Суспільство
Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»
Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.
Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.
“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.
У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.
Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.
Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.
У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.
У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.
ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.
У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.
Науковці із Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України спільно із громадськими організаціями розробили проєкт Стратегії державної міграційної політики до 2035 року.
Презентація розробки для експертного обговорення відбулася у пресцентрі Укрінформу.
“Україна вже входить у період глибокого демографічного і трудового дефіциту, і без системних рішень розрив між попитом і пропозицією робочої сили лише зростатиме. Саме тому питання міграції стає ключовим елементом економічної політики», – заявив президент «Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування», голова ГО «Офіс міграційної політики» Василь Воскобойник.
Він зауважив, що відновлення економіки країни потребуватиме мільйонів робочих рук. При цьому значна кількість українців перебуває за кордоном, а на структуру ринку праці впливають ВПО. Крім того, на думку Воскобойника, Україна не зможе компенсувати дефіцит робочої сили без залучення іноземних працівників.
“Основною особливістю представленого проєкту Стратегії є акцентованість на трудоресурсному аспекті. Стратегія безпосередньо пов’язує міграційну політику із забезпеченням економіки робочою силою, задоволенням потреб ринку праці за рахунок результатів міграційних процесів, включаючи повернення українців, використання потенціалу ВПО, селективне залучення іноземних мігрантів та дебюрократизацію процедур легального працевлаштування”, – наголосив старшій науковий співробітник, завідувач відділу міграції Інституту демографії та досліджень якості життя Олексій Позняк.
Проєкт стратегії розглядає міграційну політику, перш за все, як частину економічної політики. Посилена увага надається комунікаційному компоненту та моніторингу виконання документа.
Для досягнення стабільного демографічного розвитку та забезпечення економіки робочою силою передбачається стабілізація якісного і кількісного складу населення – для цього потрібно забезпечити умови для гідної зайнятості, кар’єрного зростання. Необхідно також створити умови для повернення біженців від війни.
Залучення трудових мігрантів має враховувати перспективи економічного розвитку, запит працедавців, інтереси українських працівників, інтеграцію новоприбулих в українське суспільство.
Головна наукова співробітниця Національного інституту стратегічних досліджень Олена Малиновська підкреслила, що найскладнішим напрямом стратегії є створення умов для добровільного, безпечного та сталого повернення українців. Зокрема, його реалізація ускладнюється невизначеністю щодо завершення війни та поступовою інтеграцією українців за кордоном.
“Тому повернення варто розглядати не як одноразовий результат, а як тривалий процес — поетапний, неповний, відкладений або циркулярний. Політика має бути спрямована не лише на тих, хто повертається, а й на тих, хто залишається за кордоном, через підтримку зв’язків, захист прав та домовленості щодо їхнього правового статусу і можливості вільного пересування”, – зауважила науковиця.
За результатами обговорення учасники, серед яких були представники Мінекономіки, Держпраці, профспілок, наголосили на необхідності формування збалансованої, економічно орієнтованої міграційної політики, яка враховує інтереси держави, бізнесу та суспільства.
Як повідомлялося, під тимчасовим захистом у державах Європейського Союзу наразі перебувають 4 млн 380 тис. українців, які були вимушені виїхати з країни через війну.
24 березня 2026 р. 13:27
156
Ігор Савченко. ФОТО: ЦЖР
Національна поліція України оголосила підозру в колабораціонізмі двом колишнім керівникам окупаційних силових структур Херсонщини. Йдеться про 49-річного Ігоря Савченка з Чорнобаївки та 41-річного миколаївця Дмитра Гольцова. За даними слідства, у 2022 році вони очолювали захоплений відділ поліції Корабельного району Херсона. Пізніше Савченко обійняв посаду очільника окупаційної поліції в Нижніх Сірогозах.
Про це повідомив Центр журналістських розслідувань з посиланням на підозри Савченку і Гольцову.
Ігор Савченко спочатку керував захопленим відділом поліції Корабельного району міста, а після звільнення обласного центру перебрався до Нижніх Сірогоз, де посів аналогічну посаду в окупаційній адміністрації. Разом із ним підозру отримав 41-річний миколаївець Дмитро Гольцов, який працював заступником Савченка, а перед цим встиг декілька тижнів прослужити на високій посаді в окупаційному ”МВД” Херсонщини.
Минуле Ігоря Савченка тісно пов’язане з проросійськими силами, оскільки свого часу він був помічником зрадника Олексія Журавка, ліквідованого у 2022 році. Попри спробу потрапити до Херсонської міської ради від партії ”Пропозиція” у 2020 році, Савченко мав значні фінансові проблеми та численні судові позови від банків через несплачені кредити. Наразі обом фігурантам інкримінують ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, що передбачає від 12 до 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.
Також, семеро поліцейських з Херсонщини постануть перед судом за підкидання вибухівки, фальсифікацію доказів та вимагання грошей під час обшуків. Слідчі вважають, що вони діяли за організованою схемою протягом 2024–2025 років. Прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо семи працівників Національної поліції Херсонської області, яких обвинувачують у фальсифікації доказів, незаконному втручанні в приватне життя та вимаганні коштів під час обшуків.
За даними слідства, протягом 2024–2025 років група діяла за певною схемою. Вони надавали неправдиву інформацію про нібито причетність громадян до злочинів, отримували судові дозволи на обшуки, а під час їх проведення правоохоронці підкидали наркотики, вибухівку або боєприпаси та фіксували це як “виявлені докази”.
Фото: Нацполіція Одеської області
В Одесі завершили розслідування справи про стрілянину в одному з ресторанів на Фонтанській дорозі. Обвинувальний акт щодо 41-річного чоловіка вже скерували до суду.
Як повідомили в поліції Одеської області, інцидент стався наприкінці січня пізно ввечері. До правоохоронців звернулася адміністраторка закладу та повідомила, що один із відвідувачів поводиться агресивно, має при собі пістолет і здійснив постріл.
Слідчі встановили, що того вечора чоловік родом із Дніпропетровщини, який нині проживає в Одесі, відпочивав у ресторані разом із товаришем. Під час застілля він перебував у стані алкогольного сп’яніння.
За даними поліції, чоловік звернувся до 18-річної офіціантки з вимогою надати йому наркотики. Після відмови та пояснення, що заклад не займається незаконною діяльністю, він розлютився, дістав пістолет і здійснив постріл у підлогу біля працівниці ресторану.
На щастя, внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Правоохоронці затримали зловмисника. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 266 240 гривень, якою він скористався.
Під час слідства поліцейські вилучили стріляну гільзу на місці події, а також зброю у підозрюваного. За висновками експертів, вона є пристроєм для відстрілу гумових куль.
Слідчі висунули чоловіку обвинувачення за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство, що супроводжувалося особливою зухвалістю та застосуванням предмета, пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Наразі обвинувальний акт передано до суду. Якщо провину чоловіка доведуть, йому загрожує до семи років позбавлення волі.
Нагадаємо
Правоохоронці раніше затримали 37-річного жителя Одеського району, якого підозрюють у незаконному збуті боєприпасів. За даними поліції, чоловік шукав покупців на гранати. Під час оперативних заходів правоохоронці задокументували два факти продажу небезпечних предметів у місті Біляївка. Під час першої оборудки він продав два корпуси гранат Ф-1 із запалами.
Читайте: Домашній терор на Одещині: чоловік роками знущався з колишньої
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Усі новини6 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Війна6 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Політика1 тиждень agoСкасування санкцій проти Росії не допоможе світу, а лише Росії
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну