Політика
Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії
Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.
Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.
«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.
Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.
Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.
Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.
Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.
“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.
“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.
Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.
Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.
Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.
У новому випуску «Програми Ігоря Долгова» ітиметься про різке загострення українсько-американських відносин, нові поступки Дональда Трампа Росії, переговори щодо завершення війни та ризики мирної угоди, яка може не враховувати безпекові інтереси України.
Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.
У випуску Долгов також розбирає:
- чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
- навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
- що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
- чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
- як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
- про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
- які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
- чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
- чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
- яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
- чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
- чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
- чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.
Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.
Президент Володимир Зеленський вважає, що глава Білого дому Дональд Трамп може посадити російського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.
Про це глава держави сказав у подкасті The Diary of a CEO, який веде підприємець та інвестор Стівен Бартлетт, передає Укрінформ.
Відповідаючи на запитання, чи є реалістичний шлях до завершення цієї війни, Зеленський сказав: «Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл перемовин. Тому що так, як він говорить про мене, має говорити й про Путіна, застосовувати таку ж риторику».
Президент України нагадав, що на столі в американського лідера лежать санкції, які вже ухвалив Конгрес. «Він може це зробити», – сказав Зеленський, припустивши, що, на його думку, Дональд Трамп не вводить їх через особливі відносини з російським диктатором.
Як повідомляв Укрінформ, Трамп раніше заявив, що не хоче ухвалювати рішення, яке «безглуздо відштовхнуло б Росію від столу переговорів».
9 жовтня він призупинив застосування мит і санкцій, які передбачені законом Ліндсі Грема, ухваленим у вересні.
Фото: ОП
Україна сподівається на відкриття двох останніх кластерів у перемовинах про вступ у ЄС до кінця року на тлі виборів, які у 2027 році пройдуть у декількох країнах-членах ЄС.
Про це виданню Politico повідомив віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов, передає Укрінформ.
Україна розглядає зустріч міністрів з питань європейських справ 15 грудня як ідеальну нагоду для відкриття решти переговорних розділів у межах процесу вступу до ЄС, сказав Ченцов.
«Добре було б завершити це питання ще цього року, оскільки надалі, з політичної точки зору, це стане надзвичайно складним завданням», — додав він, маючи на увазі майбутні вибори в країнах-членах ЄС.
Ченцов висловив занепокоєння щодо можливого «роз’єднання» процесу вступу України та Молдови. Це побоювання виникло на тлі ідеї Єврокомісії щодо «дорожніх карт» для країн-кандидатів, згідно з якими технічні переговори про вступ мають завершитися у 2028 році для Молдови та у 2029 році для України.
Дотепер заявки обох країн розглядалися як неформально пов’язані між собою.
За словами віцепрем’єра, «дорожні карти» Єврокомісії для країн-кандидатів — які мають бути офіційно представлені столицям держав-членів ЄС до кінця року — не повною мірою відображають прогрес Києва у здійсненні внутрішніх реформ, що є одним із ключових питань для Брюсселя.
Коментуючи встановлені Єврокомісією часові рамки, представник ЄС зазначив: «Ми не можемо підтвердити жодних конкретних термінів завершення технічних переговорів про вступ із Молдовою та Україною. Це залежатиме від темпів реформ, необхідних для вступу, які проводять країни-кандидати».
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що країна прагне до кінця цього року відкрити всі шість переговорних кластерів щодо вступу до Євросоюзу. Політичних перешкод для відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС на сьогодні більше немає.
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнок силою «викинули» з готелю у Молдові (фото)
-
Війна1 тиждень agoБійці ССО перерізали один із маршрутів просочування росіян на Донецькому напрямку
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Одеса5 днів ago
В Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини7 днів ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині