Політика
Європейські дипломати у Львові висловили політичну підтримку спецтрибуналу для Росії
Міністри закордонних справ та інші представники держав-учасниць Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України привітали завершення технічної роботи над проєктами необхідних для цього правових інструментів.
Про це йдеться у заяві учасників зустрічі у Львові 9 травня, передає Укрінформ.
«Ми підтверджуємо критичну важливість Спеціального трибуналу у здійсненні правосуддя шляхом притягнення до відповідальності тих, хто несе найбільшу відповідальність за цей найтяжчий міжнародний злочин, скоєний проти України… Ми підтверджуємо нашу незмінну відданість процесу створення Спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, якнайшвидшому початку його діяльності та підтримці його ефективного функціонування», – зазначили представники Коаліції держав.
Вони підкреслили центральну роль Ради Європи у створенні Спеціального трибуналу, визнали значний внесок Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності і закликали інші держави та міжнародні організації приєднатися до їхніх зусиль та активно сприяти діяльності Спеціального трибуналу.
Представники Коаліції також поінформували, що наступним кроком на шляху до формалізації створення Спецтрибуналу в межах Ради Європи буде засідання Комітету міністрів Ради Європи в Люксембурзі 13-14 травня.
Заява була узгоджена в присутності високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас та комісара Європейського Союзу з питань демократії, правосуддя, верховенства права та захисту прав споживачів Майкла Мак-Грата.
Зустріч у Львові міністрів закордонних справ ЄС / Фото: Анастасія Смольєнко, Укрінформ
Як наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, агресія Росії не повинна залишитися без покарання, і саме тому створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є вкрай важливим.
“Цей трибунал забезпечить притягнення до відповідальності найбільш відповідальних за агресію проти України. Кожен сантиметр цієї війни задокументовано. Ми живемо в епоху інформації – все задокументовано, і немає місця для безкарності. Агресія Росії не може залишитися безкарною, тому створення цього трибуналу надзвичайно важливе. Я дякую всім тим країнам, які зробили свій внесок. А також я запрошую всі інші країни, які стоять на боці миру та справедливості, приєднатися до цих зусиль”, – сказала вона під час спільної пресконференції з Премʼєр-міністром Денисом Шмигалем та міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Євросоюзу у Львові.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив на пресконференції, що Україна очікує на лаві підсудних російських політиків, які віддавали накази про початок здійснення неспровокованої агресії проти України.
“Україна ніколи не пробачить злочинів, які Росія зробила на нашій території з нашими людьми, з нашими містами. Ми не зможемо забути ані Бучу, ані Ізюм, ні Маріуполь, ні Кривий Ріг, ні Суми… Ці злочини відбуваються з першого дня і до сьогодні. І це неможливо забути ні нашому поколінню, ні наступним. Коли ви питаєте, чи український народ може очікувати на лаві підсудних російських політиків — звичайно, ми будемо очікувати і будемо все для цього робити”, – сказав він.
Шмигаль нагадав, що сьогодні органи прокуратури реєструють конкретні воєнні злочини та осіб, до них причетних. За його словами, в органах прокуратури у провадженні перебувають справи по більш ніж 190 тисячах таких злочинів.
Водночас прем’єр зауважив, що інструменти Міжнародного кримінального суду не дають Україні легальної підстави для засудження самого злочину воєнної агресії — прийняття рішення про здійснення неспровокованої агресії Росії проти України, яке ухвалювало вище політичне керівництво РФ.
Глава уряду висловив вдячність європейським партнерам за підтримку ідеї створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра поінформувала, що у 2025 році може бути побудована юридична база для роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Початок роботи очікується вже наступного року.
Політика
Зеленський під час зустрічі з американськими сенаторами закликав посилити тиск на Росію
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з американськими сенаторами Річардом Блюменталем і Шелдоном Вайтгаузом закликав посилити тиск на Росію.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Ми не бачимо інших інструментів впливу на Москву, окрім тиску. Зараз у Сенаті є важливий санкційний законопроєкт, і розраховуємо, що він спрацює. Також поінформував про постійні російські удари по наших людях і, зокрема, й американському бізнесу. Абсолютно справедливо, щоб російські гроші працювали на захист від цього терору, і ми обговорили перспективи використання заморожених російських активів на закупівлю ракет до «Петріотів», – розповів Зеленський за підсумком зустрічі.
Як зазначається на сайті Президента України, глава держави та американські сенатори приділили увагу й енергетичній підтримці України. Зеленський подякував США за швидку реакцію на потреби українського енергетичного сектору. За його словами, цього тижня у Франції відбудеться зустріч у форматі енергетичного «Рамштайну», і Україна має список конкретного обладнання, яке необхідне для відновлення енергетики.
Президент зазначив, що перед перемовинами сенатори зустрілися з дітьми, яких Україна змогла повернути з Росії.

Глава держави наголосив, що Росія утримує тисячі викрадених українських дітей, із них вдалося повернути додому більш ніж 1800. Зеленський додав, що Міжнародна коаліція за повернення українських дітей проведе зустрічі з партнерами в Брюсселі та Сполучених Штатах Америки за участю першої леді США.
Президент також висловив вдячність за міцну двопартійну підтримку України у Сенаті США та роботу заради миру. Окремо він подякував Президенту, Конгресу й народу Сполучених Штатів за допомогу.
Річард Блюменталь наголосив, що Сполучені Штати мають запроваджувати додаткові санкції проти Росії та посилювати протиповітряну оборону України.
