В Одесі до суду передали справу 50-річної жінки, яку обвинувачують у побитті тримісячного онука. Дитину з травмами забрали до лікарні. Тепер їй загрожує реальний термін ув’язнення.

Про це повідомили в Головному управлінні Нацполіції в Одеській області.

Реклама

Побиття малюка

Подія сталася в одній із квартир Пересипського району Одеси. Про травмування немовляти поліції повідомила його 22-річна мати. За її словами, вона залишила сина з бабусею, а коли повернулася, побачила на тілі дитини сліди побиття. Ювенальні поліцейські, які приїхали на виклик, виявили хлопчика з тілесними ушкодженнями. У квартирі був безлад і антисанітарія, а мати та бабуся перебували з ознаками алкогольного сп’яніння. Медики госпіталізували дитину.

Судово-медична експертиза встановила, що у хлопчика закритий перелом ключиці зі зміщенням кісткових уламків і синець. Це тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Що загрожує

Під час досудового розслідування слідчі з’ясували, що побила немовля 50-річна бабуся. Їй висунули обвинувачення за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України — умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості. Санкція статті передбачає до трьох років позбавлення волі. Обвинувальний акт уже скерували до суду. Жінка перебуває під цілодобовим домашнім арештом.

Щодо матері дитини поліцейські склали адміністративні матеріали за ухилення від виконання батьківських обов’язків. Суд обмежився попередженням. За рішенням служби у справах дітей Одеської міськради, після лікування хлопчика влаштували до державного дитячого закладу.

Нагадаємо, ми повідомляли, що у Харкові з-під завалів дістали тіло дитини. Також ми писали, що на Одещині судили військового, який проник до чужого житла та побив власника.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Присутній на урочистостях голова Верховної Ради Руслан Стефанчук привітав колектив видання з річницею і заявив: «35 років – це не просто дата календаря, це частина нашої історії, частина нашої пам’яті і нашого майбутнього. «Голос України» – це газета, яка народилась практично разом із Незалежністю. 35 років – це той період, який був закарбований на папері».

Він наголосив, що «Голос України» став літописом українського парламентаризму і дзеркалом українського державотворення.

«Голос України» чесно і мужньо показує людям, що відбувається у Верховній Раді, як народжуються закони, як формується державність», – сказав Стефанчук.

Він зазначив, що його особисто пов’язує з газетою давня історія співпраці: «Будучи ще професором, багато спілкувався з Анатолієм Федоровичем (Горловим – колишнім головним редактором газети – ред.) на тему української державності і підготував стосовно цього цілу низку публікацій. І я хочу сказати, що саме «Голос України» надав нам свої шпальти для того, щоб оприлюднити свої думки з приводу того, що це – українська державність; скільки ж нам років; хто ми такі, чому такі самобутні».

Спікер також нагадав мужні вчинки колективу газети. Зокрема, випадок, коли 2004 року, попри шалений тиск, «Голос України» не опублікував сфальсифіковане рішення тодішнього ЦВК про обрання Президентом Віктора Януковича. «Я дуже добре пам’ятаю, тоді Анатолій Федорович не дозволив опублікувати сфальсифіковану постанову ЦВК про результати президентських виборів. Це той приклад, коли особистий подвиг людини вирішив майбутнє нашої країни», – сказав Стефанчук.

Парламентська газета «Голос України» відзначила 35-річчя / Фото: Олександр Клименко, Укрінформ

Варто відзначити, що сьогодні «Голос України» здійснює винятково офіційне оприлюднення законів України, постанов, інших нормативно-правових актів України та рішень Верховної Ради, а також іншої інформації, обов’язковість опублікування якої передбачено законодавством. До квітня 2024 року газета, окрім офіційного оприлюднення законів, мала також журналістський колектив і працювала як засіб масової інформації, тираж видання сягав 120 тисяч примірників.

Сьогодні, за словами директора газети «Голос України» Сергія Сіволапа, газета перейшла від масової аудиторії до спеціалізованої: «Це органи державної влади, місцевого самоврядування, юристи та адвокати, бізнес, експерти, аналітики та усі ті, хто безпосередньо працює із законодавством або потребує офіційних текстів».

Він також відзначив, що нині очевидною є тенденція відходу від паперових видань до електронних, і газета намагається рухатися у ногу з часом.

«Ми вже зараз впроваджуємо інструменти диджиталізації, не порушуючи законодавства, в якому ми зараз перебуваємо, – сказав Сіволап. – Ми, зокрема, впровадили QR-код, через який кожен, хто бачить цей матеріал, може через телефон зайти у той документ, дивитися його і працювати з ним. Через QR-коди ми також даємо доступ до проєктів законів, матеріалів з комітетів, документів з парламентських слухань».

За його словами, це тільки перший крок – наступні будуть пов’язані з тим, щоб спростити роботу з документами та законодавчими базами – щоб були доступні не лише закони, а й відразу усі підзаконні акти, що їх стосуються.

Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» пов’язує з «Голосом України» довга історія співпраці. На цьому наголосила заступниця генерального директора Укрінформу Наталія Костіна.

«Пам’ятаю різні періоди, зокрема, коли повідомлення Укрінформу публікувалися в «Голосі України», – нагадала Костіна. Вона підкреслила, що колектив газети завжди дотримувався високих професійних стандартів, і нові амбітні плани, які ставить перед собою нове керівництво, вочевидь зроблять з газети «вдалий приклад передового парламентського видання».

Як повідомлялося, 31 березня 2024 набув чинності Закон «Про медіа». Цей закон змінив старі норми роботи ЗМІ й регулює діяльність медіа (ТБ, радіо, друк, онлайн) з урахуванням вимог ЄС. «Голос України» як друковане видання Верховної Ради, також підпало під його дію, зокрема, газета перейшла до функції винятково офіційного оприлюднення законодавчих актів. Увесь творчий колектив газети – близько 40 журналістів – було звільнено, і з квітня 2024 року «Голос України» оприлюднює закони та нормативно-правові акти українського парламенту.

Супутникові знімки зафіксували нові пошкодження захисних загороджень біля Кримського мосту. Ймовірно, конструкції не витримали потужного шторму, який накрив Керченську протоку на початку січня.

Про це повідомила моніторингова група “Кримський вітер”, посилаючись на дані супутникової зйомки.

У бонових загородженнях поблизу Кримського мосту зафіксували розриви. Ймовірною причиною пошкоджень називають потужний шторм, який пройшов Керченською протокою 10 та 11 січня. Через сильні пориви вітру в Керчі падали дерева, а в акваторії місцевого порту судна на якірній стоянці зірвало з позицій. У результаті танкер “Санар-14” і теплохід “Віктор Таратін” некеровано зблизилися та зіткнулися між собою.

ІЛЮСТРАЦІЯ: Кримський вітер/telegram

Як йдеться у повідомленні, подібні проблеми з боновими загородженнями біля Керченського мосту виникають не вперше. У квітні 2025 року після штормової погоди кількість барж, які формували захисну систему навколо мосту, суттєво скоротилася. Якщо наприкінці березня там фіксували 17 барж, то вже в середині квітня залишалося лише 12, ще одну баржу зафіксували у напівзатопленому стані.

У ніч на 8 січня підрозділи Сил спеціальних операцій застосували ударні безпілотники FP-2 для ураження цілей у Донецькій області та у тимчасово окупованому півострові. На території Криму дрони ССО влучили по рухомому складу з паливно-мастильними матеріалами на паливній естакаді нафтобази у Гвардійському.

Крім того, у Красногвардійському районі зафіксували нову радіолокаційну станцію російських військ, встановлену для контролю повітряного простору та посилення спостереження за регіоном через регулярні удари по об’єктах агресора. Українські партизани провели розвідку, визначили точні координати техніки та передали їх Силам оборони України.

Анна Бальчінос