Одним із ключових російських політичних завдань є обмеження безпекових, економічних та інших стратегічних зв’язків України із Молдовою, державами Південного Кавказу, Близького Сходу та Затоки.

Захід зібрав близько 250 парламентаріїв з усіх країн Альянсу і держав-партнерів.

Заступник міністра оборони закликав міжнародних партнерів оперативно посилити підтримку України у критично важливих напрямах, зважаючи на інтенсивність бойових дій та ситуацію на полі бою.

Серед головних пріоритетів: фінансування постачання засобів ППО та іншого критичного озброєння через Prioritized Ukraine Requirements List (PURL); закупівля зенітних ракет для систем Patriot; закупівля далекобійних 155-міліметрових артилерійських боєприпасів у межах Чеської ініціативи; пряме фінансування виробництва українських дронів та ракет.

За словами Баніка, «для України насамперед важливо закуповувати те озброєння і військову техніку, яка може бути поставлена на фронт уже цього року. Наша промисловість має унікальні виробничі потужності й здатна випускати до 20 мільйонів дронів щорічно, а також тисячі ракет для глибоких ударів та протиповітряної оборони».

Заступник міністра додав, що за умови наявності фінансування ці потужності можуть бути повністю задіяні протягом кількох місяців.

Банік ознайомив парламентаріїв із результатами застосування українських інновацій на полі бою.

Так, завдяки middle-strike дронам українські військові здійснюють близько п’яти тисяч ударів на місяць на відстань понад 20 км, працюючи над повним блокуванням російської логістики в глибині території ворога.

Україні вдалося зробити війну значно більш технологічною та дешевшою. Прикладом цього є ефективне застосування FPV-дронів та впровадження лінійки унікальних цифрових продуктів, які дозволяють вести розвідку, аналітику та здійснювати розрахунки в режимі реального часу.

«Зараз у Міністерстві оборони вся команда об’єднує стратегічне бачення з глибоким розумінням поля бою, щоб кожне рішення чітко відповідало найважливішим пріоритетам нашого війська», – зазначив Банік.

Для збереження технологічної переваги та витіснення ворога Україні необхідне системне нарощення фінансування.

Банік закликав партнерів надати додаткове двостороннє фінансування (на додачу до позики ЄС), щоб досягти цільового показника у 60 мільярдів доларів допомоги цього року.

Водночас він висловив вдячність Парламентській асамблеї НАТО та країнам-партнерам за всебічну підтримку з перших днів повномасштабного вторгнення і запевнив у готовності розбудовувати довгострокову взаємовигідну співпрацю.

«Ми хочемо розвивати наші відносини з членами НАТО у взаємовигідне партнерство. Цього року ми готові віддати Європі більше: випробовуючи ваші продукти на нашому полі бою, ділячись технологіями та даними, а також надаючи засвоєні уроки, які допоможуть зміцнити ваші власні армії. Я говорю про математику війни і, що найважливіше, про нашу перевірену здатність відновлювати та успішно нарощувати оборонне виробництво в умовах активної повномасштабної війни», – підкреслив Банік.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Андрій Сибіга у виступі на міжнародному форумі «Архітектура безпеки» зазначив, що союзники мають усвідомити, що членство України в НАТО є не лише доцільним рішенням з погляду безпеки, а й економічно вигідною моделлю майбутнього для всієї Європи.

Фото: Міноборони

«Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України розпочинає громадські консультації щодо проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій на 2026–2027 роки з реагування на виклики у зв’язку з можливим завершенням тимчасового захисту для громадян України на території Європейського Союзу», – йдеться в повідомленні.

Мета плану – забезпечити завчасну та скоординовану підготовку держави до можливого завершення режиму тимчасового захисту для громадян України у державах-членах ЄС, а також створити умови для їх добровільного повернення.

За словами заступниці міністра Ілони Гавронської, автори документа прагнули зробити його практичним і зрозумілим, він має врахувати реальні потреби людей, незалежно від того, коли саме вони приймуть рішення про повернення в Україну — одразу після завершення тимчасового захисту чи згодом.

Серед ключових напрямів плану – координація з державами-членами ЄС, розвиток мережі єдності для українців за кордоном, запуск цифрових інструментів підтримки, посилення спроможності громад в Україні та створення умов для добровільного повернення і сталої реінтеграції громадян.

Мінсоцполітики закликає громадськість, представників органів місцевого самоврядування, міжнародних партнерів і всі зацікавлені сторони долучитися до обговорення та надсилати свої пропозиції і зауваження до проєкту.

Як повідомлялося, за даними Eurostat, станом на початок 2026 року понад 4,3 мільйона громадян України перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Наразі дію тимчасового захисту для українців продовжено до 4 березня 2027 року.