Суспільство
Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»
Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.
Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.
“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.
У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.
Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.
Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.
У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.
У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.
ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.
У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Показ фільму про українських політв’язнів у Турині став приводом для розмови про системні репресії на окупованих територіях України, зокрема в Криму. Під час заходу озвучили актуальні дані про переслідування мешканців півострова та закликали до їхнього звільнення.
Про це повідомив Кримськотатарський ресурсний центр.
У Турині в Колонному залі міської ради відбувся показ документального фільму “В’язнені: система терору” від проєкту “Активатика”, після якого пройшла публічна дискусія про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України.
Особливу увагу привернув виступ Тетяни Зеленої, сестри кримського політв’язня, яка розповіла про долю свого брата та озвучила свіжі дані Кримськотатарського Ресурсного Центру щодо переслідувань у Криму.
Вона зазначила, що в цей момент на окупованих територіях України людей викрадають, катують і вбивають за злочини, яких вони не скоювали, і додала, що щодня тривають обшуки, арешти та вивезення у невідомому напрямку, а система репресій ніколи не зупиняється.
Ми не цифри — ми живі люди, які відчувають біль, страх і надію, — заявила вона.
Захід організували за підтримки італійської ініціативи Associazione Culturale Ucraina Libera та об’єднання Ucraina Libera. У ньому взяли участь мер Турина Стефано Ло Руссо, журналіст і колишній цивільний заручник Олександр Тарасов, представники правозахисних організацій та родини українських полонених.
Під час обговорення повідомили, що приблизно 16 тисяч українців перебувають у полоні або в місцях несвободи, де багато з них зазнають катувань і психологічного тиску. Тетяна Зелена наголосила, що це системна проблема, а не поодинокі випадки, і що репресії продовжуються щодня.
Вона також навела статистику: 510 кримчан наразі проходять переслідування за кримінальними справами, серед них 276 представників кримськотатарського народу, а щонайменше 300 осіб утримуються у СІЗО та колоніях. З 2014 року додому повернулися лише 12 кримських політв’язнів.
Особисту історію Тетяни доповнила розповідь про її брата, Сергія Лихоманова, цивільного та військового у відставці, якого викрали співробітники фсб, засудили у військовому суді і утримують у СІЗО Таганрога без належної медичної допомоги. Вона згадала й інших українців, незаконно ув’язнених за політичними мотивами, і закликала міжнародну спільноту до конкретних дій: забезпечити звільнення заручників, допуск гуманітарних місій і покарання винних.
Міська рада Турина ухвалила заяву, засудивши дії російських силових структур як можливі воєнні злочини і злочини проти людяності, та пообіцяла звернутися до міжнародних організацій із вимогою звільнення українських цивільних заручників.
У 2025 році політичне переслідування жінок у Криму та на території росії значно посилилося. Щонайменше 64 жінки з Криму, а також Херсонської та Запорізької областей перебували в місцях несвободи. Багато з них отримали суворі вироки за звинуваченнями, які правозахисники називають політично мотивованими.
Ключові моменти:
- Під час крижаного покриття до травмпунктів Одеси звернулися 872 людини.
- Основна проблема — нерівномірне прибирання тротуарів; дороги прибирали значно краще.
- Шкільні заняття не скасовували, попри небезпечні умови й зростання травматизму.
Чому місто «підковзнулося»?
Незважаючи на попередження синоптиків, робота муніципальних служб виявилася непослідовною. Якщо проїжджі частини очищувалися відносно регулярно й серйозних скарг від водіїв майже не було, то ситуація на тротуарах була різною: в одних місцях їх посипали пісчано-солевою сумішшю, а в інших —, схоже, робота взагалі не проводилася.
По темі: Одеса перетворилася на ковзанку: місто накрив небезпечний крижаний дощ
У соціальних мережах швидко з’явилися численні фото та відео, де видно, як люди важко пересуваються вулицями, падають і травмуються. Попри це вихідні чи скасування уроків не оголошувалися, тож людям доводилося виходити з дому навіть у підвищеної небезпеки.
За даними мерії, з початку періоду ожеледиці до травмпунктів Одеси звернулися 872 людини (станом на 4 лютого; є підстави вважати, що після недавнього погіршення погоди ця цифра зросла). Медики відзначають, що потік постраждалих цього року значно перевищив звичайні показники, а найвищий рівень травматизму зафіксували в перший робочий день після погіршення погоди.
Рішення не скасовувати шкільні заняття викликало особливе невдоволення мешканців. Експерти вказують, що при загостренні погодних умов міська влада могла б оперативно зібрати комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та вжити більш жорстких заходів, проте таких кроків не зробили.
Комунальні служби та бізнес: хто відповідає за чисті тротуари під час гололеду
Фахівці з ЖКГ вважають, що комунальні служби не спрацювали узгоджено. За їхнім переконанням, під час подібних погодних умов потрібно було заздалегідь посилити роботу двірників, забезпечити їх необхідними матеріалами й налагодити взаємодію з підприємцями.
Згідно з правилами благоустрою, відповідальність за прибирання тротуарів лежить не лише на комунальниках, а й на власниках магазинів, кафе та інших закладів — у зоні від 5 до 15 метрів від фасаду будівлі. Інформація про кількість штрафів для підприємців поки що не оприлюднена.
Водночас у міських службах стверджують, що працювали в посиленому режимі. За повідомленнями мерії, до прибирання вулиць та тротуарів було залучено понад 1 600 комунальників та 85 одиниць техніки. У службах також визнають наявність кадрового дефіциту — фактично задіяно менше половини необхідного штату.
Що відбувалося у травмпунктах?
Пік госпіталізацій припав на 26 січня. Лікарі повідомляли про черги постраждалих: багатьом доводилося очікувати прийому кілька годин через великий потік людей, серед яких було багато пенсіонерів.
Прогнози синоптиків залишаються тривожними. Одеситам радять без нагальної потреби не виходити на вулицю, бо температурні коливання й надалі перетворюватимуть тротуари на зони підвищеного ризику.
Джерело: Думська, фото Марії Котової
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
-
Усі новини5 днів agoХристина Соловій про концерт в честь Степана Гіги — чому співачка не виступала
-
Усі новини5 днів agoПокинута мамою мавпочка Панч знайшла друга — відео завірусилося в мережі
-
Суспільство7 днів agoСлужба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси
-
Усі новини7 днів agoщось знищує їх останні три роки (фото)
-
Війна1 тиждень agoФедоров відвідав штаб-квартиру НАТО з допомоги України
-
Суспільство1 тиждень agoУ ГСЦ попереджають про шахрайський Телеграм-чатбот, де продають «записи на прийом»
-
Усі новини6 днів agoТренди ТікТок — жінка розриває мережу відео з села
-
Війна6 днів agoВійна в Україні — на фронті загинули молоді захисниці Кара і Лайза