Connect with us

Політика

Зеленський: Світ радив Україні мовчати, коли Росія окупувала Крим

Published

on



Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна наполягає на тому, що відповідальність країни-агресора Росії за війну є однією з найсильніших передумов тривалого миру.

Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.

“Щороку 26 лютого – у День спротиву окупації Криму – ми згадуємо цей глобальний урок і шануємо тих, хто не мовчав та не пасував перед російською агресією. І наполягаємо, що відповідальність агресора за війну є однією з гарантій безпеки, однією з найбільш сильних передумов тривалого миру”, — написав він.

Зеленський наголосив, що теза про те, що агресор не повинен отримати жодної винагороди за війну, щоб мир був справді тривалим, — це не просто слова.

“Світ, на жаль, уже мав змогу перевірити це 12 років тому. Російська війна проти України почалася з окупації нашого Криму, і світ фактично заплющив очі на це. Тодішніх лідерів не зацікавили мітинги й спротив у Криму та загалом почуття України. Світ радив Україні мовчати. Саме тому Путін повірив, що він може дозволити собі значно більшу війну та жорсткіше протистояння із Заходом”, — зауважив він.

Читайте також: МЗС України про Крим: Крадіжка – це завжди тимчасово

Президент подякував всім, хто підтримує Україну та бере участь у роботі Кримської платформи та в інших міжнародних форматах, які нагадують світу про Крим та про значення його окупації Росією.

“Дякую кожному, хто допомагає Україні протистояти російським репресіям у Криму, допомагає нам повертати людей з полону та не давати окупаційному режиму зміцнюватись. Російська присутність на нашому півострові служить тільки війні й нічому більше. Мир має бути, а отже, Крим – це Україна, і світ має визнавати цей факт незмінно. Qırım evine qaytmalıdır! Слава Україні!”, — додав він.

Читайте також: У Криму перші «фільтрації» окупанти почали проводити ще у березні 2014 року – правозахисниця

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 26 лютого відзначають День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя – пам’ятну дату, встановлену на честь масового проукраїнського мітингу 2014 року в Сімферополі.

Фото: ОП



Джерело

Політика

Мельник – російській делегації: «Пізно, Васю, пити боржомі»

Published

on




Постпред України при ООН Андрій Мельник закликав США та європейських партнерів посилити санкційний тиск на Росію, зокрема в енергетичному секторі, та підтримати ухвалення нової резолюції Ради Безпеки ООН щодо припинення вогню.



Джерело

Continue Reading

Політика

Спецтрибунал щодо агресії РФ може засідати не лише в Гаазі

Published

on



Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.

Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.

“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.

Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.

“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.

Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.

За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).

Читайте також: Запуск Спецтрибуналу: Мудра сказала, коли можуть підписати розширену часткову угоду про керівний комітет

“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.

Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Асамблея МПС у Стамбулі закликала до негайного припинення вогню в гарячих точках світу

Published

on



“Нагальна потреба в узгоджених парламентських зусиллях для збереження припинення вогню та підтримки миробудівництва на Близькому Сході та в інших регіонах вимагає екстрених парламентських дій для підтримки припинення вогню, особливо на Близькому Сході та в інших гарячих точках”, – зазначається в документі під назвою «Плекання надії, забезпечення миру та справедливості для майбутніх поколінь».

Асамблея засудила систематичні порушення міжнародного гуманітарного права, напади на цивільних та блокування гуманітарної допомоги.

Також зазначається, що протягом Асамблеї МПС відбулися зустрічі органів, які займаються питаннями миру та безпеки, зокрема робочої групи з мирного врегулювання війни в Україні та комітету з питань Близького Сходу.

“Ці зустрічі були спрямовані на пошук нових шляхів сприяння миру через парламентський діалог та дипломатію”, – додали в МПС.

Крім питань безпеки, делегати закликали до реформування Світової організації торгівлі та створення справедливої цифрової економіки.

Асамблея у Стамбулі зібрала понад 1500 делегатів, серед яких понад 720 парламентаріїв із 126 країн світу. Наступна Асамблея МПС відбудеться у жовтні в Танзанії.

Читайте також: Сибіга – про участь в Анталійському форумі: Україна розвиває свою роль контриб’ютора безпеки у світі

Як повідомляв Укрінформ, українську делегацію на 152-й Генеральній асамблеї Міжпарламентського союзу в Стамбулі очолював перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.