Connect with us

Суспільство

Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»

Published

on



Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.

Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.

“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.

У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.

Читайте також: ВРП звільнила Павла Вовка з Окружного адмінсуду Києва

Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.

Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.

У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.

У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.

ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.

У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.



Джерело

Суспільство

Президент призначив державні стипендії видатним діячам освіти і науки

Published

on



Президент Володимир Зеленський призначив державні стипендії 16 видатним діячам освіти.

Відповідний указ №1023/2026 від 22 жовтня оприлюднений на сайті глави держави, передає Укрінформ.

«Відповідно до указу Президента України від 10 вересня 2011 року № 906/2011 «Про державні стипендії для видатних діячів науки, освіти, культури і мистецтва, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту та інформаційної сфери» (із наступними змінами) призначити строком на два роки державні стипендії видатним діячам освіти», – ідеться у документі..

Іншим указом №1024/2026 Президент призначив довічні державні стипендії шістьом видатним діячам освіти, які досягли сімдесятирічного віку.

Читайте також: Зеленський призначив стипендії імені Тараса Шевченка 10 школярам

Також указом №1025/2026 глава держави призначив державні стипендії 20 видатним діячам науки.

Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 4 жовтня, в Україні відзначають День працівників освіти, або День учителя.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Суддя з Миколаївщини підготувалась до блекауту за 426 т…

Published

on



Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Ірина Сябренко 2 жовтня набула у власність обладнання для відновлюваної енергетики вартістю 426 тисяч 400 гривень. Йдеться про гібридну систему електропостачання із сонячними панелями, акумулятором та бензиновим генератором.

Про це свідчить повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, яке суддя подала 4 жовтня.

Згідно з декларацією, придбання та встановлення системи відбулося 2 жовтня 2026 року. До її складу входять фотоелектричні модулі потужністю 10 кВт, установка для зберігання електроенергії ємністю 10 кВт та бензиновий генератор потужністю 3,5–3,8 кВт.

Обладнання має торгову марку Deye. Вартість майна становить 426 тисяч 400 гривень.

У повідомленні як джерело зазначена громадянка України Альона Куліш. Водночас у документі не уточнюється характер цих коштів чи взаємовідносини між нею та суддею, тому стверджувати, що система була подарована, підстав немає.

У розділах про доходи, нерухомість, транспорт, цінні папери та корпоративні права цього повідомлення нових об’єктів не зазначено. Видатки також не декларувалися.

Ірина Сябренко є суддею Казанківського районного суду Миколаївської області. У декларації за 2025 рік, яку аналізували Центр публічних розслідувань та Інтент вона фігурувала як голова цього суду.

За даними аналізу, у 2025 році родина Сябренко отримала 2 мільйони 220 тисяч гривень доходу. Із них 1 мільйон 410 тисяч гривень становила зарплата самої судді, ще 809 тисяч гривень заробив її чоловік Микола Бібік. За рік до цього родина задекларувала 2 мільйони 280 тисяч гривень.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів

Published

on





На мальовничому схилі над морем у Київському районі Одеси зненацька виріс цілий квартал — 47 охайних триповерхових таунхаусів. Проблема лише в тому, що частину землі під ними забудовник, судячи з усього, ні в кого не питав.

Історія почалася ще у 2019 році, коли компанія на законних підставах орендувала в міста понад 2,3 гектара на вулиці Дачі Ковалевського — під будівництво готельно-апартаментного комплексу. Але, за версією слідства, забудовник на цьому не зупинився і потихеньку «прихопив» ще майже 0,75 гектара сусідньої комунальної землі на схилі.

Щоб не привертати уваги, нову забудову оформили як «реконструкцію» вже наявного об’єкта — у документах писали, що параметри фундаменту не змінюються. Коли ж 47 таунхаусів вже стояли, частину з них переоформили через підконтрольні фірми та фіктивні договори, а кілька будинків встигли продати звичайним покупцям.

Поліція та прокуратура оцінили збитки територіальній громаді Одеси більш ніж у 50 мільйонів гривень. Забудовнику повідомили про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу — самовільне зайняття землі та легалізація майна, здобутого злочинним шляхом. Суд вже наклав арешт на спірну нерухомість, хоча рішення ще не набрало законної сили.

Ім’я забудовника слідство поки офіційно не розголошує. Максимальне покарання за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.







Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.