Суспільство

Зростання іноземних суден у портах Одеси 2025

Published

2 роки ago

24.04.2025

У першому кварталі 2025 року кількість суднозаходів до трьох портів Одещини сягнула 659, що свідчить про зростання активності у регіоні. Про це повідомив керівник моніторингової групи Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко. За його словами, кількість іноземних суден, які працюють у портах Великої Одеси у січні–березні, стабільно збільшувалась.

Про це розповідає AgroReview

Вплив російських атак на морський трафік

Андрій Клименко зазначив, що за цей період російські збройні сили здійснили щонайменше 35 ракетних та безпілотних атак на порти Великої Одеси, а також на енергетичну та промислову інфраструктуру Одеської області. Ці удари відбувалися в середньому раз на три дні. Оцінки свідчать, що кількість задіяних у атаках безпілотників коливається від п’яти до понад двадцяти дронів у одній атаці, що з початку року становить від 150 до 200 дронів.

Незважаючи на активність ворога, у період січня–березня було здійснено 659 суднозаходів до портів регіону, які входять до українського морського коридору. Зокрема, у січні — 204, у лютому — 213, у березні — 242.

Майбутні перспективи та міжнародна співпраця

Подальший розвиток зернового та олійного ринку в Україні та Чорноморському регіоні обговорюватиметься під час 23-ї Міжнародної конференції BLACK SEA GRAIN.KYIV, яка запланована на 24 квітня у Києві. Це стане платформою для стратегічних дискусій та налагодження зв’язків між галузевими лідерами і експертами, що сприятиме зміцненню співпраці та забезпеченню стабільності в регіоні.

Перегляди: 205

Адреса:

Зростання кількості іноземних суден у портах Великої Одеси у 2025 році

‘;

// Insert the banner into the container
document.getElementById(containerId).innerHTML = html;
};

// Set the src to trigger the onload event
tempImg.src = imageUrl;
}

// Function to track ad view
function trackAdView(adId) {
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + ‘?action=aw_ads_track_view&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();
}

// Function to track ad click
window.trackAdClick = function(adId, event) {
// Prevent the default link behavior
if (event) {
event.preventDefault();
}

// Get the link URL from the clicked element
var linkUrl = event.currentTarget.href;

// Track the click
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + “?action=track_ad_click&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();

// Open the link in a new tab after a small delay
setTimeout(function() {
window.open(linkUrl, “_blank’);
}, 100);

// Return false to prevent the default link click
return false;
};

// Load the banner
loadBanner();
});

Джерело

Суспільство

Новини на ранок

Published

1 годину ago

09.11.2026

Головний з новин

Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.

Джерело

Суспільство

На Херсонщині розслідували зникнення авансу на укритті

Published

1 годину ago

09.11.2026

Головний з новин

На Херсонщині правоохоронці розслідують можливе привласнення коштів, виділених на будівництво укриття. Слідчі встановили, що отримані підрядником 15 мільйонів авансу замовнику так і не повернули.

Центр публічних розслідувань дослідив деталі справи.

За даними ухвали Заводського районного суду Миколаєва від 27 жовтня, справа стосується можливого привласнення бюджетних коштів посадовцями комунального закладу та приватної компанії.

Йдеться про будівництво укриття для Борозенського опорного закладу загальної середньої освіти.

За даними слідства, у листопаді 2024 року школа уклала договір із ТОВ “Карат Фінанс” на 68,2 мільйона гривень. Як випливає з ухвали, підрядник отримав 15 мільйонів гривень авансу з бюджету. Однак, за версією слідства, майже одразу переказав ці кошти двом приватним підприємствам під виглядом оплати будівельних матеріалів. Згодом гроші повернули на банківський рахунок підрядника, але не на той рахунок, з якого надійшов аванс.

Будівництво згодом зупинилося, замовник розірвав договір, а отримані бюджетні кошти підрядник так і не повернув.

Читати повну версію на сайті ЦПР: На Херсонщині розслідували привласнення 15 мільйонів на будівництві укриття

Слідчі перевіряють подальший рух грошей через інші підприємства та рахунки власника товариства. Суд дозволив правоохоронцям отримати банківські документи, інформацію про фінансові операції та фотографії людей, які могли знімати готівку.

Правоохоронці розслідують можливе привласнення або розтрату бюджетних коштів із використанням службового становища.

За інформацією моніторингового порталу Dozorro, на будівельні матеріали цього укриття заклали 35,3 мільйона гривень, а ціни на найбільші позиції перевищували ринкові на 31-76%.

