Політика
Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії
Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.
Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.
«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.
Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.
Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.
Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.
Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.
“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.
“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.
Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.
Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.
Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що його країна буде за столом перемовин під час тристоронньої зустрічі між Україною, США та Росією в Абу-Дабі (ОАЕ), яка очікується 10-11 листопада.
Про це він розповів в інтерв’ю RTL у неділю, 8 листопада, передає Укрінформ.
«Європейці будуть добре представлені, а Франція буде в Абу-Дабі для участі в цих обговореннях. Я поки що не можу сказати вам, хто представлятиме Францію цього разу, але вона точно буде там», – заявив Барро.
Він також додав, що останніми тижнями європейці висловили свою думку, зазначивши американському посереднику, що жодна дискусія щодо майбутнього континенту «не може ігнорувати європейські очікування та вимоги».
За його словами, інколи такі дискусії проходять без європейців, а інколи з європейцями.
«Цього разу вони (європейці – ред.) будуть брати участь. Франція зробить так, щоб голос Європи був почутий, оскільки саме вона найбільше зацікавлена», – зазначив глава МЗС.
Останні переговори такого формату між російською, українською та американською делегаціями відбулися в середині лютого у швейцарській Женеві, але не призвела до жодного прогресу у врегулюванні конфлікту, спричиненого широкомасштабним російським вторгненням в Україну у лютому 2022 року.
Як повідомляв Укрінформ, зустріч переговорних команд України, США та Росії очікується 10-11 листопада в Абу-Дабі (ОАЕ).
Фото: flickr
Німеччина наразі не може передати Україні додаткові системи протиповітряної оборони Patriot, оскільки це послабило б захист самої ФРН.
Про це міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив в інтерв’ю виданням медіагрупи Funke, передає Укрінформ із посиланням на DW.
Очільник німецького оборонного відомства зазначив, що Берлін уже передав Києву кілька систем Patriot і ракети до них, а нові постачання створили б «прогалини у нашій власній обороні, яких ми не можемо собі дозволити».
Водночас Пісторіус наголосив, що інші країни надали Україні значно меншу допомогу, і закликав їх збільшити постачання озброєння. Він додав, що на наступній зустрічі Контактної групи з питань оборони України в середині листопада це питання обговорюватимуть «дуже серйозно».
Глава Міноборони Німеччини також висловив скепсис щодо запланованих на 10-11 листопада переговорів про припинення війни в Україні за участю представників Києва, Москви та Вашингтона. За його словами, події останніх місяців «дають мало надій» на те, що дії адміністрації президента США Дональда Трампа «швидко приведуть» до припинення вогню чи до миру.
Пісторіус підкреслив, що домовленість між США і Росією, досягнута без участі України та коштом її інтересів, буде неприйнятною як для Києва, так і для європейських країн. Він також запитав, хто в такому разі гарантуватиме безпеку України та дотримання мирних домовленостей.
«Ніхто не може очікувати, що європейці візьмуть це на себе, якщо вони навіть не беруть участі в самому процесі. Дональд Трамп це теж розуміє», – сказав Пісторіус.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 4 листопада обговорював із Пісторіусом прискорення постачання ракет PAC-2 німецького виробництва до Patriot на тлі хронічного дефіциту перехоплювачів».
Демократи, які здобули на виборах контроль над обома палатами Конгресу США, планують посилити підтримку України та запровадити додаткові санкцій проти Росії.
Про це йдеться в суботній публікації Financial Times, яка посилається на помічників конгресменів, передає Укрінформ.
Зокрема, демократи в Палаті представників працюють над новим пакетом військової допомоги Україні обсягом близько 15 млрд доларів.
Як зазначається, водночас прихильники України в Конгресі намагаються домогтися більшої підтримки Києва ще до початку роботи нового складу законодавчого органу в січні. Особливу увагу вони мають намір приділити українській енергетиці напередодні зими в умовах систематичних російських атак.
Одним з головних інструментів для цього може стати закон про асигнування національної оборони США (NDAA), який Конгрес має ухвалити до завершення поточної сесії. За інформацією видання, прихильники України намагатимуться включити до законопроєкту поправки щодо санкцій проти Росії, розвідувальної підтримки, ракет-перехоплювачів, а також систем Starlink і Starshield.
Ще одним пріоритетом демократів стане перегляд закону про санкції проти Росії, названого на честь сенатора Ліндсі Грема. Документ, який отримав широку двопартійну підтримку, передбачає фінансові обмеження проти російського оборонного та енергетичного секторів.
Як повідомляв Укрінформ, старший науковий співробітник Атлантичної ради Адріан Каратницький вважає, що законодавчі ініціативи щодо відновлення прямої військової та економічної допомоги Україні можуть бути реалізовані вже під час розгляду закону NDAA, тобто ще чинним складом Конгресу.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство7 днів ago
Новини на ранок
-
Усі новини1 тиждень agoколи вийде Motorola Signature 27 (фото)
-
Суспільство4 дні ago
Новини на ранок
-
Війна1 тиждень agoТехнології БПЛА та засоби протидії їм найближчим часом розвиватимуться паралельно
-
Події1 тиждень agoПолітики не зруйнують відносин між українцями та поляками
-
Події1 тиждень agoВ Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
-
Одеса1 тиждень agoСудно Khoryv затонуло біля Румунії: загиблий і зниклі