Політика
Меджліс закликав міжнародну спільноту посилювати санкційний тиск на Росію
“Президія Меджлісу кримськотатарського народу закликає міжнародну спільноту посилювати санкційний тиск на державу-агресора до повного відновлення територіальної цілісності України, а також зміцнювати механізми притягнення винних до відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності”, – написано у документі.
У Меджлісі наголосили, що Крим є і залишається невід’ємною частиною України. Жодні рішення агресора, псевдореферендуми чи спроби міжнародної легітимізації окупації не мають і не матимуть жодної юридичної сили.
Зазначається, що деокупація Криму є обов’язковою умовою відновлення територіальної цілісності України та встановлення справедливого й тривалого миру. Без звільнення Кримського півострова неможливо гарантувати безпеку та розвиток незалежної Української держави, як і відновити стабільність у всьому світі.
У Меджлісі зауважили, що Кабінет міністрів України має завершити процедуру закріплення за Меджлісом кримськотатарського народу правового статусу представницького органу корінного кримськотатарського народу.
У контексті міжнародних дискусій щодо шляхів припинення війни президія Меджлісу наголосила, що будь-які переговорні ініціативи є легітимними лише за умови повної поваги до суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, будь-які спроби винести питання Криму «за дужки», «заморозити» його статус чи відтермінувати деокупацію є неприйнятними та прямо суперечать нормам міжнародного права, а також, що жодні рішення щодо майбутнього Криму не можуть ухвалюватися без участі та прямої згоди Української держави та корінного кримськотатарського народу.
“Президія Меджлісу кримськотатарського народу висловлює глибоку вдячність главам, парламентам, урядам і народам усіх держав, які підтримують Україну в її боротьбі за свободу та справедливість. Особлива шана – військовослужбовцям Сил безпеки та оборони України, тисячам мешканців Криму, які зі зброєю в руках боронять Українську державу, сотням тисяч жителів окупованого півострова, які зберігають вірність Україні”, – додали у представницькому органі кримських татар.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні 26 лютого відзначають День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя – пам’ятну дату, встановлену на честь масового проукраїнського мітингу 2014 року в Сімферополі.
Політика
Мельник – російській делегації: «Пізно, Васю, пити боржомі»
Постпред України при ООН Андрій Мельник закликав США та європейських партнерів посилити санкційний тиск на Росію, зокрема в енергетичному секторі, та підтримати ухвалення нової резолюції Ради Безпеки ООН щодо припинення вогню.
Джерело
Політика
Спецтрибунал щодо агресії РФ може засідати не лише в Гаазі
Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.
Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.
За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.
Фото: ОП
Політика
Асамблея МПС у Стамбулі закликала до негайного припинення вогню в гарячих точках світу
“Нагальна потреба в узгоджених парламентських зусиллях для збереження припинення вогню та підтримки миробудівництва на Близькому Сході та в інших регіонах вимагає екстрених парламентських дій для підтримки припинення вогню, особливо на Близькому Сході та в інших гарячих точках”, – зазначається в документі під назвою «Плекання надії, забезпечення миру та справедливості для майбутніх поколінь».
Асамблея засудила систематичні порушення міжнародного гуманітарного права, напади на цивільних та блокування гуманітарної допомоги.
Також зазначається, що протягом Асамблеї МПС відбулися зустрічі органів, які займаються питаннями миру та безпеки, зокрема робочої групи з мирного врегулювання війни в Україні та комітету з питань Близького Сходу.
“Ці зустрічі були спрямовані на пошук нових шляхів сприяння миру через парламентський діалог та дипломатію”, – додали в МПС.
Крім питань безпеки, делегати закликали до реформування Світової організації торгівлі та створення справедливої цифрової економіки.
Асамблея у Стамбулі зібрала понад 1500 делегатів, серед яких понад 720 парламентаріїв із 126 країн світу. Наступна Асамблея МПС відбудеться у жовтні в Танзанії.
Як повідомляв Укрінформ, українську делегацію на 152-й Генеральній асамблеї Міжпарламентського союзу в Стамбулі очолював перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
-
Суспільство6 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події6 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Політика6 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Україна6 днів agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