Читати також: Привласнення коштів та підряд за 68 мільйонів: будівництво укриття для школи на Херсонщині віддали без торгів

Як писав Інтент, на Херсонщині підряд на укриття для школи віддали фірмі, яке раніше звинувачувалась у махінаціях, завищених цінах та привласненні бюджетних коштів.

Анна Літман

Джерело

Одеса

У РФ дефіцит ППО: яка загроза для ворожої авіації в Чорному морі

Published

1 годину ago

09.11.2026

Головний з новин

Російський ЗРК Бук-М3. Фото ілюстративне: росЗМІ

У Чорному морі поступово змінюється ситуація через українські удари по військових об’єктах Росії. Під удар потрапляють не лише цілі в окупованому Криму, а й підприємства військово-промислового комплексу далеко в тилу РФ. Водночас російська авіація продовжує становити загрозу для українських сил.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

Ослаблення ППО РФ

Росія намагається відновлювати та посилювати протиповітряну оборону після українських ударів по військових об’єктах. Однак цей процес ускладнюється не лише втратами самих комплексів, а й проблемами з отриманням компонентів для їхнього виробництва. Дмитро Плетенчук пояснив, що боротьба з російською ППО має кілька напрямків. Зокрема, йдеться про протидію безпілотникам та знищення великих систем, які використовують для перехоплення українських ракет.

“Десь вони намагаються відновити, десь наростити засоби протиповітряної оборони. Іноді вдало, іноді не дуже. Тому так, тенденція, звісно, зберігається. Тенденція полягає в тому, що не просто відновлювати ці засоби, тому що вони втрачають періодично, а компонентна база, з яких складаються подібні засоби, вони все одно залишаються імпортними в доволі великій своїй номенклатурі”, — зазначив речник ВМС.

Застосування “Нептунів”

Окремим напрямком українських ударів стало знищення підприємств російського військово-промислового комплексу. Зокрема, 7 листопада українська зброя уразила підприємство “Протон-Електротекс” в Орлі. За словами Плетенчука, після того, як російські кораблі перестали активно виходити в море, українські військові отримали можливість застосовувати напрацьований досвід для ураження інших важливих цілей. Йдеться, зокрема, про об’єкти оборонної промисловості, розташовані далеко від лінії фронту. Речник наголосив, що успіх таких операцій став можливим завдяки співпраці українських виробників зброї та військових, які мають досвід її застосування.

Читайте також:

“Спочатку ми вражали об’єкти в Криму наземні, в такому тестовому режимі, але успішно. Після цього географія стала трошки ширшою. І ми є лише одним із багатьох виконавців, звісно, але сам той факт, що ми вражаємо цілі, які далеко за межами акваторії, далеко в тилу ворога, каже про те, що дійсно українська зброя успішна, дійсно є результати, є куди рухатися”, — сказав Плетенчук.

Послаблення авіації РФ

Українські удари по військових аеродромах та інших об’єктах можуть ускладнити роботу російської авіації. Проте повністю усунути загрозу такими діями не вдасться, адже літаки можуть використовувати й інші локації для запуску ракет та атак. Плетенчук пояснив, що знищення засобів, які запускають ракети та безпілотники, залишається важливим завданням. Водночас російська авіація продовжує впливати на ситуацію в Чорному морі та на можливості українських сил проводити операції.

“Треба, точніше, краще знищувати того, хто стріли запускає. Тобто вражати лучника, а не відбивати кожну стрілу окремо. Це тактика, яка вже давно має місце в Збройних силах України, і це чудово”, — наголосив речник.

Він додав, що навіть після ураження окремих аеродромів російська авіація може продовжувати роботу з інших місць. Однак це вимагатиме від противника більше ресурсів.

“Авіація — це така штука, яка може, звісно, працювати з інших локацій. Тому це буде складніше, дорожче, енергозатратніше, ресурсно затратніше. Але, тим не менше, воно буде працювати”, — пояснив Плетенчук.

За його словами, присутність російської авіації над акваторією залишається проблемою для України, оскільки впливає на результативність українських атак. Тому робота над протидією повітряним цілям залишається актуальною.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія посилює захист Кримського мосту та стягує до нього додаткові сили протиповітряної оборони. Окупанти також намагаються захистити споруду від атак із моря. Для цього ворог використовує різні засоби охорони та постійно змінює систему оборони. Більшість таких заходів росіяни запроваджують після попередніх українських ударів.

Також Новини.LIVE писали, що російські військові постійно вдосконалюють безпілотники, якими атакують Україну, зокрема Одещину. Ворог змінює їхню конструкцію та способи застосування, щоб збільшити дальність польоту. Водночас окупований Крим залишається одним із головних майданчиків для запусків. На морі ситуація теж напружена, адже РФ намагається обмежити український експорт.

Джерело