Про це вона написала у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Щоб втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати. Я сподіваюсь, що досвід Будапешту чомусь нас таки навчив і це має бути двостороння міжнародна угода, ратифікована парламентами, а не меморандум, чи декларація. Таким чином, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає», – розповіла Айвазовська.

Вона також відзначила, що «робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого – зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов’язана з цією датою».

«Я не дуже розумію, в якій гарячій голові може з’явитись ідея пов’язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли буде оголошено про необхідність проведення виборів в Україні», – зазначила громадська діячка, додавши, що рівень підтримки виборів під час гарячої фази війни в Україні знаходиться на рівні близько 10%.

Айвазовська також нагадала, що робота в групах щодо напрацювання законодавства під перші повоєнні вибори триває, але є порозуміння щодо необхідності мінімум пів року від закінчення воєнного стану до дня початку виборчої кампанії: «Чим більше дебатів навколо статей та положень закону про вибори, тим більше розуміння, що навіть ці строки є дуже оптимістичними».

12 лютого збереться наступна велика парламентська група, щоб заслухати напрацювання 7 підгруп, які за місяць провели 32 засідання (включно з двома запланованими на сьогодні) та очевидно, що будуть потребувати продовження роботи, особливо в сфері медіа, агітації, боротьби з російським втручанням тощо», – зауважила вона.

Як повідомлялося, Financial Times із посиланням на власні джерела оприлюднила інформацію про те, що Україна почала готуватися до проведення президентських виборів і референдуму щодо мирної угоди з Росією після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши в іншому разі позбавити Київ гарантій безпеки.

Президент Володимир Зеленський 3 січня під час брифінгу наголосив, що вибори неможливі без припинення вогню, та закликав партнерів допомогти з підтримкою інфраструктури для їх проведення.

Про це глава держави повідомив у вечірньому зверненні в Телеграмі, передає Укрінформ. 

«Ми готуємося до двох системних безпекових подій, які будуть на цьому тижні. Перше – формат міністрів оборони держав, які з Україною. Будуть нові пакети підтримки для нашого захисту», – зазначив він.

За словами Зеленського, другий формат передбачає участь України у Мюнхенській безпековій конференції.

«Україна братиме участь у її роботі, важливо, щоб сигнали України були почуті Європою, були почуті Америкою, всіма нашими партнерами. Я впевнений, так і буде», – наголосив Президент.

Зеленський підкреслив необхідність посилення спільної активності для безпеки, розвитку виробництв та сучасних розробок, а також координації дій з партнерами.

«Більше спільної активності заради безпеки нам потрібно. Більше спільних виробництв, більше сучасних розробок і, звісно, більше координації. Якщо європейці порізно, багато хто у світі грає проти Європи. Всім нам у Європі потрібна єдність. Саме на це працюємо», – підсумував Президент.

Як повідомляв Укрінформ, 62-а Мюнхенська безпекова конференція пройде 13-15 лютого 2026 року.

Організатори очікують приблизно 200 представників урядів із близько 120 країн, з них майже 60 голів держав і урядів, 56 міністрів закордонних справ і понад 30 очільників оборонних відомств, а також керівників понад 40 міжнародних організацій.

Делегацію України, як очікується, очолить Президент Володимир Зеленський.