Connect with us

Суспільство

Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»

Published

on



Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.

Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.

“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.

У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.

Читайте також: ВРП звільнила Павла Вовка з Окружного адмінсуду Києва

Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.

Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.

У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.

У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.

ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.

У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.



Джерело

Суспільство

Ексначальника штабу Антитерористичного центру СБУ Козюру засудили до довічного

Published

on


Шевченківський районний суд Києва засудив до довічного позбавлення волі колишнього начальника штабу Антитерористичного центру СБУ Дмитра Козюру, якого викрили на співпраці з ФСБ Росії.

Про це повідомляють пресслужби Служби безпеки України і Офісу генпрокурора, передає Укрінформ.

«За доказовою базою Головного управління внутрішньої безпеки та слідчих СБУ Шевченківський районний суд міста Києва призначив довічний термін ув’язнення колишньому високопосадовцю-агенту ФСБ, якого затримали за результатом безпрецедентної спецоперації під кодовою назвою «Щур» у лютому 2025 року. Зловмисником є завербований ворогом колишній керівник Штабу Антитерористичного центру Служби безпеки України», – йдеться у повідомленні.

Як з’ясувало розслідування, засуджений виконував завдання ФСБ зі збору та передачі даних щодо обізнаності України про дислокацію та переміщення збройних угруповань РФ.

Також росіян цікавила секретна інформація про озброєння Сил безпеки та оборони, стан об’єктів критичної інфраструктури, наслідки обстрілів українських міст, персональні відомості щодо вищого військово-політичного керівництва України та інші розвіддані, зазначили в СБУ.

У процесі багатоетапного документування злочинів «щура» СБУ використала його у контррозвідувальній грі: через зрадника Служба безпеки насичувала росіян великим масивом дезінформації, підкреслили у пресслужбі.

Для цього співробітники української спецслужби цілодобово контролювали кожен крок агента від початку його шпигунської активності.

За матеріалами справи, зрадник був завербований ФСБ у 2018 році у Відні. Протягом тривалого часу він був законсервований російською спецслужбою, але наприкінці грудня 2024 року куратори з РФ поновили з ним контакти та визначили агентурні завдання.

Співробітники СБУ одразу встановили прихований канал зв’язку «щура» з ворожою спецслужбою, організований через «зв’язкового» з РФ. Ним виявився експомічник колишнього народного депутата від забороненої Партії регіонів.

Також Служба безпеки ідентифікувала особу і задокументувала злочини куратора агентурної мережі ФСБ – Юрія Шаталова.

Для зв’язку з російською спецслужбою «щур» використовував конспіративну квартиру в Києві, з якої контактував із резидентом з РФ за допомогою окремого мобільного телефону та Wi‑Fi роутера.

Під час обшуків за місцями перебування зрадника виявлено технічні засоби комунікації та інші речові докази його співпраці з ФСБ.

За матеріалами Служби безпеки суд визнав його винним за ч. 2 ст. 111 та ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, а також незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

Як повідомлялося, 12 лютого 2025 року оперативно-слідча група на чолі з головою СБУ Василем Малюком затримала керівника штабу Антитерористичного центру СБУ Дмитра Козюру. Йому інкримінували роботу на ФСБ РФ.

У СБУ повідомили, що задокументували 14 випадків протиправної діяльності Козюри.

Шевченківський суд столиці обрав Козюрі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Підрядник з історією недобудов виграв контракт Одеського порту на 114 мільйонів Анонси

Published

on


АМПУ готується виплатити 114 мільйонів гривень єдиному учаснику тендеру на ремонт в Одеському порту. Раніше збудований цією фірмою хвилелом у порту пішов під воду.

Центр публічних розслідувань з’ясував деталі тендеру та що приховує історія компанії-підрядника. 

Одеська філія державного підприємства “Адміністрація морських портів України” визначила переможця тендеру на капітальний ремонт причалу №14 та залізничних колій №44 і №45 на території порту. Очікувана вартість робіт становила 114,65 мільйона гривень. Роботи фінансуватимуть за кошти підприємства, отримані від господарської діяльності, а завершити їх мають до кінця 2027 року.

СКРИНШОТ: Prozorro

Попри значну суму закупівлі, торги відбулися без конкуренції. Єдиною компанією, яка подала пропозицію, стало ТОВ “Підприємство “Маст-Буд”. Вартість заявки повністю відповідала очікуваній ціні закупівлі.

За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “Підприємство “Маст-Буд” зареєстрували у 2005 році в Маріуполі. Після окупації міста підприємство перереєстрували до Києва. Компанія входить до структури ТОВ “Об’єднана мостобудівельна компанія”. Раніше її пов’язували з бізнесменом Михайлом Беккером, нині власником зазначений одеський підприємець Олександр Бойко. Товариство спеціалізується на будівництві мостів, шляхопроводів, транспортних розв’язок, а також гідротехнічних споруд і портової інфраструктури.

СКРИНШОТ: YouControl

Компанія є одним із найбільших виконавців інфраструктурних проєктів в Україні. Ще за часів президентства Януковича вона регулярно отримувала великі державні підряди від Укрзалізниці, Укравтодору, АМПУ та інших державних замовників. Після 2017 року ТОВ “Підприємство “Маст-Буд” уклало державних контрактів більш ніж на 4,1 мільярда гривень. Серед основних замовників — Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, КП “Київавтошляхміст”, Одеська та Маріупольська філії АМПУ.

Водночас діяльність компанії неодноразово ставала предметом журналістських розслідувань і кримінальних проваджень.

Одним із проєктів компанії стало будівництво хвилелому в Одеському морському порту вартістю понад 571,6 мільйона гривень. Уже через кілька років після завершення робіт частина споруди затонула, а адміністрація порту була змушена фінансувати її відновлення. У 2021 році компанія також отримала контракт на будівництво контейнерного термінала в Одеському порту.

У 2018 році ТОВ “Підприємство “Маст-Буд” уклало договір із Дніпровською міською радою майже на 312 мільйонів гривень.

СКРИНШОТ: Prozorro

Під час виконання робіт вартість проєкту зросла, а строки завершення неодноразово переносили. Згодом правоохоронці відкрили кримінальне провадження, запідозривши використання матеріалів, що не відповідали проєктній документації. Експертиза встановила невідповідність частини бетону та металоконструкцій, а також можливе завищення вартості матеріалів. Попередній розмір збитків оцінили у 29,5 мільйона гривень.

У цій справі підозри отримали засновник компанії Михайло Беккер, тодішній директор Сергій Розбей та начальник виробничої дільниці Микита Заволіка. У 2019 році Беккера звільнили з-під варти під заставу понад два мільйони гривень.

Запитання до робіт компанії виникали й під час ремонту мосту через Хаджибейський лиман на трасі Київ — Одеса. У 2019 році ТОВ “Підприємство “Маст-Буд” отримало контракт майже на 346 мільйонів гривень, а вже наступного року його вартість збільшили ще майже на 87 мільйонів.

СКРИНШОТ: Prozorro

У 2022 році компанія уклала ще один договір на понад 24 мільйони гривень для ремонту цього ж мосту. Пізніше правоохоронці також відкрили кримінальне провадження, припустивши, що підрядник виконав не весь обсяг робіт, однак подав документи про їх повне виконання для привласнення бюджетних коштів.

Напередодні повномасштабного вторгнення Антимонопольний комітет дозволив ТОВ “Автомагістраль-Південь”, що належить Олександру Бойку, придбати ТОВ “Об’єднана мостобудівельна компанія”, до структури якої входить ТОВ “Підприємство “Маст-Буд”. Після цього підприємство перейшло під його контроль.

Втім, і після зміни власника компанія продовжила фігурувати у кримінальних провадженнях. У 2025 році під час розслідування будівництва водогону для Кривого Рогу корпоративні права “Автомагістраль-Південь”, “Об’єднана мостобудівельна компанія”, ТОВ “Підприємство “Маст-Буд” та інших підприємств визнали речовими доказами.

СКРИНШОТ: YouControl

Печерський районний суд Києва заарештував корпоративні права цих компаній, однак згодом скасував його. Суд зазначив, що слідство не надало достатніх доказів причетності Олександра Бойка до можливого завищення вартості матеріалів, а сам він не мав статусу підозрюваного.

Також понад 38 мільйонів гривень на укриття для ліцею на Одещині готові віддати компанії, яка стала єдиним учасником тендеру. Попри багатомільярдні підряди, фірма неодноразово потрапляла у поле зору журналістів, аудиторів та правоохоронців. 


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Білгороді-Дністровському вдруге за рік планують підвищити вартість проїзду в маршрутках

Published

on


Фото: Білгород-Дністровська міська рада / ілюстративне

Після звернення перевізника та аналізу економічних розрахунків, у Білгороді-Дністровському міська влада готується переглянути вартість проїзду в громадському транспорті. Якщо рішення підтримає виконком, це стане другим підвищенням ціни на проїзд у місті від початку року. Про це повідомляє “Махала” з посиланням на пресслужбу міської ради.  

З відповідними зверненнями до міської ради звернулося ТОВ «Автотранспортне підприємство-15107», яке обслуговує міські автобусні маршрути. Перевізник пояснює необхідність перегляду тарифу суттєвим зростанням витрат на паливо, технічне обслуговування автобусів, утримання рухомого складу та адміністративні витрати.

Після перевірки наданих розрахунків, проведеної відповідно до методики Міністерства транспорту та зв’язку України, прогнозний розмір регульованого тарифу може становити 20 гривень за одну поїздку.

Основною підставою для перегляду тарифу називають подорожчання пального більш ніж на 20%, а також зростання витрат на технічне обслуговування автобусного парку та адміністративні потреби приблизно на 15%.

Остаточне рішення щодо нового тарифу ухвалюватиме виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради на одному з найближчих засідань.

Нагадаємо, минулий тариф – 16 грн – почав діяти у місті з 1 лютого 2026 року.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.