Connect with us

Політика

Зеленський підписав скандальний закон про незаконно відчужені землі

Published

on



Президент України Володимир Зеленський підписав новий закон, який змінює правила захисту прав власності в Україні. Закон, що отримав номер №12089 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”, передбачає, що майно, зареєстроване у власності більше 10 років, не може бути витребуване, навіть якщо його початкове відчуження було незаконним.

Про це свідчать дані на сайті парламенту.

Документ набуде чинності наступного дня після публікації. Зміни стосуються як нерухомого, так і рухомого майна. Однією з головних новацій є те, що якщо майно було передано у приватну власність понад 10 років тому, його не можна буде повернути, навіть якщо початкова передача була незаконною. Це може означати, що земельні ділянки, передані незаконно за часів Віктора Януковича, навряд чи будуть повернуті державі.

У разі судового рішення про повернення таких земель, держава або громада повинні будуть виплатити власнику компенсацію за ринковою вартістю. Прийняття цього закону викликало побоювання серед екологів, юристів і Верховного Суду, які виступали проти таких змін, оскільки вони можуть загрожувати екологічній безпеці та суперечити принципам справедливості.

Законопроєкт №12089 розкритикували активісти

Незважаючи на критику, закон знайшов підтримку серед бізнес-асоціацій. Спілка українських підприємців, Федерація роботодавців України та Європейська Бізнес Асоціація вважають, що нові правила сприятимуть залученню інвестицій і стабільності бізнесу в Україні. Однак громадські активісти та деякі політики закликали президента накласти вето на цей закон. Петиція Мішеля Терещенка, що зібрала 25 тисяч голосів, не була розглянута, і закон був підписаний президентом.

Загалом, закон №12089 викликав неоднозначну реакцію: одні бачать в ньому підтримку для бізнесу, інші – загрозу для справедливості та екології в Україні.

Нагадаємо, Міністерство оборони України розробило законопроєкт, який передбачає демобілізацію військовослужбовців, однак Генеральний штаб Збройних сил України висловив незгоду з цим проєктом.

Також Фокус писав, що Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11090 про збільшення акцизів, який був ухвалений Верховною Радою в грудні 2024 року.



Джерело

Політика

Поспішне проведення виборів поставить під питання їхню легітимність і зіграє на руку Росії

Published

on



Термін у 60–90 днів для підготовки виборів в Україні є нереалістичним, оскільки поставить питання щодо їхньої легітимності. Передчасні вибори можуть підштовхнути Україну до політичної кризи, на що розраховує Росія.

Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі кореспондентові Укрінформу.

«Я погоджуюсь із Президентом Зеленським щодо принципових речей,.. що вибори провести, безумовно, треба – за умов, які будуть в цьому сприяти. Але я не погоджуюсь, що на це вистачить 60 чи 90 днів. Це той термін, який з’явився після певних контактів з американською стороною. Такі стислі терміни аж ніяк не реалістичні. І розмови про вибори точно не на користь Україні», – вважає народний депутат.

Читайте також: Трамп вважає, що в Україні настав час провести вибори

За його словами, у виборах головне навіть не те, хто перемагає, а чи згодні громадяни з їхніми результатами, тобто легітимність виборів.

«З точки зору суспільства ключове питання – це питання про те, чи всі, хто хотів проголосувати, віддати свій голос за того чи іншого політика, ту чи іншу політичну партію, змогли би це зробити», – наголосив депутат.

Крім того, за його словами, проблема полягає також у тому, як забезпечити можливість узяти в них участь усім, хто хотів би піти в політику.

«Насамперед для цього має бути велика робота зроблена Центральною виборчою комісією, для того щоб скласти, по суті, новий великий національний реєстр виборців, тому що в країні мільйони переміщених осіб. У нас є діюча армія мільйонна, яка, по-перше, сама має отримати можливість проголосувати, а по-друге, багато тих, хто воює, можливо, хотіли б піти в політику, але їхній статус теперішній не дає змоги виставляти свою кандидатуру», – пояснив Потураєв.

Читайте також: Лубінець назвав головні виклики для повоєнних виборів

Крім того, без законодавчих змін неможливо забезпечити право обиратися деяким громадянам, які провели за кордоном багато часу.

«Ті, що вимушено виїхали в 2022 році, – серед них багато активних громадян, людей з репутацією, здібностями та потенціалом. Вони також позбавлені можливості бути обраними. Окрім того, на консульський облік за кордоном стала меншість українців. А це все ж таки необхідно для того, щоб можна було скласти реєстр виборців», – зауважив парламентарій.

За його словами, окремо стоїть і питання бюджету на вибори.

Усі ці проблеми, на думку Потураєва, можуть вплинути на легітимність виборів, чого і чекають росіяни.

«Вони чекають того, щоб в Україні відбулися такі вибори, після яких велика частина українців не погодилися б із результатами і країна перейшла у ситуацію важкої і перманентної політичної кризи. І, відповідно, у них відкриються великі можливості використання цієї кризи», – переконаний політик.

Як повідомлялось, Президент Володимир Зеленський заявив, що за наявності організаційної підтримки партнерів готовий підтримати проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Він попросив депутатів підготувати відповідні зміни до законодавства.



Джерело

Continue Reading

Політика

В ОП спростували заяви ЗМІ про готовність України до буферної зони на Донбасі

Published

on



Журналісти видання Le Monde неправильно зрозуміли слова радника керівника ОП Михайла Подоляка, що Україна начебто готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі.

Як передає Укрінформ, про це журналістам повідомили в Офісі Президента.

«Чи погодилась Україна, чи не погодилась (на створення буферної зони на Донбасі – ред.) – може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам», – пояснив радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.

Як повідомлялося, 11 грудня Президент Володимир Зеленський сказав журналістам, що станом на тепер американська сторона бачить компроміс щодо Донеччини у відведенні українських військ із частини території, а російські війська нібито не заходять у цю зону. Цю територію у США називають “вільною економічною” або “демілітаризованою зоною”, у той час як питання її управління залишається невизначеним. За словами Зеленського, це не відповідає інтересам України, але треба продовжувати діалог.

Читайте також: Зеленський: Ключові непогоджені позиції у мирному плані – Донеччина та Запорізька АЕС

Видання Le Monde заявило, що Україна нібито готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі з метою припинення війни.



Джерело

Continue Reading

Політика

В ОП обговорили з європейськими партнерами посилення санкцій проти тіньового флоту Росії

Published

on



Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква провів зустріч із директорами департаментів Східної Європи міністерств закордонних справ країн Нордично-Балтійського регіону, відповідальними за формування політики щодо України.

Про це повідомляє ОП, передає Укрінформ.

У розмові взяли участь представники країн Нордично-Балтійської вісімки: Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Швеції, Естонії, Латвії та Литви. Сторони обговорили військову й політичну підтримку України, а також координацію дій для досягнення справедливого миру.

Жовква подякував партнерам з NB8 за їхню послідовну підтримку України на міжнародних платформах і відзначив, що саме країни цього регіону зробили найбільший сукупний внесок у межах ініціативи PURL. Загальна сума підтверджених фінансових зобов’язань країн-учасниць становить $1,55 млрд, сформованих у кількох пакетах. Як зазначається, до кінця року необхідно зробити внесок ще на $800 млн, щоб забезпечити фінансування нових оборонних пакетів для України.

«Окрема увага – санкційному тиску на Росію, особливо у сфері протидії тіньовому флоту. Заступник керівника Офісу Президента зазначив, що минулого року Росія перевезла понад 60% морського експорту нафти завдяки тіньовому флоту танкерів. Важливо розширювати санкції проти капітанів, членів екіпажів і власників суден, щоб унеможливити обхід обмежень і зменшити здатність РФ фінансувати агресію», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Доходи Росії від експорту нафти досягли найнижчого рівня з моменту вторгнення в Україну

Сторони також скоординували позиції напередодні засідання Європейської ради та перед головуванням Кіпру в Раді ЄС у першій половині 2026 року.

«Україна повністю виконує своє домашнє завдання на євроінтеграційному напрямі. Ми готові до наступних кроків у відкритті переговорних кластерів і розраховуємо на подальшу єдність і підтримку з боку держав Європейського Союзу», – наголосив Жовква.

Як повідомлялося, Володимир Зеленський заявив, що проти російських танкерів та всієї інфраструктури транспортування нафти з РФ буде посилено санкції як з боку Європи, так і України.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.