Суспільство
Зростання іноземних суден у портах Одеси 2025
У першому кварталі 2025 року кількість суднозаходів до трьох портів Одещини сягнула 659, що свідчить про зростання активності у регіоні. Про це повідомив керівник моніторингової групи Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко. За його словами, кількість іноземних суден, які працюють у портах Великої Одеси у січні–березні, стабільно збільшувалась.
Про це розповідає AgroReview
Вплив російських атак на морський трафік
Андрій Клименко зазначив, що за цей період російські збройні сили здійснили щонайменше 35 ракетних та безпілотних атак на порти Великої Одеси, а також на енергетичну та промислову інфраструктуру Одеської області. Ці удари відбувалися в середньому раз на три дні. Оцінки свідчать, що кількість задіяних у атаках безпілотників коливається від п’яти до понад двадцяти дронів у одній атаці, що з початку року становить від 150 до 200 дронів.
Незважаючи на активність ворога, у період січня–березня було здійснено 659 суднозаходів до портів регіону, які входять до українського морського коридору. Зокрема, у січні — 204, у лютому — 213, у березні — 242.
Майбутні перспективи та міжнародна співпраця
Подальший розвиток зернового та олійного ринку в Україні та Чорноморському регіоні обговорюватиметься під час 23-ї Міжнародної конференції BLACK SEA GRAIN.KYIV, яка запланована на 24 квітня у Києві. Це стане платформою для стратегічних дискусій та налагодження зв’язків між галузевими лідерами і експертами, що сприятиме зміцненню співпраці та забезпеченню стабільності в регіоні.
Перегляди: 205
Адреса:
Зростання кількості іноземних суден у портах Великої Одеси у 2025 році
‘;
// Insert the banner into the container
document.getElementById(containerId).innerHTML = html;
};
// Set the src to trigger the onload event
tempImg.src = imageUrl;
}
// Function to track ad view
function trackAdView(adId) {
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + ‘?action=aw_ads_track_view&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();
}
// Function to track ad click
window.trackAdClick = function(adId, event) {
// Prevent the default link behavior
if (event) {
event.preventDefault();
}
// Get the link URL from the clicked element
var linkUrl = event.currentTarget.href;
// Track the click
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + “?action=track_ad_click&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();
// Open the link in a new tab after a small delay
setTimeout(function() {
window.open(linkUrl, “_blank’);
}, 100);
// Return false to prevent the default link click
return false;
};
// Load the banner
loadBanner();
});
У застосунку «Армія+» вийшла оновлена версія навчального курсу «Оборонні закупівлі 2.0», програма якого враховує останні зміни в законодавстві та містить актуалізовані відеолекції й нормативну базу.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони.
«Ключовим доповненням стали практичні матеріали із закупівель безпілотних систем, засобів РЕБ і дронів українського виробництва. Курс допоможе військовим краще орієнтуватися в сучасних процедурах закупівель, ухвалювати обґрунтовані рішення та уникати поширених помилок», – ідеться в повідомленні.
В оборонному відомстві зауважили, що навчання насамперед буде корисним для фахівців із логістики, закупівлі та матеріально-технічного забезпечення у військових частинах. Курс охоплює весь цикл закупівель – від планування потреб і аналізу ринку до проведення закупівлі та укладання договорів.
Так, в оновленому курсі в застосунку Армія+ стали доступні:
- настанови для військових, яких уперше призначили уповноваженими із закупівель у військових частинах;
- практичні поради для планування закупівель, підготовки технічних вимог і визначення критеріїв відбору постачальників;
- модуль про методи закупівель тепер містить порівняння різних способів закупівлі за складністю та строками;
- модулі про відкриті торги, спрощені закупівлі, Prozorro Market з актуальними алгоритмами та рекомендаціями експертів;
- додаткові матеріали для закупівлі безпілотних систем, засобів РЕБ, фортифікацій, українських дронів;
- роз’яснення про ПДВ в оборонних закупівлях;
- приклади моніторингів Держаудитслужби та розбір типових помилок, які допоможуть уникати порушень законодавства.
Також до курсу додали актуальні нормативні документи, інструкції та методичні матеріали, які можна використовувати в роботі з закупівлями.
Як зауважили у міністерстві, «Оборонні закупівлі 2.0» – один із найбільших навчальних курсів у застосунку «Армія+», який містить 48 відеоуроків, об’єднаних у тематичні модулі. Після кожного модуля передбачене тестування, а після завершення навчання – фінальний іспит та електронний сертифікат.
Авторами курсу стали експерти «Проєкту 100», який реалізує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні» та виконує Проєкт реформи оборонних закупівель. Проєкт фінансується в межах Комплексного пакету допомоги (КПД) НАТО Україні за підтримки та нагляду команди Спеціального радника з питань оборони Великої Британії.
Як повідомляв Укрінформ, у застосунку «Армія+» став доступний новий навчальний курс «Службове розслідування».
