Політика
Зеленський підписав скандальний закон про незаконно відчужені землі
Президент України Володимир Зеленський підписав новий закон, який змінює правила захисту прав власності в Україні. Закон, що отримав номер №12089 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”, передбачає, що майно, зареєстроване у власності більше 10 років, не може бути витребуване, навіть якщо його початкове відчуження було незаконним.
Про це свідчать дані на сайті парламенту.
Документ набуде чинності наступного дня після публікації. Зміни стосуються як нерухомого, так і рухомого майна. Однією з головних новацій є те, що якщо майно було передано у приватну власність понад 10 років тому, його не можна буде повернути, навіть якщо початкова передача була незаконною. Це може означати, що земельні ділянки, передані незаконно за часів Віктора Януковича, навряд чи будуть повернуті державі.
У разі судового рішення про повернення таких земель, держава або громада повинні будуть виплатити власнику компенсацію за ринковою вартістю. Прийняття цього закону викликало побоювання серед екологів, юристів і Верховного Суду, які виступали проти таких змін, оскільки вони можуть загрожувати екологічній безпеці та суперечити принципам справедливості.
Законопроєкт №12089 розкритикували активісти
Незважаючи на критику, закон знайшов підтримку серед бізнес-асоціацій. Спілка українських підприємців, Федерація роботодавців України та Європейська Бізнес Асоціація вважають, що нові правила сприятимуть залученню інвестицій і стабільності бізнесу в Україні. Однак громадські активісти та деякі політики закликали президента накласти вето на цей закон. Петиція Мішеля Терещенка, що зібрала 25 тисяч голосів, не була розглянута, і закон був підписаний президентом.
Загалом, закон №12089 викликав неоднозначну реакцію: одні бачать в ньому підтримку для бізнесу, інші – загрозу для справедливості та екології в Україні.
Нагадаємо, Міністерство оборони України розробило законопроєкт, який передбачає демобілізацію військовослужбовців, однак Генеральний штаб Збройних сил України висловив незгоду з цим проєктом.
Також Фокус писав, що Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11090 про збільшення акцизів, який був ухвалений Верховною Радою в грудні 2024 року.
Президент Володимир Зеленський звільнив Юрія Клименка з посади посла України у Східній Республіці Уругвай за сумісництвом.
Як передає Укрінформ, відповідний указ №972/2026 опублікований на сайті глави держави.
“Звільнити Надзвичайного і Повноважного Посла України в Аргентинській Республіці Клименка Юрія Аркадійовича з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Східній Республіці Уругвай за сумісництвом”, – ідеться в указі.
Як повідомляв Укрінформ, 7 лютого 2025 року Зеленський призначив посла України в Аргентинській Республіці Юрія Клименка послом України у Східній Республіці Уругвай за сумісництвом.
Фото: ОП
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук спростував чутки про можливе перенесення роботи парламенту до Львова.
Про це він сказав під час брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.
«У чому проблема нашого інформаційного суспільства? Це питання інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні і сприймається на хвилі якогось хейту», – зазначив Стефанчук.
Він наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни і продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо.
«Український парламент працював із першого дня війни і допоки буде можливість, буде працювати в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І давайте поставимо всі крапки над “і” для того, щоб ми не ширили ніякі міфи», – заявив Голова ВР.
За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті.
«Ми повинні зробити все для того, щоб за цією адресою ми змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить все населення України, а в укритті працювати», – сказав спікер.
Він зазначив, що Верховна Рада створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема забезпечила можливість голосування.
«Український парламент створив всі умови для того, щоб депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно і немає ніяких питань», – зазначив Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада планує запровадити альтернативний формат роботи під час повітряних тривог, який дозволить народним депутатам продовжувати засідання та голосувати в облаштованому укритті.
Фото Укрінформу можна купити тут.
У вівторок, 29 вересня, у Брюсселі відбудеться засідання Координаційної платформи донорів України за участю міністра фінансів Сергія Марченка.
Про це у понеділок під час щоденного брифінгу Європейської комісії повідомив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, передає Укрінформ.
«Можу підтвердити, що міністр фінансів України перебуває у місті в контексті засідання Донорської платформи для України, яке відбудеться завтра. Основна ідея цієї платформи – координація зусиль щодо фінансових потреб України у короткостроковій та середньостроковій перспективах, об’єднання міжнародних партнерів для обговорення того, як ми можемо подолати бюджетний дефіцит», – зазначив Мерсьє.
Речник наголосив на важливості підтримки передбачуваного фінансування України та поєднання фінансової допомоги із впровадженням необхідних реформ.
«Дуже важливо мобілізувати подальшу передбачувану підтримку України та забезпечити, щоб фінансування і реформи просувалися паралельно, підтримуючи стійкість України та її шлях до ЄС», – підкреслив речник Єврокомісії.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо оцінки бюджетних потреб та фінансового пакету, Мерсьє нагадав, що Європейська комісія залишається повністю відданою наданню підтримки Україні. Зокрема, в рамках програми кредитування макрофінансової допомоги на 45 млрд євро вже виплачено майже 15 млрд євро, а метою ЄК залишається виділення усієї суми, передбаченої на 2026 рік.
Крім того, у межах механізму Ukraine Facility Євросоюз уже перерахував 2,8 млрд євро та планує незабаром виплатити ще 2,9 млрд євро. Мерсьє зауважив, що наразі ключовим є фокус на проведенні реформ, які дозволять розблокувати бюджетну підтримку на суму близько 20 млрд євро.
Як повідомлялося, дефіцит бюджету Міністерства оборони України наразі становить 27 млрд доларів. Водночас Україна очікує на 30 млрд євро європейських коштів, які мають бути спрямовані на оборону.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Одеса5 днів agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Усі новини1 тиждень agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
-
Одеса1 тиждень ago
Росіяни атакували буксир “Сапфір” у порту Одеської області
-
Усі новини6 днів agoДжиган влаштував стрілянину вдома, де були діти – репер поранив охоронця