Події
Національний рейтинг Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» 5 лютого оголосить переможців
У четвер, 5 лютого, в Національному інформаційному агентстві Укрінформ відбудеться оголошення переможців Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025».
Про це повідомляє Укрінформ.
За словами голови оргкомітету рейтингу Любові Базів, відомі українські музикознавці та критики обрали переможців у 12 номінаціях.
Зокрема, до лонг-ліста Національного рейтингу Укрінформу «Інфобум-Класична Музика 2025» увійшли:
1. Номінація «Найкраща подія року у галузі класичної музики»:
- Прем’єра «Реквієму» Євгена Станковича у Києві та Львові
- Проєкт «NotaBene+» NotaBene Chamber Group та Національного будинку музики
- Запис повного циклу камерних симфоній Євгена Станковича «Dictum» (за підтримки УКФ)
- Запуск інноваційної цифрової платформи і оцифрування колекції музично-меморіального музею Соломії Крушельницької (за підтримки УКФ)
- Постановка опери «Король Артур» Генрі Перселла (проєкт Open Opera Ukraine, хор Б.А.Х.)
- Камерна опера «Аманданте» Максима Шалигіна
- Премʼєра Cantata in tempore belli (Кантата часів війни) Йорга Відманна у Національній опері України
- Постановка опери «Золотий обруч» Бориса Лятошинського у Львівська національній опері
- Міжнародний фестиваль Kyiv Baroque Fest-2025
- Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець»
- Постановка опери «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
- Міжнародний «Бетховен Вікенд» – виконання повного циклу фортепіанних концертів Людвіга ван Бетховена
- Концерт «Сталь. Фіалка. Лють» у Національній філармонії України
- Концерт «Симфонія Зізнання» Львівського академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії
- Гастролі опери «Діалоги кармеліток» Франсіса Пуленка Львівської національної опери на сцені Національної опери України
- Презентація «Антології української симфонічної мініатюри» Українського інституту спільно з видавництвом «Музична Україна»
- Гастрольний тур хору «Гомін»
- Започаткування фестивалю музики Бориса Лятошинського LIATOSHYNSKY SPACE у Національній філармонії України
- Присудження Міжнародної премії The Classical Next: Innovation Award 2025 – Opera Aperta
- Міжнародний проєкт «Музика чуттів», автор та композитор проєкту Євген Петриченко. Національний будинок музики
2. Номінація «Найкращий фестиваль класичної музики року»:
- Третій Міжнародний фестиваль камерної музики «Dzerkalo»
- 31-й Міжнародний фестиваль сучасної класичної музики «Контрасти», Львів
- «Київ Музик Фест-2025»
- «Liatoshynsky Space 2025»: фестиваль музики Бориса Лятошинського | Національна філармонія України, Фундація Лятошинського
- Kyiv Baroque Fest-2025 | Національна філармонія України, Open Opera Ukraine, Національний будинок музики
- Kozarenko-ФИСТ Коломийська філармонія ім. Олександра Козаренка
- Фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage 2025
- Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest
3. Номінація «Найкращий реліз року»:
- «Перетинаючи темряву», українська сучасна музика для саксофона та фортепіано. Роман Фотуйма, Дар’я Шутко
- Альбом «Музика Харкова» у виконанні піаніста Максима Шадька | Ukrainian Classical Music Foundation
- Мистецький проєкт «Пісні правди» Юліана Китастого | США Smithsonian Folkways Recordings
- Альбом Limbo на лейблі Kyiv Dispatch
- Проєкт «Березовський: звукова антологія творчості»
- «Solum» українського композитора Юрія Пікуша
- Антологія української камерної музики: Борис Лятошинський. Струнні квартети (Український інститут і Фундація Лятошинського)
- Альбом «Замордовані. Подзвін перший» гурту «Пиріг і Батіг»
- Твори для фортепіано. Двотомне видання фортепіанних творів М. Лисенка, «Музична Україна»
- Kyiv Tango Orchestra, альбом Timeless
- Ukraine: A Piano Portrait SOMM Recordings (Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Миколаїв Лисенко, Сергій Борткевич, Валентин Сільвестров, Василь Барвінський, Віктор Косенко)
- Випуск партитур творів Бориса Лятошинського французьким видавництвом Billaudot
- Barvinsky & Kosenko: Ukrainian Piano Concertos ARS Produktion
4. Номінація «Найкращий оркестр року»:
- Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика
- Симфонічний оркестр INSO-Львів Львівської національної філармонії
- Національний симфонічний оркестр України
- Київський камерний оркестр Національної філармонії України
- Оркестр Національної опери України
- Liatoshynskyi Capella: Orchestra Національного будинку музики
- Ensemble 24
- Національний ансамбль солістів «Київська камерата»
- Національний камерний ансамбль «Київські солісти»
- Національний президентський оркестр
- Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
- Симфонічний оркестр Дніпровської філармонії
5. Номінація «Найкращий хор року»:
- Вокальний ансамбль сучасної музики «Alter Ratio»
- Академічна хорова капела ім. Платона Майбороди Українського радіо
- Liatoshynskyi Capella: Choir Національного будинку музики
- Львівський муніципальний хор «Гомін» Львівського органного залу
- Ансамбль Partes
- Муніципальний камерний хор «Київ»
- Національна капела України «ДУМКА»
6. Номінація «Найкраща музична вистава року»:
- Вистава-трейлер «Гра в оперу», Львівська національна опера
- «Місяць» Карла Орфа, Київський національний академічний театр оперети
- «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха в Національній опері України
- «Пісні вугілля та сталі» проєкт Центру музики молодих
- Опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського (Львівська національна опера, диригент-постановник Іван Чередніченко, режисер Іван Уривський)
- Опера-кабаре «ТГШ. Подорож у часі» Золтана Алмаші в ХНАТОБ
- Балет «Соляріс» Олександра Родіна у Львівській національній опері
- Опера «Фальстаф» Дж. Верді, Київська опера
7. Номінація: «Найкращий виконавець/виконавиця року»:
- NotaBene Chamber Group Національного будинку музики
- Ансамбль сучасної музики Senza Sforzando, Одеса
- Тарас Бережанський, бас
- Дмитро Ткаченко, скрипка
- Вікторія Вітренко, сопрано
- Роман Меліш, контратенор
- Мар’яна Головко, колоратурне сопрано
- Марія Пухлянко, фортепіано
- Роман Лопатинський, фортепіано
- Андрій Павлов, скрипка
- Віоліна Петриченко, фортепіано
- Богдана Півненко, скрипка
- Антоній Кедровський, скрипка
- Ольга Рукавішнікова, скрипка
- Катерина Супрун, альт
8. Номінація «Найкращий симфонічний диригент / диригентка року»:
- Антоній Кедровський
- Наталія Стець
- Володимир Сіренко
- Наталія Пономарчук
- Іван Чередниченко
- Віктор Плоскіна
- Кері-Лінн Вілсон
- Іван Остапович
- Максим Гусак
9. Номінація «Найкращий хоровий диригент/диригентка року»:
- Ольга Приходько
- Вадим Яценко
- Микола Гобдич
- Юлія Ткач
- Наталія Хмілевська
- Олександр Тарасенко
- Костянтин Ленчик
10. Номінація «Найкращий композитор/ композиторка року»:
- Золтан Алмаші
- Алла Загайкевич
- Олег Безбородько
- Максим Іванов
- Святослав Лунєв
- Олександр Родін
- Євген Станкович
- Тетяна Хорошун
- Богдана Фроляк
- Максим Шалигін
11. Номінація «Найкращий/а продюсер/ка, менеджер/ка, куратор/ка року»:
- Ірина Буданська
- Анна Гадецька
- Микола Гречух
- Галина Григоренко
- Тарас Демко
- Ольга Дятел
- Ольга Кононенко
- Ольга Лозинська
- Юлія Ніколаєвська
- Богдана Півненко
- Іоланта Пришляк
- Богдан Сегін
- Ольга Стельмашевська
- Кармелла Цепколенко
- Олександр Чорний
12. Номінація «Найкращий/а музичний критик/иня року»:
- Поліна Кордовська
- Тетяна Новицька
- Юрій Чекан
- Тетяна Поліщук
- Віталій Вишинський
- Роксолана Гавалюк
- Марина Гордієнко
- Дзвенислава Сафʼян
- Ірина Сікорська
- Ліза Сіренко
- Ольга Голинська
- Любов Морозова
- Стас Невмержицький
- Олександра Чеботар
- The Claquers.
Рейтинг складається тільки з прем’єр, поставлених протягом 2025 календарного року (виконавець/диригент/композитор/продюсер/критик також відзначався за свої роботи у 2025 календарному році).
Зірковий гість церемонії нагородження – Струнний квартет Київського камерного оркестру Національної філармонії України.
До складу експертів Рейтингу увійшли: Юрій Чекан (музикознавець, доктор мистецтвознавства, Київ-Львів), Ірина Сухленко (перша проректорка ХНУМ ім.І.Котляревського, кандидат мистецтвознавства, Харків), Світлана Галась (музична критикиня, журналістка, Київ), Галина Бабій (музикознавиця, журналістка, Київ), Ольга Голинська (музикознавиця, Київ), Марина Гордієнко (музикознавиця, музична критикиня, Київ), Марія Кононова (музикознавиця, солістка Національної опери України, Київ), Анна Різаєва (музикознавиця, доцентка кафедри історії світової музики НМАУ, Київ), Дзвенислава Саф’ян (музикознавиця, Львів), Олександра Чеботар (музикознавиця, Київ), Віталій Вишинський (композитор, музикознавець, доцент кафедри теорії та історії культури НМАУ, Київ), Стефанія Олійник (музикознавиця, кандидатка мистецтвознавства, PR-менеджерка, Київ-Львів), Вікторія Федоріна (культурна діячка, Київ), Дмитро Єрьомін (культурний блогер, Київ), Валентина Самченко (журналістка, культурна оглядачка, Київ).
Події
Фільм «Трагедія» Павла Острікова відібрали до міжнародної програми воркшопів MFI Script 2 Film
Новий повнометражний ігровий фільм автора стрічки «Ти – космос» українського режисера Павла Острікова «Трагедія» відібрано до міжнародної програми воркшопів MFI Script 2 Film – однієї з найавторитетніших європейських платформ для розвитку кінопроєктів.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на команду фільму.
«Трагедія» поєднує елементи фентезі, пригодницького роуд-муві та глибокої людської історії про втрату, пам’ять, надію та здатність продовжувати жити після пережитого болю.
Події фільму розгортаються в майбутньому після завершення російсько-української війни. Головний герой Юрій, професор філософії, який після загибелі дружини втратив інтерес до життя, несподівано опиняється у світі, де на Землю повернулися давньогрецькі боги. Разом зі своїм студентом Колею вони вирушають у подорож через всю Україну в пошуках царства мертвих, сподіваючись повернути своїх найдорожчих людей.
За словами продюсерки Анни Яценко, «Трагедія» – дуже амбітний проєкт Павла Острікова, який поєднує універсальну людську історію з унікальним українським контекстом, і команда сподівається, що участь у воркшопі MFI Script 2 Film допоможе зробити його ще сильнішим.
“Для нас участь у цій програмі – це важливий етап розвитку проєкту. Програма об’єднує сильних міжнародних експертів і авторів, тож ми раді можливості працювати над сценарієм у такому середовищі», – зазначила Яценко.
З моменту свого заснування у 2000 році програма MFI Script 2 Film допомогла розробити понад 500 кіно- та телевізійних проєктів. Програма пропонує учасникам інноваційні інструменти для роботи над сценаріями та проєктами, сприяє професійному обміну, міжнародному нетворкінгу та підготовці фільмів до успішного виходу на світовий ринок.
