Війна
ЗС РФ просунулись в Курській області, тиснуть на Лиман, — DeepState
Збройні сили Російської Федерації продовжують наступ в Курській області та змогли відсунути Збройні сили України на плацдармі біля кордону Сумської області. На карті аналітиків DeepState показано, що раніше суцільний плацдарм зменшився на 30% та поділився на дві частини. Крім того, ворог має успіхи на Лиманському напрямку та під Торецьком.
Про наступ РФ в Курській області та про ситуацію на інших загрозливих ділянках ідеться у дописі в Telegram-каналі проєкт DeepState.
Увечері 12 квітня аналітики повідомили про просування ЗС РФ в Курській області. Карта свідчить, що до цієї дати український плацдарм мав площу 55,62 кв. км та тягнувся суцільною лінією від дороги на Суджу до села Горналь та річки Псел. Відтепер, як показав DeepState, російські війська просунулись в полях між з селами Олешня та Гуєво і дістались до кордону з Сумською областю. Орієнтовна площа українського плацдарму зменшила на понад 30%: північна частина має площу 10,74 кв. км, південна — 26,25 кв. км, показує оновлена карта.
Наступ ЗС РФ – ситуація на Курському напрямку, 13 квітня DeepState
Фото: DeepState
Наступ ЗС РФ – ситуація на Курському напрямку, 11 квітня DeepState
Фото: DeepState
Аналітики також повідомили про просування ЗС РФ на двох інших відтинках фронту.
Лиманський напрямок. Ворог має успіхи біля населеного пункту Ямполівка, ідеться у дописі DeepState. На карті бойових дій бачимо, що росіяни посунули лінію фронту на 300 м, але сіра ділянка боїв розширилась на понад 2 км.
Наступ ЗС РФ – ситуація на Лиманському напрямку, 13 квітня DeepState
Фото: DeepState
Торецький напрямок. Згідно з даними аналітиків, ЗС РФ прогнули лінію боїв на південний захід від Валентинівки — населеного пункту на південний захід від Торецька. Просування росіян — на 1,5 км, показує карта DeepState.
Наступ ЗС РФ – ситуація на Торецькому напрямку, 13 квітня DeepState
Фото: DeepState
Наступ ЗС РФ — деталі
Як вказано у звіті Генштабу ЗСУ, який з’явився о 8:00 13 квітня, ЗС РФ атакували на Курському напрямку: нарахували 23 штурми, 133 КАБи, 540 артударів. Лиманський напрямок — на третьому місці за кількістю російських атак (18 шт.), Торецький — на четвертому (16 атак), а на першому — Покровський (31 атака).
Зазначимо, 12 квітня видання The Telegraph повідомило про ймовірність спроби ЗС РФ наступати на Сумську область. У статті нагадали повідомлення українського командування про можливість прориву та про подвоєння кількості атак. Втім, експерти, яких опитали журналісти, не вірять у значні територіальні здобутки росіян у випадку атаки, оскільки сил у російської армії не вистачає. Наприклад, заступник директора Фонду захисту демократії (FDD) Джона Гарді вважає, що Кремль матиме незначні “тактичні здобутки”.
Нагадуємо, 10 квітня аналітики DeepState написали про просування ЗС РФ відразу біля чотирьох населених пунктів.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії жертвами російських касетних бомб стали понад 1200 цивільних українців.
Про це йдеться в щорічному звіті Коаліції проти касетних боєприпасів (Cluster Munition Coalition, CMC), передає Укрінформ із посиланням на RFІ.
За даними СМС, Росія «широко» використовувала ці заборонені снаряди з першого дня війни, в Україні кількість жертв від касетних боєприпасів за рік є найбільшою у світі.
У 2024 році у світі зареєстровано 314 жертв цих бомб, із них 193 — це українці.
Загалом від початку повномасштабної війни в Україні зареєстровано понад 1200 жертв касетних бомб, більшість припадає на 2022 рік. Проте ця цифра, без сумніву, значно занижена, оскільки лише минулого року Україна зазнала близько 40 атак касетними боєприпасами, кількість жертв яких не була вказана, зазначається у звіті.
Касетні боєприпаси запускають із літаків або артилерії. Вибухаючи в повітрі, снаряд розкидає менші бомби на великій площі. Вони становлять постійну загрозу, оскільки багато з них не вибухають при ударі і можуть здетонувати через роки.
Ні Росія, ні Україна не належать до 112 держав, які є учасницями Конвенції про касетні боєприпаси 2008 року, яка забороняє використання, передачу, виробництво та зберігання касетних бомб. До конвенції також не приєдналися М’янма та Сирія, де у 2024 році теж зафіксували атаки із застосуванням касетних боєприпасів.
Сполучені Штати, які також не є учасниками договору, у 2023 році передали касетні боєприпаси Україні.
Того ж року тодішній речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі зазначив, що Україна використовує касетні боєприпаси «ефективно» та «коректно», адже удари завдавалися по військових об’єктах глибоко на окупованих РФ українських територіях.
Як повідомляв Укрінформ, станом на червень 2025 року в Україні зафіксували майже 6000 випадків застосування Росією касетних боєприпасів.
Фото: Human Rights Watch
Оборонний кластер Brave1 провів фінальні випробування ударних дронів-камікадзе з дальністю ураження понад 40 км; незабаром вироби будуть використовуватися на полі бою.
Про це у Телеграмі повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає Укрінформ.
«Ударні дрони-камікадзе з дальністю 40+ км, здатні долати РЕБ, — це новий рівень ураження ворога далеко за лінією фронту. Brave1 провів фінальні випробування таких рішень. Завдяки сприянню Brave1 і зворотному зв’язку від військових виробники змогли розробити максимально ефективні технології, які вже зовсім скоро використають на лінії фронту», – йдеться у повідомленні.
Попереду — бойові випробування, після чого буде прискорено масове застосування ударних дронів-камікадзе на полі бою.
Федоров підкреслив, що ударні дрони стають дешевим і практичним рішенням для фронту — доступні у виробництві та легко масштабуються. Вони допомагають досягти точних ударів на відстанях 40, 50 і навіть більше кілометрів.
Як повідомлялося, внаслідок операції Головного управління розвідки Міністерства оборони України 12 вересня дронами-камікадзе був атакований НПЗ «Башнафта-Новойл» у столиці республіки Башкортостан місті Уфа.
Фото: Телеграм / Михайло Федоров
Російські війська минулої доби обстріляли 20 населених пунктів Чернігівської області. Під масованою атакою ворожих безпілотників опинилися Ніжин і Ніжинський район.
Про це повідомив у Телеграмі начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус, передає Укрінформ.
“Усього за минулу добу ворог 42 рази обстріляв Чернігівщину. 81 вибух. Під ударом – 20 населених пунктів. Під масованою атакою ворожих безпілотників – Ніжин і Ніжинський район”, – поінформував Чаус.
За його словами, пʼятеро людей внаслідок обстрілів перебувають у лікарнях, четверо з них – працівники ДСНС, які виїхали гасити пожежу після обстрілу одного з підприємств. Росіяни повторно вдарили по обʼєкту, внаслідок чого були травмовані 4 вогнеборців.
Також зазнав поранень 59-річний житель одного із сіл Ніжинського району. Його госпіталізували в Чернігівську обласну лікарню. Пошкоджений житловий будинок.
Начальник ОВА зазначив, що у Ніжинському районі під ударом ворога були обʼєкти критичної інфраструктури та бізнес. У Новгород-Сіверському районі через обстріли зайнялися господарчі будівлі.
У кількох районах внаслідок російських ударів зайнялася суха трава на площі майже 10 га. Пожежі ліквідували.
Як повідомляв Укрінформ, на Чернігівщині під час атаки по Ніжину ворог влучив у приватне підприємство на околиці міста.
Фото: ДСНС
-
Усі новини1 тиждень agoназвано 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень agoВнаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Усі новини6 днів agoКрихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Події5 днів agoУ Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»