Про це повідомив начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко у Фейсбуці, передає Укрінформ.

У ліцеї провели термосанацію фасадів і покрівлі, оновили їдальню, мережі та створили безбар’єрний простір.

За інформацією Малинської міської ради, капітальний ремонт ліцею став можливим у межах Програми з відновлення України і за співфінансування з обласного бюджету.

У закладі навчаються майже 500 учнів, з якими працюють 46 педагогів.

Як повідомляв Укрінформ, до 2027 року Естонія передбачила спрямувати понад €75 мільйонів на реалізацію проєктів у Житомирській області.

Фото: Віталій Бунечко, Facebook

У Нідерландах 24 серпня, у День Незалежності України, символічно стартувало навчання для українських фахівців «Добробату» – добровільної будівельної організації, яка допомагає відновлювати будинки та цивільну інфраструктуру, пошкоджені або зруйновані внаслідок російської агресії.

Команда із чотирьох українських фахівців протягом п’яти днів опановує в Нідерландах технології циркулярного модульного будівництва, щоб застосовувати ці знання під час відбудови України та створення житла для внутрішньо переміщених людей.

Навчання для українських фахівців проводять експерти з нідерландської компанії C3 Living, яка проєктує та виробляє модульні будинки, житлові комплекси, приміщення для офісів, шкіл, медзакладів і тимчасового проживання. Її рішення можна використовувати як постійне або тимчасове житло. Серед реалізованих компанією проєктів, зокрема, – оселі для українських біженців у Нідерландах.

Мета тренінгу – передати українським спеціалістам практичні знання, які вони зможуть застосувати в Україні. Навчання є частиною проєкту Sustainable Housing First for Ukrainian Recovery («Надійне житло перш за все для відновлення України», – ред.), у межах якого в Острі на Чернігівщині буде зведено сучасне модульне безпечне й енергоефективне житло для внутрішньо переміщених українців. Проєкт передбачає створення модульних помешкань приблизно для 175–250 людей, загалом 22 будинки.

На реалізацію цього проєкту уряд Нідерландів виділив 4 мільйони євро субсидії. Грантову підтримку здобула концепція, запропонована командою Workfor (нідерландська організація, яка у Нідерландах надає підтримку біженцям, – ред.).

Важливою складовою проєкту є циркулярний підхід – використання відновлених модулів, перероблених та екологічних матеріалів. Це дає змогу не лише скоротити витрати ресурсів, а й створити модель будівництва, яку в майбутньому можна масштабувати в інших регіонах України.

Для учасників тренінгу це не просто навчальна поїздка. Вони мають повернутися в Україну з конкретними навичками, які допоможуть самостійно організувати монтаж модульного житла в Острі та передавати отриманий досвід іншим українським фахівцям.

ОНЛАЙН-ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА З УКРАЇНИ РАПТОВО ПРОДОВЖИЛАСЯ ТРАНСЛЯЦІЄЮ НАСЛІДКІВ УДАРУ «ШАХЕДА»

Один із учасників тренінгу – Олександр Литвин, член технічної команди «Добробату», фахівець із Чернігівщини. Під час навчання він уважно слухає нідерландських експертів, ставить багато запитань і вільно спілкується англійською з колегами, часом жартуючи й обговорюючи професійні нюанси.

Під час обідньої перерви Олександр показує нідерландським колегам просто зі свого телефона в режимі онлайн власне підприємство в Україні, яке виробляє різні види скутерів і велосипедів – транспорт, особливо важливий і добре знайомий нідерландцям. А вже за пів годин ситуація драматично змінилася.

Підприємство атакував російський «Шахед», і в режимі онлайн просто з мобільного телефона всі спостерігали жахливі наслідки російської атаки. Унаслідок удару троє працівників Олександра отримали поранення. Загиблих, на щастя, немає.

«Ми переглядали з колегами із Нідерландів потужності нашого підприємства. Усі раділи нашим здобуткам. Після цього минуло близько 30 хвилин, і я отримав SMS-повідомлення про приліт. Я увімкнув трансляцію з камер спостереження, і ми разом з нідерландськими колегами побачили наслідки атаки: були поранені люди, пошкоджено покрівлю будівлі, вибито вікна. На щастя, всі живі», – розповів Укрінформу Литвин.

Нідерландських колег це неабияк шокувало, адже вони мали змогу побачити все в реальному часі.

Водночас ця історія стала ще одним нагадуванням про реальність, у якій сьогодні живуть і працюють люди в Україні. Попри повномасштабну війну Росії, вони і далі працюють, розвивають власні підприємства та водночас готуються до відновлення країни.

«Це надзвичайно дивна ситуація. Зазвичай ти бачиш такі кадри по телебаченню в новинах. А зараз ми працюємо над дуже важливим проєктом для України, обговорюємо його майбутнє, аж раптом у реальному часі бачимо атаку дрона. Це жахливо, моторошно та неймовірно», – сказав у коментарі Укрінформу Мауріс Кніпкенс, координатор сервісного обслуговування компанії C3 Living, який також проводить тренінг для українських фахівців «Добробату».

