Суспільство
Зеленський відзначив державними нагородами іноземців
Президент України відзначив державними нагородами 143 іноземців.
Відповідний указ №617/2025 від 23 серпня оприлюднений на сайті глави держави, передає Укрінформ.
Зазначається, що нагороди присвоєно за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, благодійну діяльність і популяризацію Української держави у світі.
Іноземні громадяни нагороджені орденами Ярослава Мудрого, «За заслуги», княгині Ольги, медалями «За працю і звитягу» та відзнакою Президента України – Хрестом Івана Мазепи.
Зокрема Президент нагородив орденами князя Ярослава Мудрого І ступеня президента Португальської Республіки Марселу Ребелу де Соузу, президента Чеської Республіки Петра Павела, президента Фінляндської Республіки Александера Стубба, прем’єр-міністра, міністра закордонних справ Держави Катар Аль Тані Мухаммада бін Абдулрахмана бін Джассіма, прем’єр-міністра Республіки Хорватія Андрея Пленковича, прем’єр-міністра Республіки Молдова Доріна Речана, прем’єр-міністра Королівства Норвегія Йонаса Гара Стьоре, прем’єр-міністра Королівства Нідерланди Діка Схоофа, сенаторів Сполучених Штатів Америки Річарада Блюменталя і Ліндсі Грема та комісара Європейського Союзу з питань оборони і космосу Андрюса Кубілюса.
Як повідомляв Укрінформ, під час урочистих заходів з нагоди Дня Незалежності України Зеленський нагородив спецпредставника США з питань України та Росії Кіта Келлога орденом «За заслуги» I ступеня. Також орденом «За заслуги» I ступеня нагороджено міністра оборони Швеції Пола Йонсона, а орденом «За заслуги» IІ ступеня – посла Німеччини в Україні Мартіна Єгеря.
Президент нагородив державними нагородами і багатьох іноземців-благодійників, які підтримують Україну.
Суспільство
Демченко каже, що черги на кордоні з Польщею не пов’язані з новою системою контролю ЄС
“Нова система, яку запроваджує Європейський Союз, не охоплює зараз усі пункти пропуску, тому говорити, що черги виникли саме через її впровадження, – трішки невірно. Пасажиропотік суттєво зріс через початок осінніх канікул – більше мам із дітьми зараз виїжджають за межі України”, – зазначив Демченко.
За його словами, система в’їзду-виїзду наразі діє лише у трьох пунктах пропуску на кордоні з Польщею – Медиці, Корчовій та Перемишлі. Її тестове впровадження розпочалося 12 жовтня.
“ЄС не вимагає одразу від усіх країн стовідсотково забезпечити збір біометричних даних – відбитків пальців, сканування обличчя та паспортної інформації. Повноцінна робота системи очікується приблизно через пів року”, – пояснив речник.
Демченко додав, що впровадження нової системи на всіх пунктах пропуску з країнами ЄС, зокрема Польщею, Румунією, Угорщиною та Словаччиною, триватиме поступово – орієнтовно до лютого наступного року.
Він також уточнив, що черги не пов’язані з дозволом на виїзд за кордон чоловіків віком 18-22 років, який уряд ухвалив 26 серпня.
“Категорія 18-22 роки не є переважаючою серед тих, хто перетинає кордон. У будні це близько 90 тисяч осіб на добу в обох напрямках, а у вихідні – до 120 тисяч. Тому черги зумовлені саме зростанням кількості подорожей у вихідні”, – розповів Демченко.
Як повідомляв Укрінформ, з 12 жовтня Європейський Союз розпочав поступове впровадження нової системи контролю на кордонах. В Україні біометричні дані вже збирають на трьох пунктах пропуску – Шегині, Солотвино та Лужанка.
Фото: ДПСУ
Суспільство
Через арешт вченого з Криму спалахнув дипломатичний скандал Анонси
27 жовтня 2025 р. 09:33
This article also available in English
250
Леонід Пшеничнов. ФОТО: Національний антарктичний науковий центр/facebook
Українського вченого Леоніда Пшениченова затримали в окупованому Криму, звинувативши у державній зраді. Міжнародна спільнота та колеги вченого засудили арешт як безпідставний і закликали росію його звільнити.
Про це повідомило The Guardian.
Дипломатичний конфлікт спалахнув через затримання українського вченого, якого кремль звинуватив у підриві російського промислового вилову криля в Антарктиці. Леонід Пшеничнинов, 70-річний біолог та експерт з Антарктики, має багаторічний досвід наукової роботи та охорони природи, зокрема в підтримці морських охоронних територій у цьому регіоні. Він готувався до поїздки до Австралії для участі в конференції щодо захисту морського життя Антарктики, коли його заарештували в окупованому Криму. Після цього російські силовики звинуватили його у державній зраді.
За даними медіа, у документі, в якому викладено звинувачення проти нього, вчений подається як “громадянин росії”, який “перейшов на бік ворога”, допомагаючи українській делегації на Антарктичній конференції CCAMLR у Гобарті, Тасманія. У документі йдеться, що Пшениченов нібито використав свої дослідження для обмеження російського вилову криля, що шкодить економічним інтересам рф.
Міжнародна комісія АНТКОМ, до якої входять 27 країн і яка діє за Конвенцією 1982 року, розглядає створення морської заповідної зони навколо Антарктичного півострова для захисту криля — ключового елементу харчового ланцюга Південного океану. Аналітики та природоохоронці звинувачують Китай та росію у блокуванні створення таких територій.
Австралія також висловила стурбованість затриманням Пшениченова, а Великобританія закликала москву звільнити “всіх свавільно затриманих цивільних”.
Український посол в Австралії Василь Мирошниченко на відкритті конференції висловив глибоке обурення незаконним ув’язненням Пшениченова і закликав інші країни комісії засудити дії росії. Він зазначив, що вчений присвятив життя дослідженню та охороні морських ресурсів Антарктики та не є політиком.
Пшениченов проводить дослідження для АНТКОМ з 1983 року та представляє Україну у цій комісії з 1994 року. Мирошниченко підкреслив, що звинувачення у державній зраді сфабриковані та пов’язані лише з науковою діяльністю вченого.
Виконавчий директор Blue Marine Foundation Ден Крокетт зазначив, що Пшениченова ув’язнили “ні за що, окрім наукових доказів впливу промислу криля на екосистему Антарктики”, та закликав країни АНТКОМу тиснути на росію для його звільнення й одночасно захищати морські ресурси регіону.
Також Європейський суд з прав людини 20 жовтня розпочав офіційне розслідування справ, пов’язаних із забороною Меджлісу кримських татар, яку окупаційна влада Криму запровадила ще у 2016 році.
Суспільство
На фронті загинув мешканець Ізмаїльського району
Ізмаїльська районна державна адміністрація повідомила про загибель жителя села Мирне Вилківської територіальної громади — Сергія Борисовича Масленикова, 1999 року народження.
22 листопада 2024 року біля населеного пункту Дальнє (Донецька область) Сергій загинув під час виконання бойового завдання у складі 3-го штурмового спеціалізованого відділення, захищаючи незалежність і свободу України.
«Він був справжнім патріотом, мужнім воїном і гідним сином своєї землі», – говориться в повідомленні.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
-
Одеса7 днів agoКоли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Усі новини1 тиждень agoДівчина Клопотенка – шеф-кухар показав романтичні кадри
-
Усі новини7 днів agoнезвичайне відкриття у Таїланді (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна зможе швидко відбудуватися після завершення війни
-
Україна1 тиждень agoнаступного тижня в Україні очікуються хвиля похолодання і багато дощів
-
Події5 днів agoУ Берліні розпочався Український кінофестиваль
-
Усі новини5 днів agoЧоловік влаштував власні похорони – навіщо він це зробив
-
Події7 днів agoМКСК підготувало календар заходів до відзначення Тижня української мови