«Ми зараз дуже рішуче налаштовані працювати по лінії санкцій, по лінії повернення дітей, забезпечення “Томагавків” і перехоплювачів – усього, що вам необхідно для того, щоб здобути перемогу. І для того, щоб боротися з хибними наративами про те, що Росія нібито перемагає. Вона не перемагає ані на полі бою, ані з морального боку», – сказав Блюменталь.
Як повідомлялося, торік у грудні сенатори США Д. МакКормік, Дж. Гастед (республіканці), Е. Воррен та К. Кунс (демократи) внесли до Сенату двопартійний законопроєкт «Decreasing Russian Oil Profits Act of 2025», який передбачає санкції за купівлю або сприяння імпорту нафти та нафтопродуктів з Росії.
Законопроєкт створює правову основу для посилення санкційного тиску на нафтові доходи РФ. У разі його ухвалення президент США буде зобов’язаний протягом 90 днів застосувати санкції проти осіб, залучених до імпорту російської нафти. Відповідний перелік формуватиме міністр фінансів США після консультацій з держсекретарем.
Фото: ОП
Політика
Дискусії про прискорений вступ України до ЄС переходять у практичну площину
Дискусії щодо прискореного вступу України до ЄС поступово набувають практичного виміру: у Європі посилюється усвідомлення важливості членства України як елементу спільної безпеки та стратегічного розвитку євроспільноти, попри наявність окремих застережень і розбіжностей.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній з генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе пресконференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Глава української дипломатії зазначив, що Україна потребує визначення часових рамок і чітких термінів прискореного вступу до ЄС, оскільки це є елементом безпекових гарантій і майбутньої інфраструктури безпеки не лише для України.
«Після Мюнхена, після зустрічей Президента України, всіх зустрічей, проведених командою, я можу вам підтвердити, що така дискусія (щодо прискореного вступу України до ЄС – ред.) триває. Ми маємо певне розуміння, але є і певний спротив такому підходу. Є недалекоглядна позиція Угорщини, яка повністю блокує всі зусилля української сторони на цьому напрямку», – сказав Сибіга.
Водночас, за його словами, найголовнішим є те, що Європа також усвідомлює, що Україна потрібна європейському світові, що вона дасть ЄС багато переваг – від безпеки до посилення політико-дипломатичних та економічних позицій Європи.
«Тому мені здається, що цей процес набирає практичного виміру, дискусії тривають. Ми вже мали деякі конкретні розмови з різним баченням і різними формулами, але, безумовно, ще багато роботи попереду», – сказав міністр.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що за нинішньої методології вступ України до Європейського Союзу 1 січня 2027 року не є можливим, потрібно знайти рішення та баланс з огляду на нові виклики, і ЄС це вже обговорює.
Фото: Юлія Овсяннікова / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Політика
Галущенку оголосили підозру у справі «Мідас»
Колишньому міністру енергетики України Герману Галущенку повідомили про підозру у справі “Мідас”.
Як передає Укрінформ, про це Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила у Телеграмі.
«За процесуального керівництва прокурора САП детективи НАБУ повідомили про нову підозру у справі «Мідас». Мова йде про колишнього міністра енергетики України (2021–2025 роки). Йому інкриміновано відмивання коштів та участь у злочинній організації», – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.
За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) за ініціативою учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстровано фонд, який мав залучити близько 100 млн дол. «інвестицій».
«Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом». Серед «інвесторів» фонду була й родина підозрюваного, – додали в САП.
Зокрема, з метою приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.
Ці компанії стали «інвесторами» фонду (шляхом купівлі його акцій), а учасники злочинної організації в інтересах підозрюваного почали перераховувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.

Як зазначається, здобуті в Україні та за процедурою міжнародного співробітництва з компетентними органами низки країн матеріали свідчать, що у період перебування підозрюваного на посаді через його довірену особу, відому як «Рокет», злочинна організація отримала понад 112 млн дол. готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі.
За даними САП, ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема криптовалюту та «інвестування» у фонд.
Наразі встановлено, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, перерахували понад 7,4 млн дол. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії.
Зокрема, частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід, а також витрачала його на власні потреби.
У відомстві зауважили, що слідство триває, у межах розслідування вказаних фактів НАБУ співпрацює з 15 країнами.
Як повідомляв Укрінформ, під час перетину кордону 15 лютого Національне антикорупційне бюро затримало колишнього міністра енергетики.
10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.
Обізнаний співрозмовник у правоохоронних органах поінформував, що працівники антикорупційного бюро провели обшуки у бізнесмена та співвласника студії “Квартал 95” Тимура Міндіча, а також у міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.
Мін’юст згодом підтвердив, що за участю Галущенка були проведені слідчі дії в межах кримінального провадження.
НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних. Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.
-
Усі новини1 тиждень agoСкандал на нацвідборі Євробачення: в мережі обурилися словами співачки Руслани (фото, відео)
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращий знак Зодіаку — з ким хочуть бути абсолютно всі
-
Політика6 днів agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
-
Усі новини1 тиждень agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Усі новини1 тиждень agoДе найкраще приймають біженців з України — 3 країни
-
Політика1 тиждень agoЗеленський анонсував активну роботу з партнерами найближчими тижнями
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудову Житомирщині в межах єВідновлення спрямували понад 350 мільйонів
-
Відбудова6 днів agoЗеленський і Маркарова обговорили роботу з партнерами України щодо відбудови
