Суспільство

Зростання іноземних суден у портах Одеси 2025

Published

12 місяців ago

24.04.2025

У першому кварталі 2025 року кількість суднозаходів до трьох портів Одещини сягнула 659, що свідчить про зростання активності у регіоні. Про це повідомив керівник моніторингової групи Інституту чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко. За його словами, кількість іноземних суден, які працюють у портах Великої Одеси у січні–березні, стабільно збільшувалась.

Про це розповідає AgroReview

Вплив російських атак на морський трафік

Андрій Клименко зазначив, що за цей період російські збройні сили здійснили щонайменше 35 ракетних та безпілотних атак на порти Великої Одеси, а також на енергетичну та промислову інфраструктуру Одеської області. Ці удари відбувалися в середньому раз на три дні. Оцінки свідчать, що кількість задіяних у атаках безпілотників коливається від п’яти до понад двадцяти дронів у одній атаці, що з початку року становить від 150 до 200 дронів.

Незважаючи на активність ворога, у період січня–березня було здійснено 659 суднозаходів до портів регіону, які входять до українського морського коридору. Зокрема, у січні — 204, у лютому — 213, у березні — 242.

Майбутні перспективи та міжнародна співпраця

Подальший розвиток зернового та олійного ринку в Україні та Чорноморському регіоні обговорюватиметься під час 23-ї Міжнародної конференції BLACK SEA GRAIN.KYIV, яка запланована на 24 квітня у Києві. Це стане платформою для стратегічних дискусій та налагодження зв’язків між галузевими лідерами і експертами, що сприятиме зміцненню співпраці та забезпеченню стабільності в регіоні.

Перегляди: 205

Адреса:

Зростання кількості іноземних суден у портах Великої Одеси у 2025 році

‘;

// Insert the banner into the container
document.getElementById(containerId).innerHTML = html;
};

// Set the src to trigger the onload event
tempImg.src = imageUrl;
}

// Function to track ad view
function trackAdView(adId) {
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + ‘?action=aw_ads_track_view&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();
}

// Function to track ad click
window.trackAdClick = function(adId, event) {
// Prevent the default link behavior
if (event) {
event.preventDefault();
}

// Get the link URL from the clicked element
var linkUrl = event.currentTarget.href;

// Track the click
var img = new Image();
img.src = ajaxUrl + “?action=track_ad_click&ad_id=’ + adId + ‘&r=” + Math.random();

// Open the link in a new tab after a small delay
setTimeout(function() {
window.open(linkUrl, “_blank’);
}, 100);

// Return false to prevent the default link click
return false;
};

// Load the banner
loadBanner();
});

Джерело

Суспільство

Створення єдиного довідника фемінітивів неможливе

Published

52 хвилини ago

14.04.2026

Головний з новин

Створення універсального видання фемінітивів є неможливим через складність і різноманітність мовних процесів.

Про це сказала голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у інтерв’ю Укрінформу.

“Щодо рекомендацій: у 2021 році Комісія працювала над стандартом фемінізованих назв у медичній сфері – це були переліки відповідників. Однак Інститут української мови не підтримав такого підходу, наголосивши, що в мові не діє повний паралелізм і що варто використовувати різні мовні засоби, а не лише формальні рекомендації. Тому створити універсальний перелік для всіх слів складно. Важко уявити, як користувач працював би з таким довідником – постійно звертався б до нього, шукаючи відповідники”, – сказала Чернобров.

За її словами, в мові діють не лише формальні засоби, і не завжди можна утворити фемінітив та отримати повністю рівнозначну пару.

“Наприклад, слова можуть не збігатися семантично, і між ними не можна поставити знак рівності. Тобто всеохопного паралелізму в мові немає. Тому варто використовувати й інші засоби – аналітичні форми («пан», «пані»), синтаксичні конструкції, а не лише словотвір”, – сказала голова Нацкомісії.

Вона додала, що гендерночутлива мова – це не лише фемінітиви, її можна досягти за допомогою цілого комплексу мовних засобів, і важливо не забувати про це різноманіття.

Читайте також: У Нацкомісії пояснили, чому фемінітиви викликають спротив

Як повідомлялося, Національна комісія зі стандартів держмови затвердила Український правопис як стандарт державної мови.

Джерело

Суспільство

Справу учасника афери з Глибоководним випуском повернули одеському суду Анонси

Published

54 хвилини ago

14.04.2026

Головний з новин

Приморський районний суд Одеси відхилив клопотання адвокатів Олександра Орлова, який у 2018 році був представником підрядника під час будівництва в Одесі Глибоководного випуску стічних вод у море.

Адвокати наполягали спочатку на закритті провадження, а потів на відводі прокурора.

Справу Приморський суд розглядає по другому колу після того, як касаційний суд скасував рішення Приморського же суду та Одеського апеляційного суду про закриття провадження у справі.

Справу Олександр Орлова виділили в окреме провадження. У січні 2024 року видання 368.media повідомляло, що Приморський районний суд Одеси виправдав обвинувачених у справі Глибоководного випуску. Йшлося про бізнесмена Руслана Тарпана, якому належала фірма підрядник, Вадима Теплицького – директора ТОВ “Білд-Про”, депутата Одеської облради
Сергія Бердічевського – директора ТОВ “Інно-Трейдінг”, Вадима Гетьмана – ексдиректора ПП “Ремерцентр”, Ігоря Полуденка – ексдиректора управління капітального будівництва Одеської ОДА, Василя Попова – директора ПП “Ремерцентр”, Олександра Романова – начальника технічного відділу управління капітального будівництва Одеської ОДА, Віталія Бойка – головного інженера ДП “Чорноморндіпроект”

У 2024 році журналісти Центру публічних розслідувань на тлі виникнення смороду в Одесі, який тримався понад тиждень, дослідили історію будівництва каналізаційного “Глибоководного випуску”, який коштував державі понад 300 мільйонів й дійшли висновку, що до вартості самого проєкту “Глибоководного випуску”, можна додати ще й бюджетні кошти, які регулярно витрачали на ремонт греблі Хаджибейського лиману.

Будівництво випуску, стало вже причиною для відкриття кримінального провадження щодо бізнесмена Руслана Тарпана – у липні 2022 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) навіть заявляло, що “Глибоководний випуск”, який будували в Одесі фірми ексдепутата Руслана Тарпана з компанії “Incor Group”, є набором будівельних матеріалів, які непридатні до використання.

Кирило Бойко

Джерело