У Києві — колосальний ажіотаж, готелі переповнені іноземцями, котрі терміново цікавляться нашою дроновою оборонкою. Схоже на золоту лихоманку.

Ще ніколи, з часів княжої Русі, ми не мали такої можливості впливати на світові процеси. Ще ніколи, з часів Сагайдачного, українське військо не було настільки сильним.

Через біль і приниження, через втрату коштовних військових активів та цінних інфраструктурних підприємств лідери цього світу переконалися, що в українців — і тільки в українців — є найкращі рішення проти сучасних викликів. Дешеві, масові, зручні.

Можна казати, що ми з Росією йдемо поруч у дронових перегонах. Десь випереджають вони нас, десь — ми їх. Але якщо взяти антидронову ППО, розраховану на боротьбу з так званими глибокими ударами БпЛА, нам тут немає рівних. Три з половиною роки “шахедного” терору все-таки примусили нас випрацювати імунітет.

Це і досвід роботи з радарами та іншими засобами виявлення, це і дрони-перехоплювачі, це унікальні рішення з інтеграції всіх цих речей у єдину систему. Цього всього нема у росіян — а значить, цього всього тим більше нема ніде у світі.

Завдяки війні Ізраїлю та США проти Ірану в необхідності “протишахедного” імунітету переконався весь світ. Над сусідами Ірану аж з 2019 року висить загроза ударних БпЛА, після перших атак Тегерану цими засобами по нафтопереробці Перської затоки. Але арабські країни на належну протидію до сих пір і близько не спромоглися, і тепер звертаються про допомогу.

До нас, у Київ.

Виявилося, що серед країн європейської цивілізації ми у цьому найкращі. Така реальність.

І це тільки один з вимірів високих технологій, якими ми все глибше володіємо. Далі буде значно, значно більше.

Важливо

***

Чи вдарила держава палець об палець, щоб в Україні з’явилися такі безпрецедентні технологічні рішення і такі блискучі підрозділи? Питання, відповідь на котре зависне в повітрі.

“Надто пізно, надто мало” — девіз наших посадовців, котрого вони дотримуються неухильно і, на жаль, й надалі будуть дотримуватися у своїх реакціях на технологічний прогрес у війні.

Але добре, що є закупівлі радарів — хоча і безконтрольні у різних, насправді не дотичних до тематики ППО, відомствах. Добре, що свого часу були відкриті шлюзи для державних замовлень на мільйони дронів, що виростило хоча й інколи напівпрофесійний, непрозорий, але все ж спроможний на швидкі дії сектор приватних виробників — ових мільярдерів від БпЛА.

Нарешті, посіви грантів від Мінцифри теж зіграли свою роль.

Але основна заслуга належить польовим командирам і командам низових бійців, котрі від літа 2024 року сміливо просували ці теми, в обхід статутів та армійського довбограйства, таки навчилися показувати прекрасні результати. Вони і збивали, і конструювали, і експериментували.

Добре, що поруч з бездарями і підлими пристосуванцями в нашій армії зростають талановиті і віддані лідери. Радісно бачити, що справа цих відданих перемагає.

***

Тепер ми, у планетарному масштабі невеликий за чисельністю чи територією народ, не надто багатий — один із провідних у військовій царині. Це факт. Поруч з фактом масового ухилянтства та корупційної розбещеності в тилу. Поруч із масовою жертовністю простих українців, студентів і пенсіонерів, поруч з бездарністю і жадібністю деяких державних діячів.

Висока позиція у світовому рейтингу коштувала нам багато крові. Половина моїх друзів, з якими ми починали цю боротьбу у 2014 році, вже на тому світі. Але, як бачимо, це не було дарма.

Шлях опору російській навалі, котрий ми почали після Майдану з дробовиками та пістолетами, — вдало підхопили, приєдналися численні наші талановиті співвітчизники. І те, що ми бачимо зараз, — це лише світанок нової ери.

Епоха роботизованих систем лише починається. Скоро світ відкриє нові виміри українства у цій сфері.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Важливо

Допомога партнерам чи втрата золотих кадрів: чому відправлення операторів дронів на Близький Схід – це помилка

У Києві житловий комплекс “Комфорт Таун”, відомий своєю яскравою кольоровою архітектурою, вирішив відмовитися від послуг Дарницької ТЕЦ.

Причина очевидна — станція зазнала серйозних пошкоджень внаслідок російських обстрілів, і питання надійності теплопостачання для мешканців стало принциповим. Тепер у житловому комплексі планують перейти на інший формат: під час опалювального сезону тепло забезпечуватиме власна газова котельня — або одна велика, або дві меншої потужності.

І саме цей приклад — справжня децентралізація теплопостачання.

Але важливо зрозуміти: вона працює лише тоді, коли є всі необхідні передумови. Йдеться про сучасний житловий комплекс, збудований як єдина інфраструктурна система, з відповідними мережами, місцем для обладнання, фінансовими можливостями і зрозумілою моделлю управління. Саме тому приклад “Комфорт Тауну” не можна механічно переносити на весь Київ.

Останнім часом у публічному просторі часто звучать ідеї встановити 300–400 газових котелень у столиці в межах децентралізації теплопостачання. Ще радикальніші пропозиції — на кшталт тієї, що колись озвучував Андрій Коболєв: встановлювати котельні на дахах хрущовок.

Важливо

Але подібні рецепти виглядають радше як політичні гасла, ніж реальна інженерна стратегія.

Більшість київських будинків — це стара забудова з обмеженими технічними можливостями. Там немає місця для котелень, не розраховані конструкції, відсутні газові потужності, а іноді й сама система управління будинком не здатна реалізувати такі проєкти.

Тому розповідати про масову децентралізацію за таким сценарієм — означає заздалегідь вводити людей в оману.

Децентралізація теплопостачання можлива. Але вона працює лише там, де для цього створені технічні, економічні та управлінські умови.

“Комфорт Таун” — саме такий випадок.

Київ же загалом потребує не гучних обіцянок, а реалістичної стратегії модернізації теплопостачання, яка поєднуватиме централізовані джерела, локальні котельні та поступову реконструкцію мереж.

Без цього будь-які розмови про “котельню на кожному даху” залишаться лише красивою, але небезпечною ілюзією.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Важливо

Чи можуть міні-ТЕЦ замінити ТЕЦ у Києві та скільки часу треба для встановлення, — експерт

Вчора особисто бачив черги на багатьох газових станціях, люди масово заправляють балони скрапленим газом (LPG). В умовах енергокризи це вихід – і для приготування їжі, і обігріву. (Наразі самі вирішили обігрівати офіс газовим обігрівачем).

Тому я хочу нагадати про важливість правильного заправлення балонів. Адже оті новини про вибухи МАФів та різних кіосків з шаурмою — це саме воно.

Ви заправляєте балон холодним, а отже максимально стисненим газом. Якщо заправити повний і занести у тепле приміщення, газ почне розширюватись і станеться вибух. Заправляти треба не більше 80% ємності, а для розрахунку цього обсягу треба мати важливість зважити балон і провести деякі нескладні розрахунки.

Будь ласка, будьте обережні.

Тримаємось!

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.

Джерело

Важливо