Connect with us

Політика

Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії

Published

on


Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.

Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.

«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.

Читайте також: Присутність міністрів МЗС країн ЄС у Львові свідчить про непохитну солідарність із Україною – Каллас

Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.

Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.

Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.






Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ

Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.

“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.

Читайте також: ЄС оголосив про намір виділити майже €1,9 мільярда на військову підтримку України – Шмигаль

Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.

“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.

Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.

Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.

Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.



Джерело

Політика

Україна започатковує парламентський діалог з Андським регіоном

Published

on


Україна започатковує окремий парламентський діалог з Андським регіоном та домовляється про системнішу співпрацю з Андським парламентом.

Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Започатковуємо окремий парламентський діалог з Андським регіоном. У Мадриді зустрівся з президентом Андського парламенту Мануелем Хосе Оссандоном Ірарразабалем», – поінформував він.

Стефанчук уточнив, що це перша сторін зустріч і важливий крок до системнішої співпраці між Верховною Радою України та парламентськими структурами Латинської Америки.

Спікер українського парламенту пояснив, що Андський парламент об’єднує представників Болівії, Чилі, Колумбії, Еквадору та Перу.

«Поінформував про наслідки останніх російських ударів по Україні та ситуацію, в якій щодня живуть українські міста й громади. Окремо говорили про гуманітарні ініціативи, до яких пан Президент готовий долучитися», – наголосив Голова ВР.

Водночас сторони обговорили подальше поглиблення контактів між Верховною Радою та Андським парламентом, участь українських парламентарів у його заходах і розвиток постійного міжрегіонального діалогу.

Український та Андський парламенти домовилися продовжувати цю співпрацю.

Читайте також: Стефанчук і Кос обговорили подальшу фінансову підтримку України

Також Стефанчук запросив представників Андського парламенту відвідати Україну – «переконаний, що такий візит дасть можливість безпосередньо побачити наші потреби й визначити конкретні напрями подальшої взаємодії».

«Для України важливо, щоб голос правди про цю війну звучав у парламентах усіх регіонів світу – і щоб цей діалог переходив у конкретні спільні дії», – підсумував Голова ВР.

Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук і президентка Законодавчих зборів Коста-Рики Яра Хіменес під час зустрічі в Мадриді обговорили питання повернення незаконно вивезених українських дітей та посилення санкційного тиску на Росію.

Фото: Ruslan Stefanchuk, Facebook



Джерело

Continue Reading

Політика

ВАКС продовжить підготовче засідання у справі Тимошенко 9 жовтня

Published

on



Вищий антикорупційний суд продовжить підготовче засідання у справі народної депутатки Юлії Тимошенко 9 жовтня.

Про це оголосив суддя Олег Ткаченко, передає кореспондент Укрінформу.

«Наступне засідання у нас 9 жовтня о 12 годині. Надалі графік засідань: 26 (жовтня) з 13 години і 29 (жовтня) на 10 годину. Потім – 13 листопада на 10 годину і 18 листопада на 11 годину», – зазначив Ткаченко.

Сьогодні на засіданні виступив представник Державної митної служби Андрій Борщ, який прокоментував деякі клопотання сторони захисту щодо отримання тимчасового доступу до певних документів. Відповідаючи на запитання судді, він заявив, що не може стверджувати, чи є у базі ДМС “те, що хоче пошукати захист” депутатки.

Сама ж Тимошенко пояснила, що сторону захисту цікавлять документи щодо ввезення на територію України трьох програмних комплексів. За її словами, експерт у своєму висновку надала інформацію про застосування трьох програмних продуктів під час проведення експертиз у справі.

«Запитувані документи можуть дозволити встановити походження відповідних засобів, дату ввезення постачальника та одержувачів. Ці відомості можна буде зіставити з інформацією експертної установи. Якщо виявляться розбіжності, вони підлягатимуть перевірці під час судового розгляду», – заявила фігурантка.

На запитання судді про те, яке це має значення для кримінального провадження, депутатка відповіла, що вона хоче довести на кожному документі, що аудіозапис, який фігурує у її справі, сфальшований і «як наслідок – у них (правоохоронців – ред.) не було виходу і вони фальшували експертизи».

Своєю чергою прокурор висловив переконання у тому, що захист Тимошенко маніпулює даними для отримання тимчасового доступу до певних документів.

«Сторона захисту вже зараз має все необхідне, щоб стверджувати, що, на її думку, у цьому випадку програмне забезпечення було отримане не в тому порядку», – заявив представник обвинувачення, назвавши клопотання захисту необґрунтованим.

Як повідомляв Укрінформ, 14 січня 2026 року САП і НАБУ повідомили про підозру керівниці депутатської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко у пропозиції надання неправомірної вигоди депутатам.

ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у ₴33 мільйони. Було внесено всю суму застави.

Тимошенко заявляла, що оприлюднені НАБУ аудіозаписи не мають до неї жодного стосунку, і пообіцяла довести безпідставність звинувачень проти неї у суді.

ВАКС 21 січня арештував майно Юлії Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.

Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові депутатки Олександру Тимошенку, а саме – на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Ауді А8, два гаражі у Дніпрі.

Читайте також: У Львові мають оголосити вирок у справі про вбивство Фаріон

16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції стосовно арешту майна Тимошенко.

26 травня прокурор САП направив до ВАКС обвинувальний акт стосовно Тимошенко.

7 липня ВАКС скасував покладені на Тимошенко процесуальні обов’язки.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

ПАРЄ закликає виплачувати компенсації Україні за рішеннями ЄСПЛ з російських активів

Published

on



Парламентська асамблея Ради Європи закликала розробити у державах правові механізми, які дозволять використати російські державні активи для виплати Україні компенсацій за рішеннями ЄСПЛ, а також створити під егідою Ради Європи механізм, через який ці кошти можна буде передавати Україні.

Відповідну резолюцію та рекомендації ПАРЄ ухвалила 30 вересня, передає Укрінформ.

«Асамблея закликає держави-члени та держави-спостерігачі негайно вжити необхідних правових і практичних заходів щодо російських державних активів, які перебувають під їхньою юрисдикцією. Це має дати змогу передати активи до механізму фінансування виплат, коли ЄСПЛ визначить розмір компенсації у міждержавних справах України проти Росії, пов’язаних з агресивною війною», – зазначається в документі.

ПАРЄ вважає, що спрямування російських державних активів на такі виплати було б правомірним контрзаходом за міжнародним правом. У резолюції наголошується, що Росія має нести правові наслідки своєї агресії та відшкодувати завдану Україні шкоду.

Зазначається, що ЄСПЛ уже встановив відповідальність Росії за тяжкі порушення прав людини у двох міждержавних справах за заявами України, однак розмір компенсації ще не визначив. З огляду на масштаб заподіяної шкоди майбутні виплати можуть становити «десятки або сотні мільярдів євро», йдеться в резолюції.

В ухваленій рекомендації ПАРЄ пропонує створити під егідою Ради Європи механізм, який отримуватиме спрямовані на виплати російські державні активи. Виплачені Україні кошти зараховуватимуть як компенсацію, яку їй винна Росія. Такий механізм може діяти окремо або стати частиною майбутнього компенсаційного фонду.

ПАРЄ також закликала країни забезпечити виконання рішень ЄСПЛ про компенсації за рахунок національних правових процедур, доки Росія відмовляється платити.

Читайте також: ПАРЄ пропонує спрямувати частину коштів для відбудови України на реабілітацію ветеранів

«Росія має безумовний юридичний обов’язок виконувати рішення Суду щодо порушень, скоєних до 16 вересня 2022 року. Цей обов’язок за міжнародним правом не зменшується з часом і не може бути скасований російським законодавством», – наголошують у ПАРЄ.

За її даними, після початку повномасштабного вторгнення було заморожено близько 260 мільярдів євро активів російського Центробанку, з яких близько 210 мільярдів перебувають у ЄС.

Як повідомляв Укрінформ, комітет ПАРЄ з юридичних питань та прав людини закликав створити під егідою Ради Європи механізм, який дозволить використати заморожені державні активи Росії для виплати Україні компенсацій за рішеннями Європейського суду з прав людини.

Фото: ПАРЄ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.