Суспільство
Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»
Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.
Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.
“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.
У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.
Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.
Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.
У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.
У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.
ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.
У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.
Київський районний суд Полтави оголосив колишню міську голову Словʼянська Нелю Штепу в розшук.
Текст ухвали оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, передає Укрінформ.
У документі зазначається, що прокурор заявив клопотання про розшук обвинуваченої, оскільки Штепа на судові засідання систематично не з’являється, місцеперебування її наразі невідоме. Колегія суддів, «враховуючи неодноразові неявки обвинуваченої в судові засідання, вважає за необхідне оголосити розшук» підсудної.
Судове провадження призупинено до розшуку обвинуваченої.
Затримання Штепи та доправлення її до суду доручено поліції Слов`янська.
Як повідомляв Укрінформ, ексмера Слов’янська Нелю Штепу затримали 11 липня 2014 року. Її обвинувачують у посяганні на територіальну цілісність України та створенні терористичної групи. На думку прокуратури, Штепа як представник влади знала про терористичну організацію “ДНР”, але не вжила разом з правоохоронцями заходів із протидії захопленням адміністративних будівель терористами та не звернулася до органів МВС та СБУ для стабілізації ситуації.
Колишня посадовиця заперечує свою причетність до подій у Слов’янську та заявляє, що заклики до президента РФ Путіна робила під тиском і збройною загрозою. Штепі загрожує довічне ув’язнення.
Після арешту ексмер тривалий час перебувала в СІЗО, згодом запобіжний захід їй змінили на домашній арешт, нічний домашній арешт, а на початку липня 2021 року – відпустили під особисте зобовʼязання.
Після повномасштабного вторгнення РФ територіальну підсудність у справі Штепи змінили у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану (судових слухань не було протягом більш як пів року).
13 квітня 2023 року Верховний Суд відмовив прокуратурі у поверненні справи Штепи до Орджонікідзевського суду в Харкові. В обґрунтуванні відмови було сказано, що провадження може бути направлене до іншого суду лише у виняткових випадках та коли іншим чином забезпечити виконання завдань провадження неможливо.
У Київському районному суді Полтави справу слухають з нуля.
Штепа регулярно не з’являлася на судові засідання.
Фото Укрінформу можна купити тут
10 квітня 2026 р. 14:31
207
ІЛЮСТРАЦІЯ: Інтент/ШІ
В Одесі правоохоронці розкрили схему привласнення коштів державного банку, до якої, за версією слідства, була залучена працівниця Ощадбанку. Користуючись службовим доступом до рахунків клієнтів з тимчасово окупованих територій, вона разом зі спільниками виводила гроші та переказувала їх на підконтрольні рахунки.
Про це повідомив Центр публічних розслідувань.
У ході досудового розслідування правоохоронці встановили, що працівники АТ “Ощадбанк” організували схему привласнення коштів використовуючи доступ до внутрішніх систем.
Ключовою фігурою у схемі, за версією слідства, була головним економістом сектору філії “Одеське обласне управління”. Слідчі з’ясували, що посадовиця незаконно обробляла інформацію про клієнтів, їхні банківські картки та акаунти інтернет-банкінгу. Отримані дані вона передавала іншим учасникам схеми, які переказували кошти на інші рахунки та розрахунків у торгівельних мережах від імені власників.
У результаті кошти клієнтів, які перебували на окупованих територіях і не могли контролювати свої рахунки, виводилися та привласнювалися. Частину грошей перераховували на рахунки підозрюваної та пов’язаних із нею учасників злочину.
У межах розслідування правоохоронці провели обшук у квартирі працівниці банку, де вилучили мобільний телефон iPhone 11 із сім-картою, а також готівку: 58 тисяч доларів США в металевій коробці та понад 17 тисяч доларів й 15 євро в конвертах.
Сторона захисту намагалася пояснити походження частини коштів, однак не всі аргументи були підтверджені документально. Зокрема, твердження про належність частини грошей родичам підозрюваної не знайшли підтвердження.
Слідчий суддя, проаналізувавши матеріали, дійшов висновку про необхідність арешту частини вилучених коштів через відсутність доказів їх законного походження. Водночас 58 тисяч доларів, вилучених окремо, суд визнав такими, що належать іншим особам і мають підтверджене походження, тому в цій частині в арешті відмовив.
Також в Одесі суд обрав запобіжний захід посадовцю залізниці, якого підозрюють у розтраті бюджетних коштів та службовому підробленні. За версією слідства, він роками нараховував зарплату працівнику, який фактично не з’являвся на роботі.
У керівництві Одеської міської ради відбулися важливі кадрові перестановки. Без проведення конкурсу два ключові підрозділи мерії отримали нових очільників: ветерана одеської політики часів Боделана Геннадія Мурзановського та колишню радницю міського голови Геннадія Труханова — Олену Захарченко-Нетужилову.
Ключові факти:
- В Одесі без конкурсу призначили керівників двох департаментів.
- Департамент внутрішньої політики очолив Геннадій Мурзановський, а департамент міжнародного співробітництва — Олена Захарченко-Нетужилова.
- Обидва посадовці мають досвід роботи в органах влади та задекларовані активи.
Внутрішня політика: повернення «старої гвардії»
-Департамент внутрішньої політики очолив Геннадій Мурзановський, який відомий як представник старої політичної формації Одеси часів Боделана.
Міжнародне співробітництво: зв’язки та мільйони
- Сім’я посадовиці задекларувала близько 17 мільйонів гривень на рахунках.
- Чоловік посадовиці, співробітник СБУ Євген Нетужилов, за рік отримав дохід понад 1 млн грн і користується автомобілем Audi 2024 року випуску.
- Олена Захарченко-Нетужилова володіє квартирою площею 133 м² та мала частки в кількох компаніях, які наразі перебувають у процесі ліквідації.
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав світ посилити тиск на Росію
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Суспільство7 днів agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Війна1 тиждень agoРосія проводить приховану примусову мобілізацію на тлі величезних втрат на війні в Україні
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в ЄС сприятиме максимальному прогресу у вступі України
-
Суспільство7 днів ago4 квітня в Одесі відбудеться культурно-мистецький захід «Квіти надихають»
-
Суспільство6 днів ago
Траса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом