Про це заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен, який поспілкувався із журналістами напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені в суботу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми проведемо більш принципову дискусію щодо наших методів роботи. У Європі є конституційна проблема. Ми повинні знайти шляхи, де позиція більшості в Європі зможе реалізовуватися, тому нам слід вивчити інноваційні рішення для досягнення нашої мети», – сказав міністр, говорячи про один із пунктів порядку денного зустрічі у форматі Гімніх.

Щодо України, він сказав, що ЄС повинен чинити «ще більший тиск на Путіна».

«Я вважаю цілком очевидним, що він просто затягує час, намагаючись відвернути увагу від своїх постійних атак на цивільне населення та інфраструктуру, а нещодавно також на Представництво ЄС у Києві», – зазначив міністр, додавши, що, хоча це і неформальна зустріч, топ-дипломатам необхідно обговорити, «як вони можуть якомога швидше домовитися про 19-й пакет санкцій».

На запитання, які санкції він вважає найбільш доцільними, міністр відповів: «Найжорсткіші санкції. Я думаю, що нам слід розглянути весь спектр: нафта, фінансовий сектор, тіньовий флот, обхід санкцій».

Він наголосив на реальному впливі нещодавно прийнятого 18-го пакету санкцій: «Російська економіка справляється не найкращим чином, тому нам точно потрібно зробити більше. І тут також важлива швидкість».

Загалом він закликав до чесної дискусії між міністрами для перетворення слів на дії.

Окремо він відзначив перспективи українського оборонного виробництва на європейській території.

«Ми передбачаємо нові українські інвестиції в Данії. Існує величезний потенціал для інвестицій в оборонну промисловість України, але також і для українських інвестицій по всій Європі, щоб ми могли надати Україні безпечні місця для виробництва», – сказав Расмуссен.

Як повідомляв Укрінформ, верховна представниця ЄС Кая Каллас заявила, що Росія не повинна мати шансу повернути свої заморожені активи, перш ніж вона виплатить репарації Україні.

Міністри закордонних справ ЄС проводять неформальну зустріч у форматі Гімніх у Копенгагені. У п’ятницю міністри оборони ЄС зустрілися в Копенгагені в тому ж форматі.

Фото: Kristoffer Jonsson/Udenrigsministeriet 

Міністр оборони Данії Трольс Лунд Пульсен очікує, що цього року українські оборонні підприємства отримають близько 1,4 млрд євро прямих інвестицій у рамках “данської моделі”.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив заступник командувача NSATU генерал-майор Майк Келлер.

«Інформація про термінові потреби, звичайно, надходить від ЗСУ. І коли ми бачимо оперативні зусилля та оперативні плани ЗСУ, це, звичайно, включає захист тилу. І тут протиповітряна оборона відіграє вирішальну роль у перехопленні балістичних ракет за допомогою систем Patriot та інших систем проти крилатих ракет, як я вже казав – IRIS-T, NASAMS та інших систем», – заявив генерал.

З його слів, протиповітряна оборона «є і залишається на першому місці в порядку денному, якщо говорити про перехоплювачі».

Також, коли йдеться про утримання лінії фронту, існує великий попит на артилерійські боєприпаси калібрів НАТО і радянських калібрів.

«Це ще й міни, протитанкові міни, які відіграють важливу роль в утриманні лінії фронту, в її зміцненні. Звичайно, в цьому плані також важливе інженерне обладнання. Крім того, у нас є велика потреба в засобах радіоелектронної боротьби», – заявив Келлер.

Він додав, що у сфері безпілотників «потрібна велика підтримка не стільки з точки зору поставок, скільки у фінансуванні української оборонної промисловості, яка, ймовірно, має кращі можливості, ніж західна промисловість».

«Це також відноситься до ще однієї мети, серед інших, а саме можливостей для ударів вглиб території противника, таких як безпілотники та інші», – підкреслив Келлер.

Коментуючи ремонт і підтримку у бойовому стані військового обладнання за координації NSATU, Келлер заявив, що кожні два-три місяці збираються робочі групи для уточнення потреб по всіх системах озброєння.

«Наприклад, коли ми говоримо про протиповітряну оборону, ми збираємо всі зацікавлені сторони у сфері протиповітряної оборони десь поблизу кордону з Україною. Це, звичайно, включає союзників, які підтримують боєздатність цих систем. Є представники західної промисловості і української промисловості, які там збираються, і, звичайно, представники ЗСУ. Потім ці експерти обговорюють, що потрібно зробити, з дуже високим рівнем деталізації з точки зору запасних частин, обладнання, технічних прав. І ми робимо це для кожної системи в циклах від двох до трьох місяців, щоб завжди відповідати нагальним потребам і тримати якомога більше систем озброєння боєздатними», – пояснив генерал Келлер.

Окрім засобів ППО, NSATU координує ремонт широкого спектру систем, включаючи бронетехніку, артилерію, засоби РЕБ та інженерне обладнання, повідомив Келлер.

Як повідомляв Укрінформ, Центр НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) вже здійснив 60 тис. переміщень військової допомоги в Україну через логістичні центри на східному фланзі НАТО.

Фото надала пресслужба NSATU