Суспільство
Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»
Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.
Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.
“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.
У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.
Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.
Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.
У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.
У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.
ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.
У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.
В Українському інституті національної пам’яті створено робочу групу, яка працюватиме над науково-методичними питаннями проєкту Українського національного пантеону.
Про це в телеефірі повідомив голова УІНП Олександр Алфьоров, передає кореспондент Укрінформу.
За словами Алфьорова, створення Пантеону передбачає значний обсяг документальної, організаційної та експертної роботи, проведення конкурсу. «Це (підписання закону “Про Український національний пантеон” – ред.) не означає, що він буде будуватися завтра, чи через місяць, чи через пів року», – зауважив голова УІНП.
Він зазначив, що при УІНП створена робоча група, яка займатиметься науково-методичним забезпеченням проєкту та його обговоренням в експертному середовищі.
«Якраз діяльність цієї групи буде зосереджена на тому, щоб проговорювати основні елементи, які ми маємо включити до Пантеону», – уточнив він.
Алфьоров висловив переконання, що серед основних символів майбутнього Пантеону мають бути Державний Прапор України та Тризуб, які мають маркувати його як «свідки тисячолітньої нашої державності».
«Це те, що ми можемо графічно виконати для Пантеону», – зауважив голова УІНП.
За його словами, остаточний вигляд Пантеону буде визначено за результатами всеукраїнського конкурсу.
«Він має бути легким, мати якісь сучасні архітектурні рішення», – вважає Алфьоров.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про Український національний пантеон”, який ухвалила Верховна Рада 1 липня.
Управління освіти Херсонської міської ради оприлюднило 38 закупівель на загальну суму 37,9 мільйона гривень. Із 36 завершених тендерів 30 мали лише одного учасника. На такі закупівлі припало 26,7 мільйона гривень.
Такі дані навів Центр публічних розслідувань, який проаналізував закупівлі профільних департаментів та управлінь освіти Одеси, Миколаєва та Херсона за 2026 рік.
У Херсоні з 38 лотів 36 на 37,6 мільйона гривень уже завершили, один тендер визнали неуспішним, ще один на момент аналізу залишався активним.
Таким чином, 83,3% завершених закупівель мали лише одного учасника. У грошовому вимірі частка таких закупівель становила 71% — 26,7 мільйона гривень із загальної суми завершених тендерів.
Найбільшими за сумою стали три контракти. Херсонське комунальне підприємство “Херсонтеплоенерго” отримало 13,9 мільйона гривень за постачання теплової енергії. Ще 9,4 мільйона гривень за двома лотами на постачання електроенергії отримало ТОВ “Запоріжжяелектропостачання”. Ще один контракт на теплопостачання на 3,3 мільйона гривень уклали з ПрАТ “Херсонська теплоелектроцентраль”. Разом ці три найбільші контракти становили 70,6% суми завершених закупівель.
ЦПР звертає увагу, що електроенергію для херсонських шкіл та дитсадків постачала компанія із Запорізької області. Вона стала переможцем двох окремих закупівель.
Окремо дослідники проаналізували закупівлі, пов’язані з обслуговуванням котелень. Шість лотів на ремонт і технічне обслуговування котелень у ліцеях та школах розподілили між двома компаніями. ТОВ «Інжтехносервіс» отримало три лоти на понад 830 тисяч гривень, а ПСМНП “Газкотлоспецмонтажналадка” — два лоти на понад 265 тисяч гривень.
Також у Херсоні дослідники звернули увагу на закупівлю послуг із супроводу програми “БРИЗ-ПРО”. Перше оголошення від 13 січня 2026 року визнали неуспішним через те, що єдиний учасник не пройшов відбір. Повторний тендер оголосили 24 квітня на близьку суму, але цього разу переможцем став уже ФОП Дмитро Поляков.
У вибірці по Херсону також зафіксували чотири дискваліфікації учасників, але жодної скарги чи моніторингу закупівель.
Водночас сам факт участі одного учасника не означає автоматично порушення. Частину великих закупівель становлять теплопостачання та електроенергія, де кількість потенційних постачальників може бути обмеженою.
Повну аналітику ЦПР 8 із 10 тендерів на освіту в Одесі, Миколаєві й Херсоні виграє єдиний учасник читайте на сайті.
Росія атакувала Одещину: горіли зерновий склад і готельний комплекс
Джерело
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Усі новини6 днів agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі на чоловіка обвалився схил Анонси
-
Політика1 тиждень agoНова Зеландія приєднується до Коаліції за повернення українських дітей
-
Одеса1 тиждень agoЕлектротранспорт в Одесі 10 серпня: розклад автобусів
-
Війна1 тиждень agoППО знешкодила 124 безпілотники і три «Бандеролі», якими росіяни з вечора атакували Україну