Фото: armyinform.com.ua
25 липня 2026, 10:57
10
Фото: ac.nato.int
Російські безпілотники, якими окупанти майже щоночі атакують південь Одеської області, дедалі частіше залітають у повітряний простір сусідньої Румунії. Лише за останні два дні румунські військові двічі збивали дрони.
Про інцидент повідомив президент Румунії Нікушор Дан.
25 липня близько 08:30 за місцевим часом румунські військові знищили ще один безпілотник приблизно за 10 кілометрів на захід від міста Сфинту-Георге.
За його словами, дрон збив пілот винищувача F-16 Повітряних сил Румунії. Тип безпілотника офіційно не називали.
Це вже другий подібний випадок за останні дві доби. Напередодні, 24 липня близько 11:00, румунський винищувач F-16 також збив безпілотник, який вторгся у повітряний простір країни.
Президент Румунії тоді пояснив, що ціль перебувала над незаселеною місцевістю, тому пілот міг застосувати зброю без ризику для цивільного населення.
Хоча офіційно тип збитого безпілотника не уточнювали, раніше румунські військові візуально ідентифікували схожий апарат як російський ударний дрон Shahed.
Після інциденту 24 липня Верховне командування Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі повідомило, що для контролю ситуації в повітря підняли два румунські винищувачі F-16 з авіабази Фетешти та два італійські Eurofighter з авіабази Міхаїл Когелнічану. Авіація діяла під командуванням НАТО для ідентифікації невідомого безпілотника, який рухався поблизу повітряного простору Румунії.
Обидва випадки сталися на тлі масованих російських атак по Ізмаїльському району Одеської області.
За даними Ізмаїльської РДА, у ніч на 25 липня російські війська знову атакували район ударними безпілотниками. Завдяки роботі сил протиповітряної оборони масштабних руйнувань вдалося уникнути.
Днем раніше, у ніч на 24 липня, Ізмаїльський район також зазнав масованої атаки “шахедів”. Повітряна тривога та удари тривали майже дві години.
Удари по інфраструктурі чорноморських портів та суднах почали впливати на роботу українського зернового експорту через Чорне море. На цьому тлі трейдери обговорюють можливість перенаправити частину поставок через порти Дунаю та румунську Констанцу.
За перші 17 днів липня 2026 року в Одеській області оголосили 141 повітряну тривогу – це майже стільки ж, скільки пролунало за весь попередній місяць.
Про це свідчать дані статистики повітряних тривог Air-alarms.
Якщо у червні на область пролунало 162 тривоги за повний місяць, то за неповні 17 днів липня їх кількість уже сягнула 141. Тобто інтенсивність тривог у липні зросла майже вдвічі порівняно з попереднім місяцем – і це ще без урахування другої половини місяця.
Зросла й середня тривалість сигналів, якщо в червні одна тривога в середньому тривала 36 хвилин 51 секунду, то в липні цей показник зріс до 43 хвилин 57 секунд.
Найдовша тривога липня пролунала 12 числа о 21:18 і тривала 3 години 56 хвилин 30 секунд – це довше за рекордну тривогу червня, яку оголосили 7 червня о 20:52 і яка тривала 3 години 2 хвилини 7 секунд.
Останній сигнал, зафіксований станом на 17 липня, пролунав о 22:58 і тривав 1 годину 16 хвилин 6 секунд.
В обидва місяці найбільш загрозливим періодом доби залишається вечір – проміжок з 18:00 до опівночі.
Втім, пікові години дещо змістилися: якщо в червні найбільше тривог оголошували близько 22:00, то в липні пік змістився на більш ранній вечірній час – близько 19:00.
Змінився й день тижня з найбільшою кількістю тривог: у червні це був понеділок, а в липні – середа.
За перші 17 днів липня медіа повідомили про 31 вибух в Одеській області за даними OSINT-моніторингу. Це вже більш ніж удвічі перевищує показник за весь червень, коли зафіксували 13 таких повідомлень.
Лише за 17 липня надійшло чотири повідомлення про вибухи, а останнє з них сталося о 19:53 у Чорноморську. Для порівняння, останнє червневе повідомлення про вибух надійшло 24 червня о 21:32 з Одеси.
Якщо на початку року кількість повітряних тривог була значно меншою, то навесні вона почала зростати, а влітку досягла максимуму.
Так, за даними сервісу статистики повітряних тривог, в Одеській області було оголошено:
- січень – 93 тривоги;
- лютий – 99;
- березень – 168;
- квітень – 160;
- травень – 120;
- червень – 162;
- липень (станом на 17 число) – 141.
-
Одеса3 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса4 дні ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Війна1 тиждень agoРозраховуємо до кінця року отримати можливість виробляти ракети для Patriot
-
Суспільство1 тиждень agoВеликих аудитів у бойових бригадах ЗСУ цьогоріч не було
-
Події1 тиждень agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Одеса7 днів ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Події1 тиждень agoТеатральний фестиваль-премія «ГРА» оголосив фіналістів
-
Одеса1 тиждень ago
Зміна прем’єра в Україні: одесити про очікування змін в уряді