Про це він сказав на засіданні Ради Безпеки ООН, передає власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.

«Росія діє у відчаї. Держава, якій потрібне видовище, щоб приховати свою невпевненість, і ракети, щоб змусити дипломатію замовкнути, діє не з упевненості, а зі страху», – зауважив Каріукі.

За словами дипломата, попри численні міжнародні заклики до припинення вогню, російський очільник Володимир Путін продовжує удари по Україні, запросивши «припинення вогню лише тоді, коли це було йому вигідно».

«Щойно парад завершився, убивства відновилися», – наголосив Каріукі.

Росія не досягає своїх військових цілей попри значні втрати, а темпи бойових дій свідчать про їхню недосяжність у довгостроковій перспективі, додав він.

Каріукі наголосив, що підтримка України з боку європейських країн залишатиметься незмінною.

Своєю чергою, представник Франції при ООН Жером Боннафон наголосив, що Росія має погодитися на негайне, повне та безумовне припинення вогню в Україні.

Він зауважив, що Рада Безпеки не повинна миритися з тим, що Росія використовує тимчасові перемир’я для підготовки до посилених ударів по Україні.

«Разом із генеральним секретарем ООН та переважною більшістю держав-членів з усіх континентів ми нарешті закликаємо до негайного запровадження повного та безумовного припинення вогню», – сказав постпред Франції.

Боннафон зазначив, що Франція та її партнери продовжать фінансову й військову допомогу Україні, а також підтримуватимуть ініціативи щодо притягнення до відповідальності винних у злочині агресії проти України.

Він також повідомив, що Франція разом із партнерами в межах Коаліції охочих працює над підготовкою гарантій безпеки для досягнення тривалого миру.

Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 19 травня, Рада Безпеки зібралася на термінове засідання для обговорення масованих російських атак.

Україна офіційно спростувала заяви РФ про буцімто використання латвійської території для підготовки атак проти Росії і назвала їх частиною дезінформаційної кампанії Москви з метою дестабілізації країн Балтії.

Про це виданню Politico повідомили дипломати та чиновники ЄС, передає Укрінформ.

За часів колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана Угорщина була причиною того, що заявка України на членство в ЄС не просувалася, нагадує Politico. Тепер, коли при владі Петер Мадяр, ця перешкода може нарешті зникнути, оскільки Будапешт наближається до прийняття загальної політики ЄС.

Нагадується, що Мадяр зробив відновлення зв’язків із Брюсселем головним пріоритетом, прагнучи розблокувати мільярди євро з фондів ЄС, заморожених через проблеми з верховенством права. Але зняття давніх заперечень Угорщини щодо членства України в ЄС “має для нього політичну ціну”, за словами високопосадовця ЄС, який брав участь у переговорах щодо членства.

“Хоча Мадяр і є найзапеклішим супротивником Орбана, новий прем’єр-міністр також є політиком, який насамперед орієнтований на інтереси Угорщини. Це включає скептицизм щодо членства України в ЄС. Під час пресконференції в понеділок Мадяр наполягав, що Угорщина не схвалить заявку Києва, якщо не буде вирішено питання меншин”, – пише Politico.

Це означає, що оголошення міністра закордонних справ Угорщини Аніти Орбан про переговори на експертному рівні щодо прав угорської меншини в Україні є важливим. «Відносини перебувають у новій фазі», – додав високопоставлений дипломат, поінформований про переговори, який також допустив зустріч між лідером України Володимиром Зеленським та Мадяром у найближчі місяці.

Видання пише, що і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, і президент Євроради Антоніу Кошта порушували питання заявки України на членство в ЄС під час телефонних розмов з Мадяром невдовзі після його обрання. За словами того ж дипломата, фон дер Ляєн хоче, щоб питання членства було вирішено якомога швидше, тобто до червневого саміту лідерів ЄС.

Це викликало надії серед найвідданіших прихильників Києва, що рішення про відкриття першого переговорного кластера може бути прийнято вже наступного тижня.

Втім, офіційні особи з Європейської ради закликають до обережності щодо перспектив прискорених термінів. Ідея про те, що перший кластер може бути відкритий під час засідання Ради ЄС із загальних питань наступного тижня, є «дещо оптимістичною», заявив виданню один з єврочиновників на умовах анонімності.

Високопоставлений чиновник ЄС додав: «Я справді думаю, що є шанс відкрити кластер, але це буде дуже важко».

Як повідомляв Укрінформ, новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр у понеділок, 18 травня, під час телефонної розмови повідомив президенту Європейської ради Антоніу Кошті про початок переговорів з українською стороною щодо забезпечення правових гарантій угорської громади на Закарпатті.

Фото: ОП