Суспільство
Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»
Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.
Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.
“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.
У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.
Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.
Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.
У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.
У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.
ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.
У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.
Реалізація Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки потребує внесення технічних змін до законодавства України та фінансової підтримки на державному рівні.
На цьому наголосив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в Укрінформі на круглому столі «Екосистема кримськотатарської мови та літератури в Україні: що зроблено і яке домашнє завдання перед нами?».
«Кабінет Міністрів України у квітні 2026 року ухвалив розпорядження, яким офіційно закріпив за Меджлісом кримськотатарського народу правовий статус представницького органу кримськотатарського народу. Отже, Меджліс сьогодні має цей правовий статус. Але для того, щоби безпосередньо приступити до виконання своїх завдань, які передбачені Законом «Про корінні народи України», треба певним чином оформити цей статус. І тут виявляється, що в законодавстві України є певні прогалини, зокрема щодо набуття статусу юридичної особи. Для цього потрібно внести певні зміни, які носять такий більш технічний характер, до законодавства України, щоб представницький орган корінного народу мав право створювати виконавчий орган, який діє як юридична особа на підставі положення, затвердженого цим представницьким органом», — пояснив він
Чубаров зауважив, що найближчим часом роботи в цьому напрямку мають завершитися та законопроєкт буде внесено для реєстрації Верховною Радою України.
За словами голови Меджлісу, на сьогодні Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки також потребує фінансової підтримки на державному рівні.
«Законом України «Про медіа» передбачено, що мовники мовами корінних народів мають забезпечувати сумарний обсяг мовлення державною та своєю мовою не менше ніж 75%, з яких мінімум 30% — державною мовою. Але у нас немає грошей і достатньої кількості журналістів, які володіють мовами корінних народів. Потрібна ресурсна допомога. Важлива підтримка теле- та медіаресурсів кримських татар», — додав він.
Як повідомлялося, Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки — це комплексний державний документ, схвалений Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 224-р від 23 лютого 2022 року. Головною метою стратегії є збереження, популяризація та відновлення кримськотатарської мови, яка за класифікацією ЮНЕСКО перебуває під серйозною загрозою зникнення. Вона реалізується у межах Міжнародного десятиліття мов корінних народів.
На Миколаївщині повідомили про підозру підприємцю-підряднику, який проводив поточний ремонт укриття одного з ліцеїв у місті Південноукраїнську. За версією слідства, він незаконно заволодів понад 260 тисячами гривень.
Про це повідомила Миколаївська обласна прокуратура.
За версією слідства, підприємець під час виконання договору вніс до актів приймання робіт завідомо неправдиві відомості щодо їх обсягів та якості. На підставі цих документів на рахунок підрядника з бюджету безпідставно перерахували кошти.
Підприємцю загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі.
Раніше посадовицю Управління капітального будівництва Одеської міської ради відправили під суд за можливе зловживання службовим становищем під час ремонтно-реставраційних робіт. За даними слідства, через завищення обсягів і вартості виконаних робіт бюджету Одеси завдали збитки на декілька мільйонів.
Детективи Територіального управління БЕБ в Одеській області встановили, що жінка відповідала за технічний нагляд під час реставрації та укріплення фундаменту дитячого центру. За версією слідства, посадовиця знала, що частину робіт, передбачених договором, фактично не виконали. Попри це, вона підписувала документи, у яких були зазначені завищені обсяги та вартість робіт.
В Одесі англійська стане обов’язковою для дошкільнят
Джерело
-
Усі новини1 тиждень agoДженна Ортега сильно схудла – нові кадри акторки вражають
-
Одеса1 тиждень agoАквапарки Одеси та області 2026: ціни, знижки й умови
-
Політика1 тиждень agoКорецький готовий взяти радником представника від молодіжних організацій
-
Політика1 тиждень agoПрезиденти України та Коста-Рики обговорили потенціал для співпраці між країнами
-
Суспільство1 тиждень agoЗеленський запровадив проєкт підтримки дітей із прифронтових територій «Карпатська зміна»
-
Події1 тиждень agoУ Києві презентували інклюзивний культурно-мистецький проєкт «Коло незламних»
-
Усі новини1 тиждень agoПотап прокоментував скандальні слова Полякової — що сказав репер
-
Відбудова1 тиждень agoУ Костянтинівці загальна сума компенсацій за програмою «єВідновлення» перевищила 6,6 мільярда