Політика
Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії
Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.
Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.
«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.
Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.
Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.
Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.
Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.
“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.
“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.
Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.
Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.
Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.
Політика
Поспішне проведення виборів поставить під питання їхню легітимність і зіграє на руку Росії
Термін у 60–90 днів для підготовки виборів в Україні є нереалістичним, оскільки поставить питання щодо їхньої легітимності. Передчасні вибори можуть підштовхнути Україну до політичної кризи, на що розраховує Росія.
Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі кореспондентові Укрінформу.
«Я погоджуюсь із Президентом Зеленським щодо принципових речей,.. що вибори провести, безумовно, треба – за умов, які будуть в цьому сприяти. Але я не погоджуюсь, що на це вистачить 60 чи 90 днів. Це той термін, який з’явився після певних контактів з американською стороною. Такі стислі терміни аж ніяк не реалістичні. І розмови про вибори точно не на користь Україні», – вважає народний депутат.
За його словами, у виборах головне навіть не те, хто перемагає, а чи згодні громадяни з їхніми результатами, тобто легітимність виборів.
«З точки зору суспільства ключове питання – це питання про те, чи всі, хто хотів проголосувати, віддати свій голос за того чи іншого політика, ту чи іншу політичну партію, змогли би це зробити», – наголосив депутат.
Крім того, за його словами, проблема полягає також у тому, як забезпечити можливість узяти в них участь усім, хто хотів би піти в політику.
«Насамперед для цього має бути велика робота зроблена Центральною виборчою комісією, для того щоб скласти, по суті, новий великий національний реєстр виборців, тому що в країні мільйони переміщених осіб. У нас є діюча армія мільйонна, яка, по-перше, сама має отримати можливість проголосувати, а по-друге, багато тих, хто воює, можливо, хотіли б піти в політику, але їхній статус теперішній не дає змоги виставляти свою кандидатуру», – пояснив Потураєв.
Крім того, без законодавчих змін неможливо забезпечити право обиратися деяким громадянам, які провели за кордоном багато часу.
«Ті, що вимушено виїхали в 2022 році, – серед них багато активних громадян, людей з репутацією, здібностями та потенціалом. Вони також позбавлені можливості бути обраними. Окрім того, на консульський облік за кордоном стала меншість українців. А це все ж таки необхідно для того, щоб можна було скласти реєстр виборців», – зауважив парламентарій.
За його словами, окремо стоїть і питання бюджету на вибори.
Усі ці проблеми, на думку Потураєва, можуть вплинути на легітимність виборів, чого і чекають росіяни.
«Вони чекають того, щоб в Україні відбулися такі вибори, після яких велика частина українців не погодилися б із результатами і країна перейшла у ситуацію важкої і перманентної політичної кризи. І, відповідно, у них відкриються великі можливості використання цієї кризи», – переконаний політик.
Як повідомлялось, Президент Володимир Зеленський заявив, що за наявності організаційної підтримки партнерів готовий підтримати проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Він попросив депутатів підготувати відповідні зміни до законодавства.
Політика
В ОП спростували заяви ЗМІ про готовність України до буферної зони на Донбасі
Журналісти видання Le Monde неправильно зрозуміли слова радника керівника ОП Михайла Подоляка, що Україна начебто готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі.
Як передає Укрінформ, про це журналістам повідомили в Офісі Президента.
«Чи погодилась Україна, чи не погодилась (на створення буферної зони на Донбасі – ред.) – може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам», – пояснив радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.
Як повідомлялося, 11 грудня Президент Володимир Зеленський сказав журналістам, що станом на тепер американська сторона бачить компроміс щодо Донеччини у відведенні українських військ із частини території, а російські війська нібито не заходять у цю зону. Цю територію у США називають “вільною економічною” або “демілітаризованою зоною”, у той час як питання її управління залишається невизначеним. За словами Зеленського, це не відповідає інтересам України, але треба продовжувати діалог.
Видання Le Monde заявило, що Україна нібито готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі з метою припинення війни.
Політика
В ОП обговорили з європейськими партнерами посилення санкцій проти тіньового флоту Росії
Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква провів зустріч із директорами департаментів Східної Європи міністерств закордонних справ країн Нордично-Балтійського регіону, відповідальними за формування політики щодо України.
Про це повідомляє ОП, передає Укрінформ.
У розмові взяли участь представники країн Нордично-Балтійської вісімки: Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Швеції, Естонії, Латвії та Литви. Сторони обговорили військову й політичну підтримку України, а також координацію дій для досягнення справедливого миру.
Жовква подякував партнерам з NB8 за їхню послідовну підтримку України на міжнародних платформах і відзначив, що саме країни цього регіону зробили найбільший сукупний внесок у межах ініціативи PURL. Загальна сума підтверджених фінансових зобов’язань країн-учасниць становить $1,55 млрд, сформованих у кількох пакетах. Як зазначається, до кінця року необхідно зробити внесок ще на $800 млн, щоб забезпечити фінансування нових оборонних пакетів для України.
«Окрема увага – санкційному тиску на Росію, особливо у сфері протидії тіньовому флоту. Заступник керівника Офісу Президента зазначив, що минулого року Росія перевезла понад 60% морського експорту нафти завдяки тіньовому флоту танкерів. Важливо розширювати санкції проти капітанів, членів екіпажів і власників суден, щоб унеможливити обхід обмежень і зменшити здатність РФ фінансувати агресію», – йдеться в повідомленні.
Сторони також скоординували позиції напередодні засідання Європейської ради та перед головуванням Кіпру в Раді ЄС у першій половині 2026 року.
«Україна повністю виконує своє домашнє завдання на євроінтеграційному напрямі. Ми готові до наступних кроків у відкритті переговорних кластерів і розраховуємо на подальшу єдність і підтримку з боку держав Європейського Союзу», – наголосив Жовква.
Як повідомлялося, Володимир Зеленський заявив, що проти російських танкерів та всієї інфраструктури транспортування нафти з РФ буде посилено санкції як з боку Європи, так і України.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Суспільство1 тиждень agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Одеса3 дні agoНовий директор Департаменту ветеранів Одеси — хто такий Єрмаков
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Війна1 тиждень agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Усі новини5 днів agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Події1 тиждень agoУ бібліотеці Триніті-коледжу з’явилася українська книжкова поличка
-
Політика1 тиждень agoУкраїнську делегацію запросили до США найближчим часом для продовження мирних переговорів
