Connect with us

Суспільство

Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»

Published

on



Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.

Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.

“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.

У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.

Читайте також: ВРП звільнила Павла Вовка з Окружного адмінсуду Києва

Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.

Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.

У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.

У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.

ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.

У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.



Джерело

Суспільство

Відомі номінанти премії Чорновола за найкращу публіцистику

Published

on



На здобуття премії імені В’ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики у 2026 році подали десять творів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Номінантами стали:

  • “Зробіть НАВПАКИ: життя та продажі ДО і ПІД ЧАС ВІЙНИ” – журналістка, радіоведуча та письменниця Людмила Калабуха. Книжка вийшла 2025 року у видавництві “Коло” (Дрогобич). Авторка документує досвід українського суспільства в умовах повномасштабної війни. На сайті премії роботу назвали такою, що “сприяє збереженню історичної пам’яті, національної свідомості й осмисленню новітньої історії України через реальні людські долі та свідчення сучасників”;
  • “Тріумфальний похід Української Республіканської Капели” – журналістка, фахівчиня в історико-культурній сфері Юлія Марцінів. Стаття вийшла 2024 року у чиказькому виданні “Ukrainian рeople”. Авторка розповідає про місію Української капели із пропагування української культури та пісні у 1919 році, коли “вирішувалася доля України, а саме її незалежність”, і спирається на архівні документи;
  • “Українське радіо. Історія буремного століття” – медіаменеджер, громадський діяч Вадим Міський, журналістка, продюсерка та ведуча Тамара Гусейнова, диктор і радіожурналіст, медіаменеджер Дмитро Хоркін. Видання приурочили до сторіччя першого українського мовника; вийшло 2025 року у видавництві “Лабораторія” (Київ). Автори розповідають про Українське радіо як інституцію, що “за радянських часів допомогла зберегти у масовому вжитку українську мову, пісню та культуру”, а сьогодні є джерелом інформації під час війни, блекаутів та окупації – зокрема висвітлюють роль В’ячеслава Чорновола у запровадженні прямоефірних парламентських трансляцій;
  • “Майбутнє приходить зненацька… Україна. 2015–2025” – український вчений, письменник, журналіст Роман Офіцинський. Книжка вийшла 2026 року в ТОВ “РІК-У” (Ужгород). Автор осмислює найскладніше десятиліття новітньої історії України на основі журналістських спостережень і різноманітних джерел. На сайті премії книжку назвали “вагомим внеском у сучасну українську публіцистику”;
  • “Життя як уламки скла” – письменниця, волонтерка Ганна Половенко. Книжка вийшла 2024 року у видавництві Ірини Гудим (Миколаїв). Авторка веде щоденникові записи за період із 24 лютого 2022 по 31 серпня 2023 року: перші дні війни в Миколаєві, волонтерство у Червоному Хресті, спроба еміграції й повернення до волонтерства. Вона доповнює текст цитатами з новинних сайтів і соцмереж того часу та свідченнями миколаївців і херсонців, які пройшли окупацію;
  • “Незламний та нескорені. Миколаїв – місто героїв” – письменниця, журналістка, юристка Аліна Тітова. Книжка вийшла 2025 року у видавництві Ірини Гудим (Миколаїв).Авторка спирається на понад п’ятдесят інтерв’ю з учасниками й свідками воєнних подій у Миколаєві та групує матеріали за тематичними блоками – медицина, волонтерство, бізнес, комунальні служби, державні структури, освіта, культура, місцеве самоврядування;
  • “Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)” – письменник-публіцист, заслужений журналіст України Сергій Шевченко. Стаття вийшла 2024 року в газеті “Україна молода”. Автор продовжує цикл про трагічні долі діячів “Розстріляного відродження” і використовує документальні матеріали із розсекречених справ репресивних органів, розкриваючи деталі життєпису розстріляного 1937 року київського митця;
  • “Як ми дорослішали? Революції, які нас змінили” – журналістка та радіодокументалістка Юлія Чаплінська, журналістка Марина Люта, радіодокументалістка і продюсерка Анастасія Алєксєєнко (Ана Море). Документальний проєкт із трьох частин звучав в етері Радіо “Культура” 18–20 листопада 2024 року. Авторки розповідають про три революції новітньої історії України (Студентську революцію на граніті, Помаранчеву революцію та Революцію Гідності) через архівні аудіозаписи та особисті свідчення учасників, що дає змогу “зрозуміти значення пережитих ними подій і їх глибинні причини”;
  • “Моменти війни” – письменник, член НСЖУ Олег Журавський. Книжка вийшла в січні 2023 року, автор писав її тезисно з кінця лютого 2022-го. У роботі задокументували роботу, життя та стійкість колективу невеликого залізничного підприємства Харкова у перший рік повномасштабного вторгнення;
  • “Заручник радянської влади”журналіст, краєзнавець, член НСЖУ Володимир Поліщук.К нижка вийшла 2026 року в ТОВ “Франко Пак” (Київ). Автор зібрав архівні дослідження репресій жителів Кіровоградщини – новели розповідають про комуністичний терор у краї та долі українців, знищених тоталітарною системою.

Премія імені В’ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики присуджується щороку, починаючи з 2004-го. Нею відзначають твори, “що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національній свідомості та самобутності”.

Читайте також: Мінкульт готує пакет рішень для підтримки книжкової сфери

Як повідомляв Укрінформ, для літературної премії “Воля” відібрали 95 книжок-претенденток.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Мільйони на медицину Миколаївщини: закупівлі 2026 року

Published

on



У Миколаївській області за неповний 2026 рік державні та комунальні замовники оголосили медичних закупівель на 27,2 мільйона гривень. Найбільше коштів спрямували на будівництво нової амбулаторії та ремонти обласних медичних закладів.

Про це йдеться в аналізі Центру публічних розслідувань, який дослідив закупівлі для потреб медицини в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

Основна частина миколаївських витрат припала на департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської ОДА. За сімома медичними лотами він передбачив 27,2 мільйона гривень.

Найбільший тендер — 17,9 мільйона гривень на нове будівництво амбулаторії сімейної медицини у селі Прибузьке Миколаївського району. Переможцем визначили ТОВ “Південьбуд Миколаїв ЛТД”. Окремо на авторський нагляд за будівництвом передбачили ще 57 тисяч гривень.

Ще 5,2 мільйона гривень передбачили на капітальний ремонт відділення анестезіології, інтенсивної терапії та гіпербаричної оксигенації Миколаївської обласної клінічної лікарні.

На капітальний ремонт приміщень реабілітаційного відділення Миколаївського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни спрямували 3,2 мільйона гривень.

Серед менших закупівель — ремонт проїздів обласної лікарні за 284,8 тисячі гривень та облаштування спортивного майданчика госпіталю ветеранів війни за 142,6 тисячі гривень.

Окремо медичні закупівлі проводила Миколаївська обласна база спеціального медичного постачання. Вона оголосила шість лотів на загальну суму 2,2 мільйона гривень. Серед закупівель — продукти лікувального харчування для дітей, послуга з оцінки впливу на довкілля для потужностей зі знищення небезпечних відходів та пальне. Дві закупівлі — вугілля та перша спроба придбання дитячого харчування — не відбулися.

Водночас Управління охорони здоров’я Миколаївської міської ради у 2026 році оголосило лише два лоти — на обслуговування автомобіля та міський телефонний зв’язок. Їхня загальна вартість становила 134,5 тисячі гривень.

Таким чином, найбільші витрати на медицину в області цього року пов’язані саме з будівництвом та капітальними ремонтами медичних закладів. Левова частка суми припадає на нову амбулаторію в Прибузькому.

Повну аналітику ЦПР: Медицина на мільярди: як в Одесі, Миколаєві та Херсоні купували медобладнання та ремонтували лікарні, читайте на сайті.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одесит постане перед судом за передачу РФ даних про військові та енергетичні об’єкти

Published

on





В Одесі судитимуть 48-річного місцевого жителя, якого обвинувачують у державній зраді.

За даними слідства, з листопада 2025 року до квітня 2026-го чоловік через Telegram за гроші передавав представнику спецслужб РФ інформацію про українські військові об’єкти та підрозділи ЗСУ.

Йдеться, зокрема, про дані щодо:

  • місць перебування військовослужбовців;
  • руху військової техніки;
  • розташування підрозділів ЗСУ;
  • укріплених позицій.

Окремо чоловік передавав інформацію про об’єкти енергетичної інфраструктури Одещини, зокрема трансформаторні підстанції.

Наразі обвинувачений перебуває під вартою. Йому інкримінують державну зраду.

Матеріали провадження вже передали до суду.







Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.