Суспільство
Занедбані будівлі та далекі від безбар’єрності тротуари: в якому стані перебуває Дюківський парк Одеси
Одним з найстаріших одеських парків є Дюківський (відомий також, як Дюківський сад), розташований вздовж вулиці Балківської на схилі Водяної балки. Парк має цікавий ландшафт і біорізноманіття: на деревах уважні спостерігачі можуть часом побачити білок, у ставках – качок та чайок. Словом, природа тут надихає. Серед відвідувачів навіть є любителі спортивної рибалки у місцевому ставку. Однак, на жаль, похвалитися сучасними інфраструктурними благами та збереженими історичними будівлями Дюківський сад не може. Екскурсію парком журналістці «Південь сьогодні» провів одесит Володимир, який живе поблизу і багато років спостерігає за занепадом території.
Передісторія
Парк був закладений у 1810 році за наказом Дюка де Рішельє (в честь останнього й дістав назву), як сад його резиденції. На початку свого існування мав назву Рішельєвська дача, Рішельєвський сад, пізніше — Дюківський сад. За легендою, у саду знаходилося джерело, з якого 13 вересня 1789 року напився води загін де Рібаса на шляху на штурм Хаджибея.
У виданні «Південна думка» (рос. Южная мысль) від 17 вересня 1911 року відзначається: «Ви, звичайно, знаєте величезну, занедбану, всіяну брудними канавами та сміттям, місцевість, яка називається Дюковським садом. Вмирають пам’ятники, гинуть образи минулого, а наші муніципали, замість того, щоб зберегти їх, дають їм гинути дощенту».
Після війни, у 1949 році, парк був реконструйований. У 1950-х роках в парку проводилися обласні сільськогосподарські виставки. Власне, для цих виставок й були збудовані павільйони. У радянський період на території Дюківського парку також був каток та спортивний басейн, про що досі нагадують занедбані споруди.
У 1972 році рішенням виконавчого комітету Одеської облради йому було присвоєно статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва обласного значення. Площа парку становить 26,6 гектара. Спочатку на території Дюківського саду росло понад 60 видів деревно-чагарникових порід (акація біла, софора японська, платан західний, туя західна, самшит, троянди та ін.). Всього: 15645 листяних і 126 хвойних дерев, 7600 вільно зростаючих чагарників і 5920 погонних метрів живоплоту. Наразі актуальної інформації про кількість рослинності на території парку немає.
З 2010 року (до 2025 року) Дюківський парк був переданий у довгострокову оренду ТОВ «Центр» Катюша». Кілька років тому видання «Думська» спілкувалося з орендарями, які розповідали про свої масштабні плани щодо реконструкції парку, будівництва готелю і торгово-розважального центру посеред зеленої зони. Однак за всі ці роки вдалося тільки перездавати частини парку в суборенду та зрідка чистити ставок.
Крім того, про занедбаний стан парку, що перебуває в оренді, неодноразово писали в Одеській міськраді, де зверталися до підприємства з вимогами благоустрою. Наприклад, у 2020 році в Одеській мерії писали про вручення орендарям приписів, згідно з якими вимагались: очистка ставків, встановлення кришок люків, прибирання аварійних дерев тощо. Дещо згодом у міськраді наголосили й на необхідності здійснення орендарями відновлення асфальтного покриття, поліпшення ситуації з освітленням, встановлення лавок, урн тощо. Було підкреслено: «Парк все же залишається у вкрай занедбаному стані». Рік потому у міськраді відзвітувались за відновлене у парку освітлення працівниками КП «Одесміськсвітло» й зазначили, що частково вищезгадані вимоги були виконані. Зокрема, на деяких алеях було викладено плитку.
«Здебільшого ж Дюківський парк є музеєм руйнування і занепаду під відкритим небом. Більшість будівель або обвалилися, або ледве-ледве тримаються, і їхні фасади пошматовані не тільки тріщинами, а й потьмянілими графіті», – так у 2021 році про Дюківський парк написали в «odesa.name».
У 2024 році Одеська мерія подала позов до суду проти ТОВ «Центр» Катюша», щоб розірвати договір оренди та стягнути з відповідача понад вісім мільйонів гривень заборгованості орендної плати з 2022 року. Зокрема у міськраді заявляли, що хочуть отримати земельну ділянку «у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому «Центр «Катюша» одержало її в оренду».
У поточному 2025 році парк, згідно з рішенням суду, повернувся на баланс міста. Як зазначали у «Думській», на той момент підприємство вже являло собою «пустишку» – представники «Катюші» навіть не ходили на засідання суду.
У мерії журналістам розповіли, що комісія з екології дала добро на розробку проєкту утримання та реконструкції зеленої зони. Його мають затвердити на сесії міськради, після чого депутати мають виділити кошти на відродження парку. Станеться це, як припустили у «Думській», вже 2026 року.
В якому стані парк зараз
Гуляючи алеями парку ми побачили, що територія тут доглядається: трава покошена, сміття на відкритих ділянках жодного разу ми не помітили, ставки візуально також не виглядають засміченими. Однак перше, що спадає на думку, коли потрапляєш у парк зі входу на перехресті вулиць Розкидайлівська та Балківська – це тротуар. Дійсно, на території парку є ділянки, встелені плиткою, і, зі слів одесита Володимира – з’явилася вона саме протягом останніх років. Однак велика частина покриття на алеях залишається зруйнованою, що одразу наштовхує на думку: а чи може бути такий простір безбар’єрним? Щоб довго не пояснювати, пропонуємо переглянути фото нижче.
Сталася така ситуація не просто під впливом часу. Річ у тім, що як вже зазначалося вище, на цій території є підземні джерела. Власне, на місці самої вулиці Балківській кілька століть тому була річка, про що зокрема розповідав «Суспільному» дослідник підземної Одеси Роман Маузер. Так от останні роки ці джерела пробиваються на поверхню, й зокрема на території Дюківського парку. Вода стікає схилом до низу, через що такі ділянки алеї вкриті болотом, і, ймовірно, з часом через це явище покриття і руйнується.
Зокрема ми можемо побачити, як вимило кам’яні перегородки довкола ставка – саме у тому місці, де найактивніше стікає вода, яка просочується на поверхню з-під землі.
Можна зробити висновок, що облаштування гідроспоруд, зливової каналізації – стає необхідним на цих ділянках вже найближчим часом.
Якщо ж казати про благоустрій парку загалом, то важко не помітити велику кількість занедбаних споруд. Серед них ті, що мають цікаву архітектуру, й у результаті реконструкції могли б стати справжньою прикрасою парку. А є й ті, які було б доречно демонтувати. Зі слів Володимира, усі ці будівлі перебувають у такому стані вже не перше десятиріччя. Ймовірно, змінюється на них тільки кількість графіті.
Як неодноразово підкреслювали у самій Одеській мерії, Дюківський парк є важливим місцем для жителів районів Молдованки та Слобідки. Враховуючи виклики війни, розуміємо, що масштабна реконструкція парку може бути не найдоречнішим навантаженням на міський бюджет. Однак такі питання як стан покриття тротуарів – що так важливо для безбар’єрності простору, а також питання необхідності гідроспоруд, які скоріш за все постануть гостріше у майбутньому – мають наштовхувати на початок зрушень вже найближчим часом.
А що ви думаєте про такий стан одного з найстаріших парків обласного центру?
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – 14 листопада 2025р., Дюківський парк
Україна
у Полтаві компанія підлітків вимикає світло у будинках (фото)
У Полтаві підлітки заради розваги навмисно вимикають електроенергію в багатоквартирних будинках. Мешканці повідомляють про несподівані перебої зі світлом, не підозрюючи, що причиною є дії дітей.
Як повідомляє місцевий паблік, підлітки лазять по електрощитках і навмисно вимикають електроенергію в квартирах. Зокрема, опубліковане відео показує, як компанія підлітків підходить до електрощитка і вимикає світло мешканцям будинку.
У Полтаві підлітки заради розваги навмисно вимикають електроенергію в багатоквартирних будинках.
Фото: Скриншот з відео
“Поки мешканці думають, що це аварія чи планові відключення, хулігани просто розважаються. Такі дії не лише створюють проблеми людям, а й небезпечні для самих дітей”, — йдеться в дописі.
Варто зауважити, що інші місцеві медіа та поліція наразі не коментували цю подію.
Що важливо, останній раз аварійні відключення в Полтавській області застосовувалися 9 березня у обсязі 5 черг, проте через кілька годин їх скасували.
Станом на 11 березня , у зв’язку зі складною ситуацією в енергосистемі України, у Полтавській області запроваджено графік поетапного відключення електроенергії (ГПВ):
- з 08:00 до 16:00 — у обсязі 0,5 черг;
- з 16:00 до 22:00 — у обсязі 1,5 черг;
- з 22:00 до 23:59 — у обсязі 0,5 черг.
Нагадаємо, що 11 березня у Львівській області запровадили графіки відключення електроенергії. До цього світло в регіоні не вимикали понад три тижні, востаннє графіки діяли 18 лютого. Так, відключення торкнуться 1–1,5 груп одночасно з 18:00 до 00:00.
Крім того, нещодавно нардеп Олексій Кучеренко розповідав, що в Одесі виникла критична ситуація з електропостачанням через серйозні пошкодження енергомереж. За його словами, мешканці регіону стикаються з тривалими відключеннями світла, оскільки більшість підстанцій працює частково або зовсім не функціонує.
Суспільство
В Печерському суді відновили розгляд кримінальної справи російського мільярдера Магомеда Гаджиєва
Доля російських негідників, які своїми діями привели криваву війну в Україну, точно не може вирішуватися за закритими дверима
Тепер у справі Гаджиєва – нова головуюча суддя – Крістіна Константінова. 10 березня вона провела перше судове засідання і «відкрила» процес для ЗМІ та громадськості (торік процес Гаджиєва «закрили»). На жаль, у суді цього разу не було жодного з чотирьох адвокатів підсудного. Суд постановив забезпечити їхню присутність на черговому засіданні 23 березня.
Від літа минулого року не слідкував за перебігом судової справи російського політика, мільярдера, ексдепутата Державної Думи 4-х «путінських» скликань Магомеда Гаджиєва, якого українське правосуддя обвинувачує за статтею 110 – Посягання та територіальну цілісність та недоторканість України.
Думав, що у судовому процесі, який розпочався ще у серпні 2024-го, вже давно поставлено крапку. Адже підсудний – вельми відомий персонаж, який не лише був співавтором «Закону» РФ про анексію українського Криму в 2014-му, але й особисто фінансово підтримував ватажків терористичних угрупувань так званих «Л/ДНР» (після початку війни на Донбасі) та російські окупаційні підрозділи, сформовані з вихідців російського Дагестану (після початку повномасштабного вторгнення РФ).
Загалом, українське правосуддя вельми ефективно виносить вирок подібним російським персонажам, військовим злочинцям, розпалювачам війни та спонсорам російського тероризму. Так наприкінці грудня 2024-го Офіс генерального прокурора України повідомив про те, що в Україні винесли вироки 64-м депутатам та ексдепутатам Держдуми РФ саме за 110-ю статтею Кримінального Кодексу. Багато хто отримав максимальний термін – 15 років з конфіскацією. Судові вироки російським депутатам наші суди продовжили виносити і в 2025-му. Свої «15 з конфіскацією» по 110-тій отримав навіть голова Державної думи Росії В’ячеслав Володін.
«Прокурори в суді довели, що дії російських депутатів, спрямовані на зміну територіальних меж України, порушили Конституцію нашої держави і призвели до жертв та тяжких наслідків», – заявили тоді в Офісі Генерального прокурора.

Втім, у справі Гаджиєва подібної судочинної оперативності поки, на превеликий жаль, немає. Процес тягнеться вже понад півтора року та ледь не зайшов у тупик наприкінці 2025-го, коли попередня головуюча суддя Анна Гридасова взяла самовідвід. Начебто через «тиск громадськості» у вигляді військових ветеранів та інвалідів, які публічно звинувачували суддів та адвокатів у навмисному затягуванні справи в інтересах самого Гаджиєва. Через це суддя спочатку закрила процес для громадськості, а потім, буквально через одне засідання – взяла самовідвід, який був задоволений.
Пізніше кримінальна справа Магомеда Гаджиєва відправилася в Київський апеляційний суд, оскільки в Печерському констатували неможливість автоматичного її розподілу поміж іншими суддями. Втім 11 грудня торік апеляційна інстанція клопотання про неможливість не підтримала, і справа знову повернулася до Печерського суду. В підсумку минуло 2 місяці, поки було визначено нову головуючу суддю та день початку нового розгляду. Не дали «поховати» справу в тому числі й суспільний резонанс та небайдужі ветерани й інваліди російсько-української війни, які активно відстежували «долю» справи Гаджиєва та її фізичне пересування між Печерським та Апеляційним судом.
«Та суддя самоусунулася… Вони всі нас, ветеранів війни, інвалідів, добровольців, сприймають як загрозу, як тиск, чим я здивований. Як на мене, то це – така гібридна форма «ждунівства» в суддівській системі», – заявив Тодор Пановський – ветеран та інвалід війни, керівник громадської організації «Якісне суспільство» в інтерв’ю журналістам «Єдиного марафону», які приїхали до Печерського суду висвітлювати відновлення процесу над Магомедом Гаджиєвим.

