Суспільство
Зростання іноземних суден у портах Одеси 2025
У першому кварталі 2025 року кількість суднозаходів до трьох портів Одещини сягнула 659, що свідчить про зростання активності у регіоні. Про це повідомив керівник моніторингової групи Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко. За його словами, кількість іноземних суден, які працюють у портах Великої Одеси у січні–березні, стабільно збільшувалась.
Про це розповідає AgroReview
Вплив російських атак на морський трафік
Андрій Клименко зазначив, що за цей період російські збройні сили здійснили щонайменше 35 ракетних та безпілотних атак на порти Великої Одеси, а також на енергетичну та промислову інфраструктуру Одеської області. Ці удари відбувалися в середньому раз на три дні. Оцінки свідчать, що кількість задіяних у атаках безпілотників коливається від п’яти до понад двадцяти дронів у одній атаці, що з початку року становить від 150 до 200 дронів.
Незважаючи на активність ворога, у період січня–березня було здійснено 659 суднозаходів до портів регіону, які входять до українського морського коридору. Зокрема, у січні — 204, у лютому — 213, у березні — 242.
Майбутні перспективи та міжнародна співпраця
Подальший розвиток зернового та олійного ринку в Україні та Чорноморському регіоні обговорюватиметься під час 23-ї Міжнародної конференції BLACK SEA GRAIN.KYIV, яка запланована на 24 квітня у Києві. Це стане платформою для стратегічних дискусій та налагодження зв’язків між галузевими лідерами і експертами, що сприятиме зміцненню співпраці та забезпеченню стабільності в регіоні.
Перегляди: 205
Адреса:
Зростання кількості іноземних суден у портах Великої Одеси у 2025 році
‘;
// Insert the banner into the container
document.getElementById(containerId).innerHTML = html;
};
// Set the src to trigger the onload event
tempImg.src = imageUrl;
}
// Function to track ad view
function trackAdView(adId) {
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + ‘?action=aw_ads_track_view&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();
}
// Function to track ad click
window.trackAdClick = function(adId, event) {
// Prevent the default link behavior
if (event) {
event.preventDefault();
}
// Get the link URL from the clicked element
var linkUrl = event.currentTarget.href;
// Track the click
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + “?action=track_ad_click&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();
// Open the link in a new tab after a small delay
setTimeout(function() {
window.open(linkUrl, “_blank’);
}, 100);
// Return false to prevent the default link click
return false;
};
// Load the banner
loadBanner();
});
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
На Херсонщині схвалили створення нового ботанічного заказника площею майже 295 гектарів. Його мета — зберегти рідкісні рослини регіону та посилити природно-заповідний фонд області навіть в умовах війни.
Відповідне розпорядження підписав виконувач обов’язків начальника обласної військової адміністрації Дмитро Бутрій.
У Херсонській області планують створити новий об’єкт природно-заповідного фонду — ботанічний заказник місцевого значення “Економія Іванівка Карла Фальц-Фейна”.
Йдеться про територію в межах Борозенської сільської громади Бериславського району орієнтовною площею 294,2 гектара, а його створення покликане зберегти унікальні рослинні комплекси регіону.
Ініціатива базується на звіті “Наукове обґрунтування необхідності створення ботанічного заказника”, затвердженому ректором Херсонського державного університету 1 грудня 2025 року. Додатково клопотання підтримала в. о. директора Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської ОДА Ольга Філіна, яка відзначила важливість збереження біорізноманіття навіть в умовах воєнного стану.
Перед остаточним заповіданням території Департамент має погодити план із землевласниками та первинними користувачами природних ресурсів. За документом, створення заказника не лише збереже рідкісні та характерні для Херсонщини види рослин, це також стане важливим кроком у розвитку природно-заповідного фонду області.
Водночас війна на півдні України принесла не тільки людські втрати, а й катастрофічні екологічні наслідки для біосферного заповідника “Асканія-Нова”. Вивезення тварин, пожежі та забруднення степових екосистем стали результатом безконтрольного управління окупаційною владою.
У березні 2023 року росія завершила захоплення біосферного заповідника “Асканія-Нова” в Херсонській області, що стало однією з найбільших втрат для української екології. З того часу заповідник, який є унікальним природним об’єктом світового значення, став об’єктом політичної та екологічної експлуатації.
Суспільство
Прикордонники Білгород-Дністровського загону майже два місяці тримали оборону на одній з найгарячіших ділянок фронту
Прикордонники Білгород-Дністровського загону майже два місяці тримали оборону на Гуляйпільському напрямку. Саме цей напрямок наразі є однією з найгарячіших ділянок фронту. Військовослужбовці прикордонної комендатури швидкого реагування «Сапсан» виконували бойові завдання та опинилися в повному оточенні противника. Про це розповідають у Південному регіональному управлінні Держприкордонслужби України, передає видання «Південь сьогодні».
54 доби ворог накривав артилерією та здійснював штурми позицій українських захисників. Попри це, військовослужбовці завдавали підрозділам рф значних втрат. Умови, в яких доводилось тримати оборону, виходили за межі людських можливостей – мороз, сніг, нестача сну, постійна напруга й очікування чергової атаки.
Прикордонники діяли максимально злагоджено, адже будь-яка помилка могла вартувати життя.
«Противник діяв зухвало, звідусіль чути було російську мову, ворог пересувався нашою землею. Через наш праведний гнів на них лише зростав. Коли окупанти підходили впритул до наших позицій, ми працювали обережно, без зайвого шуму, щоб не видати своє місце перебування. Ліквідованих загарбників затягували в нашу окопну лінію задля збереження маскування», – згадує прикордонник на псевдо Денді.
Майже два місяці бійці героїчно боролися за свою землю. Їхня жага до перемоги та підтримка рідних допомагали вистояти у цьому пеклі війни. Аби приховати тіла ворогів, свою позицію прикордонники перетворили на «бермудський трикутник»:
«Найстрашніше для мене у психологічному аспекті було не лише знищувати ворога, а й маскувати тіла окупантів. Нашу позицію ми перетворили на так званий «бермудський трикутник», росіяни не розуміли де саме зникають їх військові», – ділиться спогадами прикордонник на псевдо Торонто.
Попри отримані поранення, Денді та Торонто врятували військовослужбовця Збройних Сил України. У нього було важке ушкодження руки. Прикордонники наклали турнікет, знеболили та разом продовжили рух до виходу з ворожого оточення.
«Їхня незламність і бойовий дух – ще один доказ того, що сила наших воїнів непохитна, а Перемога обов’язково буде за Україною», – наголошують у Держприкордонслужбі.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – Південне регіональне управління Держприкордонслужби України
-
Усі новини1 тиждень agoСкандал на нацвідборі Євробачення: в мережі обурилися словами співачки Руслани (фото, відео)
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращий знак Зодіаку — з ким хочуть бути абсолютно всі
-
Політика6 днів agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
-
Усі новини1 тиждень agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Усі новини1 тиждень agoДе найкраще приймають біженців з України — 3 країни
-
Політика1 тиждень agoЗеленський анонсував активну роботу з партнерами найближчими тижнями
-
Відбудова6 днів agoЗеленський і Маркарова обговорили роботу з партнерами України щодо відбудови
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудову Житомирщині в межах єВідновлення спрямували понад 350 мільйонів