Суспільство

Зростання іноземних суден у портах Одеси 2025

Published

1 рік ago

24.04.2025

У першому кварталі 2025 року кількість суднозаходів до трьох портів Одещини сягнула 659, що свідчить про зростання активності у регіоні. Про це повідомив керівник моніторингової групи Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко. За його словами, кількість іноземних суден, які працюють у портах Великої Одеси у січні–березні, стабільно збільшувалась.

Про це розповідає AgroReview

Вплив російських атак на морський трафік

Андрій Клименко зазначив, що за цей період російські збройні сили здійснили щонайменше 35 ракетних та безпілотних атак на порти Великої Одеси, а також на енергетичну та промислову інфраструктуру Одеської області. Ці удари відбувалися в середньому раз на три дні. Оцінки свідчать, що кількість задіяних у атаках безпілотників коливається від п’яти до понад двадцяти дронів у одній атаці, що з початку року становить від 150 до 200 дронів.

Незважаючи на активність ворога, у період січня–березня було здійснено 659 суднозаходів до портів регіону, які входять до українського морського коридору. Зокрема, у січні — 204, у лютому — 213, у березні — 242.

Майбутні перспективи та міжнародна співпраця

Подальший розвиток зернового та олійного ринку в Україні та Чорноморському регіоні обговорюватиметься під час 23-ї Міжнародної конференції BLACK SEA GRAIN.KYIV, яка запланована на 24 квітня у Києві. Це стане платформою для стратегічних дискусій та налагодження зв’язків між галузевими лідерами і експертами, що сприятиме зміцненню співпраці та забезпеченню стабільності в регіоні.

Перегляди: 205

Адреса:

Зростання кількості іноземних суден у портах Великої Одеси у 2025 році

‘;

// Insert the banner into the container
document.getElementById(containerId).innerHTML = html;
};

// Set the src to trigger the onload event
tempImg.src = imageUrl;
}

// Function to track ad view
function trackAdView(adId) {
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + ‘?action=aw_ads_track_view&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();
}

// Function to track ad click
window.trackAdClick = function(adId, event) {
// Prevent the default link behavior
if (event) {
event.preventDefault();
}

// Get the link URL from the clicked element
var linkUrl = event.currentTarget.href;

// Track the click
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + “?action=track_ad_click&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();

// Open the link in a new tab after a small delay
setTimeout(function() {
window.open(linkUrl, “_blank’);
}, 100);

// Return false to prevent the default link click
return false;
};

// Load the banner
loadBanner();
});

Джерело

Суспільство

Стратегія розвитку кримськотатарської мови потребує змін до законодавства

Published

1 годину ago

21.08.2026

Головний з новин

Реалізація Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки потребує внесення технічних змін до законодавства України та фінансової підтримки на державному рівні.

На цьому наголосив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в Укрінформі на круглому столі «Екосистема кримськотатарської мови та літератури в Україні: що зроблено і яке домашнє завдання перед нами?».

«Кабінет Міністрів України у квітні 2026 року ухвалив розпорядження, яким офіційно закріпив за Меджлісом кримськотатарського народу правовий статус представницького органу кримськотатарського народу. Отже, Меджліс сьогодні має цей правовий статус. Але для того, щоби безпосередньо приступити до виконання своїх завдань, які передбачені Законом «Про корінні народи України», треба певним чином оформити цей статус. І тут виявляється, що в законодавстві України є певні прогалини, зокрема щодо набуття статусу юридичної особи. Для цього потрібно внести певні зміни, які носять такий більш технічний характер, до законодавства України, щоб представницький орган корінного народу мав право створювати виконавчий орган, який діє як юридична особа на підставі положення, затвердженого цим представницьким органом», — пояснив він

Чубаров зауважив, що найближчим часом роботи в цьому напрямку мають завершитися та законопроєкт буде внесено для реєстрації Верховною Радою України.

За словами голови Меджлісу, на сьогодні Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки також потребує фінансової підтримки на державному рівні.

«Законом України «Про медіа» передбачено, що мовники мовами корінних народів мають забезпечувати сумарний обсяг мовлення державною та своєю мовою не менше ніж 75%, з яких мінімум 30% — державною мовою. Але у нас немає грошей і достатньої кількості журналістів, які володіють мовами корінних народів. Потрібна ресурсна допомога. Важлива підтримка теле- та медіаресурсів кримських татар», — додав він.

Читайте також: Окупація Криму створила безпрецедентні загрози для корінних народів – Чубаров

Як повідомлялося, Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки — це комплексний державний документ, схвалений Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 224-р від 23 лютого 2022 року. Головною метою стратегії є збереження, популяризація та відновлення кримськотатарської мови, яка за класифікацією ЮНЕСКО перебуває під серйозною загрозою зникнення. Вона реалізується у межах Міжнародного десятиліття мов корінних народів.

Джерело

Суспільство

Підприємця підозрюють у крадіжці коштів на укритті

Published

1 годину ago

21.08.2026

Головний з новин

На Миколаївщині повідомили про підозру підприємцю-підряднику, який проводив поточний ремонт укриття одного з ліцеїв у місті Південноукраїнську. За версією слідства, він незаконно заволодів понад 260 тисячами гривень.

Про це повідомила Миколаївська обласна прокуратура.

За версією слідства, підприємець під час виконання договору вніс до актів приймання робіт завідомо неправдиві відомості щодо їх обсягів та якості. На підставі цих документів на рахунок підрядника з бюджету безпідставно перерахували кошти.

Підприємцю загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі.

Раніше посадовицю Управління капітального будівництва Одеської міської ради відправили під суд за можливе зловживання службовим становищем під час ремонтно-реставраційних робіт. За даними слідства, через завищення обсягів і вартості виконаних робіт бюджету Одеси завдали збитки на декілька мільйонів.

Детективи Територіального управління БЕБ в Одеській області встановили, що жінка відповідала за технічний нагляд під час реставрації та укріплення фундаменту дитячого центру. За версією слідства, посадовиця знала, що частину робіт, передбачених договором, фактично не виконали. Попри це, вона підписувала документи, у яких були зазначені завищені обсяги та вартість робіт.

Юлія Калабайда

Джерело