Суспільство
Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»
Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.
Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.
“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.
У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.
Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.
Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.
У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.
У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.
ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.
У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.
Суспільство
На Одещині шахраї ошукали людей на ₴2 млн під час продажу елітних авто
На Одещині шахраї ошукали людей на ₴2 млн під час продажу елітних авто
Джерело
Одеса
Чорний дим над Одесою: в Одеському районі сталася пожежа
Дим над містом. Фото: Новини.LIVE
Над Одесою видно чорний дим. В Одеському районі сталася пожежа, на місці вже працюють усі відповідні служби. Фахівці також проводять заміри якості атмосферного повітря, щоб оцінити можливі наслідки задимлення для людей поблизу.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака.
Реклама
Працюють служби
Наразі відомо, що пожежа сталася в Одеському районі. До її ліквідації залучені всі відповідні служби. Також проводяться заміри якості атмосферного повітря. Це необхідно, щоб визначити, чи є через пожежу забруднення повітря та наскільки воно може вплинути на людей.
Про причину займання та інші подробиці наразі не повідомляється.
ОНОВЛЕНО 13:34: Дим, який сьогодні бачили над Одесою був наслідком атаки РФ на Одещину. Під ударом опинилися складські приміщення. Там спалахнула масштабна пожежа.
Читайте також:
Рятувальникам доводилося працювати в надскладних умовах: щойно вогонь вдавалося пригасити, лунала нова повітряна тривога, через що вогнеборці були змушені йти в укриття. За цей час полум’я знову набирало сили.
Фахівці вже перевірили повітря. Вміст небезпечних хімічних речовин, спричинених димом, не перевищує допустимих показників. Загрози для населення немає. За попередніми даними, загиблих і постраждалих немає.
Що робити через дим
Поки триває задимлення, мешканцям Одеси варто за можливості залишатися у приміщеннях і зачинити вікна та двері. Також краще не перебувати тривалий час на вулиці без потреби.
Якщо в оселі відчувається запах диму, можна закрити щілини біля вікон і дверей вологою тканиною. Людям із чутливістю до забрудненого повітря варто особливо уважно стежити за своїм самопочуттям.
Також бажано вимкнути кондиціонери та інші системи, які забирають повітря з вулиці, щоб не затягувати дим усередину.
Як повідомляли Новини.LIVE, зранку, 22 вересня, в Одеському районі пролунав вибух, який було чутно й мешканцям Одеси. РФ застосувала дрони з акваторії Чорного моря. Також було чутно роботу ППО. Інформація про наслідки наразі відсутня.
Також Новини.LIVE писали, що в ніч на 21 вересня РФ атакувала Одещину. Внаслідок удару зайнялася масштабна пожежа у складських приміщеннях мережі продуктових супермаркетів. Ці склади вже раніше ставали ціллю російських атак. Рятувальникам довелося працювати під загрозою повторних ударів. Пожежу вже повністю ліквідували.
Суспільство
Рішення ЄСПЛ у справі десяти викрадених РФ українських дітей можуть оголосити у 2027 році
Рішення Європейського суду з прав людини у справі десяти українських дітей, які після окупації Криму, ймовірно, опинилися в російській системі усиновлення, можуть оголосити наступного року.
Україна як третя сторона просить Суд визнати порушення їхніх прав триваючими, зобов’язати Росію розкрити інформацію про місцеперебування дітей та забезпечити їх повернення.
Про це Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко розповіла в коментарі власному кореспонденту Укрінформу після завершення відкритих слухань у Страсбурзі.
«Ми не знаємо, коли саме Суд повідомить про рішення, але мої оптимістичні сподівання, що це станеться наступного року. Після сьогоднішнього слухання Суд пішов до нарадчої кімнати, де ухвалюватиме рішення щодо заявлених скарг. Тобто більше слухань не буде», – розповіла Сокоренко.
Вона пояснила, що справа є індивідуальною, заяву подала Українська Гельсінська спілка з прав людини від імені десяти дітей, а держава Україна бере участь у процесі як третя сторона та підтримує позицію заявників.
«Ми підтримуємо твердження про порушення РФ прав українських дітей у Криму. Більше того, ми просимо Суд розглядати ці порушення як триваючі – вони почалися з моменту окупації Криму у 2014 році, діти відтоді не повернуті Україні, а Росія не надає жодної інформації про те, що з ними та де вони перебувають», – наголосила Уповноважена.
За її словами, хоча Європейська конвенція з прав людини припинила діяти щодо Росії 16 вересня 2022 року, Україна просить Суд оцінити нинішні наслідки для дітей як частину порушень, що розпочалися під час дії Конвенції та досі не припинені.
Сокоренко також зазначила, що це перша серед індивідуальних справ проти Росії, пов’язаних з Україною, у якій ЄСПЛ провів відкриті усні слухання щодо порушень прав людини в окупованому Криму.
«Після того, як Європейський суд виніс рішення по суті у міждержавних справах, він активно перейшов до розгляду індивідуальних заяв. Саме 2026 рік став активним у частині розгляду індивідуальних позовів щодо порушень прав людини на окупованих територіях. Ця справа є однією з таких важливих справ», – уточнила вона.
Водночас системний характер порушень прав українських дітей уже підтверджений у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії». Тоді ЄСПЛ встановив порушення статті 8 Конвенції у зв’язку з відібранням дітей у законних представників, їх переміщенням до Росії, зміною ідентичності, ідеологічною обробкою та спробами відірвати їх від України.
«Ці індивідуальні заяви стосуються конкретних прикладів тієї великої системної практики, про яку Україна говорила у міждержавних справах і щодо якої вже довела наявність порушень», – підкреслила Уповноважена.
Україна також просить ЄСПЛ застосувати підхід, уже сформульований у міждержавній справі, та визначити відповідно до статті 46 Конвенції конкретні заходи, яких має вжити Росія.
«Ми не знаємо, де ці діти і що з ними відбувається. Тому вимагаємо, щоб Росія повідомила про їхній статус і місцеперебування та щоб вони були повернуті в Україну – країну їхнього походження», – заявила Сокоренко.
За її словами, Росія має надати повну інформацію про дітей та співпрацювати з Україною, Комітетом міністрів Ради Європи й відповідними міжнародними механізмами для забезпечення їх повернення.
Як повідомлялося, справа стосується десяти дітей, які у 2014 році перебували під опікою української держави та жили в дитячих закладах у Криму. На момент окупації півострова їм було від одного до п’яти років.
Як повідомляв Укрінформ, у вівторок, 22 вересня, в Європейському суді з прав людини у Страсбурзі розпочалися публічні слухання у справі десяти українських дітей, яким після окупації Криму нав’язали російське громадянство та яких могли передати на усиновлення у РФ.
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство4 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса6 днів agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Політика7 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Суспільство6 днів agoДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів
