Connect with us

Суспільство

Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»

Published

on



Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.

Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.

“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.

У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.

Читайте також: ВРП звільнила Павла Вовка з Окружного адмінсуду Києва

Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.

Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.

У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.

У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.

ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.

У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.



Джерело

Суспільство

Очільника Офісу генпрокурора просять ініціювати незалежний аудит САП

Published

on



Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до в.о. генерального прокурора Антона Ковальського з проханням ініціювати проведення незалежного аудиту САП.

Про це інформує пресслужба САП, передає Укрінформ.

Зазначається, що 4 листопада Європейська комісія оприлюднила звіт щодо України в межах Пакета розширення ЄС. У ньому наголошено на необхідності проведення зовнішнього незалежного аудиту САП для забезпечення належного контролю та нагляду за роботою органу.

У зв’язку з цим САП надіслала офіційне звернення до виконувача обов’язків генерального прокурора з пропозицією ініціювати формування Комісії для проведення незалежного аудиту.

«САП зацікавлена в тому, щоб отримати незалежну професійну оцінку нашої роботи. Аудит відзначить як наші сильні сторони, так і сфери, де ми маємо вдосконалитися. Регулярне проходження аудиту — запорука прозорості та підзвітності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури перед суспільством», — цитує пресслужба керівника САП Олександра Клименка.

У відомстві нагадали, що закон «Про прокуратуру» передбачає проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності САП кожні два роки. Однак із часу набрання чинності відповідними положеннями закону процедуру формування комісії для проведення аудиту розпочато не було.

Аудит проводить комісія з трьох осіб, яких призначає генеральний прокурор за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, що надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.

У САП наголосили, що готові надати Комісії усі необхідні матеріали, а рекомендації незалежних експертів врахувати під час стратегічного планування та подальшого розвитку інституції.

Читайте також: Операція «Карфаген»: НАБУ та САП викрили схему з хабарями топпосадовцям СБУ, поліції й Офісу генпрокурора

Як повідомляв Укрінформ, 4 листопада Європейська комісія оприлюднила річний Звіт щодо України за 2026 рік, у якому проаналізувала виконання критеріїв вступу до ЄС, оцінила прогрес у ключових реформах за період із вересня 2025-го до вересня 2026 року та окреслила орієнтири на наступний рік.

У сфері боротьби з корупцією відзначено прогрес у роботі спеціалізованих антикорупційних органів, а саме НАБУ, САП та ВАКС, які за оцінкою ЄК «продемонстрували високу операційну ефективність», розкривши низку резонансних справ високого рівня, серед яких прикладом наведено операцію «Мідас» у сфері енергетики та оборони.

Завданням для України у цій сфері ЄК вбачає ухвалення нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми на 2026–2030 рр.; розширення підслідності НАБУ; усунення процесуальних перешкод у Кримінальному процесуальному кодексі, зокрема скасування автоматичного закриття справ після закінчення строків досудового розслідування та перегляд строків давності); а також подальше зміцнення автономії НАБУ і САП.

Фото: facebook.com/anton.kovalsky



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Депутат одеської райради забув задекларувати активи

Published

on



НАЗК виявило в декларації депутата Одеської райради Руслана Сиротюка неправдиві відомості на понад 2,9 мільйона гривень. Розбіжності стосувалися нерухомості, автомобіля дружини, корпоративних прав та банківських рахунків.

Центр публічних розслідувань дослідив, що виявило НАЗК. 

Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряло декларацію Сиротюка за 2025 рік із 20 липня до 29 жовтня 2026 року. Довідку про результати повної перевірки датували 30 жовтня.

Найбільшу суму неправдивих відомостей — 1 мільйон 489 тисяч 200 гривень — НАЗК встановило у розділі нерухомості. Зокрема, депутат не задекларував вимощення площею 43,5 квадратного метра у Доброславі, а також зазначив неправдиві відомості про п’ять земельних ділянок, права власності на які припинилися або змінилися.

Читайте також: НАЗК виявило в декларації голови Фонтанки недостовірні дані на 4,1 мільйона

Окремі зауваження стосувалися майна дружини. У декларації автомобіль Toyota RAV-4 Hybrid 2020 року оцінили у 385 тисяч гривень та вказали дату придбання 6 листопада 2020 року. Однак реєстр свідчив, що його придбали 15 грудня 2021 року за 100 тисяч гривень. При цьому Сиротюк особисто представляв продавця під час укладання договору.

Також НАЗК встановило, що депутат не задекларував продаж 50% корпоративних прав ТОВ “Амілор Груп” за 600 тисяч гривень. Крім того, він не відобразив передачу двох земельних ділянок до статутного капіталу цього товариства.

Ще 2 тисячі 581 гривню неправдивих відомостей стосувалися залишків коштів на рахунках в Ощадбанку та ПриватБанку. У декларації також неповно зазначили банківські рахунки дружини та доньки. Сиротюк пояснював частину розбіжностей помилками та обіцяв виправити інформацію в наступній декларації.

 Читати повну версію на сайті ЦПР: Земля та зниклий будинок: НАЗК виявило розбіжності у декларації депутата з Одещини

НАЗК встановило загальну суму неправдивих відомостей у понад 2,9 мільйона гривень. Водночас ознак незаконного збагачення та необґрунтованості активів агентство не виявило.


Анна Літман



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одесса лидирует по количеству недемонтированных памятников Пушкину

Published

on


Одесса остается городом с самым большим количеством недемонтированных памятников Александру Пушкину в Украине. По данным общественной организации «Деколонизация. Украина», в городе сохранились три таких объекта.

Речь идет о бюсте возле здания городского совета, памятнике возле музея и бюсте на фасаде Одесского оперного театра.

Еще один памятник Пушкину сохранился в Татарбунарах. Таким образом, в Одесской области остаются всего четыре недемонтированных скульптуры писателя.

Для сравнения, по статистике организации, на остальной территории Украины, где не ведутся активные боевые действия, сохранился только один объект, связанный с Пушкиным, – барельеф в Киеве.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.