Connect with us

Політика

Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії

Published

on


Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.

Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.

«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.

Читайте також: Присутність міністрів МЗС країн ЄС у Львові свідчить про непохитну солідарність із Україною – Каллас

Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.

Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.

Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.






Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ

Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.

“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.

Читайте також: ЄС оголосив про намір виділити майже €1,9 мільярда на військову підтримку України – Шмигаль

Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.

“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.

Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.

Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.

Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.



Джерело

Політика

Курт Волкер, колишній спецпредставник США з питань України

Published

on



У Польщі відбувся безпековий форум з підготовки до Міжнародної конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка цьогоріч відбудеться в червні у Гданську.

У польському Жешуві обговорено безпековий та оборонний вимір співпраці України із Заходом. З американської сторони участь у форумі взяв колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер.

У розмові з Укрінформом колишній американський дипломат оцінив, зокрема, нинішні дії адміністрації президента США щодо України, перспективи мирних переговорів, а також нинішню ситуацію на полі бою та можливості краху режиму Путіна в РФ.

РІШЕННЯ США ЩОДО ПОСЛАБЛЕННЯ САНКЦІЙ ПРОТИ РОСІЇ БУЛО ПОМИЛКОЮ

– Пане Волкер, адміністрація Дональда Трампа продовжила послаблення нафтових санкцій проти Росії. У свою чергу ЄС схвалив 20-й пакет санкцій проти РФ. Як ви оцінюєте це рішення Білого дому? І чи це не послаблює Захід у глобальній грі з авторитарними країнами?

– Передусім я вважаю, що це хибне рішення. Тобто це помилка, тому що воно майже не вплине на світові ціни на нафту, якщо взагалі вплине. Натомість це дасть Путіну більше ресурсів і, таким чином, заохотить його затягувати свою війну проти України. Тож я вважаю, що в цьому сенсі це помилка. У довгостроковій перспективі це не матиме великого значення. Проте у короткостроковій — матиме. У тривалій перспективі, думаю, ціни на нафту знову підуть униз, і це значно сильніше вплине на Путіна.

На мою думку, українські удари по експортних терміналах углиб території Росії, спрямовані на знищення російських можливостей щодо експорту нафти, разом із нижчими цінами на нафту та меншими обсягами відвантаження нафти фактично компенсують наслідки рішення, яке ухвалили США.

Наразі це рішення Вашингтона полягає лише у дозволі на продаж російської нафти, яка вже перебуває в морі, а не загальний експорт. Тому я сподіваюся, що це рішення залишиться обмеженим саме цими рамками і діятиме нетривалий період часу.

– Україна й надалі потребує поставок американської зброї, зокрема ракет до ЗРК Patriot, які купляються у США за європейські гроші. Чи можемо очікувати, що ці поставки будуть й надалі надійними і стабільними?

– Хороша звістка полягає в тому, що Україна стала менш залежною від американської зброї та боєприпасів, ніж це було кілька років тому. Приблизно 60–70% оборонних потреб України забезпечуються власним виробництвом, а Європа компенсує більшу частину того, що раніше постачали США. Що стосується ракет для системи Patriot, то це якраз та сфера, яка справді є проблемною для України, оскільки їм немає повноцінної заміни.

Зараз США надають пріоритет власним силам, розгорнутим на Близькому Сході, а також країнам Перської затоки та Ізраїлю для їхнього захисту. Тому Україна не отримує необхідної кількості ракет для Patriot. Це проблема, тому що це єдина система, яка дійсно ефективна проти балістичних ракет. В усьому іншому Україна може досить добре справлятися самостійно та за підтримки Європи, але саме ракети до систем Patriot є критично необхідними.

РОСІЯ ЗАРАЗ СЕРЙОЗНО НЕ НАЛАШТОВАНА НА ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ

– Президент США Дональд Трамп заявив, що мав «добрі розмови» з Президентом України Володимиром Зеленським та господарем Кремля Путіним і його адміністрація працює над урегулюванням російсько-української війни. Як ви оцінюєте ці переговори і чи немає у вас побоювань, що США вийдуть з переговорів?

Мирні переговори донині насправді були радше фікцією. Росія не була серйозно налаштована на завершення війни. Вона просто використовувала переговори як інструмент, щоб відволікати увагу, підкидаючи адміністрації Трампа ідеї щодо бізнес-угод, і водночас продовжувати війну. Тож це – «вистава» з російського боку.

З українського боку це все добре розуміють, але не можуть дозволити собі виглядати стороною, яка не прагне миру. Тому українці також беруть участь у процесі, приймають навіть невигідні пропозиції, перетворюють їх на щось більш розумне, з’являються на кожній зустрічі й завжди демонструють готовність до переговорів, щоб Україну не звинуватили у провалі перемовин.

