Суспільство
Занедбані будівлі та далекі від безбар’єрності тротуари: в якому стані перебуває Дюківський парк Одеси
Одним з найстаріших одеських парків є Дюківський (відомий також, як Дюківський сад), розташований вздовж вулиці Балківської на схилі Водяної балки. Парк має цікавий ландшафт і біорізноманіття: на деревах уважні спостерігачі можуть часом побачити білок, у ставках – качок та чайок. Словом, природа тут надихає. Серед відвідувачів навіть є любителі спортивної рибалки у місцевому ставку. Однак, на жаль, похвалитися сучасними інфраструктурними благами та збереженими історичними будівлями Дюківський сад не може. Екскурсію парком журналістці «Південь сьогодні» провів одесит Володимир, який живе поблизу і багато років спостерігає за занепадом території.
Передісторія
Парк був закладений у 1810 році за наказом Дюка де Рішельє (в честь останнього й дістав назву), як сад його резиденції. На початку свого існування мав назву Рішельєвська дача, Рішельєвський сад, пізніше — Дюківський сад. За легендою, у саду знаходилося джерело, з якого 13 вересня 1789 року напився води загін де Рібаса на шляху на штурм Хаджибея.
У виданні «Південна думка» (рос. Южная мысль) від 17 вересня 1911 року відзначається: «Ви, звичайно, знаєте величезну, занедбану, всіяну брудними канавами та сміттям, місцевість, яка називається Дюковським садом. Вмирають пам’ятники, гинуть образи минулого, а наші муніципали, замість того, щоб зберегти їх, дають їм гинути дощенту».
Після війни, у 1949 році, парк був реконструйований. У 1950-х роках в парку проводилися обласні сільськогосподарські виставки. Власне, для цих виставок й були збудовані павільйони. У радянський період на території Дюківського парку також був каток та спортивний басейн, про що досі нагадують занедбані споруди.
У 1972 році рішенням виконавчого комітету Одеської облради йому було присвоєно статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва обласного значення. Площа парку становить 26,6 гектара. Спочатку на території Дюківського саду росло понад 60 видів деревно-чагарникових порід (акація біла, софора японська, платан західний, туя західна, самшит, троянди та ін.). Всього: 15645 листяних і 126 хвойних дерев, 7600 вільно зростаючих чагарників і 5920 погонних метрів живоплоту. Наразі актуальної інформації про кількість рослинності на території парку немає.
З 2010 року (до 2025 року) Дюківський парк був переданий у довгострокову оренду ТОВ «Центр» Катюша». Кілька років тому видання «Думська» спілкувалося з орендарями, які розповідали про свої масштабні плани щодо реконструкції парку, будівництва готелю і торгово-розважального центру посеред зеленої зони. Однак за всі ці роки вдалося тільки перездавати частини парку в суборенду та зрідка чистити ставок.
Крім того, про занедбаний стан парку, що перебуває в оренді, неодноразово писали в Одеській міськраді, де зверталися до підприємства з вимогами благоустрою. Наприклад, у 2020 році в Одеській мерії писали про вручення орендарям приписів, згідно з якими вимагались: очистка ставків, встановлення кришок люків, прибирання аварійних дерев тощо. Дещо згодом у міськраді наголосили й на необхідності здійснення орендарями відновлення асфальтного покриття, поліпшення ситуації з освітленням, встановлення лавок, урн тощо. Було підкреслено: «Парк все же залишається у вкрай занедбаному стані». Рік потому у міськраді відзвітувались за відновлене у парку освітлення працівниками КП «Одесміськсвітло» й зазначили, що частково вищезгадані вимоги були виконані. Зокрема, на деяких алеях було викладено плитку.
«Здебільшого ж Дюківський парк є музеєм руйнування і занепаду під відкритим небом. Більшість будівель або обвалилися, або ледве-ледве тримаються, і їхні фасади пошматовані не тільки тріщинами, а й потьмянілими графіті», – так у 2021 році про Дюківський парк написали в «odesa.name».
У 2024 році Одеська мерія подала позов до суду проти ТОВ «Центр» Катюша», щоб розірвати договір оренди та стягнути з відповідача понад вісім мільйонів гривень заборгованості орендної плати з 2022 року. Зокрема у міськраді заявляли, що хочуть отримати земельну ділянку «у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому «Центр «Катюша» одержало її в оренду».
У поточному 2025 році парк, згідно з рішенням суду, повернувся на баланс міста. Як зазначали у «Думській», на той момент підприємство вже являло собою «пустишку» – представники «Катюші» навіть не ходили на засідання суду.
У мерії журналістам розповіли, що комісія з екології дала добро на розробку проєкту утримання та реконструкції зеленої зони. Його мають затвердити на сесії міськради, після чого депутати мають виділити кошти на відродження парку. Станеться це, як припустили у «Думській», вже 2026 року.
В якому стані парк зараз
Гуляючи алеями парку ми побачили, що територія тут доглядається: трава покошена, сміття на відкритих ділянках жодного разу ми не помітили, ставки візуально також не виглядають засміченими. Однак перше, що спадає на думку, коли потрапляєш у парк зі входу на перехресті вулиць Розкидайлівська та Балківська – це тротуар. Дійсно, на території парку є ділянки, встелені плиткою, і, зі слів одесита Володимира – з’явилася вона саме протягом останніх років. Однак велика частина покриття на алеях залишається зруйнованою, що одразу наштовхує на думку: а чи може бути такий простір безбар’єрним? Щоб довго не пояснювати, пропонуємо переглянути фото нижче.
Сталася така ситуація не просто під впливом часу. Річ у тім, що як вже зазначалося вище, на цій території є підземні джерела. Власне, на місці самої вулиці Балківській кілька століть тому була річка, про що зокрема розповідав «Суспільному» дослідник підземної Одеси Роман Маузер. Так от останні роки ці джерела пробиваються на поверхню, й зокрема на території Дюківського парку. Вода стікає схилом до низу, через що такі ділянки алеї вкриті болотом, і, ймовірно, з часом через це явище покриття і руйнується.
Зокрема ми можемо побачити, як вимило кам’яні перегородки довкола ставка – саме у тому місці, де найактивніше стікає вода, яка просочується на поверхню з-під землі.
Можна зробити висновок, що облаштування гідроспоруд, зливової каналізації – стає необхідним на цих ділянках вже найближчим часом.
Якщо ж казати про благоустрій парку загалом, то важко не помітити велику кількість занедбаних споруд. Серед них ті, що мають цікаву архітектуру, й у результаті реконструкції могли б стати справжньою прикрасою парку. А є й ті, які було б доречно демонтувати. Зі слів Володимира, усі ці будівлі перебувають у такому стані вже не перше десятиріччя. Ймовірно, змінюється на них тільки кількість графіті.
Як неодноразово підкреслювали у самій Одеській мерії, Дюківський парк є важливим місцем для жителів районів Молдованки та Слобідки. Враховуючи виклики війни, розуміємо, що масштабна реконструкція парку може бути не найдоречнішим навантаженням на міський бюджет. Однак такі питання як стан покриття тротуарів – що так важливо для безбар’єрності простору, а також питання необхідності гідроспоруд, які скоріш за все постануть гостріше у майбутньому – мають наштовхувати на початок зрушень вже найближчим часом.
А що ви думаєте про такий стан одного з найстаріших парків обласного центру?
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – 14 листопада 2025р., Дюківський парк
Одеса
Порти та лимани Одещини: перспективи після війни
Судно в порту на Одещині. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Після війни логістика на півдні України зміниться, але роль Одеси зростатиме. Порти та лимани можуть стати ключовими точками економічного розвитку регіону. Важливо дивитися на інфраструктуру ширше та планувати на перспективу. Лимани варто використовувати не як екологічну проблему, а як джерело доходу для області.
Про це журналістам Новини.LIVE розповів економіст Олег Рубель.
Реклама
Читайте також:
Робота портів
За словами економіста Олега Рубеля, окремі елементи портової інфраструктури в майбутньому можуть передавати в довгострокову концесію. Порти залишаються привабливими навіть з урахуванням змін у логістиці після війни.
“Північно-західна частина Чорного моря й надалі активно освоюватиметься”, — зазначив експерт.
Водночас важливо використовувати потенціал лиманів, які можуть стати транспортними вузлами та приносити прибуток. Особливу увагу варто приділити Хаджибейському лиману, Дністровському лиману та лиману Сасик.
“Це не лише питання екології — це джерело доходу для регіону, якщо грамотно інтегрувати їх у логістику”, — додає фахівець.
Під час розвитку інфраструктури необхідно враховувати зміну клімату та майбутні політичні умови. Після війни транспортна мережа та порти регіону можуть активно розвиватися, створюючи економічні вигоди для держави та місцевих громад.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що вдень, 15 січня, росіяни атакували портову інфраструктуру на Одещині. Також ми писали, що в портах Одещини змінили митні правила.
Суспільство
УГКЦ і Національний університет оборони співпрацюватимуть у сфері підготовки військових капеланів
Меморандум підписали глава УГКЦ Блаженніший Святослав, начальник Національного університету оборони України генерал-полковник Михайло Коваль і ректор Київської Трьохсвятительської духовної семінарії отець Роман Островський.
Підписаний документ відкриває нову сторінку в партнерстві УГКЦ, зокрема Українського католицького університету та Київської Трьохсвятительської духовної семінарії із Національним університетом оборони України.
Меморандум передбачає створення унікального освітнього середовища для підготовки майбутніх військових капеланів, які зможуть навчатися разом із військовими та здобувати необхідні компетенції для служіння у ЗСУ.

На початку зустрічі генерал-полковник Коваль детально ознайомив представників УГКЦ зі структурою Національного університету оборони України, його кадровим потенціалом, освітніми програмами й особливостями провадження освітньої діяльності.
Звертаючись до керівництва університету, глава УГКЦ Святослав висловив глибоку вдячність і пошану, а також поділився глибокими особистими та стратегічними роздумами про досвід війни й майбутнє співпраці.

За його словами, Україна і її військо за роки повномасштабного вторгнення здобули унікальний досвід, який має бути осмислений та збережений.
«Ми разом здобули колосальний досвід. І він має стати капіталом. Але його потрібно активно осмислити й вивчити на науковому рівні. Сьогодні на міжнародному рівні ми стаємо законодавцями. НАТО до вас приходитиме вчитися», – зазначив він.
Предстоятель УГКЦ наголосив, що Європа дедалі чіткіше усвідомлює роль України як основного гаранта безпеки континенту.
«Сьогодні європейці бачать, що вони ховаються за плечима українців. Особливо цими днями після подій в Давосі Європа розуміє, що Америка більше не може захищати Європейський континент. Вони розуміють, що найбоєздатніша, найдосвідченіша і найсучасніша армія в Європі – це армія України», – зауважив Блаженніший Святослав.
Окрему увагу глава УГКЦ звернув на феномен сучасної війни, яка значною мірою ведеться онлайн, і на виклики, пов’язані з дегуманізацією.
«Ми мусимо збудувати нове розуміння поведінки людини в сучасній війні. Є небезпека розлюднення, коли людина перестає бути людиною, а у військовій матриці особовий склад перетворюється лише на людський ресурс. Це – дорога до поразки», – застеріг предстоятель.
У цьому контексті Блаженніший Святослав наголосив на головній ролі військового капеланства.
«Ми разом через присутність військових капеланів і в бойових підрозділах, і в навчальних інституціях повинні прокласти дорогу до перемоги, дбаючи про людину, її гідність і духовну стійкість. Сьогодні лише народжується військова доктрина щодо капеланства, і це те, над чим ми працюватимемо разом», – підкреслив він.
Говорячи про практичний вимір співпраці, предстоятель відзначив прагнення УГКЦ дбати про якість підготовки капеланів.
«Ми хочемо забезпечити вас найкращими військовими капеланами. Для нас важлива не лише кількість, а передусім якість. Ми хочемо, щоби військовий капелан був високоякісним спеціалістом, підготовленим відповідно до сучасної доктрини військового капеланства», – додав глава УГКЦ.
Генерал-полковник Коваль запевнив у готовності Національного університету оборони України взяти на себе забезпечення загальної військової підготовки.
За його словами, університет забезпечуватиме загальновійськову підготовку капеланів на всіх рівнях: тактичному, оперативному та стратегічному.
Після обговорення сторони підписали Меморандум про співпрацю та обмінялися пам’ятними подарунками, засвідчивши готовність до довготривалого партнерства задля розвитку військового капеланства і духовної стійкості українського війська.
Як повідомляв Укрінформ, під час зустрічі зі студентами і викладачами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та громадськістю глава УГКЦ Святослав наголосив, що головним джерелом стійкості українського воїна є віра в Бога.
Суспільство
В Одесі розірвали угоду з підприємцем-фігурантом журналістського розслідування Анонси
Служба безпеки України, Департамент міського господарства та Одеська міська військова адміністрація відреагували на журналістське розслідування щодо сумнівних зв’язків переможця тендеру на проєкти відновлення будинків в Одесі.
Як повідомило видання “Антикорупційний вимір”, яке оприлюднило розслідування, в СБУ повідомили, що долучили викладену в заяві інформацію до вже наявної кримінальної справи, а в МВА повідомили, що розірвали всі чинні договори зі згаданим в журналістському розслідуванні підрядником і теж передали матеріали правоохоронцям.
Водночас редакція отримала відповідь на запит від Департаменту, який укладав договори з ФОПом Ігорем Камаловим. У Департаменті міського господарства Одеської міської ради заявили, що не зобов’язані з’ясовувати, чим займається їхній підрядник.
“Департамент міського господарства Одеської міської ради, в межах своїх повноважень, не є слідчим органом та не наділено повноваженням, щодо розслідування діяльності ФОП Камалов Ігор Максимович в межах та за межами території України”, – йдеться у відповіді.
Департамент міського господарства Одеської міської ради уклав 10 угод з підприємцем, який зареєструвався лише пів року тому.
В публікації йшлося про те, що новостворений ФОП, який, здається, має бізнес в так званому ДНР та зареєстрований за законодавством країни-агресора, без конкурсу отримує від одеських чиновників підряди на розробку проєктів з відновлення будинків, які росіяни обстріляли. Всього за пів року напряму він отримав вже 10 підрядів. Та й не тільки він особисто, а й кілька його компаній, зареєстрованих в Україні. Тим часом схоже, що фірма-клон, зареєстрована в фейковій “ДНР” теж має виторг і сплачує податки в бюджет росії.
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться прем’єра документального фільму «Капітан. Історії танкістів «Азову»
-
Події1 тиждень agoJamala увійшла до журі Нацвідбору Молдови на Євробачення
-
Усі новини1 тиждень agoВід Землі залишиться лише одна смуга із заліза: новий страх розблоковано (фото)
-
Події1 тиждень agoЄвробачення вирушає у перше за всю історію турне
-
Події1 тиждень agoНайвизначніші події та постаті української історії: рік за роком
-
Події1 тиждень agoSpotify підніме вартість місячної передплати у трьох країнах
-
Економіка1 тиждень agoУдари по підстанціях АЕС – Безугла попереджає про тотальний блекаут в Україні
-
Відбудова5 днів agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