Як повідомляв Укрінформ, Павло Остріков – український режисер і сценарист, автор короткометражних фільмів «Випуск’97», «Mia Donna» та повнометражної стрічки «Ти – космос», яка стала одним із найуспішніших українських фільмів останніх років та отримала міжнародне визнання на провідних кінофестивалях світу.
Фото: Суспільне
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо включення культурної складової до складу злочину геноциду.
Про законодавчу ініціативу №15331 повідомив Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, передає Укрінформ.
«З огляду на системний характер злочинних дій, спрямованих не лише проти окремих об’єктів культурної спадщини, а й проти національної ідентичності як такої, народні депутати України — члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики — зареєстрували проєкт закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо включення культурної складової до складу злочину геноциду» (№ 15331)», – йдеться у повідомленні комітету.
Очікується, що ухвалення документа забезпечить запровадження додаткових ефективних механізмів правового реагування на злочини держави-агресора, а також сприятиме розширенню інструментарію для притягнення винних до національної та міжнародно-правової відповідальності.
Співавторка законопроєкту, заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук у Фейсбуці пояснила, що документом пропонується доповнити частину першу статті 442 Кримінального кодексу України визначенням та відповідальністю за так званий культурний геноцид: «знищення, пошкодження, привласнення або систематичне позбавлення доступу до об’єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, мови, освіти, релігійних практик, традицій, історичної пам’яті або культурних інституцій такої групи, якщо такі дії спрямовані на ліквідацію її культурної ідентичності як умови або засобу фізичного чи соціального знищення цієї групи.»
За такі дії пропонується встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного ув’язнення. Заклики до вчинення таких дій пропонують карати позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
«Від початку повномасштабного вторгнення Росія не лише руйнує міста. Вона системно атакує музеї, пам’ятки, бібліотеки, театри, вивозить музейні колекції з окупованих територій, намагається переписати історію та витіснити все українське», – підкреслила депутатка.
За словами Кравчук, те, що відбувається на окупованих територіях і на всій території України, — це системна політика ворога: руйнування пам’яток, викрадення культурних цінностей, нав’язування російської освіти та історії, спроба замінити українське культурне середовище російським.
«Культура не є побічною жертвою війни. Вона є її мішенню. І саме тому українське законодавство має дати чітку відповідь на такий злочин», – підсумувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що два дрони РФ під час масованого обстрілу 15 червня цілеспрямовано атакували ту частину Києва, де розташовані лавра і «Мистецький арсенал».
Унаслідок російської атаки вночі 15 червня дах Успенського собору Києво-Печерської лаври пошкоджено на 80%. Попередні збитки вже перевищують 500 млн грн.
Фото: Мінкульт
Важлива подія для Одеси, України та європейської культурної спільноти відбулася у Вільнюсі – в міській картинні галереї урочисто відкрилася виставка «Питання Караваджо: картина “Взяття Христа під варту”». Після тривалого шляху, випробувань та кропіткої роботи відроджений шедевр з Одеси знову зустрічається зі своїми глядачами — цього разу в серці Литви.
Відкриття виставки стало подією міжнародного масштабу – були присутні Надзвичайний і Повноважний Посол України в Литовській Республіці Ольга Нікітченко та Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Литовській Республіці Еммануель де Мегре. Їхня участь підкреслила значення проєкту та важливість культурного діалогу між Україною, Литвою та Італією.
Для музею західного та східного мистецтва ця виставка є не лише мистецькою подією. Це символ довіри, підтримки та солідарності, які ми відчуваємо від наших литовських друзів від перших днів повномасштабної війни. Сьогодні у Вільнюсі звучить голос Одеси. І цей голос — про мистецтво, яке долає кордони, про збереження культурної спадщини та про дружбу народів, що стає сильнішою у час випробувань.
Фото: Катерина Кіпер.
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Одеса7 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
-
Події7 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Війна7 днів agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць