Про це повідомила у Телеграмі в.о. міського голови Полтави Катерина Ямщикова, передає Укрінформ.

Посадовиця зазначила, що ще 20 родин Полтавської громади отримають компенсацію в межах державної програми «єВідновлення». На засіданні виконкому ухвалили рішення про затвердження висновків комісії на загальну суму 4 млн 168 тис. 63 грн компенсацій за пошкоджене чи зруйноване житло внаслідок російської агресії.

Як повідомляв Укрінформ, 7 жовтня у Полтавській громаді після обстрілу БПЛА зафіксували пошкодження 34 будівель.

Фото: Суспільне

Агентство відновлення завершило в одній із прифронтових областей ремонт іще двох мостів, зруйнованих під час повномасштабного вторгнення; рух ними відновлено.

Про це держагентство повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Відновлено рух ще двома мостами, зруйнованими внаслідок повномасштабного вторгнення російських військ. Відновлені об’єкти мають стратегічне значення – вони забезпечують сполучення між населеними пунктами, а також стабільне функціонування логістичних і гуманітарних маршрутів: як військових, так і цивільних», – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що під час робіт замінено опори, влаштовано нові прогонові будови, гідроізоляцію, проїзну частину та встановлено сучасні бар’єрні огородження. 

Довжина одного мосту становить 33,7 м, ширина – 11,6 м. Тут встановлено нову систему освітлення та відеонагляду. Інший міст завдовжки 24,5 м та завширшки 11,6 м, має пішохідні тротуари з обох боків.

Читайте також: У прифронтових регіонах відновили ще два мости

Обидва мости були збудовані ще 1950-х роках. У 1990-му вони були реконструйовані. На початку повномасштабного вторгнення споруди були зруйновані внаслідок агресії РФ.

Як повідомлялося, дорожники відремонтували черговий міст на Харківщині, який був зруйнований внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. З початку 2025 року це вже восьма відновлена мостова споруда у Харківській області, ще на десяти рух відкрили торік.

Про це повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин в ексклюзивному інтерв’ю в межах проєкту «Миколаїв.Recovery», який вийде на Ютуб-каналі Укрінформу о 16:00.

Після того, як російські війська у 2022 році зруйнували систему водопостачання Миколаєва, місто залишилося без прісної води. Питання її повернення стало одним із ключових у процесі відбудови критичної інфраструктури, нагадав Сухомлин.

За його словами, для розробки нового проєкту було залучено значну кількість консультантів та інженерів, аби врахувати всі технічні та безпекові аспекти.

«У процесі ми його доробляли, щоб зробити роботу якісніше. Навіть врахували внутрішню трубу – матеріал, який зменшує використання електроенергії. Врахували і різні варіанти, щоб зменшити вартість води для міста Миколаєва. Пропрацювали додаткові сонячні електростанції, щоб можна було зменшити використання електроенергії. Це приблизно на 15-18% економії використання електроенергії. І, фактично, це менша платіжка на такий відсоток», – зазначив Сухомлин.

Він уточнив, що у проєкті використано технології, які раніше не застосовували в Україні. «Тут абсолютно інші технології. Ще радянські водогони не передбачали тих же частотних перетворювачів, тому йшли гідроудари, коли припинялося водопостачання чи потрібно було підвищити тиск. Тут цього вже не буде», – пояснив він.

Окрему увагу під час будівництва приділили питанню безпеки. Зокрема, захисту об’єктів від ворожих атак. «Це вже, в тому числі, антидроновий захист на об’єктах водогону. Тут вже є і укриття для персоналу. В тому числі, управління водогоном через оптоволокно. Тут багато є того, що ніколи не застосовувалося. Ті ж сонячні електростанції», – зазначив голова Агентства відновлення.

Серед основних труднощів, за словами Сухомлина, було проведення комплексної експертизи проєктної документації. «Ми піднімали генеральний план міста Миколаєва. Подивилися, що він не оновлювався з 2007 року. Тому вони виставили потребу 160 тис. кубів. Проаналізували їхню сьогоднішню потребу, те, що було до війни, і втрати на сьогоднішній момент. З’ясувалося, що достатньо 120 тис. кубів», – розповів він.

Новий водогін забезпечуватиме водою понад 500 тис. мешканців Миколаєва. Його загальна довжина становить 67 км. Додатково для забезпечення фермерських господарств проклали ще 15 км. На сьогодні це унікальний інфраструктурний проєкт, який демонструє можливості України реалізовувати великі технічні рішення за сучасними європейськими стандартами навіть у воєнний час, зауважив голова Агентства відновлення.

Фото: mindev.gov.ua

«Дуже важливо показати, в тому числі нашим європейським партнерам, що ми вміємо реалізовувати проєкти якісно, швидко і іноді навіть дешевше, ніж прораховують, у тому числі, їхні консультанти», – підсумував Сухомлин.

Як повідомлялося, Агентство відновлення повністю завершило будівництво Миколаївського водогону; від 7 жовтня централізована подача прісної води відновлена.

Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий російськими загарбниками водогін Дніпро–Миколаїв. Відтоді там текла лише технічна вода.

Будівництво нового водогону з Нової Одеси для Миколаєва, вартістю 6,2 млрд грн, вийшло на завершальний етап. У ньому заплановано будівництво водозабору з Південного Бугу та водогону завдовжки понад 67 км, який складається з трьох ділянок.

Пропускна спроможність водогону – 120 тис. кубометрів на добу для Миколаєва та 50 тис. кубометрів для меліоративної системи міста Нова Одеса і Миколаївського району.

Повну версію інтерв’ю можна буде переглянути згодом на Ютуб-каналі Укрінформу.

Докладніше про те, як відбувалося відновлення водопостачання у Миколаєві на всіх етапах, – дивіться у програмі «Миколаїв.Recovery», яка незабаром вийде на ресурсах Укрінформу.