Connect with us

Суспільство

Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»

Published

on



Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.

Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.

“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.

У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.

Читайте також: ВРП звільнила Павла Вовка з Окружного адмінсуду Києва

Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.

Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.

У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.

У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.

ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.

13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.

У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.



Джерело

Суспільство

Українські медики випереджають світ у лікуванні бойових травм

Published

on



До 70–80% бойових поранень, яких зазнають українські військові, становлять травми кінцівок. Більшість із них спричинені ударами безпілотників. Однак важливим є не лише надання першої допомоги, а й подальше відновлення пацієнтів, ключову роль у якому відіграють пластична та мікрохірургія. Українські лікарі вже накопичили унікальний досвід, який сьогодні випереджає практику багатьох країн світу.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів майор медичної служби, викладач Української військово-медичної академії Ігор Палій.

«Епідемія війни — це, по суті, епідемія травматології кінцівок. Це дуже велика частина поранених, яка потребує подальшого реконструктивного лікування. Перші етапи — стабілізація, відновлення кровопостачання — дуже важливі, але після цього залишається багато питань, які потребують подальшого вирішення», — зазначив Палій.

Як приклад можливостей сучасної реконструктивної хірургії Палій навів операцію пацієнта з масштабним ураженням плеча.

«Це була обширна рана, і було незрозуміло, що з нею робити. Ми трансплантували великий м’язово-фасціально-шкірний клапоть і одномоментно закрили практично весь дефект кінцівки. Окрім цього, у пацієнта було ампутоване передпліччя. Людина настраждалася, мала дуже багато проблем», — розповів хірург.

Він наголосив, що головне завдання реконструктивної хірургії — не лише закрити рану чи відновити тканини, а допомогти людині повернутися до повноцінного життя.

«Усе це робиться для того, щоб людина не втратила себе, могла відновлюватися і далі бути людиною», — підкреслив Палій.

Лікар зазначив, що перед провадженням таких операцій проходив стажування у Сполучених Штатах, однак війна дала українським медикам досвід, якого сьогодні практично немає в інших країнах.

«Враховуючи той досвід, де я був і що я бачив, можу сказати, що наша медицина краща. Ми не тільки у військовій майстерності, а й у лікуванні поранених — на крок попереду. Наші лікарі мають колосальний досвід. У них немає таких поранених, вони не знають, що з ними можна робити», — сказав він.

На його переконання, українські фахівці вже мають не лише переймати міжнародний досвід, а й самі навчати іноземних колег.

«Мені здається, наших колег уже мають запрошувати, щоб вони показували й розповідали, як саме лікувати такі поранення. Настав час говорити про це», — наголосив Палій.

Водночас він зауважив, що український підхід до лікування суттєво відрізняється від практики багатьох західних країн, де медичні рішення часто залежать від економічної доцільності.

«У них страхова медицина значною мірою зав’язана на грошах. Якщо лікування невигідне, то це буде ампутація. У нас ампутація — це останній крок: коли вже здався пацієнт, коли здався не один лікар, коли людина пройшла три-чотири роки лікування і зрозуміло, що кінцівка вже нефункціональна», — пояснив військовий хірург.

Читайте також: За три роки в Україні провели 111 операцій з остеоінтегративного протезування

Палій також є одним із лікарів, які у 2017 році провели унікальну операцію з вилучення гранати ВОГ-17 із ноги пораненого військового. Через ризик вибуху медики працювали разом із саперами, заходячи до операційної по одному.

«Ми розуміли, що в будь-який момент граната може вибухнути і всі могли загинути. Але ми дістали ВОГ, встановили апарат зовнішньої фіксації, а вибуховий предмет забрали розміновувачі. Після операції всі обіймалися, дякували один одному», — пригадав він.

За цю операцію Ігор Палій був нагороджений орденом «За мужність».

Дивіться повне інтерв’ю на YouTube-каналі Укрінформу.

Як повідомляв Укрінформ, В ООН заявили про різке зростання кількості жертв серед цивільних в Україні через атаки РФ.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Херсоні російський дрон атакував маршрутку: постраждала жінка Анонси

Published

on



Уранці 28 липня російські військові атакували безпілотником маршрутний автобус у Дніпровському районі Херсона. Внаслідок удару постраждала 62-річна жінка, яка перебувала поруч із місцем вибуху.

Про це повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

За його словами, атака сталася близько 06:10. Унаслідок удару жінка отримала вибухову травму та уламкове поранення склом лівого плеча. Медики надали їй необхідну допомогу на місці.

Водій та пасажири маршрутного автобуса не постраждали. Однак вибухом у транспортному засобі вибило лобове скло.

Пізніше Шанько повідоми, що що через технічні причини сьогодні не працюватиме автобусний маршрут №7. У міській військовій адміністрації закликали жителів врахувати це під час планування поїздок містом.

Нагадаємо, минулої доби внаслідок російських обстрілів і атак дронів в Херсонській області загинули троє людей, ще десятеро отримали поранення.

Раніше, директор КП “Херсонкомунтранссервіс” Вадим Мельник заявляв, що у Херсоні вікна громадських автобусів заклеять бронеплівкою, щоб зменшити ризик травмування пасажирів уламками скла під час російських атак.

Водночас у Херсоні продовжують шукати ефективніші способи захисту громадського транспорту. Зокрема, розглядають можливість встановлення на автобусах засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Спочатку такі системи планують протестувати, після чого ухвалять рішення щодо їхнього масового використання.

Крім того, у салонах автобусів планують встановити планшети та монітори, які показуватимуть інформацію про повітряну тривогу та напрямок руху російських безпілотників. Це має допомогти водіям і пасажирам швидше реагувати на загрозу.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині через повторний удар росіян пошкоджена техніка ДСНС

Published

on



На Одещині через повторний удар росіян пошкоджена техніка ДСНС



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.