«Люди є ключовою цінністю українського війська, тому будь-які зміни в системі соціального супроводу мають насамперед працювати на військовослужбовців і на їхні родини. Це складна і сенситивна тема, зокрема для родин військових, зниклих безвісти під час бойових дій, і саме тому ми підходимо до цього питання максимально відповідально та обережно», – ідеться у повідомленні.

Міноборони розпочинає додаткові консультації з родинами військовослужбовців і з представниками бригад та Офісом військового омбудсмана, аби визначити модель, яка буде ефективною в нинішніх умовах і забезпечить якісну підтримку для тих, хто її найбільше потребує.

Після завершення консультацій буде ухвалена узгоджена модель та визначені подальші кроки. Про всі рішення і зміни будемо повідомляти окремо і завчасно, зазначили в Міноборони.

Всіх бажаючих запрошують долучитися до обговорення змін в системі соціального супроводу військовослужбовців зниклих безвісти та членів їх сімей.

Свої пропозиції можна надсилати на e-mail: [email protected].

Як повідомляв Укрінформ, в Офісі військового омбудсмана занепокоєні створенням регіональних центрів соціального супроводу зниклих безвісти і полонених військовослужбовців та членів їхніх сімей і назвали ризики, які супроводжують їх створення.

Фото Укрінформу можна купити тут.   

Херсонський міський суд 14 січня 2026 року заочно виніс вирок Сергію Бєліку, законно обраному голові Лазурненської селищної ради. Посадовця визнали винним у державній зраді та колабораціонізмі за статтями 111 (ч. 2) та 111-1 (ч. 5) КК України. 

Про це йдеться у вироку Херсонського міського суду у справі № 650/2618/24.

За сукупністю злочинів йому призначили найвищу міру покарання — довічне позбавлення волі з повною конфіскацією майна та забороною обіймати державні посади протягом 15 років. Суд встановив, що під час окупації Бєлік добровільно очолив так звану ”військово-цивільну адміністрацію” Лазурного. Він брав активну участь у нарадах окупантів та сприяв ворожим структурам. Слідство підкріпило обвинувачення показаннями свідків, експертизами голосу та відеоматеріалами з соцмереж, які суд визнав належними електронними доказами, попри заперечення захисту.

Життєвий шлях засудженого містить суперечливі факти: колишній правоохоронець та ветеран АТО у складі Нацгвардії, Бєлік двічі перемагав на виборах голови селища (у 2016 та 2020 роках). Крім політичної діяльності, його ім’я раніше згадувалося у зв’язку з обшуками у справі Катерини Гандзюк.

Місцеві мешканці також свідчать, що під час окупації він допомагав розселяти російських військових у покинуті оселі та сприяв мародерству на підприємствах. Наразі термін відбування покарання почнеться з моменту його фактичного затримання.

Раніше, суд виніс вирок мешканцю Херсонщини за співпрацю з окупантами на посаді у незаконному правоохоронному органі. За публічного обвинувачення прокурорів Херсонської обласної прокуратури чоловіка визнали винним у колабораційній діяльності за частиною 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України.

Окрім терміну ув’язнення на 14 років, суд призначив чоловіку повну конфіскацію майна та на 14 років заборонив обіймати будь-які посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування України.

Слідчі довели, що у липні 2024 року 38-річний засуджений, перебуваючи в окупованих Олешках, добровільно пішов на службу до агресора. Він очолив так звану ”пожежно-рятувальну частину”, що входить до структури незаконного ”головного управління мнс росії по Херсонській області”. На цій посаді колаборант займався впровадженням російських стандартів і нормативів у роботу підрозділу, фактично сприяючи зміцненню окупаційного режиму в регіоні.

Катерина Глушко