Суспільство
Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»
Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.
Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.
“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.
У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.
Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.
Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.
У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.
У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.
ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.
У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.
Суспільство
Росія за час повномасштабної війни скоїла 868 злочинів проти журналістів і медіа
За три роки і дев’ять місяців від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 868 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Інститут масової інформації.
Протягом жовтня-листопада росіяни вбили трьох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення.
Менеджер із продажу Ligamedia, військовий Вадим Підлипенський загинув 25 жовтня 2025 року під час бойового завдання біля Лимана Донецької області. До лав Збройних сил України він долучився у 2024 році.
Фотограф, медіапродюсер, учасник команди Ukraїner і військовий 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського Костянтин Гузенко виконував функції пресофіцера. Загинув 2 листопада 2025 року.
Військовий, фіксер французьких телеканалів TF1 та LCI Антон Бондаренко зник безвісти 15 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку. Тест ДНК підтвердив, що він загинув.
Тож, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 119 медійників, серед них 15 – під час виконання професійних обов’язків.
Крім того, за жовтень-листопад ІМІ зафіксував 10 злочинів проти медіа і журналістів. Це випадки замаху на вбивство, обстріли журналістів, телевеж і редакцій медіа та юридичний тиск.
У Костянтинівці на Донеччині російський FPV-дрон намагався атакувати нідерландську журналістку Дафну Весдорп із видання Het Nederlands Dagblad, яка знімала наслідки обстрілу Свято-Успенського храму. Офіцер відділення комунікації 24-ї окремої механізованої бригади Олег Петрасюк, який супроводжував репортерку, помітив дрон і збив його з автомата, запобігши можливій трагедії.
Під час знімання сюжету з українським підрозділом протиповітряної оборони знімальна група Welt потрапила під обстріл російського безпілотника “Ланцет”. Троє журналістів дістали поранення різного ступеня, перебуваючи за кілька метрів від екіпажу, хоча мали чіткі позначення як представники медіа.
8 листопада російські військові вдарили дроном по автівці гуманітарної місії “Проліска” на в’їзді до Костянтинівки. У машині перебували четверо людей – волонтери і двоє журналістів з Іспанії та Австрії. Усі вціліли.
20 листопада російський FPV-дрон атакував евакуаційний автомобіль під Лиманом, в якому перебував з волонтерами кореспондент Радіо Свобода Сергій Горбатенко.
У центрі Чернігова внаслідок російського удару 29 жовтня зазнала пошкоджень телевежа. За повідомленням пресслужби Чернігівської міської ради, найближчим часом проводитимуться роботи зі стабілізації конструкції.
У Дніпрі внаслідок російської атаки пошкоджена телевежа. Не здійснювали мовлення місцеві ефірні канали та радіо.
У Нікополі Дніпропетровської області внаслідок атаки російського FPV-дрона 28 жовтня зазнало пошкоджень приміщення редакції газети “Південна зоря”. З медійників ніхто не постраждав.
У Дніпрі вночі 15 листопада під час російської дронової атаки були пошкоджені приміщення, де розташовані редакції газети “Вісті Придніпров’я” (є засновником онлайн-медіа “Новини Підгородне”) та онлайн-медіа “Новини Підгородне”. Вибуховою хвилею вибиті вікна, пошкоджені рами, меблі й частина офісного обладнання.
Увечері 17 листопада внаслідок російської масованої дронової атаки Дніпра була пошкоджена будівля регіональної редакції Суспільного.
Російський суд засудив адміністраторку телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Яну Суворову до 14 років ув’язнення. Її звинуватили в “тероризмі” і “шпигунстві” за публікації проукраїнського змісту. Суворова перебуває в російському полоні з серпня 2023 року.
Повний перелік порушень свободи слова опублікований за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, під час виконання бойового завдання загинув журналіст, співзасновник громадської організації “Україна без тортур”, військовослужбовець Олександр Гатіятуллін.
Суспільство
Агента кремля з Одещини судитимуть через підпал за криптовалюту Анонси
В Одеській області чоловіка судитимуть за підпал машини військового за вказівкою ворога. Інцидент розкрили правоохоронці під час спецоперації з документування протиправних дій.
Про це повідомила пресслужба Одеської обласної прокуратури.
На Одещині до суду передали справу 19-річного мешканця Біляївки, який підпалив автомобіль українського військового за завданням ворога.
За даними слідства, молодого чоловіка звинувачують у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та умисному знищенні майна шляхом підпалу за попередньою змовою.
У червні 2025 року він отримав у telegram пропозицію від ворожого агента підпалювати автівки українських військових за гроші. Для виконання завдання зловмиснику надіслали детальні інструкції, а також вимагали відеофіксацію результату.

Перебуваючи в Біляївці, обвинувачений придбав легкозаймисту рідину, облив нею припаркований мікроавтобус Peugeot Boxer військового та підпалив його. Авто згоріло повністю. Після цього він відзняв відео пожежі та надіслав його замовнику, розраховуючи отримати оплату в криптовалюті.
За клопотанням прокуратури підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування здійснювало Управління СБУ в Одеській області.
Як зазначили у пресслужбі прокуратури, у цьому році правоохоронці вже довели провину 17 осіб, які на замовлення ворога підпалювали автівки військових. Всі вони притягнуті до кримінальної відповідальності.

У жовтні суд призначив покарання 24-річному мешканцю Донеччини, який намагався здійснити підпал на об’єкті Укрзалізниці в Одесі за гроші. За матеріалами провадження, він виконував вказівки невідомої особи, яку слідство пов’язує з російськими спецслужбами.
У березні 2025 року хлопцю через telegram надійшла пропозиція за 100 доларів підпалити релейну шафу автоблокування на одному з перегонів одеської залізниці.
Суспільство
Колишній мер Одеси вийшов із СІЗО за 42 млн грн
Колишній мер Одеси вийшов із СІЗО за 42 млн грн
Джерело
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращі планшети 2025 року: топ 5 моделей бюджетних і преміальних моделей (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoКолумбійська «жива Барбі» зробила операції доньці: мережа обурилася
-
Цікаво7 днів agoПонад 1 600 учасників із 100 населених пунктів долучилися до Всеукраїнської конференції “Жити життя під час та після війни”
-
Усі новини1 тиждень agoотримано дивовижну фотографію, таку ще ніхто не робив (фото)
-
Політика5 днів agoпро звільнення в уряді: Винні мають нести покарання незалежно від посад
-
Усі новини5 днів agoСофія Ротару про війну – співачка відреагувала на обстріл Тернополя
-
Економіка1 тиждень agoВиплати на дитину в Україні — допомогу при народженні збільшено до 50 тисяч грн
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна залучила €75 мільйонів грантів на проєкти відбудови
