Як передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу Національної гвардії, про це заявив командувач НГУ генерал-майор Олександр Півненко.

“З початку цього року було проведено 8 обмінів, у результаті яких із російського полону повернулися 170 гвардійців. Кожен із них після звільнення проходить реабілітацію, психологічне відновлення та реінтеграцію”, – зазначив Півненко.

За його словами, міжнародний напрям також залишається одним із ключових інструментів цієї роботи.

Як зазначив командувач НГУ, цього року Національна гвардія вже направила 24 офіційні звернення до дипломатичних установ України за кордоном, міжнародних організацій та військових формувань країн-партнерів із закликом посилити міжнародний тиск на Росію та активізувати всі можливі механізми для повернення українських військовополонених.

Представники Нацгвардії постійно працюють у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими та його регіональних центрах у Києві, Харкові, Вінниці, Миколаєві та Львові. Від початку року відбулись 50 групових та 177 індивідуальних консультацій із родинами.

Щоб підтримка була максимально доступною, до цієї роботи долучені 15 регіональних робочих груп, створених за участю системи МВС та регіональних представництв уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Крім того, командування територіальних управлінь, корпусів і військових частин уже провело 50 окремих зустрічей із родинами військовополонених та безвісти зниклих для вирішення нагальних соціальних і правових питань.

“Окремим напрямом нашої роботи залишається підтримка сімей полеглих героїв та військовослужбовців, які зникли безвісти. Від початку року фахівці Національної гвардії опрацювали майже 90% заяв щодо оформлення посвідчень членів сімей загиблих і зниклих безвісти військовослужбовців, оформили посвідчення. За кожним із цих документів реалізація державних гарантій, соціального захисту та наша відповідальність перед сім’ями тих, хто віддав життя за Україну або чия доля досі залишається невідомою”, – додав Півненко.

Як зауважив командувач НГУ, евакуація тіл загиблих із поля бою сьогодні є одним із найскладніших завдань війни: простір бою практично суцільно контролюється ворожими розвідувальними та ударними дронами, і кожен метр шляху до позиції або назад означає ризик для життя тих, хто йде на цю місію.

З цією метою підрозділи НГУ розробляють та застосовують десятки тактичних рішень: від нічних виходів і використання маскування до застосування наземних роботизованих комплексів та спеціально підготовлених груп евакуації. Кожна така операція планується так само ретельно, як бойове завдання, адже помилка коштує нових втрат. Попри складність, повернення загиблих захисників додому залишається питанням честі й обов’язку – це незмінний пріоритет, від якого Нацгвардія не відступає, зазначив Півненко.

“За ці пів року представники командування Національної гвардії, територіальних управлінь, корпусів та військових частин здійснили понад 14 тисяч виїздів та відвідувань наших поранених, звільнених із полону гвардійців та військовослужбовців, які перебувають у медичних закладах. Це не просто візити, а вирішення конкретних питань лікування, оформлення документів, соціальних гарантій, реабілітації та подальшого проходження служби”, – заявив командувач.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Президента Володимира Зеленського, від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна повернула з полону понад 9,5 тисячі громадян, з них 1596 — у 2026 році.

Фото Національної гвардії

Колишнього охоронця АТБ та члена громадського формування “Щит” засудили до 15 років ув’язнення за державну зраду. Після окупації Каховки чоловік пішов працювати до створеної росіянами “поліції”.

Про це йдеться у вироку Деснянського районного суду Чернігова.

Йдеться про 42-річного уродженця села Роздольне на Херсонщині. До повномасштабного вторгнення він підробляв вантажником та охоронцем у мережі супермаркетів “АТБ” і водночас входив до каховського громадського формування “Щит”, яке мало стежити за порядком у місті.

Коли Каховку окупували, чоловік разом зі своєю співмешканкою добровільно погодився працювати в новоствореному “відділі поліції міста Каховка” – незаконному органі, який окупанти сформували з місцевих колаборантів.

Колишні колеги-поліцейські, які встигли виїхати з окупованої території, впізнали чоловіка на відео з території відділу поліції вже після приходу окупантів.

Один зі свідків розповів, що знав його особисто як колишнього охоронця АТБ і бачив на чергуванні у відділі влітку 2022 року. Інший свідок пригадав, що бачив його разом зі співмешканкою біля райвідділу – вони збирали гроші з місцевих, представляючись працівниками поліції.

Слідство зібрало докази з кількох джерел: показання колишніх поліцейських, які особисто знали фігуранта, журналістські розслідування з фотографіями, а також експертизу, яка підтвердила, що на знімках зображена саме ця людина.

Сам чоловік у суд жодного разу не з’явився – справу розглядали заочно, а його захист забезпечувала держава. Адвокати наполягали на виправданні, аргументуючи це відсутністю прямих доказів вини.

Суд ці доводи відхилив, вказавши, що сукупність непрямих доказів – свідчень, публікацій та експертизи – є достатньою, щоб довести вину поза розумним сумнівом.

Суд визнав чоловіка винним одразу за двома статтями Кримінального кодексу – за добровільну службу в незаконному правоохоронному органі на окупованій території та за державну зраду через перехід на бік ворога під час воєнного стану.

Остаточне покарання – 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та забороною обіймати будь-які посади в органах влади України ще протягом 15 років.

Ірина Глухова