Суспільство
Представниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
Видання “Українська правда” провело премію “УП-100. Сила жінок”, відзначивши сотню українок із різних сфер і регіонів, які формують розвиток країни та підтримують суспільство під час війни. Серед лауреаток — представниці південних регіонів, зокрема Одещини, Херсонщини та Криму, які попри виклики продовжують працювати й розвивати свої громади.
Про це свідчить список “УП-100. Сила жінок”.
Цьогорічною темою церемонії стало гасло “Коли квітує одна, ми квітуємо всі”. Як пояснили організатори, воно перегукується з ідеєю “квітування”, яку осмислював український поет і дисидент Василь Стус.
У цьому контексті йдеться про внутрішню гідність і свободу людини, що здатні зберігатися навіть у найскладніших обставинах — зокрема під час війни. Організатори наголошують: “квітування” — це не лише про стійкість, а й про відповідальність, здатність діяти, творити й підтримувати інших навіть у періоди втрат, небезпеки та невизначеності. Це також про жінок, які не відкладають життя “на потім”, а вже зараз розвивають свої громади, професійні сфери та країну загалом.
До списку лауреаток увійшли представниці різних галузей — медіа, культури, освіти, науки, бізнесу, спорту, державного управління та сектору безпеки. Зокрема, у категорії “Суспільство” відзначили медійниць, які працюють у Києві та на національному рівні: головну продюсерку новин Суспільного Христину Гаврилюк і журналістку та документалістку Наталію Гуменюк, співзасновницю “Громадського телебачення”, відому своїми репортажами з гарячих точок, зокрема зі сходу України та деокупованих територій.
У категорії “Культура” нагородили діячок із різних куточків країни. Серед них — народна артистка України Олена Галл-Савальська, яка представляє Херсонський театр і продовжує працювати попри виклики південного регіону; співачка Мар’яна Головко, пов’язана з сучасною оперною сценою Києва; режисерка Марина Ер Горбач, чиї роботи презентують Україну на міжнародних фестивалях; культурна менеджерка Саша Довжик, яка працює над дослідженням української культури як в Україні, так і за її межами.
Також серед відзначених — кримськотатарська мисткиня Азіза Ескендер, яка представляє Крим і зберігає культурну ідентичність корінного народу; заступниця директора Одеського художнього музею Олександра Ковальчук, що розвиває культурне середовище Півдня; музична продюсерка Дар’я Коломієць, яка документує війну через мистецькі проєкти.
Крім того, відзначили Катерину Ротаренко, військову-пошуковицю з Рені та Людмилу Прокопечко, голову Доброславської громади.
Плюс, директорка Promprylad Art Center в Івано-Франківську Ксенія Малих, яка працює над розвитком культурної інфраструктури заходу України; культурологиня Маріам Найєм, що займається темами деколонізації; співачка Катерина Павленко (Monokate), пов’язана з українською музичною сценою; Наталія Пасічник — музикантка, яка популяризує українську культуру у Швеції; Антоніна Романова з позивним “Крим”, яка поєднує мистецтво й військову службу; фольклористка Мар’яна Садовська; режисерка анімації Анастасія Фалілеєва та художниця Леся Хоменко.
У номінації “Креативні індустрії” також представлені жінки з різних регіонів. Серед “Захисниць” відзначили жінок, які беруть безпосередню участь у захисті України на фронті та в тилу.
Загалом премія охопила вісім ключових напрямів — “Політика та державне управління”, “Суспільство”, “Культура”, “Захисниці”, “Освіта і наука”, “Креативні індустрії”, “Спорт” і “Бізнес”, підкресливши внесок жінок із різних областей України — від Одещини, Херсонщини та Сумщини до Львівщини, Івано-Франківщини та Києва — у спільну стійкість і розвиток країни.
У лютому Президент України нагородив Семена Кантора — директора Музею сучасного мистецтва Одеси орденом “За заслуги” III ступеня.
Суспільство
В Україну повернули 2058 дітей
Активну підтримку в питанні повернення депортованих українських дітей надають 38 країн, а також Рада Європи та Євросоюз, на цей час в Україну вдалося повернути 2058 дітей.
Про це повідомив секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на запит Укрінформу.
“Ініціатива Президента України Bring Kids Back UA продовжує об’єднувати велику кількість країн світу для повернення депортованих дітей. Станом на лютий-березень 2026 року активну підтримку надають 38 країн, а також Рада Європи та Європейський Союз. Завдяки цій стратегічній ініціативі станом на 25 березня 2026 року до України вдалося повернути 2058 дітей”, – йдеться у відповіді.
У секретаріаті зауважили, що Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародної спільноти в питанні повернення військовополонених та незаконно депортованих/примусово переміщених осіб, зокрема дітей, яка полягає в реалізації спільних гуманітарних місій, дипломатичному тиску та посередництві третіх країн-партнерів у переговорах.
“Окремо слід відзначити роль США (як офіційних інституцій – уряду та Конгресу, так i першої леді США, американських правозахисних інституцій та громадянського суспільства) у послідовній підтримці гуманітарного питання повернення незаконно депортованих РФ українських дітей. За сприяння та прямої участі першої леді США до України були повернуті три останні групи дітей (19 дітей)”, – зауважують в Офісі омбудсмена.
Наголошується, що уповноважений на постійній основі доводить до міжнародних партнерів позицію щодо необхідності посилення тиску на Росію задля повернення українських військовополонених та депортованих/незаконно переміщених дітей. Також здійснюються заклики ставати країнами-посередниками в цьому питанні та долучатися до міжнародних платформ для повернення українських полонених та депортованих дітей.
Як повідомляв Укрінформ, глава представництва Єврокомісії в Люксембурзі Анн Кальтьо заявила, що повернення викрадених українських дітей гальмує фрагментований підхід з боку міжнародних партнерів та самого ЄС, для реального прогресу потрібна чітка система координації всіх залучених сторін.
Фото: Bring Kids Back UA
Суспільство
Підозрюваний у зловживанні впливом екскерівник лісгоспу Одещини передав 1 млн грн ЗСУ
Підозрюваний у зловживанні впливом екскерівник лісгоспу Одещини передав 1 млн грн ЗСУ
Джерело
Одеса
В Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
Будівля на Французькому бульварі. Фото ілюстративне: скриншот із Google Maps
В Одесі ввечері 23 березня частину пам’ятки архітектури на Французькому бульварі, 10 почали демонтувати. На місці працює важка техніка. Будівля має статус пам’ятки місцевого значення і є частиною колишнього винзаводу №1.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на екснардепа Геннадія Чекіту.
Нічний демонтаж
На Французькому бульварі, 10 в Одесі почали демонтаж частини історичної будівлі. Ввечері 23 березня на територію колишнього винзаводу №1 заїхала важка техніка. Споруда має офіційний статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Роботи зі знесення будівлі почали пізно ввечері. За словами колишнього нардепа Геннадія Чекіти, роботи мають ознаки незаконного демонтажу. На його думку, якщо це руйнування незаконне, а винні повинні понести кримінальну відповідальність.
“Якщо це незаконна руйнація — винні мають понести кримінальну відповідальність”, — зазначив екснардеп.
Обстеження місця
Сьогодні, 24 березня на місці провели комісійне обстеження за участі міських служб і військової адміністрації. До перевірки долучилися представники архбудконтролю, Приморської райадміністрації, департаменту благоустрою та управління з охорони культурної спадщини. Під час обстеження офіційно зафіксували факт пошкодження пам’ятки архітектури.
Читайте також:
“Встановлено факт пошкодження пам’ятки архітектури. Йдеться про будівлю, яка є визначеною пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення”, — зазначив начальник управління ДАБК Олександр Авдєєв.
Наразі готують акт про самочинні роботи відповідно до затвердженого порядку. Цей документ стане підставою для звернення до суду та правоохоронних органів. За даними реєстрів, будівлі перебувають у приватній власності товариства “КАПЛОР 7”, а земельна ділянка орендується до 2039 року. Водночас містобудівні умови для цієї території не видавалися, а в державному реєстрі відсутні будь-які дозвільні документи на проведення робіт.
На підставі зібраних матеріалів готується звернення до прокуратури щодо можливого знищення об’єкта культурної спадщини.
Історія будівлі
Будівля є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення “Будівля складів удільного відомства”, побудованою архітектором Левом Влодеком у 1895 році. Це не перший випадок спроб руйнування. У серпні 2025 року на території заводу “Одесавінпром” уже знесли частину промислових корпусів після приватизації у 2021 році. Також раніше тут фіксували приліт трьох “шахедів”.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що Верховна Рада ратифікувала Грантову угоду між Україною та Італією. Кошти спрямують на відновлення й збереження культурної спадщини. Частина фінансування піде на знакові об’єкти в Одесі. Йдеться про пам’ятки в історичному центрі міста під захистом ЮНЕСКО.
Також ми писали, що на Миколаївщині відмовилися демонтувати пам’ятник Мішці Япончику. Таке рішення ухвалила Вознесенська районна військова адміністрація. Там заявили, що для знесення об’єкта немає законних підстав.
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Війна1 тиждень agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Політика1 тиждень agoСкасування санкцій проти Росії не допоможе світу, а лише Росії
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
-
Політика1 тиждень agoЗеленський закликав Трампа і Стармера зустрітися та знайти спільну мову
-
Суспільство1 тиждень agoВідбудова житла після обстрілів в Одесі: витрати лягають на мешканців
