Суспільство
Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»
Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.
Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.
“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.
У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.
Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.
Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.
У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.
У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.
ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.
У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.
Правоохоронці проводять слідчі дії в офісі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту, пов’язані з попередньою роботою одного зі співробітників відомства.
Про це пресслужба міністерства повідомила у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Сьогодні зранку в офісі Міністерства проходять слідчі дії, не повʼязані з роботою відомства. Вони стосуються директора Департаменту політики відновлення, призначеного на посаду у квітні цього року. За наявною інформацією, справа стосується можливого отримання неправомірної вигоди за зняття санкцій із суб’єктів господарювання під час його роботи на попередньому місці», – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що обставини, які розслідуються, не пов’язані з роботою зазначеної особи в міністерстві. При цьому вже сьогодні буде ухвалено рішення про його відсторонення від виконання посадових обов’язків. За результатами розслідування та перевірки будуть прийняті відповідні кадрові рішення згідно із законодавством.
Наразі Мінвідновлення надає правоохоронним органам всю необхідну інформацію та сприяє проведенню слідчих дій.
Паралельно триває внутрішній аудит процесів, які відбувалися до формування нової команди.
Як повідомлялося, поліцейські Києва повідомили про підозру колишньому виконувачу обов’язків голови одного з комерційних банків, який, за даними слідства, незаконно привласнив п’ять приміщень банку вартістю понад 20,2 млн грн.
У Миколаєві з 1 жовтня 2026 року зросте тариф на централізоване водовідведення для всіх категорій споживачів. Виконком міської ради встановив для МКП “Миколаївводоканал” нову плату за кубометр.
Рішення ухвалили після розгляду звернення комунального підприємства та відповідно до порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою НКРЕКП від 5 травня 2026 року №688. Також під час розгляду врахували постанову НКРЕКП від 31 грудня 2025 року №2304, якою встановлювалися тарифи для Миколаївводоканалу.
Новий тариф становитиме 41,256 гривні за кубометр з ПДВ та застосовуватиметься до всіх категорій споживачів. Він почне діяти з 1 жовтня 2026 року.
За розрахунками підприємства, виробнича собівартість водовідведення становить 30,1 гривні за кубометр, або 343,5 мільйона гривень на рік. Найбільшим складником прямих матеріальних витрат є електроенергія — 10,2 гривні за кубометр, що у річному розрахунку становить 116,4 мільйона гривень.
Прямі витрати на оплату праці визначили на рівні 7,7 гривні за кубометр, або 88,1 мільйона гривень на рік. Загальновиробничі витрати становлять 9,1 гривні за кубометр, або 104,7 мільйона гривень.
Повна собівартість послуги у розрахунку підприємства становить 32,57 гривні за кубометр, а розрахунковий прибуток — 1,8 гривні. З цієї суми 0,9 гривні за кубометр передбачили на розвиток виробництва.
Очікуваний обсяг реалізації послуги визначили на рівні 11,3 мільйона кубометрів на рік, а загальну вартість централізованого водовідведення — 391,4 мільйона гривень.
Під час засідання представник Миколаївводоканалу зазначив, що підвищення тарифу має скоротити збитковість підприємства майже на 48 мільйонів гривень. За його словами, за вісім місяців 2026 року підприємство вже отримало близько 360 мільйонів гривень збитків, працюючи за старим тарифом.
Водночас у підприємстві наголосили, що тариф на водопостачання цього разу не підвищували. Він залишається на рівні 2019 року, оскільки після запуску нової системи очищення води ще тривають промивання мереж, тому підприємство поки не гарантує повноцінне надходження очищеної води до всіх споживачів.
Міський голова Олександр Сєнкевич під час обговорення заявив, що нині підприємство купує електроенергію за ринковими цінами та виплачує зарплати за нинішніми, а не встановленими у 2019 році, показниками.
Він також повідомив, що місто щомісяця спрямовує на підтримку Миколаївводоканалу близько 50 мільйонів гривень з бюджету, щоб покривати фінансовий розрив підприємства.
Окремо на засіданні повідомили про продовження реконструкції очисних споруд каналізації та заміну аварійних колекторів у Миколаєві. За словами міського голови, роботи тривають, зокрема, на центральних вулицях міста.
За рішення проголосували 13 членів виконкому, один утримався, проти не було. Рішення про встановлення нового тарифу ухвалили.
Також у вересні у Миколаєві переглянули вартість тарифу на централізоване водовідведення для ТОВ ССЗ “Нібулон”.
В Одесі запустили 5G: в яких районах працює пілотне покриття
Джерело
-
Суспільство5 днів agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Одеса7 днів ago
Росія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Політика1 тиждень agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Події7 днів agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Війна1 тиждень agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників