Про це заявила президентка Молдови Мая Санду, виступаючи на відкритті міністерської сесії Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі, передає кореспондент Укрінформу.

«Молдова, як і Україна, заслужила своє місце, обравши європейський шлях у складних умовах і невпинно захищаючи цей вибір. Ми не просимо коротких шляхів. Ми поважаємо процес, заснований на фактах, і ми виконуємо роботу. Але ми сподіваємося, що ця робота буде визнана і винагороджена», – наголосила Санду.

Вона зауважила, що ЄС історично не чекав від країн-кандидатів «досконалості», а пропонував належність до європейської родини, яка ставала інструментом демократичної трансформації.

«Європейський Союз не чекав досконалості, а пропонував належність – і саме ця належність робила решту. Те саме має відбутися сьогодні. Цей принцип має застосовуватися до України, Західних Балкан і Молдови – не як послуга, яку нам роблять, а як стратегічний вибір», – сказала президентка Молдови.

У своєму виступі Санду також заявила, що авторитаризм сьогодні не лише виникає всередині окремих держав, а й експортується назовні, атакуючи інституції, вибори та сам спосіб життя відкритих демократичних суспільств.

За її словами, свобода слова призначена для людей, а не для фейкових акаунтів та пропагандистських кампаній.

«Свобода вираження поглядів призначена для людей. Це не свобода вираження для фейкових акаунтів чи армій ботів. Це не свобода для пропагандистських кампаній, організованих у Telegram. І це також не свобода вираження для поплічників Кремля», – наголосила Санду.

Вона закликала до створення юридичного інструменту для протидії іноземному маніпулюванню та втручанню, наголосивши, що «м’яке право» не дає достатньо стабільної основи для міжнародної співпраці. А кожна демократія, яка залишається поза європейською родиною, є вразливістю, яку намагаються використати руйнівні сили.

«Там, де європейський проєкт пустив коріння, демократія розквітла. Там, де цього не сталося, тінь продовжувала існувати. А між ними є сірі зони. І в цих сірих зонах, на жаль, інші вирішують нашу долю», — заявила президентка Молдови.

Нагадаємо, 135 міністерська сесія Комітету міністрів Ради Європи відбулася у Кишиневі 15 травня. У ній взяли участь міністри закордонних справ 46 держав-членів Ради Європи.

Як повідомлялось, Комітет міністрів Ради Європи на засіданні 15 травня у Кишиневі затвердив розширену часткову угоду про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, документ підтримали 36 країн та ЄС.

Фото: ОП

Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у виступі на засіданні Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі, передає Укрінформ.

Глава української дипломатії назвав сьогоднішній день історичним, зазначивши, що Спеціальний трибунал у Гаазі, як і Нюрнберзький 80 років тому, відновить справедливість після російської агресії.

«Сьогодні ми пройшли точку неповернення. Спеціальний трибунал стає юридичною реальністю. Дуже мало хто вірив, що цей день настане. Але він настав. Рік тому у Львові ми ухвалили політичне рішення. Лише через рік маємо імплементаційну угоду. Для міжнародного кримінального правосуддя така швидкість – справжній юридичний рекорд», – наголосив Сибіга.

Він зауважив, що Путін завжди хотів увійти в історію, і цей Трибунал допоможе йому цього досягти.

«Він увійде в історію як злочинець. І не лише він. Путін, Шойгу, Герасимов, Бортніков, Золотов, Медведєв, Патрушев, Лукашенко та інші сьогодні отримали свої квитки до Гааги», – підкреслив міністр.

За його словами, упродовж останніх століть Україна пережила надто багато звірств, утисків, окупацій, світових воєн, геноцидів, сталінських репресій та інших злочинів, але ніколи не бачила справжньої справедливості.

«Спеціальний трибунал розірве це замкнене коло… Але сьогодні не кінець. Це початок. Буде більше країн. Буде приміщення у Гаазі. Буде перший комітет. І будуть вироки. Україні це потрібно. Європі це потрібно. І навіть Росії потрібен цей Трибунал», – заявив глава МЗС.

Він також наголосив, що відповідальність ніколи не буде предметом компромісу, підкресливши, що справедливість є невід’ємним елементом тривалого миру.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет міністрів Ради Європи на засіданні 15 травня у Кишиневі затвердив розширену часткову угоду про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, документ підтримали 37 країн.

Фото Укрінформу можна купити тут.   

Президент Володимир Зеленський обговорив із федеральним міністром з особливих доручень, керівником відомства Федерального канцлера Німеччини Торстеном Фраєм і президентом Федеральної розвідувальної служби Німеччини Мартіном Єґером посилення української протиповітряної оборони.