Але я не бачу жодних перспектив, що переговори справді дадуть результат. Думаю, зміни відбудуться лише тоді, коли Путін відчує, що його фінанси та військові можливості настільки виснажені, що він не зможе продовжувати війну. От тоді щось може змінитися. Але це точно не буде наслідком цих переговорів.

Ймовірно, повноцінної мирної угоди взагалі не буде. Швидше за все, ми побачимо фактичне припинення вогню або поступове згасання бойових дій. І це значною мірою відбуватиметься безпосередньо між росіянами та українцями, навіть без зовнішнього посередництва.

Україна допомагає країнам Близького Сходу протидіяти іранським «шахедам». Українська експертиза у цій сфері зацікавила також і США. Наскільки світ зараз потребує український досвід у цій сфері?

– Це дуже важливо. Я думаю, що США, американська промисловість та й загалом багато країн Заходу повною мірою не усвідомлюють, наскільки те, що робить Україна, є життєво важливим для нас. Характер поля бою змінився, і те, що було важливим три роки тому — як-от HIMARS, ATACMS та артилерія — сьогодні вже не має такого значення.

Натомість Україна знайшла спосіб створювати дешеві, але дуже ефективні системи, як дрони, так і засоби протидії безпілотникам. І це важливо, тому що американські системи, можливо й найкращі у світі, але вони надзвичайно дорогі. Це означає, що ми не можемо використовувати їх проти дешевої, але ефективної загрози.

Наприклад, під час нещодавніх іранських атак на Ізраїль ми побачили, що там було використано величезну кількість ракет Patriot, кожна з яких коштує мільйони доларів, а їх було використано більше тисячі.

Це не є стійким рішенням у довгостроковій перспективі. Якщо йдеться про дрон за 30 тисяч доларів і ракету за мільйон доларів, то так продовжувати неможливо.

Те, що зробила Україна, створивши дешеві технології боротьби з дронами та недорогі БПЛА, фактично революціонізувало принципи ведення війни. Нам потрібно вчитися на цьому й інтегрувати такі рішення. Це не означає, що слід повністю відмовитися від Patriot чи інших дорогих систем. Вони все ще потрібні, але їх необхідно доповнювати тим, що робить Україна, інакше ми не зможемо підтримувати нашу нинішню модель оборони.

РОСІЯ НЕ ЗДАТНА ПРОСУВАТИСЯ НА ПОЛІ БОЮ

Як ви оцінюєте ситуацію на фронті в Україні? Що ми можемо очікувати у найближчі місяці?

Росія нібито перебуває в розпалі весняно-літнього наступу, але ми бачимо, що вона не здатна просуватися на полі бою. Ба більше, вона втрачає території майже так само, як і захоплює. Тож цей наступ для Росії не працює.

Росія здатна здійснювати масовані нічні авіаудари – це комбінація сотень дронів і ракет. Вони можуть легко бити по українській цивільній інфраструктурі та, на жаль, вбивати мирних жителів. Але й це не дає стратегічного результату.

Якщо подивитися на минулу зиму, то вона була найважчою за всю війну – не лише через кліматичні умови, а й тому, що енергосистема України була дуже централізованою. Росія знищила значну її частину. Але тепер, під час відновлення, систему будують більш децентралізовано і з вищою стійкістю до атак. Тож наступної зими ситуація, ймовірно, буде кращою, ніж цього року.

Тому я не думаю, що Росія досягає якихось успіхів. Натомість вона втрачає величезні кошти, багато людей і багато техніки. І питання лише в тому, скільки ще часу вони продовжуватимуть це робити, перш ніж усвідомлять, що просто спалюють власні ресурси.

– Тому Україні потрібні американські ракети до систем Patriot…

– Так, потрібні. Якщо в українців не буде ракет до Patriot, тоді російські ракети прориватимуться через систему ППО й влучатимуть в українські міста. Але навіть це не створить стратегічного перелому, і саме в цьому проблема для Росії.

– Як чотирирічний досвід війни України проти Росії може допомогти країнам Заходу, особливо у Східній Європі, протидіяти російським агресивним діям?

Україна – це єдина країна, яка стала об’єктом повномасштабних російських зусиль зі знищення держави. Звісно, ми зазвичай думаємо про фронт або про нічні ракетні удари. Але постійно тривають і кібератаки, постійно ведеться радіоелектронна боротьба, проводяться диверсії та спроби підірвати суспільство через дезінформацію.

З усім цим Україна стикається щодня, тому вона має найбільш актуальний досвід та експертизу у протидії таким загрозам. Росія поки що насправді не намагалася робити це в повному обсязі проти країн НАТО, але цілком може спробувати це зробити. І якщо так станеться, то український досвід буде надзвичайно важливим, адже українцям уже довелося навчитися, як із цим боротися.

Чи такі агресивні дії проти країн НАТО Росія може здійснити найближчим чаcом?

Я не думаю, що Путін хотітиме це робити поки він усе ще грузне у війні проти України.

ПУТІНА МОЖУТЬ ЗМІНИТИ ЛИШЕ ЛЮДИ ЗСЕРЕДИНИ СИСТЕМИ

Останні соцопитування в Росії показують певне зниження підтримки Путіна. Чи ми вже можемо говорити про затяжну кризу, яка призведе до серйозних наслідків усередині самої Росії, а також вплине на рішення Кремля щодо війни в Україні?

– На жаль, Путін успішно побудував дуже сильний авторитарний апарат. Тому навіть попри невдоволення в Росії, я не впевнений, що це приведе до якихось змін. Він просто й надалі змінюватиме наративи, продовжуватиме репресії проти людей і контролюватиме медіа. Єдине, що справді може на нього вплинути, це якщо російські еліти, силові структури, спецслужби чи державні підприємства почнуть діяти проти нього. Але я не вважаю це дуже ймовірним сценарієм.

– А за кілька років?

– Можливо, за кілька років, залежно від того, що станеться за цей період. Очевидно, що дії Путіна послаблюють Росію у фінансовому, військовому та політичному аспектах. Але поки що немає жодного механізму, за допомогою якого люди всередині Росії могли б цьому протидіяти. Треба дивитися, чи з’явиться щось у майбутньому.

Розмову вів Юрій Банахевич, ЖЕШУВ-ВАРШАВА.

Фото: Ніна Ляшонок, Lithuanian Ministry of Foreign Affairs (архів)



Джерело

Continue Reading

Політика

в ОП пояснили задум реформи армії щодо звільнення мобілізованих раніше

Published

on



Задум реформи армії в тому, щоб завдяки оновленим контрактам забезпечити звільнення зі служби тих, хто був мобілізований раніше.

Про це журналістам повідомив радник Президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин, передає Укрінформ.

«Загалом задум у тому, щоб завдяки оновленим контрактам забезпечити звільнення зі служби тих, хто був мобілізований раніше, терміни будуть», – сказав Литвин.

Читайте також: Сирський підписав наказ про обов’язкову ротацію військових на передовій

Він додав, що Міністерство оборони та Генштаб представлять деталі реформи.

Як повідомлялося, сьогодні Президент Володимир Зеленський заявив, що реформа армії стартує у червні. Він, зокрема, доручив посилити контрактну систему в Силах оборони таким чином, щоб завдяки розширенню контрактної складової забезпечити визначені терміни служби й можливість – починаючи вже з цього року – поетапного звільнення зі служби тих, хто був мобілізований раніше, на основі чітких часових критеріїв.



Джерело

Continue Reading

Політика

Шлях України до ЄС є складовою завершення об’єднання Європи

Published

on



Розширення Європейського Союзу є ключем до завершення історичного об’єднання Європи, і просування України до членства – невід’ємна частина цього процесу.

Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х, передає Укрінформ.

Глава української дипломатії привітав Чехію, Естонію, Латвію, Литву, Угорщину, Мальту, Польщу, Словаччину, Словенію та Кіпр із 22-ю річницею членства в ЄС, зазначивши, що тоді Європа ухвалила одне зі своїх найперспективніших рішень.

«Цей вибір продемонстрував, що розширення — це не ризик, а одна з найбільших стратегічних інвестицій Європи. Розширення 2004 року стало вирішальним кроком до подолання історичних поділів і просування возз’єднання Європи. Сьогодні, перед лицем нових геополітичних викликів, це бачення об’єднаного континенту залишається актуальним як ніколи», – наголосив Сибіга.

Він підкреслив, що Україна є невід’ємною частиною європейського простору і, незважаючи на величезні виклики війни, продовжує просувати реформи та наближатися до стандартів ЄС.

«Нашу європейську перспективу визнано, і процес приєднання триває. Прогрес на цьому шляху, заснований на заслугах і подальших зусиллях щодо реформ, сприятиме не лише трансформації України, але й створенню сильнішого, стійкішого Європейського Союзу. Завершення возз’єднання Європи — це спільна відповідальність. Просування шляху України до членства в ЄС є невід’ємною частиною цього історичного процесу», – переконаний міністр.

Читайте також: Євросоюз готує для України «пакет вигод» перед її вступом в блок – Politico

Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що Україна може закрити переговори за всіма кластерами законодавства Європейського Союзу за 12-18 місяців після міжурядової конференції, яка очікується в липні, та вийти на підписання договору про членство.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.