Політика
Зеленського непокоїть вплив російської дезінформації на оточення Трампа
Про це йдеться в публікації видання Time, яке взяло інтерв’ю у президента України, передає Укрінформ.
Трамп провів телефонну розмову з Путіним, який повідомив президентові США, що тисячі українських військових у Курську оточені російськими військами. «Це була брехня», – сказав Зеленський. Але Трамп продовжував її посилювати, зазначає автор публікації Саймон Шустер.
За словами Зеленського, офіційні особи США почали вірити Путіну на слово, навіть коли їхні власні розвідувальні дані йому суперечать, додав журналіст.
«Я вважаю, що Росії вдалося вплинути на деяких людей із команди Білого дому за допомогою інформації», – процитував він Зеленського. – Їхній сигнал американцям полягав у тому, що українці не хочуть припиняти війну, і треба щось зробити, аби їх змусити».
Українці вважають Америку їхнім союзником, зазначив Зеленський. «Але в той момент (під час переговорів у Білому домі, – ред.) було відчуття, що ми не є союзниками або не займаємо позицію союзника, – сказав президент. – У тій розмові я захищав гідність України».
На думку Зеленського, Трамп погодився на деякі з поступок Росії, не отримавши нічого натомість. Він зняв заявку України на вступ до НАТО й навіть припустив, що РФ може повернутися до G7 – клубу найбагатших демократій світу.
Зеленський каже, що такий підхід припиняє ізоляцію Путіна. «Це великий компроміс, – сказав він. – Уявіть собі вивільнення Гітлера з політичної ізоляції».
Трамп зрозуміє, сподівається президент України, що Путін слабший, ніж видається, і що йому не можна довіряти. На переконання Зеленського, президент США і його команда не змирилися б із програшем України.
«У них є власні амбіції. Вони бачать свою роль в історії» не лише як потужні лідери, а і як ті, хто може досягти гідного завершення війни. «Ось чому я не вірю в ці апокаліптичні сценарії», – наголосив він.
Як повідомляв Укрінформ, журнал Time присвятив обкладинку нового номеру українському Президентові.
Фото: The White House
Президент Володимир Зеленський дав завдання в. о. генпрокурора Антону Ковальському забезпечити функціонування прокуратури і «очистити систему від недостойних людей».
Про це Ковальський розповів під час зустрічі з журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«Було завдання забезпечити роботу прокуратури і очистити систему від людей, які недостойні тут працювати», – сказав він.
Відповідаючи на запитання щодо так званого телефонного права, Ковальський зазначив, що поки з такими речами не стикався і висловив переконання, що такого не буде.
«Не подзвонять, тому що ми домовилися (з Президентом – ред.), що я буду виконувати речі, які він мені доручив, і ніхто мені дзвонити не буде», – сказав в. о. генпрокурора.
За його словами, його планом дій є не створити ще більше проблем у прокуратурі – і це вже буде здобутком.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Президент Володимир Зеленський призначив Антона Ковальського виконувачем обов’язків генпрокурора.
Раніше, 15 вересня, Президент звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора, перед цим відповідне рішення погодила Верховна Рада.
4 вересня САП і НАБУ заявили, що в межах операції «Карфаген» викрили злочинну організацію, яка, за даними слідства, системно одержувала хабарі від шахрайських колцентрів та відмивала отримані кошти.
За версією слідства, посадовець Офісу генпрокурора створив угруповання в середині 2025 року, залучивши до нього чинних прокурорів та близьких неофіційних осіб. Учасники впровадили побори за безперешкодну роботу тіньових колцентрів, які масово ошукували українців та іноземних громадян, стверджують у НАБУ.
6 вересня Кравченко оприлюднив заяву, у якій стверджував, що не має стосунку до прикриття незаконних колцентрів. Кравченко заявив, що відсторонив від виконання службових повноважень працівника ОГП, який фігурує у розслідуванні НАБУ, а також доручив підготувати кадрове рішення про його звільнення.
Пізно ввечері 7 вересня Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з посади генерального прокурора.
Фото: facebook.com/anton.kovalsky
Якщо уявити, що якимось чином Трампу вдалося б скасувати конституційну поправку, яка забороняє обрання на посаду президента втретє, то, найімовірніше, цією можливістю в нинішніх умовах скористалися б саме ці двоє. Саме тому, можливо, Трамп навіть не намагатиметься цього зробити, а боротьбу в майбутньому вестимуть їхні представники.
При цьому логіка агітації Обами побудована суто у стилі Бродського: якщо Євтушенко проти колгоспів, то я за. Зокрема, якщо Трамп проти підтримки Зеленського, то Обама за його підтримку: “У той час як ми відштовхуємо від себе ключових союзників, таких як Канада, Білий дім схиляє коліна перед Володимиром Путіним і зраджує українців, які борються за свою свободу та демократію” (Джорджія, 28 жовтня 2026 року). У першому наближенні це відкриває для України перспективу повернення Америки до “нормальної” політики в разі перемоги демократів. Але є нюанси.
- По-перше, якщо демократи не здобудуть переконливої перемоги, і в руках Трампа залишаться суттєві важелі впливу на зовнішню політику, то Трамп займе симетричну позицію “з протилежного боку”, і шансів, що він, продовжуючи коливатися як маятник, знову полюбить Зеленського і розлюбить Путіна, стане значно менше.
- А по-друге — що навіть важливіше — навіть побіжний аналіз виступів Обами показує, що для нього та демократів тема України займає далеко не перше місце. Тому в разі їхньої переконливої перемоги, коли відпаде необхідність протистояти Трампу, вони можуть просто втратити до неї інтерес. У цьому випадку вони за замовчуванням продовжать курс Трампа, не акцентуючи на цьому особливої уваги й не перетворюючи кожен свій крок на виставу.
Так чи інакше, завдяки цій дуелі ми отримали можливість взяти участь у репетиції майбутньої вирішальної битви, яка може на десятиліття вперед визначити траєкторію розвитку політичної системи Америки. Пряме зіткнення Трампа й Обами створює той рівень драматизму, який дозволяє відчути інтригу та напругу майбутньої битви.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці “Думки” несе автор.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав продуктивною телефонну розмову, яку провів 1 листопада з канадською колегою Анітою Ананд.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє МЗС.
«Обмінялися думками за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн G20 та обговорили дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення справедливого й тривалого миру для України», – розповів Сибіга.
Окрему увагу сторони приділили можливості встановлення режимів припинення вогню в Чорному морі та в енергетичній сфері як практичним крокам для подальшої деескалації.
Глави МЗС України та Канади також обговорили двосторонній порядок денний, зокрема спільне прагнення завершити роботу над Угодою про сторічне партнерство до кінця цього року.
«Вдячний Канаді за незмінну підтримку України та українського народу. Канада залишається одним із наших найближчих партнерів, і ми високо цінуємо її незмінну відданість підтримці безпеки та стійкості України», – відзначив міністр закордонних справ.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз і Канада зобов’язалися й надалі посилювати тиск на Росію та підтримувати Україну, в тому числі у реформах та євроатлантичній інтеграції.
Фото: Андрій Сибіга / X
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна6 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса7 днів ago
Відеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна5 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень ago
Атака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів