Суспільство
Звільнили суддю Мазур, яка фігурує у справі «плівок Вовка»
Вища рада правосуддя в четвер, 20 березня, звільнила з ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва суддю Альону Мазур.
Про це повідомила Вища рада правосуддя за підсумками засідання 20 березня, передає Укрінформ.
“Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Мазур Альони Сергіївни з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з цим пунктом Конституції, підставами для звільнення судді є “вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді”.
У ВРП зауважили, що процедуру реалізовано на підставі подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, яка вирішила застосувати до судді Мазур дисциплінарне стягнення у вигляді подання про звільнення з посади.
Альона Мазур фігурує у справі так званих «плівок Павла Вовка» – ексголови ОАСК, якого цього тижня також звільнили з посади судді.
Відповідно до акта ВРП, дисциплінарна скарга НАБУ стосовно судді Окружного адмінсуду Києва Альони Мазур надійшла до ВРП у 2023 році. У ній наголошувалося, що суддя “погоджувалася виконувати незаконні вказівки керівництва Окружного адміністративного суду та не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя”.
Як повідомляв Укрінформ, у травні 2019 року 30 суддів ОАСК не з’явилися на іспит до ВККС, пояснивши це тимчасовою непрацездатністю. Проте з оприлюднених НАБУ “плівок Вовка” стало зрозуміло, що судді це спланували.
У 2017 році Мазур винесла рішення на користь Суркісів у справі «Приватбанку». Суд постановив стягнути на їхню користь понад 1 млрд гривень з “Приватбанку”.
У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п’яти суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.
ОАСК відомий ухваленням резонансних рішень, серед яких – скасування нового українського правопису, скасування рішення Київради про перейменування Московського проспекту на проспект Бандери, визнання незаконною націоналізації Приватбанку, призупинення процесу перейменування УПЦ (МП), поновлення Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби тощо.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Цього ж дня закон підписав Президент.
У грудні 2022 року США запровадили персональні санкції щодо Вовка “за вимагання хабаря в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси”.
Суспільство
Лубінець вимагає подовжити термін ідентифікації пенсіонерів та негайно відновити всі виплати
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наполягає на продовженні до 1 липня терміну, відведеного для ідентифікації пенсіонерів, та поновленні виплат усім громадянам, котрі перебувають на підконтрольній Україні території.
Таку пропозицію Лубінець висловив під час комітетських слухань «Про стан організації і верифікації виплат та ідентифікації осіб – отримувачів пенсій та/або соціальних виплат», передає кореспондент Укрінформу.
У межах організованих парламентським комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів екстрених слухань омбудсман скерував міністрові соціальної політики, сім’ї та єдності України Денису Улютіну офіційне подання з вимогою врегулювати ситуацію із тимчасовим блокуванням пенсійних виплат через невчасне проходження отримувачами процедури ідентифікації.
«Пенсійні виплати – це обов’язок держави, що прямо передбачено 46-ю статтею Конституції України. Більше того – це набуте право, і жодні додаткові обмеження пенсійних виплат встановлюватися не можуть. Водночас ми, як представники органів влади, створюємо додаткові бар’єри, змушуючи громадян проходили верифікацію, подавати додаткові документи. Причому цей процес максимально затягнутий і ускладнений», – наголосив Лубінець.
За його словами, у багатьох випадках ідентифікація пенсіонерів можлива й без їхньої фізичної присутності – зокрема, через отримання органами ПФУ інформації з електронних реєстрів, у тому числі й Держреєстру актів цивільного стану громадян.
Також люди, котрі фізично перебувають на підконтрольній уряду території, користуються електронними ресурсами, послугами, банківськими картками українських державних чи комерційних банків, звертаються до органів державної влади та місцевого самоврядування.
«Як бачимо, «цифрова держава» не спрацювала на 100%, не використано можливості мережі ЦНАПів, до процесу ідентифікації не залучені органи місцевого самоврядування, які мають додаткову інформацію про жителів своїх громад», – констатував Уповноважений з прав людини.
Він звернувся до народних депутатів з проханням урегулювати ці питання.
Передаючи листа главі Мінсоцполітики, Лубінець нагадав, що, за законом, відомство має 30 днів на виконання викладених у поданні вимог або для пояснень, чому виконати їх не можна.
«Я підтримував парламент при напрацюванні закону про ідентифікацію осіб, котрі залишилися на тимчасово окупованих територіях. Саме для того, щоб громадяни, яким призначені пенсійні виплати, отримували їх особисто, і треба проводити ідентифікацію. Тому все, що стосується ТОТ, ми повністю підтримуємо. Натомість не підтримуємо жорсткі вимоги щодо фізичної ідентифікації громадян, котрі перебувають на підконтрольній Україні території», – додав Лубінець.
Він також звернув увагу на проблеми, з якими стикнулися чимало українців, котрі перебувають за кордоном і мають пройти фізичну ідентифікацію у консульських установах. Хоча передбачено і можливість онлайн-верифікації, у багатьох випадках людей змушують звертатися до дипустнов, іноді розташованих за сотні кілометрів від місць їхнього тимчасового проживання.
«Більше того, в електронну чергу, яка діє у структурі МЗС, зараз можна записатися на дату приблизно через 4,5 місяця. І весь цей час люди залишатимуться в чужій країні без пенсійних виплат», – констатував омбудсман.
Він подякував міністрові соцполітики за оперативне відновлення у лютому виплат приблизно 70 тис. пенсіонерів, котрі пройшли ідентифікацію, але не встигли надати довідки про те, що не отримують виплат від РФ. Водночас понад 260 тис. громадян усе ще залишаються без пенсій.
Більше того, зараз Уповноважений почав отримувати скарги від людей, котрі пройшли фізичну ідентифікацію в січні, але лютневих виплат (у кого вони припадають на першу половину місяця) так і не одержали.
З огляду на ситуацію, Лубінець запропонував подовжити відведений для ідентифікації пенсіонерів термін до 1 липня, як рекомендує профільний парламентський комітет, і надати можливість у цей період, незалежно від верифікації, отримувати пенсії принаймні тим громадянам, котрі фізично перебувають на підконтрольних Україні територіях.
Як повідомлялося, до 31 грудня 2025 року пенсіонери та одержувачі соцвиплат, котрі перебувають за межами України або на тимчасово окупованій території, мали пройти обов’язкову фізичну ідентифікацію для продовження виплат. Станом на січень багато людей, у тому числі майже 340 тис. ВПО, не встигли пройти ідентифікацію. Тому виплати їм тимчасово припинили. Після суспільного розголосу та втручання Уповноваженого ВР з прав людини виплату пенсій майже 70 тисячам громадян, котрі пройшли ідентифікацію, але не надали, як передбачено законом, довідки про неотримання доходів від РФ, відновили.
Суспільство
В Одесі скерували до суду справу про склад-нахаббуд Анонси
Слідчі в Одесі скерували до суду справу чоловіка, який самовільно збудував склад на землі територіальної громади.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Під час досудового розслідування правоохоронці встановили, що власник одного з товариств з обмеженою відповідальністю незаконно скористався для розширення бізнесу прилеглою земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності Одеси. Не маючи дозвільних документів на будівництво, він підшукав робітників та звів будівлю площею 342,7 квадратного метра, яку в подальшому планував використовувати як склад.
Як розповів старший слідчий територіального підрозділу поліції Євгеній Єремейчук, за наявності достатніх доказів, у тому числі висновку судової будівельно-технічної експертизи, фігуранту висунули обвинувачення у самовільному будівництві будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці. На самовільно зведену будівлю наклали арешт. Згідно з чинним законодавством, максимальне покарання, передбачене за це правопорушення, – до трьох років обмеження волі.
Раніше в Одеській області у керівника фермерського господарства заарештували землю. У справі йдеться про підробку документів про загибель посівів, щоб отримати відшкодування від держави. Директор фермерського господарства “Бянов Д.В.” підозрюється у заволодінні державними коштами через підробку документів. За версією правоохоронців, він умисно вніс неправдиві дані про загибель посівів, щоб отримати максимально можливу дотацію від держави, хоча зазначене господарство насправді не володіло цими посівами.
Також на початку лютого поліцейські скерували до суду обвинувальний акт щодо жителя Одеси, якого підозрюють у тому, що він самовільно збудував базу відпочинку на землі громади.
Суспільство
В Одесі екскерівник ДМС приховав у декларації 13 млн грн та переписав майно на родичку
Колишньому керівнику управління ГУ ДМС в Одеській області Андрію Морару повідомлено про підозру у незаконному збагаченні на суму понад 13 млн грн. Про це повідомила Одеська обласна прокуратура.
За даними слідства, під час перебування на посаді Морар розробив та впровадив схему приховування власних активів. Для цього він використав документи та печатки двох підконтрольних юридичних осіб, куди перевів усе своє майно. Пізніше посадовець залучив до засновників близьку родичку — матір, а згодом переоформив на неї нерухомість.
У своїй декларації Андрій Морар не зазначив апартаменти, офісні приміщення, земельні ділянки, магазини та іншу нерухомість. Серед них — офіс у Білгород-Дністровському вартістю близько 1,9 млн грн та апартаменти в тому ж районі приблизно за 1,8 млн грн.
Варто зазначити, що наразі в суді розглядаються ще дві кримінальні справи щодо Морара: за недостовірне декларування майна на суму 83 млн грн та за зловживання впливом на суддю з метою ухвалення рішення на свою користь.
За клопотанням прокуратури Андрій Морар перебуває під вартою, слідство триває.
-
Усі новини1 тиждень agoСкандал на нацвідборі Євробачення: в мережі обурилися словами співачки Руслани (фото, відео)
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращий знак Зодіаку — з ким хочуть бути абсолютно всі
-
Політика6 днів agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
-
Усі новини1 тиждень agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Усі новини1 тиждень agoДе найкраще приймають біженців з України — 3 країни
-
Політика1 тиждень agoЗеленський анонсував активну роботу з партнерами найближчими тижнями
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудову Житомирщині в межах єВідновлення спрямували понад 350 мільйонів
-
Відбудова6 днів agoЗеленський і Маркарова обговорили роботу з партнерами України щодо відбудови
