Політика
Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії
Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.
Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.
«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.
Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.
Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.
Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.
Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.
“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.
“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.
Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.
Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.
Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.
Політика
Рада готова долучитися до парламентського виміру Веймарського трикутника
Голова ВР Руслан Стефанчук запропонував розширити парламентський вимір Веймарського трикутника, долучивши до нього Верховну Раду України.
Про це спікер написав у Фейсбуці після зустрічі глав парламентів Польщі, Франції та Німеччини, передає Укрінформ.
«Сьогодні у Варшаві взяв участь у зустрічі голів парламентів Польщі, Франції та Німеччини у форматі Веймарського трикутника. 35 років тому цей формат створювався, зокрема, для підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції Польщі. Сьогодні він може відіграти не менш важливу роль для України. Саме тому запропонував розширити парламентський вимір Веймарського трикутника, долучивши до нього український парламент», – зазначив Стефанчук.
Він висловив переконання, що український парламент до цього готовий.
За словами Стефанчука, під час зустрічі та спільної пресконференції він говорив колегам про реалії, в яких сьогодні живуть українці: щоденні російські атаки, багатогодинні повітряні тривоги, знеструмлення цілих районів, удари по житлових будинках, школах та енергетиці.
«Росія веде війну без правил. І загрози, з якими сьогодні стикається Україна, дедалі більше відчуває вся Європа. Тому закликав партнерів до швидких і конкретних рішень. Передусім посилення протиповітряної оборони, підтримка енергетичної стійкості України напередодні зими, використання заморожених російських активів та посилення санкційного тиску на агресора», – підкреслив Голова ВР.
Окремо він наголосив на необхідності подальшої підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції України.
«Попри війну ми продовжуємо реформи. Уже 12 жовтня Верховна Рада розпочне розгляд важливих законодавчих рішень, необхідних для нашого руху до ЄС і продовження міжнародної фінансової допомоги», – зазначив Стефанчук.
Голова ВР подякував Польщі, Франції та Німеччині за підтримку, солідарність і готовність спільно відповідати на виклики, які створює російська агресія.
«Майбутнє України в єдиній Європі. І Веймарський формат може стати ще одним інструментом, який допоможе нам разом наблизити справедливий мир та остаточно подолати поділ Європи», – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук провів зустріч із маршалкою Сенату Польщі Малгожатою Кідавою-Блонською. Сторони обговорили обговорили допомогу Україні та протидію російським спробам посіяти розбрат між українським і польським народами.
Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook
Політика
Радбез ООН збереться на екстрене засідання через посилення російського варварства щодо України
Рада Безпеки ООН має перейти від дипломатичних заяв до конкретних дій, зокрема ухвалення резолюцій із вимогою до Росії припинити агресію проти України.
Про це заявив у коментарі Укрінформу постпред України при ООН Андрій Мельник напередодні екстреного засідання Ради Безпеки, яка збереться на вимогу Києва у пʼятницю.
«Рада Безпеки повинна виконати свій мандат, передбачений Статутом ООН. Рада Безпеки має перейти від дискусій до резолюцій, вимагаючи від Росії припинити свою варварську агресивну війну, зупинити обстріли мирних жителів України та вивести свої війська з української землі», – наголосив Мельник.
Він зазначив, що засідання буде «присвячене новому виміру російського варварства проти України».
Постпред подякував Греції, яка головує в Раді Безпеки у жовтні, за оперативну підтримку української ініціативи та скликання засідання вже наступного дня після відповідного звернення.
Дехто з партнерів України, вказав Мельник, досі вважає, що достатньо раз на місяць провести чергове засідання Ради Безпеки ООН щодо російської війни, а потім спокійно перейти до наступного пункту порядку денного.
«Росія, постійно підвищуючи ставки у своїй агресивній війні та долаючи останні червоні лінії, намагається досягти нового, безпрецедентного рівня варварства у своїх атаках на мирних жителів», – зазначив дипломат.
За його словами, Кремль розраховує на те, «що навіть цей досі нечуваний рівень брутальності й терору вдасться поступово нормалізувати», і «незалежно від кількості жертв російського удару міжнародна спільнота в найкращому разі лише зафіксує черговий злочин і безпорадно розведе руками», мовляв, «ну а що ми можемо вдіяти?»
Саме тому Україна й надалі вимагатиме скликання невідкладних засідань Ради Безпеки ООН, щоб не допустити реалізації цього небезпечного кремлівського сценарію, наголосив Мельник.
Він закликав партнерів України, передусім нинішніх членів Ради Безпеки, перейти від «чергових правильних промов і дипломатичних закликів до конкретних дій», від «дискусій до резолюцій, вимагаючи від Росії припинити свою варварську агресивну війну, зупинити обстріли мирних жителів України та вивести свої війська з української землі».
Радбез збереться у п’ятницю о 15:00 за нью-йоркським часом (22:00 за Києвом).
Політика
Україна відкрита до відновлення діалогу з Південною Кореєю попри рішення Сеула відкликати посла
Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу з Республікою Корея попри рішення Сеула відкликати посла в Україні Пака Кічанга у зв’язку з ситуацією щодо північнокорейських військовополонених.
Про це заявив журналістам речник МЗС Георгій Тихий, передає Укрінформ.
Тихий поінформував, що цього тижня міністерство запрошувало посла Республіки Корея в Україні для представлення української позиції та пошуку конструктивних рішень.
«Йому була доведена позиція української сторони. Ми переконані, що дипломатія має переважати над емоціями. Попри рішення Сеула про відкликання посла, Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу – навіть якщо на це буде потрібен час», – зазначив дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Південної Кореї ухвалив рішення відкликати свого посла у Києві через розбіжності щодо ситуації з полоненими з КНДР.
Раніше Офіс президента Південної Кореї висловив «глибокий жаль» у зв’язку з тим, що Україна, як стверджують у Сеулі, заперечила існування домовленості про нерозголошення інформації щодо передачі Південній Кореї двох військовополонених із КНДР.
Радник Президента з комунікацій Дмитро Литвин написав у Фейсбуці, що домовленості про нерозголошення не було і що неправильно було би приховувати, куди потрапляють полонені. В Офісі Президента на запит агентства Yonhap пояснили, що Київ оприлюднив лише сам факт передачі, не розкриваючи подробиць цього процесу.
Згодом Південна Корея отримала повідомлення від України із вибаченнями за розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених до Сеула, проте, за словами міністра закордонних справ Чо Хьона, ці вибачення не виправдали очікувань уряду.
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса5 днів agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Одеса1 тиждень agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса6 днів agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство5 днів agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Усі новини5 днів ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
