Суспільство
Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»
Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.
Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.
“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.
У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.
Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.
Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.
У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.
У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.
ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.
У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.
Судно, яке затонуло. Фото: Одеська ОВА
Росія продовжує атакувати порти Одещини та цивільні судна в Чорному морі. Останні три тижні область щодня потерпає від російських ударів. Внаслідок атак є пошкодження кораблів, а серед моряків — загиблі та поранені. На тлі нових ударів Україна винесла питання безпеки судноплавства на міжнародний рівень.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Міністра закордонних справ України Андрій Сибіга.
Засідання Радбезу
Рада Безпеки ООН сьогодні, 27 липня, о 17:00 за київським часом проведе засідання через останні російські атаки на Україну та цивільні судна в Чорному морі. Зустріч скликають на прохання України. За словами Андрія Сибіги, Україна очікує від членів Радбезу чіткої та принципової реакції на удари РФ по цивільній інфраструктурі та торговельному судноплавству. Він наголосив, що російські атаки створюють загрозу свободі судноплавства та глобальній продовольчій безпеці. Він також закликав до посилення міжнародного тиску на Росію та притягнення агресора до відповідальності.
“Сильний і єдиний сигнал від Ради Безпеки має вирішальне значення для посилення тиску на агресора та забезпечення притягнення його до відповідальності”, — написав глава МЗС.
Удари по суднах
За словами Сибіги, Росія продовжує атакувати мирні українські міста, а також торговельні судна в Чорному морі. Такі дії, за його оцінкою, становлять загрозу не лише для України, а й для міжнародного судноплавства. Україна очікує, що засідання Радбезу ООН стане майданчиком для міжнародної реакції на російські атаки. Київ також наголошує на необхідності дотримання Статуту ООН і норм міжнародного права.
Читайте також:
“Росія повинна припинити свої атаки та завершити агресивну війну”, — заявив Сибіга.
Затонуле судно
Зазначимо, 19 липня російські війська атакували цивільне судно під прапором Палау, яке виходило з порту Одещини після завантаження майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи. Внаслідок ударів на борту виникла пожежа. Сімох членів екіпажу та українського лоцмана вдалося врятувати, ще двоє моряків зникли безвісти. Вчора, 26 липня, судно затонуло в акваторії Чорного моря поблизу узбережжя Одеси.
Як повідомляли Новини.LIVE, Одещина залишається однією з головних цілей російських атак. Росія регулярно б’є по портовій та припортовій інфраструктурі, намагаючись послабити морську логістику України. Водночас під загрозою залишається робота зернового коридору та морський експорт.
Також Новини.LIVE писали, що судновласники тимчасово призупинили заходи суден до чорноморських портів України через зростання загрози російських атак. Держава не вводила обмежень на рух, а рішення ухвалюють самі оператори. Водночас уряд працює над рішеннями для відновлення судноплавства.
Державне бюро розслідувань у взаємодії з Генштабом Збройних сил України проводить масштабну спецоперацію «Чесний призов», у межах якої розпочаті слідчі дії в понад 100 територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки різних рівнів.
Суспільство
Індустріальний парк та земельні питання: депутатів Миколаївської міської ради скликали на сесію Анонси
30 липня 2026, 10:55
16
Будівля міської ради Миколаїва ФОТО: Миколаївська міська рада
Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич скликав депутатів 30 липня на чергову сесію, яка має стати 56.
Інтент традиційно транслює засідання онлайн.
В орієнтованому порядку денному 15 питань майже усі вони стосуються землі й інших блоків немає, але є ще один перелік питань, які можуть бути внесені в порядок денний з голосу і їх 73, причому більшість – 53 також земельні.
Серед земельних проєктів привертає увагу рішення про об’єднання п’яти суміжних ділянок по Херсонському шосе, 112, 116 та вулиці Троїцькій, 163 загальною площею 180 га для створення індустріального парку — це найбільший за площею проєкт у порядку денному. До нього додана окрема думка апарату ради щодо відповідності Регламенту. Ще три проєкти депутати розглядатимуть повторно — на попередній, 54-й сесії 30 червня вони не набрали голосів: оренда ділянки для ТОВ “Бузький бульвар” під рекреаційні об’єкти на Лазурній, штрафмайданчик Нацполіції на Лагерному полі та продовження оренди кіосків ФОП Авдошкіної (цього разу — зі скороченим до чотирьох років строком).
Серед проєктів “з голосу” є перетворення КП “Свій дім” на ТОВ “Своя домівка”. Це питання виноситься втретє: бюджетна комісія не підтримала його ще у квітні, голосування на сесії провалилося в червні — і зараз пункт повертається без нового розгляду комісіями. Річ у тім, що після перетворення ТОВ отримає землю КП й депутати непокояться, що таким чином земля міста перейде в приватні руки.
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство5 днів ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна5 днів agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса5 днів ago
Уночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події6 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події6 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події6 днів agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини