Політика
Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії
Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.
Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.
«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.
Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.
Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.
Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.
Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.
“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.
“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.
Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.
Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.
Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.
Президент Володимир Зеленський у Берліні під час зустрічі з президенткою Бундестагу Юлією Кльокнер обговорив механізми, які дадуть змогу використати заморожені російські активи на користь України.
Як передає Укрінформ, про це глава Української держави повідомив у Телеграмі.
«Зустрівся з Президенткою Бундестагу Німеччини Юлією Кльокнер. Обговорили механізми, які дадуть змогу використати заморожені російські активи на користь України. Цінуємо лідерство Німеччини в цьому питанні. Окремо говорили про наші з партнерами зусилля для закінчення війни, встановлення достойного миру та гарантування безпеки», – розповів Зеленський за підсумком зустрічі.
Він також висловив вдячність очільниці та всьому Бундестагу за підтримку України, а саме – за виділення 11,5 млрд євро на оборонну допомогу наступного року. «Це допоможе нашим воїнам, загалом країні в захисті від російської агресії», – сказав Президент.
Як повідомлялося, 15 грудня Зеленський перебуває з візитом у Німеччині. Він уже провів зустріч із Федеральним президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром, програмою також передбачені зустріч із канцлером Фрідріхом Мерцом, участь Президента України та Федерального канцлера у закритті німецько-українського економічного форуму.
Увечері запланована зустріч Президента України з лідерами країн ЄС, Великої Британії, ЄК, Євроради, НАТО.
Фото: ОП
Президенту Володимиру Зеленському довіряють 61% українців.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Згідно з опитуванням, Зеленському довіряють 61% респондентів, не довіряють – 32%. Баланс довіри-недовіри становить +29%.
На початку жовтня показники довіри були майже ідентичними.
Водночас показники довіри до Президента є динамічними.
Серед респондентів, яких КМІС опитав у листопаді (26-30 листопада), 49% довіряли Зеленському, а серед респондентів, опитаних у грудні (1-13 грудня) – 63% (а в тиждень 8-13 грудня – 65%).
КМІС 26 листопада – 13 грудня провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни і миру, довіри до західних партнерів, внутрішньої ситуації. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (на підконтрольній території) були опитані 547 респондентів у віці 18 років і старше.
Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50%, 4,8% для показників, близьких до 25%, 3,4% – для показників, близьких до 10%, 2,5% – для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
Як повідомляв Укрінформ, у рейтингу довіри українців до світових лідерів цьогоріч перше місце посів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер (76,1%), а президенти США і Польщі побили антирекорд.
Фото: ОП
Російські загарбники не планують зупинятися на Донбасі, отже Україна потребує надійних гарантій, зокрема для убезпечення інших регіонів.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ, передає кореспондент Укрінформу.
«Це справді насичений дипломатичний тиждень. Сьогодні у нас багато обговорень, по-перше, щодо України, з точки зору фінансування. Це вирішальний тиждень», – сказала Каллас.
Вона наголосила, що Донбас «не є кінцевою метою для Путіна».
«Якщо Донбас впаде, то впаде фортеця, і тоді вони точно продовжать захоплення всієї України. А якщо Україна впаде, то інші регіони також опиняться в небезпеці. Ми знаємо це з історії, і ми повинні вчитися з історії», – сказала висока представниця.
Вона закликала європейських лідерів бути чіткими щодо фактів: «У нас один агресор і одна жертва, і це їй потрібні гарантії безпеки. Це Україна, а не Росія».
Каллас нагадала, що за останні 100 років Росія напала щонайменше на 19 країн, на деякі – три-чотири рази, і жодна з цих країн не нападала на Росію, тому Москві не потрібні жодні гарантії безпеки.
«Гарантії безпеки потрібні всім іншим», – зауважила Каллас.
Вона додала: одна з причин, чому країни прагнуть бути частиною НАТО, полягає в тому, що вони не хочуть, аби Росія вторглася до них.
«І саме тому Швеція та Фінляндія вступили до НАТО. Саме тому країни Балтії вступили до НАТО, щоб мати цю оборонну парасольку. Тепер, якщо членство під питанням або виключено, нам потрібно подумати, які гарантії безпеки є сильними. Вони не можуть бути просто на папері чи обіцянками – це мають бути реальні війська, реальні можливості, щоб Україна могла захистити себе», – підсумувала висока представниця.
Як повідомляв Укрінформ, зустріч Президента Володимира Зеленського зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, а також української та американської делегацій у Берліні в неділю тривала понад п’ять годин.
Перемовини продовжаться сьогодні.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса7 днів agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Політика7 днів agoУряд вніс до Ради законопроєкт про мотиваційні контракти для військових
-
Усі новини1 тиждень agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Війна7 днів agoТаїланд наступає на Камбоджу та зайняв село на чужій території — фото
-
Усі новини1 тиждень agoкомпанія наважилась на неочікуваний крок
-
Усі новини7 днів agoЧоловік виявив незвичний обман зору на паркані після випадіння снігу
-
Усі новини6 днів agoСонячні панелі викидають з однієї простої причини: експерти розкрили деталі (фото)
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорить з Ляєн, Коштою та Рютте питання миру в Україні