Суспільство
Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»
Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.
Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.
“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.
У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.
Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.
Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.
У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.
У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.
ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.
У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.
Суспільство
Українсько-польська експедиція почала пошукові роботи на території двох колишніх сіл на Волині
У Волинській області на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька стартували пошукові роботи, спрямовані на виявлення останків місцевих жителів, які трагічно загинули в серпні 1943 року.
Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.
Ідеться про територію в межах Рівненської сільської територіальної громади Ковельського району.
Мета експедиції – визначити місце поховання. Якщо його виявлять, це стане підставою для проведення наступних етапів робіт: ексгумації, ідентифікації останків та їх гідного перепоховання.
«Дозвіл для польської сторони на проведення пошукових робіт в 2025 році був наданий Міністерством культури України ТОВ «Спеціалізована установа «Волинські старожитності». Участь у експедиції візьмуть також польські фахівці – співробітники Інституту національної пам’яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету», – йдеться у повідомленні.
Пошукові роботи триватимуть до 1 травня. Відбуватимуться вони згідно з домовленостями, досягнутими за результатами діяльності Українсько-польської робочої групи з питань національної пам’яті та за результатами домовленостей президентів обох країн, супроводжуватимуться відповідними безпековими заходами й фаховим наглядом із боку українських науковців.
Заступник міністра культури Іван Вербицький констатував, що трагічні сторінки спільної історії ХХ століття залишаються чутливими для поляків та українців.
«Водночас послідовний і відповідальний діалог у цих питаннях є запорукою гідного вшанування пам’яті жертв», – наголосив він.
У Мінкультури нагадують, що наприкінці серпня 1943 року (за однією інформацією, у ніч з 28 на 29 серпня, за іншою – 30 серпня) Острівки та Воля Островецька зазнали збройного нападу. За даними архівних джерел, переважна більшість жителів обох сіл трагічно загинула, а самі населені пункти були спалені.
Українсько-польське протистояння в роки Другої світової війни є трагічною сторінкою в історії обох народів. Його основними жертвами і з польського, і з українського боку були цивільні.
Як повідомляв Укрінформ, в Углах на Рівненщині завершили пошукові роботи на території, яку вважали місцем можливого поховання поляків та українців, загиблих у 1943 році. Масового поховання не виявили.
Фото: Український інститут національної пам’яті
Суспільство
Захист енергетики Херсона на чверть мільярда віддали фірмі ексголови Зеленбуду
Понад 250 мільйонів гривень із резервного фонду спрямували на захист критичної інфраструктури Херсонської громади — без проведення відкритих торгів і з визначенням одного підрядника для всіх об’єктів. Найбільші контракти отримала компанія, для якої ці проєкти забезпечили понад половину всіх доходів.
Про це повідомив Центр публічних розслідувань.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури Херсонщини виділила понад 256 мільйонів гривень на інженерно-технічний захист об’єктів критичної інфраструктури. Йдеться про три великі закупівлі, що охоплюють реконструкцію об’єктів №6, №7, №9 і №10 у межах громади. Фінансування здійснювалося з резервного фонду держбюджету.
Найдорожчим виявився контракт на реконструкцію об’єктів №9 і №10 — його оцінили у 128,1 мільйона гривень. Ще два договори передбачають по 64,05 мільйона гривень кожен — для об’єктів №6 та №7.
З огляду на стратегічне значення об’єктів паливно-енергетичного сектору, замовник скористався правом укладати угоди без відкритих торгів, посилаючись на особливі умови закупівель у період воєнного стану. Усі три підряди отримало київське ТОВ “Будівельна компанія “Атлантікс”. Відповідно до договорів, компанія має завершити роботи до 31 березня 2027 року.

За даними аналітичної системи YouControl, підприємство засноване у 2018 році зі статутним капіталом 50 тисяч гривень. Попри те, що основним видом діяльності зазначена неспеціалізована гуртова торгівля, компанія регулярно виграє масштабні будівельні тендери. У штаті — 14 працівників, а юридична адреса є місцем масової реєстрації понад 260 компаній.
Засновником і керівником фірми є Євген Пасічник із Лимана на Донеччині, який має досвід роботи в комунальній сфері та політиці. Раніше він очолював місцеве КП “Зеленбуд” і представляв партію “Наш край”, а на останніх виборах балотувався від партії “Слуга народу”.
Компанія неодноразово потрапляла в поле зору журналістів через ймовірні політичні зв’язки. Про цю компанію також повідомляло одне з видань Київської області. За інформацією журналістів, на будівництво військового містечка спрямували 95 мільйонів гривень без проведення повноцінного конкурентного відбору. Міністерство оборони оголосило два масштабні тендери за спрощеною процедурою, яка зазвичай застосовується для значно менших закупівель, і в обох випадках перемогу здобула одна й та сама компанія — ТОВ “БК “Атлантікс”.

При цьому документи підрядника викликали зауваження: зокрема, були відсутні підписи, печатки та належні обґрунтування кошторисів. Попри скарги конкурентів, результати не були переглянуті, адже спрощена процедура не передбачає оскарження в Антимонопольному комітеті. Йдеться, зокрема, про будівництво інфраструктури військового містечка №269 у селі Капітанівка, яке фінансується з держбюджету та має бути завершене до кінця січня 2026 року.
Один із тендерів на прокладання тепломереж також виграла ця компанія, хоча її пропозиція містила суттєві недоліки. Наприклад, не було підписаного договору на використання програмного забезпечення АВК, необхідного для формування кошторисів. Проте замовник визнав подані документи достатніми.
Водночас 2026 рік став для неї фінансово найуспішнішим: загальний дохід від держзакупівель перевищив 488 мільйонів гривень, з яких понад 256 мільйонів отримано саме через неконкурентні процедури.

До листопада 2023 року серед співвласників компанії значився бізнесмен Олег Станкевич, пов’язаний із підприємством, зареєстрованим у нині окупованому Бахмуті. Це викликало додаткові запитання щодо зв’язків підрядника, який нині отримує контракти від Міноборони.
Також у Херсонській області майже 64 мільйони гривень із держбюджету спрямували на реконструкцію енергетичного об’єкта в Чорнобаївській громаді без проведення відкритого тендеру. Підряд отримала компанія, яку пов’язували з можливими зловживаннями, змовами та завищенням вартості робіт.
Суспільство
трьох осіб судитимуть за погрозу іграшковим пістолетом
Про це повідомляє поліція Одеської області.
Подія сталася наприкінці січня вночі в одному з готелів у центрі Одеси. До поліції звернувся 25-річний потерпілий і розповів, що троє невідомих увірвалися до його номера та, погрожуючи іграшковим пістолетом, вимагали гроші й цінності.
Поліцейські оперативно виїхали на місце та затримали підозрюваних за гарячими слідами. Під час затримання в одного з них виявили іграшковий пістолет, який використовували для залякування потерпілого.
Слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею про розбій. Фігуранти проходять у справі як особи, які вчинили тяжкий злочин із застосуванням предмета, що створює загрозу життю та здоров’ю потерпілого.
Досудове розслідування завершено, матеріали передано до суду. Зловмисникам загрожує покарання до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Раніше УСІ повідомляли, що в Одесі 29‑річний місцевий житель пограбував таксиста, погрожуючи йому іграшковим пістолетом, та відібрав у нього мобільний телефон і ключі від автомобіля. Поліцейські оперативно встановили особу нападника і затримали його у Приморському районі. У квартирі підозрюваного вилучили вкрадені речі та пістолет, який виявився іграшковим, а також згорток з білою порошкоподібною речовиною. Чоловікові повідомили про підозру в розбої в умовах воєнного стану — йому загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
-
Події5 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Суспільство5 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Відбудова5 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Одеса1 тиждень agoДоходи одеської депутатки Большедворової: мільйонів немає
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Усі новини1 тиждень ago5 смартфонів, які можна купити замість нового Samsung Galaxy A57 (фото)
