Політика
Зеленський зустрівся з прем’єром Фінляндії
Основними темами зустрічі Президента Володимира Зеленського з Прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо стала оборонна та економічна підтримка України.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Оборонна та економічна підтримка України серед основних тем нашої зустрічі з Прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо. Обговорили зусилля для наближення справедливого й тривалого миру, а також те, що необхідне для захисту України. Зокрема, посилення ППО, постачання артилерійських систем та снарядів, інвестиції в наше виробництво зброї. Також поспілкувалися про важливість залучення якнайбільшої кількості країн і міжнародних організацій до коаліції укриттів цивільного захисту та участь Фінляндії у відбудові нашої держави», – розповів Зеленський.
Він подякував Фінляндії за всю підтримку України й окремо за 28-й оборонний пакет допомоги.
Як повідомлялося, сьогодні Володимир Зеленський разом із першою леді перебувають з офіційним візитом у Фінляндії.
Глава Української держави уже провів переговори з президентом цієї країни Александром Стуббом, а також спікером парламенту Юссі Халла-Ахо, лідерами політичних груп і главами парламентських комітетів.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав Ісландію, де, серед іншого, обговорив посилення гібридних атак РФ проти країн Європи, а також прискорення підписання Drone Deal з Рейк’явіком.
Як передає Укрінформ, про це він написав у соцмережі X.
“Прямуючи на тиждень високого рівня ГА ООН, я радий здійснити свій перший двосторонній візит до Ісландії. Я провів плідні переговори зі своєю ісландською колегою Торгердур Катрін Гуннарсдоттір, розвиваючи результати нещодавніх візитів Президента Зеленського та Голови Верховної Ради Стефанчука”, – написав він.
За словами міністра, він поінформував колегу про ситуацію в Україні, безперервний терор з боку РФ, блокаду Чорного моря та наші зусилля з досягнення миру.
“Ми обговорили хід виконання домовленостей, досягнутих під час візиту Президента Зеленського та домовилися прискорити підготовку до підписання угоди щодо безпілотників (Drone Deal – ред.) між нашими країнами”, – йдеться у дописі.
Як зазначає Сибіга, Україна готова ділитися своїм унікальним досвідом захисту критичної інфраструктури з нашими найближчими друзями, до яких, безперечно, належить і Ісландія.
Вони також обговорили шляхи поглиблення практичної співпраці між Україною та Спільними експедиційними силами (JEF).
“Напередодні тижня засідань на високому рівні Генеральної Асамблеї ООН ми узгодили наші позиції щодо найактуальніших міжнародних питань. Ми приділили особливу увагу дестабілізуючим діям РФ в Європі та шляхам протидії їм”, – додав Сибіга.
Міністр подякував Гуннарсдоттір за готовність надавати енергетичну підтримку Україні напередодні зими.
“Енергетична стійкість залишається критично важливим питанням напередодні зими, і я вдячний Ісландії за готовність продовжувати надавати життєво необхідну підтримку”, – написав урядовець.
Як повідомляв Укрінформ, премʼєр-міністри України та Норвегії Сергій Корецький та Йонас Гар Стере під час зустрічі у Києві обговорили посилення протиповітряної оборони, підготовку до зими та фінансову стійкість України.
Перший віцеспікер Сенату Чеської Республіки Їржі Драгош, який взяв участь у саміті Карпатської вісімки, вважає, що ця ініціатива дає змогу поглибити співпрацю між країнами-учасницями.
Про це Укрінформу повідомили у верхній палаті парламенту Чехії.
«Я розглядаю створення Карпатського форуму не лише як вираз чіткої підтримки нашим українським друзям, але й як можливість поглибити співпрацю між країнами-учасницями в галузі енергетичної безпеки, зміцнення інвестиційних можливостей та підтримки громадянського суспільства», – сказав Драгош.
У ході саміту чеський сенатор зустрівся з Прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким, Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, а також президентом Румунії Нікушором Даном, який прибуде до Чеської Республіки наприкінці вересня.
Метою створення Карпатської вісімки (С8) є поглиблення міжнародних зв’язків та посилення координації на європейському рівні, особливо у сферах безпеки, енергетики, логістики та транскордонного економічного співробітництва.
Новий формат має на меті зблизити Україну з її європейськими сусідами: Румунією, Сербією, Польщею, Словаччиною, Чехією, Австрією, Угорщиною, а також з Європейським Союзом загалом.
