Події
Зеленський призначив гранти 16 молодим діячам мистецтв
Володимир Зеленський призначив гранти Президента України молодим діячам у галузі театрального, музичного, циркового, образотворчого мистецтва, а також письменникам і майстрам народного мистецтва.
Як передає Укрінформ, відповідне розпорядження №75/2025-рп від 30 травня оприлюднене на сайті глави держави.
У галузі театрального мистецтва гранти призначені:
- режисерові-постановникові Крістіні Любій для створення і реалізації творчого проєкту «Чорна шаль» на базі театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр «Золоті ворота» (м. Київ), у розмірі 298 тисяч 470 гривень;
- режисерові-постановникові Дмитру Некрасову для створення і реалізації творчого проєкту «Виживуть тільки пам’ятники» на базі Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру (м. Суми), у розмірі 468 тисяч 240 гривень;
- режисерові-постановникові Євгенію Резніченку для створення і реалізації творчого проєкту «Д.І.М» на базі Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені М.Куліша (м. Херсон), у розмірі 298 тисяч гривень.
У галузі музичного мистецтва:
- Культурологові Олександру Островському для створення і реалізації творчого проєкту «Вікенд давньої музики. Резиденція» на базі Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України» (м. Київ), у розмірі 310 тисяч гривень;
- композиторові Юрію Пікушу для створення і реалізації творчого проєкту «Summa Rerum» твір для симфонічного оркестру з tape (електроніка)» на базі комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика», у розмірі 150 тисяч гривень;
- артистові-солістові-інструменталістові Назарію Стецю для створення і реалізації творчого проєкту «Розбудовуючи український контрабасизм» на базі Громадської організації «Київ Контемпорарі М’юзік Дейз» (м. Київ), у розмірі 240 тисяч гривень.
У галузі циркового мистецтва:
- артистові цирку Лілії Грединюк для створення і реалізації творчого проєкту «Незламна» на базі Державного підприємства «Державна циркова компанія України» (м. Київ), у розмірі 100 тисяч гривень;
- артистові цирку Денису Кухлійову для створення і реалізації творчого проєкту «Повітряне диво» на базі Державного підприємства «Національний цирк України» (м. Київ), у розмірі 400 тисяч гривень.
У галузі образотворчого мистецтва:
- художниці Аліні Борисовій для створення і реалізації серії графічних новел «Мистецтво під вогнем. Руйнування Академії Бойчука» на базі Громадської організації «Цінності нації» (м. Київ), у розмірі 186 тисяч 150 гривень;
- фотохудожникові Іванні Сідач (Iva Sidash) для створення і реалізації творчого проєкту «Про що вони мовчать?» на базі Львівської організації Національної спілки фотохудожників України (м. Львів), у розмірі 75 тисяч гривень;
- художникові Петру Чекалю для створення і реалізації творчого проєкту «Покажіть свої документи…» на базі Громадської організації «Символ» (м. Харків), у розмірі 338 тисяч 850 гривень.
Також Зеленський призначив гранти молодим письменникам:
- письменниці Людмилі Петрушко для видання художнього роману «Укриття» на базі Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ліра – К» (м. Київ), у розмірі 62 тисячі гривень;
- письменниці Оксані Рубаняк для видання книги для дітей «Полум’я перемоги» на базі Національного видавництва дитячої літератури «Веселка» (м. Київ), у розмірі 221 тисячі гривень;
- письменниці Владлені Скаченко (Аді Єлагіній) для видання поетичної збірки «Польоти над прірвою» на базі Товариства з обмеженою відповідальністю «Смолоскип», українське незалежне видавництво» (м. Київ), у розмірі 121 тисячі гривень;
та майстрам народного мистецтва:
- гончарові Михайлу Діденку для створення і реалізації творчого проєкту «Подільська глиняна пластика» на базі Комунальної організації «Вінницький обласний центр народної творчості» (м. Вінниця), у розмірі 120 тисяч гривень;
- постановниці Юлії Шевчук для створення і реалізації творчого проєкту «Гетьман» на базі Миколаївського міського палацу культури «Молодіжний» (м. Миколаїв), у розмірі 361 тисячі гривень.
Як повідомляв Укрінформ, 9 травня Володимир Зеленський призначив гранти Президента України 15 молодим діячам у галузі театрального, музичного, циркового, образотворчого мистецтва, а також письменникам і майстрам народного мистецтва.
Фото: ОП
У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.
Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.
“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.
В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.
Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.
Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.
За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.
В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.
Фото: Сумська ОВА
Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.
«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.
За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.
“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.
Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.
“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.
Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.
Фото: Ольга Будник/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.
“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.
Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.
“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.
Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.
-
Усі новини6 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Війна5 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна7 днів agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Політика6 днів agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну