Connect with us

Суспільство

Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»

Published

on



Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.

Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.

“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.

У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.

Читайте також: ВРП звільнила Павла Вовка з Окружного адмінсуду Києва

Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.

Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.

У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.

У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.

ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.

У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.



Джерело

Суспільство

Передачу під контроль Росії Донбасу вважають неприйнятною 60% українців

Published

on


Категорично неприйнятною передачу під контроль Росії Донбасу вважають 60% українців.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

«60% респондентів вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки. Водночас готові на таку поступку – 33% (хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою). Ще 7% не змогли визначитися із своєю думкою», – йдеться у дослідженні.

Вказується, що порівняно з квітнем менше українців висловлюють готовність схвалити цей сценарій. Так, у квітні 57% були категорично проти (зараз – 60%), а 36% готові були його схвалити (зараз – 33%).

Під час опитування у респондентів запитували й про ймовірні терміни закінчення війни. Лише 21% українців очікують, що війна завершиться хоча б до кінця цього року. І ще лише 15% очікують на завершення війни хоча б у першій половині 2027 року.

Натомість 45% очікують завершення війни або в другій половині наступного 2027 року або пізніше. Автори дослідження водночас вказують, що, як і раніше, відчутна частка (19%) не має визначеної думки з цього питання.

Опитування провели 20 липня – 3 серпня методом телефонних інтерв’ю у всіх підконтрольних уряду регіонах України, було опитано 974 респонденти.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

Читайте також: Конструктивну взаємодію з Польщею підтримують 90% українців

За умов війни, крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Як повідомлялося, КМІС оприлюднив дослідження про довіру Президенту України. Згідно з його даними, Володимиру Зеленському довіряють 55% українців. У травні рівень довіри до глави держави становив 61%.

Фото: opinionua.com



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Лікаря з Миколаєва зобов’язали носити браслет у справі про продаж інвалідності Анонси

Published

on



У Миколаєві суд продовжив дію процесуальних обов’язків лікаря-ортопеда, якого разом із колегою-хірургом підозрюють в організації схеми з оформлення фіктивної інвалідності для чоловіків призовного віку.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань.

За версією слідства, восени 2025 року лікар-хірург Аркадій Бондарчук, який входив до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування при КНП ММР “Міської лікарні швидкої медичної допомоги”, запропонував чоловіку без законних підстав оформити третю групу інвалідності. Спочатку він вимагав за це 12 тисяч доларів, але згодом погодився на 11 тисяч.

Слідчі вважають, що до реалізації схеми лікар залучив ортопеда-травматолога Захара Ткача. Той мав оформити медичні документи, забезпечити фіктивне лікування у стаціонарі та підготувати направлення на проходження експертного оцінювання. До справи також були залучені інші медики, які внесли до документів неправдиві діагнози.

Окремо слідчі зазначили, що лікар-хірург працює у міській лікарні швидкої медичної допомоги з 2014 року, а лікар-ортопед – з 2017 року.

Після зустрічі лікар отримав другу частину хабаря — шість тисяч доларів. У результаті чоловіку встановили третю групу інвалідності, що дозволяло уникнути мобілізації. Гроші, за версією слідства, лікарі поділили між собою.

Після затримання у квітні 2026 року Ткача взяли під варту, однак він вийшов під заставу понад 1,3 мільйона гривень. Провину лікар не визнав та відмовився від надання показань. Суд продовжив покладені на нього обов’язки до 30 вересня: він має з’являтися за викликом, не залишати Миколаївську область без дозволу, здати закордонний паспорт, носити електронний браслет і не спілкуватися з іншим підозрюваним та свідком. Окремою ухвалою продовжили строк обов’язків, покладених на лікаря-хірурга Бондарчука.

Як писав Інтент, окремим етапом схеми був інструктаж клієнта: перед проходженням комісії його навчали, як симулювати симптоми захворювань. 


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесской области сохранилась столетняя мельница, построенная еще во времена графов: где ее можно увидеть

Published

on


На севере Одесской области, в селе Шершенцы, уже более века работает старинная мельница, история которой началась еще во времена графов, сообщает издание “Одесская жизнь”. Хотя водяное колесо давно перестало вращаться, само сооружение не утратило своего назначения. Здесь и сегодня мелют зерно, производят крупу и масло, а местные жители продолжают беречь традиции, связанные с домашним хлебом и праздничной выпечкой.

Как старинная мельница стала центром жизни целого края?

Село Шершенцы расположено в долине реки Белочи. Именно здесь сохранилась водяная мельница, которая в свое время принадлежала графу Сумарокову-Эльстону. Он владел двумя тысячами гектаров земли и имел 13 мельниц, а сооружение в Шершенцах вошло в историю как “седьмая мельница графа”. В XVIII – XIX веках реку Белочи местные жители называли “Золотой”.

Причиной этому были не драгоценные камни, а зерно – пшеница, рожь и кукуруза, которые обеспечивали работой многочисленные мельницы вдоль реки. Муки хватало не только для окрестных сел, но и для целых уездов. Когда-то к мельнице вела чумацкая дорога. Ежедневно сюда съезжались люди с мешками зерна, образуя длинные очереди из повозок, запряженных волами и лошадьми.

Мельница в Шершенцах / фото “Одесская жизнь”

В те времена мельница была гораздо больше, чем просто местом для помола зерна. Пока работали жернова, крестьяне обсуждали новости, цены, урожай, знакомились и общались. Именно вокруг мельницы развивались пекарни, пивоварни и торговля, а само сооружение фактически стало одним из центров местной жизни.

Почему водяное колесо больше не работает?

По словам заведующего мельницей Григория Бурмистра, в 1960-х годах здание модернизировали. Тогда здесь установили электродвигатели, промышленные валки и другое оборудование, которое работает и сегодня. Само водяное колесо уже не используется. С годами река Белочи обмелела и изменила русло, поэтому мельницу полностью перевели на электроэнергию.

Водяное колесо / фото “Одесская жизнь”

Несмотря на это, историческое сооружение из местного известняка сохранилось. Внутри до сих пор работает оборудование, установленное еще в 1960-х годах. Здесь очищают зерно, калибруют его и перемалывают с помощью целой системы конвейеров и производственных механизмов.

Почему местные жители до сих пор привозят сюда зерно?

Сегодня старинной мельницей занимается общество “Маяк” во главе с Викторией Добрянской. По словам краеведа Людмилы Александровой, сооружение и в дальнейшем служит местным жителям. Владельцы земельных паев приезжают сюда, чтобы смолоть зерно, изготовить крупу или отжать подсолнечное масло.

Это позволяет приобретать собственные продукты дешевле, чем покупать их в магазине. В мельницу приезжают жители Шершенцев, Алексеевки, Загниткова, Котовцев и других окрестных сел. Краевед также рассказывает о старинной народной примете: предки верили, что лучшая мука получается тогда, когда зерно мелют в период цветения яблонь. Впрочем, сейчас мельница работает не каждый день.

Из-за небольшого количества заказов оборудование запускают только тогда, когда собирается достаточно заявок. Обычно это один – два дня в неделю, а чаще всего здесь изготавливают отруби и корма для домашнего скота. В то же время местные хозяйки не отказываются от традиций.

Именно здесь они мелют зерно на муку, из которой пекут пасхальные куличи, свадебные караваи и знаменитый хлеб “на черени”. Этот хлеб входит в перечень элементов нематериального культурного наследия Одесской области.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.