Як повідомляв Укрінформ, під час Карпатського економічного форуму представники країн C8 представили спільний інвестиційний портфель із 95 проєктів на суму близько 40 мільярдів євро.
Фото: Jiří Drahoš, Facebook
Україна, яка має унікальний досвід сучасної війни, може стати центральною точкою європейської оборони, зокрема у регіоні Північної та Східної Європи.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
За його словами, Україна тривалий час прагнула вступити до НАТО, сприймаючи Альянс як спільноту держав із потужнішими військовими, фінансовими та економічними можливостями. Однак війна змінила цю ситуацію, і тепер європейські країни можуть самі багато чого навчитися в України.
Ландсбергіс вважає, що Україна сьогодні найбільш підготовлена до війни XXI століття. Водночас, за його словами, європейські держави досі не повною мірою усвідомили, наскільки змінився характер сучасних бойових дій.
«Війна 2022-го і війна 2026 року — це вже дві різні війни», – зазначив політик.
Він припустив, що у разі російської агресії проти Балтійської країни, Польщі чи Фінляндії Європа може зіткнутися не з масштабним наступом танкових колон на столицю, як це було на початку повномасштабного вторгнення в Україну, а насамперед із масованим застосуванням безпілотників.
Дрони, за словами ексміністра, могли б використовуватися для атак на критичну інфраструктуру, зокрема для порушення електропостачання, роботи інтернету, систем опалення та водопостачання. Після цього агресор міг би висувати політичні вимоги.
«Україна має необхідні знання, досвід і спроможність протидіяти цьому», – наголосив Ландсбергіс.
Він зазначив, що придбання безпілотників або окремі тренування ще не означають готовності країни до повноцінної дронової війни. За його словами, Україна вже має доктринальне розуміння того, як планувати такі операції, розміщувати відповідні засоби та застосовувати їх у бойових умовах.
«Україна має доктринальне розуміння дронової війни. В Європі його немає», – сказав політик.
Саме тому, на його думку, Україна може відігравати центральну роль у формуванні регіональної системи безпеки. Одним із можливих форматів він назвав безпековий альянс за участю України, країн Балтії, Польщі та держав Північної Європи.
Ландсбергіс вважає створення такого формату цілком реалістичним. За його словами, залежно від моделі до нього могли б долучитися також Велика Британія, Німеччина та Румунія.
Він навів як приклад Об’єднані експедиційні сили (JEF), які очолює Велика Британія. Цей формат дає змогу державам швидше реагувати на кризові ситуації в північній частині НАТО, не створюючи паралельної структури, яка замінювала б Альянс.
На думку Ландсбергіса, подібний підхід можна було б застосувати і до співпраці з Україною, створивши структуру, яка готувалася б до сучасної війни та спиралася на український досвід застосування безпілотників.
«Тепер уявіть собі очолювану Україною структуру, де країни домовилися б разом готуватися до ведення дронової війни XXI століття», – зазначив він.
Такий формат, за його словами, міг би стати паралельним до НАТО напрямом співпраці та водночас глибше інтегрувати Україну в регіональну систему безпеки.
Водночас Ландсбергіс наголосив, що така співпраця не має бути односторонньою. Європейські держави могли б допомагати Україні розширювати промислові потужності, постачати необхідне обладнання та використовувати власні навчальні полігони.
«У нас є галузі промисловості, які можна розширити, щоб постачати Україні те, що їй потрібно. У нас є навчальні полігони і багато іншого, чим наші країни могли б віддячити за допомогу, яку надає Україна», – сказав політик.
На його думку, це змінює саму логіку європейської безпеки: Україна може не лише чекати на рішення інших держав, а й сама очолити формування нового регіонального оборонного формату.
«Замість того щоб чекати, Україна може стати лідером у цьому. І я цілком певен, що багато країн будуть готові піти за нею», – заявив Ландсбергіс.
Як повідомлялося, старший науковий співробітник Центру східних досліджень Кшиштоф Нечипор вважає, що НАТО і ЄС залишаються незамінними для забезпечення безпеки України й регіону, а дискусії про нові формати, зокрема JEF, не повинні відволікати від наявних можливостей цих структур, необхідних для протидії Росії.
-
Усі новини6 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Політика1 тиждень agoКарні проводить зустріч із Зеленським
-
Події1 тиждень agoВийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
-
Суспільство1 тиждень agoЧоловік отримав опіки під час пожежі у комплексі відпочинку в Одесі
-
Події7 днів agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Війна1 тиждень agoССО показали роботу на Донецькому напрямку