Connect with us

Суспільство

Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»

Published

on



Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.

Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.

“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.

У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.

Читайте також: ВРП звільнила Павла Вовка з Окружного адмінсуду Києва

Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.

Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.

У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.

У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.

ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.

У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.



Джерело

Суспільство

У застосунку «Армія+» з’явилась оновлена версія курсу «Оборонні закупівлі 2.0»

Published

on



У застосунку «Армія+» вийшла оновлена версія навчального курсу «Оборонні закупівлі 2.0», програма якого враховує останні зміни в законодавстві та містить актуалізовані відеолекції й нормативну базу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони.

«Ключовим доповненням стали практичні матеріали із закупівель безпілотних систем, засобів РЕБ і дронів українського виробництва. Курс допоможе військовим краще орієнтуватися в сучасних процедурах закупівель, ухвалювати обґрунтовані рішення та уникати поширених помилок», – ідеться в повідомленні.

В оборонному відомстві зауважили, що навчання насамперед буде корисним для фахівців із логістики, закупівлі та матеріально-технічного забезпечення у військових частинах. Курс охоплює весь цикл закупівель – від планування потреб і аналізу ринку до проведення закупівлі та укладання договорів.

Так, в оновленому курсі в застосунку Армія+ стали доступні:

  • настанови для військових, яких уперше призначили уповноваженими із закупівель у військових частинах;
  • практичні поради для планування закупівель, підготовки технічних вимог і визначення критеріїв відбору постачальників;
  • модуль про методи закупівель тепер містить порівняння різних способів закупівлі за складністю та строками;
  • модулі про відкриті торги, спрощені закупівлі, Prozorro Market з актуальними алгоритмами та рекомендаціями експертів;
  • додаткові матеріали для закупівлі безпілотних систем, засобів РЕБ, фортифікацій, українських дронів;
  • роз’яснення про ПДВ в оборонних закупівлях;
  • приклади моніторингів Держаудитслужби та розбір типових помилок, які допоможуть уникати порушень законодавства.

Також до курсу додали актуальні нормативні документи, інструкції та методичні матеріали, які можна використовувати в роботі з закупівлями.

Читайте також: «Резерв+» може бути недоступним з 18 до 22 липня – Міноборони

Як зауважили у міністерстві, «Оборонні закупівлі 2.0» – один із найбільших навчальних курсів у застосунку «Армія+», який містить 48 відеоуроків, об’єднаних у тематичні модулі. Після кожного модуля передбачене тестування, а після завершення навчання – фінальний іспит та електронний сертифікат.

Авторами курсу стали експерти «Проєкту 100», який реалізує Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні» та виконує Проєкт реформи оборонних закупівель. Проєкт фінансується в межах Комплексного пакету допомоги (КПД) НАТО Україні за підтримки та нагляду команди Спеціального радника з питань оборони Великої Британії.

Як повідомляв Укрінформ, у застосунку «Армія+» став доступний новий навчальний курс «Службове розслідування».

Фото: armyinform.com.ua



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Румунія вдруге за два дні збила дрон, що залетів після атаки на Одещину Анонси

Published

on


25 липня 2026, 10:57

10



Фото: ac.nato.int

Російські безпілотники, якими окупанти майже щоночі атакують південь Одеської області, дедалі частіше залітають у повітряний простір сусідньої Румунії. Лише за останні два дні румунські військові двічі збивали дрони.

Про інцидент повідомив президент Румунії Нікушор Дан.

 25 липня близько 08:30 за місцевим часом румунські військові знищили ще один безпілотник приблизно за 10 кілометрів на захід від міста Сфинту-Георге. 

За його словами, дрон збив пілот винищувача F-16 Повітряних сил Румунії. Тип безпілотника офіційно не називали.

Це вже другий подібний випадок за останні дві доби. Напередодні, 24 липня близько 11:00, румунський винищувач F-16 також збив безпілотник, який вторгся у повітряний простір країни.

Президент Румунії тоді пояснив, що ціль перебувала над незаселеною місцевістю, тому пілот міг застосувати зброю без ризику для цивільного населення.

Хоча офіційно тип збитого безпілотника не уточнювали, раніше румунські військові візуально ідентифікували схожий апарат як російський ударний дрон Shahed.

Після інциденту 24 липня Верховне командування Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі повідомило, що для контролю ситуації в повітря підняли два румунські винищувачі F-16 з авіабази Фетешти та два італійські Eurofighter з авіабази Міхаїл Когелнічану. Авіація діяла під командуванням НАТО для ідентифікації невідомого безпілотника, який рухався поблизу повітряного простору Румунії.

Обидва випадки сталися на тлі масованих російських атак по Ізмаїльському району Одеської області.

За даними Ізмаїльської РДА, у ніч на 25 липня російські війська знову атакували район ударними безпілотниками. Завдяки роботі сил протиповітряної оборони масштабних руйнувань вдалося уникнути.

Днем раніше, у ніч на 24 липня, Ізмаїльський район також зазнав масованої атаки “шахедів”. Повітряна тривога та удари тривали майже дві години.

Удари по інфраструктурі чорноморських портів та суднах почали впливати на роботу українського зернового експорту через Чорне море. На цьому тлі трейдери обговорюють можливість перенаправити частину поставок через порти Дунаю та румунську Констанцу.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини

Published

on


За перші 17 днів липня 2026 року в Одеській області оголосили 141 повітряну тривогу – це майже стільки ж, скільки пролунало за весь попередній місяць. 

Про це свідчать дані статистики повітряних тривог Air-alarms.

Якщо у червні на область пролунало 162 тривоги за повний місяць, то за неповні 17 днів липня їх кількість уже сягнула 141. Тобто інтенсивність тривог у липні зросла майже вдвічі порівняно з попереднім місяцем – і це ще без урахування другої половини місяця.

Зросла й середня тривалість сигналів, якщо в червні одна тривога в середньому тривала 36 хвилин 51 секунду, то в липні цей показник зріс до 43 хвилин 57 секунд.

Найдовша тривога липня пролунала 12 числа о 21:18 і тривала 3 години 56 хвилин 30 секунд – це довше за рекордну тривогу червня, яку оголосили 7 червня о 20:52 і яка тривала 3 години 2 хвилини 7 секунд.

Останній сигнал, зафіксований станом на 17 липня, пролунав о 22:58 і тривав 1 годину 16 хвилин 6 секунд.

В обидва місяці найбільш загрозливим періодом доби залишається вечір – проміжок з 18:00 до опівночі.

Втім, пікові години дещо змістилися: якщо в червні найбільше тривог оголошували близько 22:00, то в липні пік змістився на більш ранній вечірній час – близько 19:00.

Змінився й день тижня з найбільшою кількістю тривог: у червні це був понеділок, а в липні – середа.

За перші 17 днів липня медіа повідомили про 31 вибух в Одеській області за даними OSINT-моніторингу. Це вже більш ніж удвічі перевищує показник за весь червень, коли зафіксували 13 таких повідомлень.

Лише за 17 липня надійшло чотири повідомлення про вибухи, а останнє з них сталося о 19:53 у Чорноморську. Для порівняння, останнє червневе повідомлення про вибух надійшло 24 червня о 21:32 з Одеси.

Якщо на початку року кількість повітряних тривог була значно меншою, то навесні вона почала зростати, а влітку досягла максимуму.

Так, за даними сервісу статистики повітряних тривог, в Одеській області було оголошено:

  • січень – 93 тривоги;
  • лютий – 99;
  • березень – 168;
  • квітень – 160;
  • травень – 120;
  • червень – 162;
  • липень (станом на 17 число) – 141.

 

 


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.