Connect with us

Суспільство

Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»

Published

on



Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.

Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.

“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.

У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.

Читайте також: ВРП звільнила Павла Вовка з Окружного адмінсуду Києва

Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.

Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.

У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.

У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.

ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.

У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.



Джерело

Суспільство

Кожна профспілка може вимагати розірвання трудового договору з керівником підприємства

Published

on



Кожна профспілка на підприємстві задля захисту колективних інтересів працівників може вимагати від роботодавця розірвання трудового договору з керівником у разі істотного порушення ним законодавства про працю.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі про скасування рішення профспілкового комітету про розірвання трудового договору з виконувачем обов’язків директора ДП, передає Укрінформ із посиланням на преслужбу суду.

Позивач вважав рішення профспілки необґрунтованим, незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Він наполягав, що не допускав порушення законодавства про працю, а відповідач, не будучи членом спільного представницького органу профспілок, не брав участі в укладенні колективного договору державного підприємства на 2018–2020 роки, тому не мав права звертатися з вимогою про розірвання трудового договору з керівником підприємства.

Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову, зазначивши, що позивач допустив порушення законодавства про працю, а викладені в рішенні профспілкового комітету обставини підтверджуються судовими рішеннями в трудових спорах.

Велика Палата ВС не погодилася з такими висновками, скасувала рішення судів попередніх інстанцій та ухвалила нове рішення, яким позовну заяву задовольнила.

Зокрема, ВП ВС дійшла висновку: якщо на підприємстві діє декілька первинних профспілкових організацій, кожна з них – через виборний орган або профспілкового представника – незалежно від членства у спільному представницькому органі та участі в укладенні колективного договору, має право самостійно звертатися до власника або уповноваженого ним органу з вимогою про розірвання трудового договору з керівником підприємства.

Водночас профспілка має довести наявність законної підстави для розірвання трудового договору з керівником. Ця вимога має ґрунтуватися на істотному порушенні керівником підприємства положень законодавства про працю, про колективні договори й угоди, Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», внаслідок чого відбулося порушення колективних інтересів працівників підприємства.

Така вимога є виключним заходом, що використовується у випадках порушень законодавства про працю з боку керівника, який водночас є найманим працівником підприємства та має відповідні гарантії на працю, заявили у ВП ВС.

Читайте також: Верховний Суд надав висновок щодо проникнення поліцейського на приватну територію без згоди власників

Вимога профспілки про звільнення керівника підприємства підлягає судовому контролю на предмет, зокрема, обґрунтованості вимог та відповідності їх вимогам законодавства, а також меті застосування механізму розірвання трудового договору з керівником підприємства з ініціативи профспілки – захисту колективних інтересів працівників підприємства.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів затвердив Стратегію зайнятості населення на період до 2030 року, яка закладає основи нової державної політики на ринку праці.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Миколаїв підписав угоду про співробітництво з грецьким містом Сирос-Ермуполіс Анонси

Published

on



Миколаїв розширює коло міжнародних партнерів та зміцнює міжрегіональні зв’язки. У межах цієї стратегії місто підписало офіційну угоду про співпрацю з грецьким муніципалітетом Сирос-Ермуполіс. Партнерство спрямоване на розвиток спільних проєктів та системну взаємодію між містами у різних сферах життєдіяльності.

Про це повідомила Миколаївська міська рада.

У заході взяли участь міський голова Олександр Сєнкевич, секретар міськради Дмитро Фалько та мер грецького муніципалітету Алексіс Атанасіу. До обговорення також долучилися представники дипломатичного корпусу обох країн та керівництво НУК імені адмірала Макарова.

Ця угода стала результатом домовленостей, досягнутих ще минулого року. Документ передбачає активний обмін досвідом щодо впровадження інновацій у розвиток громад, поглиблення культурних і торговельних зв’язків, а також реалізацію спільних освітніх проєктів. Мер підкреслив, що така взаємодія виводить відносини між містами на новий рівень і сприятиме зміцненню взаємовигідного партнерства.

Сєнкевич також подякував грецьким колегам за підтримку в складні часи. Загалом місто вже має 30 міст-партнерів, причому 18 угод про побратимство було укладено саме після початку повномасштабного вторгнення. Це свідчить про послідовну роботу громади над залученням міжнародної допомоги та розширенням кола іноземних союзників.

Раніше, Україна з європейськими партнерами запланували інтеграцію транспортних маршрутів в європейську мережу, зокрема ділянки Александруполіс-Одеса. Представники України, сусідніх країн та Єврокомісії обговорили розвиток коридору для підвищення економічної стійкості та мобільності в умовах війни.

На початку вересня тогоріч відбулася установча онлайн-зустріч представників міністерств, відповідальних за транспорт та інфраструктуру України, Греції, Румунії, Болгарії та Молдови, а також Європейської Комісії.


Катерина Глушко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На сесії Ізмаїльської міськради вирішилася доля інфекційного відділення

Published

on


У п’ятницю, 6 лютого, відбулася 74 сесія Ізмаїльської міської ради.

Головним питанням порядку денного, що набуло широкого розголосу, стало припинення договору між Ізмаїльською міською радою та Саф’янівською сільською радою щодо оренди будівлі інфекційного відділення.

Детальніше – у репортажі видання «Південь сьогодні».

Дмитро ЄФИМОВ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.