Connect with us

Політика

Зеленський підписав скандальний закон про незаконно відчужені землі

Published

on



Президент України Володимир Зеленський підписав новий закон, який змінює правила захисту прав власності в Україні. Закон, що отримав номер №12089 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”, передбачає, що майно, зареєстроване у власності більше 10 років, не може бути витребуване, навіть якщо його початкове відчуження було незаконним.

Про це свідчать дані на сайті парламенту.

Документ набуде чинності наступного дня після публікації. Зміни стосуються як нерухомого, так і рухомого майна. Однією з головних новацій є те, що якщо майно було передано у приватну власність понад 10 років тому, його не можна буде повернути, навіть якщо початкова передача була незаконною. Це може означати, що земельні ділянки, передані незаконно за часів Віктора Януковича, навряд чи будуть повернуті державі.

У разі судового рішення про повернення таких земель, держава або громада повинні будуть виплатити власнику компенсацію за ринковою вартістю. Прийняття цього закону викликало побоювання серед екологів, юристів і Верховного Суду, які виступали проти таких змін, оскільки вони можуть загрожувати екологічній безпеці та суперечити принципам справедливості.

Законопроєкт №12089 розкритикували активісти

Незважаючи на критику, закон знайшов підтримку серед бізнес-асоціацій. Спілка українських підприємців, Федерація роботодавців України та Європейська Бізнес Асоціація вважають, що нові правила сприятимуть залученню інвестицій і стабільності бізнесу в Україні. Однак громадські активісти та деякі політики закликали президента накласти вето на цей закон. Петиція Мішеля Терещенка, що зібрала 25 тисяч голосів, не була розглянута, і закон був підписаний президентом.

Загалом, закон №12089 викликав неоднозначну реакцію: одні бачать в ньому підтримку для бізнесу, інші – загрозу для справедливості та екології в Україні.

Нагадаємо, Міністерство оборони України розробило законопроєкт, який передбачає демобілізацію військовослужбовців, однак Генеральний штаб Збройних сил України висловив незгоду з цим проєктом.

Також Фокус писав, що Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11090 про збільшення акцизів, який був ухвалений Верховною Радою в грудні 2024 року.



Джерело

Політика

Зеленський прибув до Нідерландів

Published

on



Президент України Володимир Зеленський прибув з візитом до Нідерландів.

Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Прибули з командою у Нідерланди для зустрічі з Прем’єр-міністром Робом Єттеном. Зміцнюємо наше партнерство й працюємо для більшого захисту України. Будемо говорити про оборонну та економічну співпрацю, посилення української ППО та нові кроки на підтримку України», – зазначив Зеленський після прибуття.

Читайте також: Три країни долучаться до обслуговування ракет Patriot у новому центрі в Польщі

Він також поінформував, що програмою візиту запланована зустріч і з представниками українського та нідерландського бізнесу, а також аудієнція у Короля Нідерландів Віллема-Александра.

Як повідомлялося, сьогодні Нідерланди оголосили про виділення Україні 1,2 млрд євро допомоги впродовж трьох років. Кошти спрямують на відбудову України.



Джерело

Continue Reading

Політика

Росія прагне розколоти західних союзників на трьох рівнях

Published

on



Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав реалістично оцінювати прагнення Москви, яка намагається розколоти Європу та США, посіяти розбрат між країнами ЄС і НАТО та спричинити внутрішні розколи в європейських державах.

Про це він сказав під час виступу на пленарному засіданні 78-ї сесії Північної (Нордичної) ради, передає Укрінформ.

«Ми маємо дуже реалістично оцінювати те, чого прагне Москва. За даними нашої розвідки, стратегічна мета Росії – розділити нас на трьох рівнях. По-перше, вона хоче розколоти Європу та Сполучені Штати. По-друге, прагне розділити країни всередині ЄС і НАТО. І по-третє, намагається розколоти європейські держави зсередини, особливо протягом наступного року, коли голосуватимуть громадяни більш ніж половини країн ЄС», – сказав Сибіга.

На його переконання, відповіддю на ці спроби мають стати три рівні єдності: між Європою та США, між державами – членами ЄС і НАТО та всередині демократичних суспільств.

Міністр також наголосив на важливості співпраці країн Північної Європи та Балтії, Польщі, України й союзників по НАТО в Чорноморському регіоні. За його словами, цю вісь формують країни, які відповідають трьом критеріям: вважають свободу головною цінністю, мають реалістичний погляд на Росію і вірять у сильну й об’єднану Європу.

«Якщо ми почнемо дивитися на політичну карту Європи крізь цю призму, то побачимо багато нових можливостей – від розуміння цінності членства України в НАТО та ЄС до практичної інтеграції в межах JEF уже сьогодні», – зазначив глава МЗС.

Читайте також: Росія вже веде гібридну війну проти Європи, аби послабити допомогу Україні – Зеленський

Він додав, що Україна сподівається якнайшвидше стати повноправним членом цієї ініціативи.

«Досить сірих зон. Досить зон впливу. Разом ми маємо стати єдиною силою, відповідальною за власну долю. Це означає, що ми повинні мати власні засоби для захисту нашого неба та забезпечення зв’язку, зокрема супутникового. Щоб ніхто не міг вимкнути нашу безпеку, свободу й майбутнє», – наголосив Сибіга.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга перебуває з візиток у Гельсінкі.



Джерело

Continue Reading

Політика

Країни Північної Європи від початку повномасштабної війни надали Україні близько $50 мільярдів допомоги

Published

on



П’ять країн Північної Європи – Фінляндія, Норвегія, Данія, Ісландія та Швеція – з лютого 2022 року надали Україні допомогу на суму близько $50 млрд.

Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на спільній пресконференції з главами МЗС Фінляндії Еліною Валтонен та Норвегії Еспеном Бартом Ейде в Гельсінкі, передає Укрінформ.

«Наразі Путін не демонструє справжньої готовності завершити війну. Саме тому надзвичайно важливо зміцнювати Україну. І тут Фінляндія та Норвегія, а також Данія, Ісландія і Швеція демонструють справжнє лідерство. З лютого 2022 року п’ять північних країн надали допомогу на суму близько 50 мільярдів доларів», – сказав Сибіга.

Водночас він наголосив, що Україна є не лише отримувачем допомоги, а й партнером, який робить внесок у спільну безпеку Європи та всієї трансатлантичної спільноти.

Він нагадав, що Україна підписала з Фінляндією та Норвегією угоди у сфері безпілотників.

“Тепер ми маємо перетворити ці домовленості на спільне виробництво. Український досвід і північноєвропейські технології можуть зміцнити весь наш континент”, – підкреслив очільник МЗС.

Він також привернув увагу до нагальної потреби України в посиленні протиповітряної оборони, зокрема в додаткових перехоплювачах для систем PAC, і закликав партнерів продовжувати внески до ініціативи PURL.

Сибіга поінформував, що Україна виконала свою частину спільного проєкту FREYJA, спрямованого на розвиток європейських спроможностей протидії балістичним ракетам.

“Тепер черга за нашими союзниками. Сьогодні ми обговорили, як прискорити цей процес”, – повідомив міністр.

Окрім того, за словами Сибіги, сторони узгодили подальші кроки для посилення тиску на Росію, зокрема запровадження нових санкцій проти її військової машини. У цьому контексті він зауважив, що “можна зробити більше для протидії тіньовому флоту”.

“Наші північноєвропейські партнери відіграють тут особливу роль. Географічне розташування робить вас ключовими учасниками цих зусиль”, – зазначив Сибіга.

Читайте також: Україна прагне завершити війну, але не робитиме жодних односторонніх кроків – Сибіга

Як повідомляв Укрінформ, уряд Норвегії оголосив у вівторок, 27 жовтня, про виділення 500 мільйонів крон (майже 54 млн доларів США) на енергетичну підтримку України напередодні зими.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.