Connect with us

Суспільство

Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»

Published

on



Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.

Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.

“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.

У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.

Читайте також: ВРП звільнила Павла Вовка з Окружного адмінсуду Києва

Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.

Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.

У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.

У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.

ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.

У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.



Джерело

Суспільство

Лубінець розповів про зустріч із Москальковою у день обміну військовополоненими

Published

on



Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець провів зустріч з російським омбудсманом Тетяною Москальковою, під час якої обговорили повернення цивільних осіб і домовилися продовжити верифікацію зниклих безвісти.

Як передає Укрінформ, про це Лубінець повідомив у Телеграмі.  

“У день обміну військовополоненими вкотре провів робочу зустріч із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою”, – зазначив омбудсман.

Лубінець і Москалькова обговорили питання повернення цивільних осіб та обмінялися листами від військовополонених для їхніх родичів.

Також вони домовилися продовжувати доставку посилок, щоб їх змогли отримати абсолютно всі військовополонені як на території України, так і в РФ.

Крім того, досягнута домовленість щодо продовження роботи з верифікації осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Читайте також: СБУ показала ексклюзивні кадри із сьогоднішнього обміну полоненими

Лубінець і Москалькова обговорили також низку інших технічних питань, у тому числі повʼязаних із обмінними процесами.

Як повідомляв Укрінформ, 5 лютого Україна повернула з російського полону 150 військових і сімох цивільних

Звільнені військові захищали країну на Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Сумському, Київському напрямках. Більшість потрапили у полон під час оборони Маріуполя. Наймолодшому захиснику виповнилося 23 роки. У полон він потрапив у 19-річному віці під час оборони Маріуполя та був засуджений Росією до “довічного ув’язнення”. Вік найстаршого оборонця – 63 роки.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

За чотири роки ворог втратив пів сотні військової авіації у Криму Анонси

Published

on


06 лютого 2026 р. 09:51

2



ІНФОГРАФІКА: slovoidilo.ua

За майже чотири роки повномасштабної війни росія втратила в окупованому Криму та над Чорним морем понад 50 військових літаків і вертольотів. Кількість уражень різко зросла у 2025 році, однак наймасштабнішим ударом досі залишається атака на авіабазу Саки в Новофедорівці в серпні 2022-го.

Напередодні дванадцятої річниці анексії Криму Слово і діло підрахувало, скільки російських винищувачів і бойових вертольотів було втрачено на півострові та над Чорним морем.

Перший рік війни ознаменувався нищівним ударом по авіабазі Саки поблизу Новофедорівки в серпні 2022 року. Цей аеродром був одним із ключових для російської авіації в Криму. Там базувалися багатоцільові Су-30СМ, фронтові бомбардувальники Су-24М та Су-24МР, транспортні Ил-76 й інша техніка. Саме з цієї бази літаки здійснювали вильоти для ракетних атак по Україні. Під час атаки 9 серпня росія втратила вісім Су-24М і чотири Су-30СМ. Ще один Су-24 був знищений 16 серпня на аеродромі “Гвардійське”. Вартість одного такого літака може сягати близько 6 мільйонів доларів.

У серпні 2023 року Сили оборони України завдали ракетного удару по російському літаку над Чорним морем поблизу острова Зміїний — борт зазнав ушкоджень. А вже у жовтні того ж року російська ППО в Криму збила власний гелікоптер Мі-8, переплутавши його з українським безпілотником. 

У квітні 2024 року на півострові було втрачено гелікоптер Ка-27. У липні українські військові знищили один Су-30СМ та пошкодили ще один такий самий винищувач. У вересні під час спецоперації в Чорному морі бійці ГУР уразили Су-30СМ за допомогою переносного зенітного ракетного комплексу. У грудні неподалік Криму спецпризначенці ГУР, застосувавши морські дрони Magura V5 з ракетним озброєнням, знищили два гелікоптери Мі-8, ще один було пошкоджено.

У 2025 році втрати російської авіації в Криму та поблизу півострова різко зросли.

Протягом року рф втратила 13 гелікоптерів Мі-8 та Мі-24. Чотири з них були знищені під час удару по аеродрому “Кіровське” в червні, два — внаслідок атаки ЗСУ на аеропорт Сімферополя у серпні, ще два — поблизу Сімферополя у вересні, а три — під час рейду бійців ГУР того ж місяця. Також фіксувалися окремі випадки знищення вертольотів без уточнення місця — зокрема, в листопаді було ліквідовано корабельний багатоцільовий гелікоптер Ка-27.

Втрати бойових літаків у 2025 році виглядали так: три Су-30, чотири Су-24, три Су-30СМ, три транспортні Ан-26 та один МіГ-31. Окрім цього, на території військового аеродрому «Кача» в Криму було знищено багатоцільовий винищувач МіГ-29.

Також 21 вересня минулого року спецпідрозділ ГУР знищив у Криму два російські протичовнові літаки-амфібії Бе-12 “Чайка”. 

Наприкинці січня 2026 року Сили оборони України збили російський бомбардувальник над Чорним морем під час атаки на Одещину. Одночасно ворог завдав удару по місту ударними безпілотниками, пошкоджено об’єкт інфраструктури.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

ДТЕК Одещини повідомляє про аварію в енергосистемі

Published

on



ДТЕК Одещини повідомляє про аварію в енергосистемі



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.