На превеликий жаль, на «відновлене» судове засідання 10 березня вкотре не з’явився не лише саме Магомед Гаджиєв, який був завчасно попереджений про суд через державне видання «Урядовий Кур’єр», але й жоден з чотирьох його захисників. Не прийшли на суд ані «державний» адвокат Андрій Кубов, ані бельгійські захисники Олівія Вене та Седрік Верговен (попередньо вони просили про включення в процес по відео-зв’язку, але в день засідання були офлайн), ані «платний» адвокат Ігор Сініченко, який надіслав до суду клопотання про перенесення засідання через свою хворобу.
Ігор Сініченко відомий адвокатському загалу тим, що у двох різних кримінальних процесах протягом тривалого часу захищав президента-втікача Віктора Януковича. Тоді розгляд справи кілька разів відкладали через лікарняні листи адвоката обвинуваченого, що викликало обурення прокурорів, які офіційно вимагали від Ігоря Сініченка не затягувати процес.
Прокурор Київської обласної прокуратури (вона представляє обвинувачення в суді) Роман Луценко заявив, що відсутність адвокатів у процесі порушує права обвинуваченого на захист, тому судове засідання було перенесено на 23 березня.
Коли суд розглядав клопотання від журналістів «Єдиного марафону» про можливість телевізійних зйомок процесу, прокурор нагадав судді Крістіні Константіновій про те, що наприкінці минулого року попередня головуюча суддя Анна Гридасова «закрила» процес для ЗМІ та громадськості (що викликало неабияке обурення присутніх ветеранів). Проте нова суддя ухвалила рішення проводити судові засідання над Магомедом Гаджиєвим у відкритому режимі, телевізійникам – дозволили зйомки.

Цілком логічне та прийнятне для суспільства рішення української Феміди… Адже доля російських негідників, які своїми діями привели криваву війну в Україну, точно не може вирішуватися за закритими дверима.
Окремо суд постановив забезпечити присутність захисників Магомеда Гаджиєва на наступному засіданні 23-го березня, аби не зривати та не затягувати судовий процес.

Єгор Чечеринда, військовослужбовець, офіцер ЗСУ, журналіст
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Суспільство
“Птахи Мадяра” вдарили по нафтобазі в Криму: уражені автоцистерни Анонси
Українські військові атакували нафтобазу “Азовська” в тимчасово окупованому Криму. Удару завдали бійці 414-ї окремої бригади безпілотних систем “Птахи Мадяра”.
Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, 10 березня українські дрони уразили автоцистерни на території нафтобази в селищі Азовське Джанкойського району. Командувач також опублікував відео атаки, на якому видно момент ураження техніки.
Бровді уточнив, що для удару використовували ударні безпілотники middle strike FP-2 українського виробництва. Вони оснащені бойовою частиною вагою від 60 до 100 кілограмів.
Російська окупаційна влада Криму офіційно не коментувала атаку на нафтобазу.
Водночас російські посадовці заявили про роботу протиповітряної оборони. За інформацією так званої влади Севастополя та Міністерства оборони РФ, уночі ППО нібито збила дев’ять повітряних цілей поблизу мису Фіолент і Північної сторони міста.
При цьому телеграм-канал “Крымский ветер” повідомив про вибухи та кілька влучань поблизу позицій 12-го зенітно-ракетного полку на мисі Фіолент. Там розташовані радіолокаційна станція під захисним куполом та зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцирь-С2”.
Російська влада ці повідомлення офіційно не підтверджувала.
Раніше Інтент писав, як ЗСУ завдали ударів по російських військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму. У результаті операції було знищено кілька одиниць техніки противника, зокрема три зенітні комплекси “Панцирь-С1”, десантний катер та інфраструктуру для управління дронами.
На початку березня українські безпілотники атакували важливі військові та енергетичні об’єкти в окупованому Криму. Під ударом опинилися авіаремонтний завод і нафтобаза, які використовуються для забезпечення російської армії.
Дрони Служби безпеки України уразили потужності авіаремонтного підприємства, де ремонтують та обслуговують російську військову авіацію.
Наприкінці лютого Сили оборони України завдали серії ударів по військових об’єктах окупантів на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, удари припали на район ракетного дивізіону в Криму та пункт управління БпЛА в Миколаївській області.
Найбільший удар припав на район розташування ракетного дивізіону 15-ї окремої берегової ракетної бригади Чорноморського флоту рф в окупованому Криму, озброєної береговими ракетними комплексами “Бастіон”.
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Одеса7 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі зникнуть з ринку (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoВалерія Коваль, заступниця міністра цифрової трансформації з розвитку екосистеми цифрових та офлайн персоналізованих сервісів
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Політика1 тиждень agoУкраїна співпрацюватиме з країнами Близького Сходу для протидії «Шахедам»