ЧОТИРИ-П’ЯТЬ ГОДИН – І БУДИНОК ГОТОВИЙ

Попри разючі новини, тренінг не зупинили. Навпаки, його учасники наголошують, що пережите стало для них іще потужнішою мотивацією працювати заради відбудови України та її майбутнього.

«Це дуже важливо. Ми приїхали сюди подивитися на виробництво наших партнерів, на декілька варіантів, які вони виробляють для свого ринку, а також на ті, які заплановані, щоб допомогти нашим вимушено переміщеним людям, що втратили житло, технологічно звести такі будинки в Україні», – зазначив Литвин.

За його словами, під час навчання українська та нідерландська сторони опрацьовують практичні технічні питання: підключення електричних мереж і водопостачання, принципи з’єднання окремих модулів, а також адаптацію конструкцій до українських кліматичних умов.

«Клімат Нідерландів відрізняється від клімату України, тож це вносить певні корективи. Дуже важливо, щоб будинки були комфортні влітку та теплі взимку», – наголосив Олександр.

Окрему увагу під час підготовки проєкту приділяють енергонезалежності майбутнього житла. За словами Литвина, сторони розглядають рішення з потрійним резервуванням енергопостачання: із використанням акумуляторних батарей, генераторів і сонячних панелей.

Своєю чергою представник команди «Добробат» Дмитро Пришупа розповідає, що вже перші два дні навчання в Нідерландах дали українським фахівцям можливість побачити весь процес створення модульного житла: від виробництва окремих елементів до встановлення готових будинків на місці.

«Перший день був радше ознайомчий. Ми подивилися виробничі потужності, що вони можуть виробляти, які будиночки створюють. А потім одразу поїхали на місце, де ці модулі вже монтують. Це зона відпочинку, де ми побачили готові будинки та процес їхнього встановлення», – сказав він Укрінформу.

За словами Дмитра, особливо цінним є те, що українські фахівці можуть побачити технологію не лише на кресленнях чи на відео, а безпосередньо на виробництві та будівельному майданчику.

«Вони виготовляють модулі на фабриці, перевозять їх на місце, встановлюють на фундамент, а далі вже доводять до стану експлуатації. Для нас дуже корисно побачити весь цей процес наживо: як виконується робота, як поводяться працівники, як усе монтується. Другий день навчання був присвячений технічним питанням. Українська команда зустрілася з нідерландськими інженерами», – зазначив він.

Особливе значення для української сторони має можливість адаптувати виробництво під умови України. Частину технічних модулів планують виготовляти в Нідерландах, а інші елементи – безпосередньо в Україні.

«Нам дуже важливо виробити продукт, який був би повністю сумісним із нідерландськими модулями. Ми хочемо, щоб в Україні можна було виготовляти необхідні конструкції самостійно. Це допоможе економити на логістиці, створювати робочі місця в Україні, використовувати місцеві матеріали та вторинну сировину», – каже Пришупа.

За його словами, під час навчання українські фахівці докладно вивчають навіть найменші деталі: від способів з’єднання блоків до підключення зовнішніх мереж.

«Це технологія не лише для війни. Модульне будівництво може відіграти важливу роль не тільки у відновленні України під час війни, а й у повоєнній відбудові. Це швидке будівництво. Ніхто не хоче чекати рік чи більше, поки буде зведений будинок. Уже існують сучасні технології, і ми маємо їх використовувати, бути сучасними. Модульність дає змогу швидко адаптувати будівлі до різних потреб», – сказав Дмитро.

Нідерландець Мауріс Кніпкенс, координатор сервісного обслуговування компанії C3 Living, який також навчає українських фахівців «Добробату», зазначає, що тренінг став практичним продовженням тривалої підготовки та спільної роботи.

За його словами, нідерландські й українські фахівці ще до початку тренінгу організували низку онлайн-зустрічей, а технічні креслення кілька разів узгоджували та доопрацьовували. Тож коли українська команда приїхала до Нідерландів, багато технічних питань уже було розглянуто.

«Сьогодні хлопці вже безпосередньо працюють із прототипами, першим і другим. Багато речей сходяться докупи: досвід, який ми отримали під час попередніх зустрічей, і те, що ми напрацьовували разом. Дуже приємно нарешті побачити наживо людей, із якими досі спілкувалися здебільшого онлайн», – розповідає Кніпкенс.

Він наголошує, що українські фахівці швидко опановують технологію, адже мають високий рівень технічної підготовки та ставлять правильні запитання.

Кніпкенс пояснює принцип модульного будівництва через просту аналогію.

«На відміну від Lego, де конструкцію збирають буквально із найменших деталей, модульний будинок більше нагадує Playmobil – великі готові елементи, які потрібно лише правильно з’єднати між собою. Коли модулі прибудуть в Україну, не доведеться будувати все з нуля. Основні великі елементи вже готові. Саме тому ми зараз працюємо над прототипами. Перший дає нам можливість пройти весь процес і навчитись, а другий – перевірити рішення, які використовуватимуться надалі», – зазначає він.

За його словами, один житловий комплекс складатиметься із п’яти модулів: двох житлових частин, кожна з двох модулів, та одного технічного блоку, в якому розміщуватимуться кухня, санвузли й інженерні системи. Після доставки на місце модулі можна буде зібрати за допомогою крана.

«Коли все підготовлено, а модулі прибувають вантажівкою, повністю з’єднати будівлю можна приблизно за чотири-п’ять годин. Для цього буде достатньо команди із чотирьох-п’яти людей», – пояснює Кніпкенс.

Будинки також будуть обладнані системами кондиціонування й електричного опалення, а для забезпечення свіжого повітря передбачена вентиляційна система з попереднім підігрівом повітря, що надходить іззовні.

«Ми хочемо створити дуже комфортні умови проживання. Це тимчасове житло, яке за потреби можна переміщувати, але люди не повинні відчувати, що вони живуть у чомусь тимчасовому чи незручному», – наголошує Кніпкенс.

€4 МЛН ВІД НІДЕРЛАНДІВ НА МОДУЛЬНЕ ЖИТЛО В УКРАЇНІ

У Нідерландах модульні конструкції використовують не лише для житла, а й для шкіл, офісів, рекреаційних будинків та інших функціональних приміщень. Особливість технології полягає у можливості швидко збирати, демонтувати, перевозити та повторно використовувати модулі. Цей проєкт для України став можливим завдяки концепції WRKfor (нідерландська організація, яка у Нідерландах надає підтримку біженцям, – ред.)

«Я насамперед хотіла би подякувати уряду Королівства Нідерландів за цю програму, спрямовану на відбудову України та допомогу українцям. Для нас це можливість створити українсько-нідерландське партнерство, засноване на принципах циркулярної економіки, передавати Україні досвід і технології, які Нідерланди ефективно застосовують у себе. Цей проєкт – також про досвід обох країн щодо створення сучасного житла. Я дуже щаслива, що ми стали переможцями цього проєкту. Він справді унікальний. Це про створення спільноти в Чернігівській області, де люди отримають можливість почати життя заново», – каже лідер проєкту WRKfor та експертка з питань субсидії Ukraine Partnership Facility RVO Олександра Штонда.

За її словами, на реалізацію ініціативи Нідерланди надали 4 млн євро субсидії, розрахованої на чотири роки.

«У нас уже повністю розроблений план, є дизайн будинків, а позаду мене можна побачити модулі. Маленькими кроками, попри щоденні атаки в Україні, ми рухаємося до нашої мети та віримо в нашу перемогу», – наголосила вона.

Олександра також розповіла: «Передбачено, що мешканці матимуть не лише житло, а й підтримку в пошуку роботи, доступ до дитячих садків і шкіл, психологічну допомогу та можливість долучатися до волонтерських ініціатив».

Своєю чергою власник нідерландської компанії C3 Living, яка проєктує та виробляє модульні будинки, Пітер Брукманс зазначив: «У Нідерландах ми опікуємося тим, що називають соціальним житлом. Ми реалізуємо соціальні будинки по всій країні для людей, які залишилися без житла, які потребують догляду та підтримки тощо. І у 2024 році ми встановили контакт з урядом Нідерландів. Уряд хотів допомогти Україні, надати їй підтримку. Нас запитали, чи можемо ми реалізувати в Україні те, що робимо в Нідерландах, тобто створювати соціальне житло. Зараз ми вже розпочали такий проєкт. Його результат можемо побачити тут, у цьому приміщенні. Ці модульні будинки незабаром встановлять в Україні для внутрішньо переміщених людей – тих, хто був змушений залишити свої домівки через бойові дії, шукає житло, але хоче залишитися в Україні. Чому мені подобається цей проєкт? Бо він відповідає тому, що ми робимо та що закладено в основу нашої діяльності. Ми створюємо соціальне житло».

Брукманс також зазначив, що «до того ж, у C3 Living працюють люди з України – ті, хто був змушений залишити свою країну через війну, приїхав до Нідерландів і знайшов тут роботу. У нас також працюють люди із Сирії, які свого часу так само знайшли тут прихисток і можливість працювати. Тож у нас уже були необхідні контакти й розуміння того, як побудувати таку співпрацю. Коли міністерство закордонних справ Нідерландів звернулося до нас із пропозицією долучитися й допомогти Україні, ми фактично одразу погодилися. Для мене, як і для всіх працівників, надзвичайно важливо, що ми можемо зробити щось конкретне для підтримки українців. Це справді торкається тебе особисто. Те, що відбувається в Україні, – жахливо. І тому можливість допомагати людям, які постраждали від війни, для нас є дуже цінною».

Українці та нідерландці, залучені до реалізації проєкту, кажуть: його головна ідея в тому, що Україна сьогодні не лише захищає своє майбутнє, а й водночас вчиться його будувати.

Ірина Драбок, Гаага

Фото авторки

На Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на понад 42,3 млн грн.