодних сумнівів немає. Саміт також це підтверджує. Питання в іншому: чи зможуть союзники, особливо європейські, виконати свої обіцянки. Давати обіцянки легко, але виконувати їх значно складніше. Це стосується не лише України, а й загалом міжнародної політики», – сказав Єткін.
Саме в цьому контексті, за словами експерта, слід розглядати й заяви президента США Дональда Трампа про президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана.
«Слова Трампа про те, що він, можливо, не приїхав би, якби його не запросив Ердоган, означають: він дає європейським членам НАТО шанс виконати свої обіцянки щодо збільшення оборонних бюджетів і формування нової архітектури безпеки. Але щодо цього існують сумніви», – пояснив експерт.
На переконання Єткіна, такий підхід узгоджується зі вступною промовою президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана, який наголосив, що окремі ініціативи Європейського Союзу у сфері безпеки фактично повторюють зусилля НАТО.
«Ердоган заявив, що дії Європейського Союзу в дечому дублюють зусилля НАТО у сфері європейської безпеки, що є нелогічним», – зазначив експерт.
Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 млрд військової допомоги на два роки.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта після саміту НАТО в Анкарі отримали від президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана подарункові гравійовані пістолети з набоями та набором для чищення.
Про це повідомило Politico з посиланням на двох посадовців ЄС.
За їхніми словами, зброю вручили європейським лідерам у середу після завершення переговорів. Представник Європейської ради повідомив, що служба безпеки Кошти забрала пістолет на перевірку. Після цього його доставлять до Бельгії та зберігатимуть відповідно до вимог безпеки Генерального секретаріату Ради ЄС.
Команда Урсули фон дер Ляєн не відповіла на запит щодо того, що вона планує робити з подарованою зброєю. Водночас один із чиновників зазначив, що дорогі церемоніальні пістолети, ймовірно, перевищують допустиму вартість подарунків, тому навряд чи залишаться в особистій власності отримувачів.
Інші європейські лідери, зокрема прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, який залишає посаду, та прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен, публічно заявили, що залишать свої пістолети в Туреччині для виведення їх з експлуатації перед тим, як повернути їх додому.
Нагадаємо, раніше під час саміту НАТО президент США Дональд Трамп заявив, що готовий надати Україні ліцензію на виробництво ракет для систем Patriot. Фокус пояснював, що це означає для української оборонної промисловості.
Також повідомлялося, що Трамп заявив, що не вважає Італію союзником США, чим фактично відмежувався від дружніх відносин із країною.
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Усі новини5 днів agoПара з різницею у віці
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям