Як пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, мюнхенський стартап Hypersonica провів перший успішний випробувальний політ прототипу гіперзвукової ракети з норвезького космодрому Андейя.

У статті зазначається, що хоч компанія була заснована лише у 2024 році, за дев’ять місяців вона змогла пройти шлях від перших креслень до повноцінного льотного тесту. Ба більше, під час випробування ракета розігналася до швидкості понад 7 400 кілометрів на годину та подолала дистанцію більш як 300 кілометрів.

У Hypersonica зазначають, що ключові параметри системи були перевірені в реальних гіперзвукових умовах — аж до рівня окремих компонентів. Зокрема, це дозволило підтвердити працездатність основних технологічних рішень і вийти на наступний етап розробки.

За твердженнями FAZ, Досягнутий результат робить Hypersonica першою приватно фінансованою компанією в Європі, яка змогла продемонструвати гіперзвуковий політ такого рівня. Засновник і генеральний директор стартапу Філіп Керт у коментарі виданню назвав це значним проривом для галузі, де створення подібних систем зазвичай займає роки.

“Нам знадобилося лише дев’ять місяців від першого креслення до готового прототипу. Це великий успіх”, – сказав він

Успіх компанії підтверджується й фінансовою підтримкою, оскільки під час інвестиційного раунду серії A Hypersonica залучила 23,3 мільйона євро від фондів General Catalyst та Plural, а також Федерального агентства Німеччини з проривних інновацій SPRIND. За словами Керта, мета компанії — до 2029 року забезпечити європейські країни відносно недорогими та маневреними гіперзвуковими ракетами як елементом стримування.

Також Керт розповів FAZ, що класичні оборонні програми вимагають мільярдних витрат і надто багато часу, чого Європа нині не має, тому Hypersonica робить ставку на альтернативні підходи, які здатні суттєво зменшити вартість розробки без втрати бойових характеристик.

Ключовою перевагою розробки стартапу він називає поєднання гіперзвукової швидкості з високою маневреністю. За його словами, самі по собі швидкості понад 6 000 кілометрів на годину не є новими, однак можливість точно керувати ракетою на таких режимах значно ускладнює її перехоплення системами протиповітряної оборони.

Для порівняння Керт згадує російські ракети “Іскандер” і “Кинжал”, які досягають гіперзвукових швидкостей, але мають обмежену маневреність. Натомість американська система LRHW (“Темний орел”), яку планують розмістити в Німеччині, є значно ефективнішою, однак, за оцінками експертів, вартість одного її запуску сягає близько 40 мільйонів доларів.

На цьому тлі Європа поки не має власних порівнянних рішень. Саме тому Hypersonica робить акцент на європейському суверенітеті — незалежності у виробництві та ланцюгах постачання. Крім того, компанія має німецько-британську структуру та бере участь у британській гіперзвуковій програмі з бюджетом близько одного мільярда фунтів стерлінгів.

За словами керівника стартапу, попит на гіперзвукові системи вже формується серед європейських країн, а вимоги до таких можливостей визначені й у межах НАТО.

“Наші технології надають цим країнам доступ до гіперзвукових систем. Саме тому ми застосовуємо загальноєвропейський підхід”, – каже Керт.

Нагадаємо, що французькі політики вже протягом 2025 року говорять про створення аналога російського ракетного комплексу “Орешник”. Однак, наразі подібні заяви залишаються радше на рівні політичних декларацій, ніж реальних технологічних рішень.

Також Фокус писав, що росіяни почали випробовувати експериментальну протидронову систему, яка замість традиційних лопатей використовує обертові троси. Загалом, на цю дивну розробку від FPV-дронів росіяни витратили більше ніж 2 роки.

За даними Reuters, у каплиці базиліки Святого Лаврентія в Лучині, розташованій неподалік урядової штаб-квартири, один із ангелів на настінному розписі мав риси, схожі на прем’єрку. Поява такого образу потрапила на сторінки преси та викликала критику опозиційних політиків, а також невдоволення кардинала Бальдо Рейни, який наголосив на недопустимості використання сакрального мистецтва з політичною метою.

Коли церкву відкрили для відвідувачів, фреска вже була змінена: обличчя ангела зафарбували, залишивши його без голови. Парафіяльний священик Даніеле Мікелетті пояснив, що рішення про видалення образу ухвалили через його суперечливий характер та надмірний інтерес відвідувачів, які більше приходили подивитися на картину, ніж помолитися.

Художник Бруно Валентинетті, який займався реставрацією розпису, підтвердив, що він замалював обличчя ангела за проханням Ватикану. Як додало видання, представники Святого Престолу коментарів не давали, а Римська єпархія анонсувала, що пізніше опублікує офіційну заяву щодо інциденту.

Крім того, кардинал Рейна висловив співчуття з приводу цієї ситуації, а також зауважив, що сакральне мистецтво та християнську традицію не можна використовувати для політичних чи інших сторонніх цілей. Також він розпорядився провести ретельне розслідування. Натомість Міністерство культури Італії також взяло інцидент під свій контроль та розпочало власну перевірку.

Сама ж Мелоні відреагувала на ситуацію з гумором та опублікувала у соціальних мережах фотографію фрески з підписом, що вона зовсім не схожа на ангела.

У своєму матеріалі видання Reuters додало, що ця фреска була створена у 2000 році, і вона не має статусу охоронюваної культурної спадщини.

Нагадаємо, що через реставрацію цієї фрески в Італії розгорівся справжній скандал. Сам же Бруно Валентинетті, який займався росписом, заявив, що просто відновив колишнє зображення і заперечує навмисну схожість із прем’єр-міністеркою Італії.

Також Фокус писав, що у церкві Смоленської ікони Божої Матері на території Смоленського скиту Валаамського монастиря намалювали фреску, на якій російський військовий надає першу допомогу пораненому бійцю ЗСУ.

Фото без перуки Маргарита Симоньян опублікувала 26 січня у своєму Telegram-каналі “Маргарита Симоньян из дома”. Імовірно, пропагандистка втратила волосся через хімієтерапію.

“Нічого не бійтеся. Бог є, а смерті нема”, — написала російська пропагандистка.

У грудні 2025 року Симоньян опублікувала фотографію в перуці та поскаржилася, що знайшла в ньому сивину. При цьому вона заявила, що “завжди хотіла спробувати рудий колір”.

“Все чекала, поки почну сивіти. У результаті, волосся немає ні сивого, ні якогось, зате перука — з сивим волоссям!” — написала Маргарита Симоньян.

Тоді ж пропагандистка розповіла, що проходить курси хімієтерапії, та при цьому продовжує працювати.

“Спочатку після хімії доводиться важко. Госпіталізують іноді назад до лікарень, часто в найближчі, щоб терміново прокапати і стабілізувати стан, коли небезпечно падають показники крові або шлунок зі стравоходом божеволіють через ушкодження слизової оболонки. Що облисіла, що смак пропадає, як при “ковіді”, що шкіра псується — це само собою. Про це я не хвилююся”, — писала вона.

Маргарита Симоньян хворіє на рак: деталі

Про те, що Маргариті Симоньян діагностували “тяжку хворобу”, вона сама повідомила в ефірі прокремлівського каналу “Россия 1” 7 вересня 2025 року. Тоді вона заявила, що наступного дня їй мають зробити операцію, вказавши на місце в області грудей.

22 вересня головна редакторка RT Маргарита Симоньян підтвердила, що проходить лікування від раку. Її чоловік, пропагандист Тигран Кеосаян, помер у віці 59 років 26 вересня 2025 року, після кількох місяців у комі.

У квітні 2024 року Служба безпеки України повідомляла Маргариті Симоньян про підозру через її заклики вбивати українських дітей.