Політика
Зеленський зустрівся з прем’єром Фінляндії
Основними темами зустрічі Президента Володимира Зеленського з Прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо стала оборонна та економічна підтримка України.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Оборонна та економічна підтримка України серед основних тем нашої зустрічі з Прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо. Обговорили зусилля для наближення справедливого й тривалого миру, а також те, що необхідне для захисту України. Зокрема, посилення ППО, постачання артилерійських систем та снарядів, інвестиції в наше виробництво зброї. Також поспілкувалися про важливість залучення якнайбільшої кількості країн і міжнародних організацій до коаліції укриттів цивільного захисту та участь Фінляндії у відбудові нашої держави», – розповів Зеленський.
Він подякував Фінляндії за всю підтримку України й окремо за 28-й оборонний пакет допомоги.
Як повідомлялося, сьогодні Володимир Зеленський разом із першою леді перебувають з офіційним візитом у Фінляндії.
Глава Української держави уже провів переговори з президентом цієї країни Александром Стуббом, а також спікером парламенту Юссі Халла-Ахо, лідерами політичних груп і главами парламентських комітетів.
Політика
Україна закликає партнерів уже зараз готуватися до стримування агресії РФ в Чорному морі на основі досвіду ЗСУ
Представники України закликали міжнародних партнерів уже на цьому етапі готуватися до протидії російській агресії, використовуючи практичний бойовий досвід українських Сил оборони.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ України за підсумками Третьої Чорноморської безпекової конференції Міжнародної Кримської платформи, яка відбулась 23 березня в Кишиневі, передає Укрінформ.
У зовнішньополітичному відомстві поінформували, що на цьогорічній конференції Україну представляла делегація на чолі із заступником міністра Олександром Міщенком, до складу якої увійшли представники Міністерства оборони та СБУ.
Програма конференції включала 4 панелі, присвячені огляду безпекової ситуації в Чорному морі та коридору до українських портів, протидії морським загрозам, спричиненим російською агресією, посиленню регіональної безпекової кооперації і стратегічній ролі Чорного моря в європейській безпеці.
Міщенко у виступі в рамках першої панелі конференції наголосив, що Сили безпеки й оборони України, щоденно відбиваючи російські ракетні та дронові атаки, набули вагомого досвіду та знань, які надалі сприятимуть забезпеченню безпеки Чорноморського регіону.
У межах четвертої панелі конференції представники Сил безпеки і оборони України провели окрему презентацію, присвячену конкретним безпековим викликам для регіону, спричиненим російською агресією, а також спроможностям українського війська протидіяти російським атакам.
«В рамках презентації представники Сил безпеки і оборони України закликали іноземних партнерів почати готуватись протидіяти агресору вже на цьому етапі, враховуючи сучасний досвід України в протидії російським окупаційним військам», – зазначає МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на відкритті Третьої Чорноморської безпекової конференції в Кишиневі заявив, що Чорне море слід розглядати в ширшому геополітичному контексті, враховуючи його потенціал як маршруту для неросійських енергоресурсів до Європи.
Політика
Не всюди в Європі розуміють військові загрози
У Європи ще є час на підготовку до потенційних криз, пов’язаних з військовим конфліктом, і цей час необхідно використати максимально ефективно.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба в кулуарах конференції з готовності ЄС у Брюсселі.
«На відкритті (конференції – ред.) багато говорили про готовність Європи до кліматичних викликів – зокрема до масштабних лісових пожеж. Це надзвичайно важливий і правильний фокус, адже для європейських країн такі події є серйозними кризами, що потребують системної підготовки та реагування. Водночас для України контекст готовності інший», – зауважив віцепрем’єр.
«Ми живемо в умовах повномасштабної війни, де критична інфраструктура щодня зазнає цілеспрямованих атак. І для нас «готовність» – це передусім здатність систем працювати під постійною загрозою обстрілів і швидко відновлюватися після них», – наголосив Кулеба.
Він пояснив, що це передбачає й інше розуміння загроз безпосередньо населенням.
«Саме тому наша мета на цьому заході – поділитися практичним досвідом, який Україна здобула в умовах постійних криз. Ми отримали його не з власної волі, але сьогодні вже маємо напрацьовані рішення і готові ділитися ними з європейськими партнерами. Насамперед – щоб посилити спільне розуміння того, на які аспекти стійкості варто звертати увагу вже зараз», – заявив віцепрем’єр.
«Час для підготовки ще є, але саме зараз є можливість використати його максимально ефективно», – наголосив Кулеба.
Він додав, що окремі країни Європи краще підготовлені до військових конфліктів, що відзначається у Брюсселі, де також проявляється значний інтерес до українського досвіду готовності.
«Окремо відзначаються країни Північної Європи, де культура підготовки до криз є системною – від освіти у школах до розвиненої інфраструктури укриттів. Це приклад послідовного підходу до формування стійкості на рівні держави і суспільства», – пояснив віцепрем’єр-міністр.
Він визнав, що різні регіони Європи живуть у різних безпекових контекстах.
«Для країн Південної Європи, зокрема Греції, Іспанії чи Португалії, більш звичними є кліматичні виклики, такі як масштабні пожежі. І це природно формує інші пріоритети у підготовці. Разом з тим, останні події у світі, зокрема ескалація на Близькому Сході, а також нові типи загроз, які ми вже переживаємо в Україні, поступово змінюють це сприйняття. Питання готовності стає більш комплексним і актуальним для всієї Європи», – заявив Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба на конференції у Брюсселі розповів про досвід України у захисті критичної інфраструктури.
Політика
Молдова готова приєднатися до Коаліції охочих для допомоги Україні
Журналісти попросили Санду прокоментувати заяву президента Франції Еммануеля Макрона, який привітав рішення Молдови приєднатися до Коаліції охочих для допомоги Україні.
Глава держави уточнила, що Молдова поки що лише висловила готовність брати участь у Коаліції охочих.
«Молдова висловила готовність брати участь у цій Коаліції охочих. Хочу нагадати, що ми вже підтримуємо Україну, проводимо навчання саперів. І це саме те, що ми можемо робити і що ми запропонували, якщо члени Коаліції охочих ухвалять рішення про приєднання нашої країни», – сказала Санду.
Вона додала, що участь у коаліції не суперечить Конституції Молдови.
«Важливо, щоб ми також були частиною цих зусиль. Як я вже говорила, наші фахівці можуть проводити навчання та брати участь у розмінуванні, коли війна в Україні закінчиться», – додала президентка.
Санду також зазначила, що запит Молдови ще розглянуть інші учасники коаліції. До неї входять країни ЄС та держави-кандидати. «Припускаю, що найближчими тижнями або за місяць-два буде ухвалене рішення», – зазначила вона.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський наголосив, що кожна держава-партнер, яка входить до Коаліції охочих є надзвичайно важливою для України.
Фото: РЄ
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна6 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Усі новини6 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Політика1 тиждень agoСкасування санкцій проти Росії не допоможе світу, а лише Росії
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
-
Політика6 днів agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
