Connect with us

Суспільство

Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»

Published

on



Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.

Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.

“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.

У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.

Читайте також: ВРП звільнила Павла Вовка з Окружного адмінсуду Києва

Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.

Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.

У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.

У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.

ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.

У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.



Джерело

Суспільство

скільки проваджень у реєстрі боржників

Published

on



Заборгованість українців за житлово-комунальні послуги на початок 2026 року сягнула 113,4 млрд грн. Найнижчий рівень оплати – за тепло та гарячу воду.

Про це повідомив народний депутат, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко у коментарі Укрінформу. 

«На початок 2026 року заборгованість населення за житлово-комунальні послуги сягнула 113,4 млрд грн. Лише за останній квартал 2025-го вона зросла на 12,5%. Після сезонного зменшення у першому кварталі борг усе одно перевищував 101 млрд грн», – поінформував він.

За словами депутата, найнижчий рівень оплати зафіксовано за тепло та гарячу воду — населення сплатило лише 87,2% нарахованих сум.

Ткаченко також повідомив, що станом на початок липня 2026 року в Єдиному реєстрі боржників налічувалося майже 830 тисяч боргів за комунальні послуги.

«Станом на початок липня 2026 року в Єдиному реєстрі боржників налічувалося майже 830 тисяч боргів за комунальні послуги. Лише за перше півріччя додалося понад 108 тисяч нових проваджень. Порівняно з початком 2021 року їх кількість зросла більш ніж удвічі», – – наголосив він.

Як зазначив політик, майже 62% таких проваджень формально завершені, однак це не означає, що борги були погашені.

«Часто причина значно прозаїчніша: у боржника немає офіційного доходу чи майна, на яке можна звернути стягнення. Це вже не статистика фінансової недисциплінованості. Це статистика неплатоспроможності», – заявив Ткаченко.

Він додав, що серед можливих наслідків заборгованості — пеня, судовий наказ, арешт рахунків, заборона розпоряджатися майном, відключення окремих послуг, а в окремих випадках — примусова реалізація житла.

Читайте також: «Гаряча» ціна холодної води

Разом з тим Ткаченко наголосив, що питання щодо підвищення тарифів має починатися не з того, скільки насправді мають коштувати газ чи електроенергія, а з того, скільки українських родин здатні платити такі кошти вже сьогодні? І чи зможуть вони платити завтра?

«Отже, тарифний апокаліпсис для частини українських родин – це не страшилка про майбутнє. Він уже почався: з першої платіжки, яку людина відкладає, бо мусить вибирати між комуналкою, їжею та ліками», – підкреслив заступник голови фракції «Слуга народу».

Як повідомляв Укрінформ, в Україні з початку року відкрито понад 108 тисяч нових проваджень за борги за комунальні послуги, 43% з них – за послуги з теплопостачання.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Колишній депутат з Одеси очолив наглядову раду оборонного кластера Brave1 Анонси

Published

on



Колишній депутат Одеської міської ради Олександр Борняков очолив наглядову раду оборонного кластера Brave1.

Про новий етап у своїй кар’єрі він розповів на своїй сторінці у Facebook.

“Повертаюся туди, де можу створювати найбільшу цінність для розвитку українських технологій та оборонної інноваційної екосистеми. Раніше я був частиною державної вертикалі — координував, запускав і масштабував системні зміни. Тепер моя роль — забезпечувати стратегічний фокус, ставити правильні питання, вимагати результат і допомагати Brave1 рухатися ще швидше”, — розповів він.

Серед ключових завдань на новій посаді він назвав: підвищення ефективності грантової моделі Brave1, щоб більше українських розробок доходили до контрактів із Силами оборони, залучення приватних інвестицій у сферу defense tech, удосконалення шляху від створення технологій до їхнього експорту, а також розвиток напрямів, у яких Україна може стати світовим технологічним лідером.

Brave1 — це державний оборонно-технологічний кластер, який запустили в Україні наприкінці квітня 2023 року. Це спільна ініціатива одразу шести державних інституцій: Міністерства цифрової трансформації, Міністерства оборони, Генерального штабу Збройних Сил України, Ради національної безпеки та оборони, Міністерства стратегічних галузей промисловості та Міністерства економіки.

Це “єдине вікно”, через яке стартапи й компанії можуть подати свою оборонну розробку (дрон, систему РЕБ, робота тощо), пройти військову експертизу, отримати грант і в перспективі — контракт із державою чи кодифікацію за стандартами НАТО.

У липні цього року Борняков звільнився з Міністерства цифрової трансформації, яке очолював тимчасово з січня 2026 року.

Олександр Борняков — підприємець та один із ключових управлінців цифрової трансформації в Україні. У 2007 році він заснував ІТ-компанію SoftTechnics, яку згодом придбала американська компанія Intersog. Також він є засновником платформи для монетизації відеореклами VertaMedia (з 2018 року працює під брендом Adtelligent Inc), співзасновником Clickky та бізнес-інкубатора WannaBiz.

У 2015–2019 роках він був депутатом Одеської міської та Одеської обласної рад. З 2019 року працював заступником міністра цифрової трансформації, де відповідав, зокрема, за розвиток Дія City, програму uResidency та напрям європейської інтеграції. 


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одесский Черноморец на своей базе принимает винницкую Ниву

Published

on


Украинские клубы проводят контрольные матчи на сборах в межсезонье.

18 июля в 15:00 встречаются Черноморец Одесса и Нива Винница.

Все самые яркие моменты матча доступны в режиме LIVE в Telegram Sport.ua

Игра пройдет в городе Одесса на стадионе СОК Люстдорф.

Одесский Черноморец занял второе место в Первой лиге, поднялся в классе и будет выступать в УПЛ.

Винницкая Нива выступает во Второй лиге (3-е место в группе A в сезоне 2025/26).

Инфографика



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.