Connect with us

Суспільство

Служба відновлення пояснила, що сталося із трасою Одеса-Київ Анонси

Published

on



Водії, які подорожують трасою Одеса-Київ після того, як розтанув сніг почали публікувати чисельні ото та відео, на яких зазначали поканий стан дороги.

Інтент вирішив звернутися за коментарем щодо стану траси та планів на її ремонт до службі відновлення та розвитку в Одеській області.

Там визнали, що траса зазнала впродовж зими значних пошкоджень через низку температуру, яка сприяє пошкодженню асфальту та великовантажний транспорт, утім зазначили, що останній капітальний ремонт траси робили понад 15 років тому тож покриття витримало усі можливі терміни придатності.

“Останній капітальний ремонт цієї траси робили, здається у 2005 році й відтоді асфальт витримав усе, що міг”, – зазначили у службі.

Новий капітальний ремонт траси наразі неможливий через нестачу фінансування, викликаною повномасштабним вторгненням російської федерації й відтак переспрямуванням коштів на військові потреби. Утім працівники служби відновлення вже почали проводити ямковий ремонт закриваючи найбльш пошкоджені ділянки холодними асфальтобетоними сумішами. Й з поліпшенням погодних умов планують пожвавити ремонтні роботи.

У грудні 2021 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) повідомив про готовність надати Державному агентству автомобільних доріг України (“Укравтодор”) транш у розмірі 190 мільйонів євро на ремонт та покращення технічного стану ділянок автошляху М-05 Київ-Одеса.

У липні того ж року внаслідок сильного дощу на ділянці автомобільної дороги М-05 Київ – Одеса біля села Троїцьке (Подільський район) виник зсув ґрунту та деформації дорожнього покриття.

У грудні 2020 року “Укравтодор” уклав угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку, за якою планує отримати гроші на відновлення 275 кілометрів траси Київ – Одеса та будівництва нової траси в обхід Львова. Фінансування ЄБРР мало складатися з трьох траншів – два з них сумою 290 мільйонів євро мали виокристати для реконструкції 275 кілометрів автошляху Київ – Одеса, третій – 160 мільйонів євро для фінансування будівництва 24-кілометрової північної ділянки кільцевої об’їзної дороги навколо Львова.


Кирило Бойко



Джерело

Суспільство

В Європарламенті відкрили інсталяцію, присвячену українським дітям, викраденим Росією

Published

on


У межах європейського туру проєкту «Порожні ліжка» (Empty Beds) та заходу «Депортовані українські діти: заклик до дії» в Європейському парламенті презентували інсталяцію, присвячену історіям викрадених Росією українських дітей.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Брюсселі.






Інсталяція Empty Beds в Європарламенті / Фото: Євген Матюшенко, Укрінформ

1 / 13

Інсталяція – дитяча спальня в натуральну величину, «заморожена» в момент викрадення росіянами дитини, – запрошує відвідувачів зазирнути в реальність 13-річного «Артема», персонажа, умовно створеного з декількох перевірених свідчень дітей, вивезених Росією з тимчасово окупованої території України. Хлопчика, який мріяв стати архітектором і побудувати нову Україну, забрали до окупованого Криму, звідки він так і не повернувся.

Справжні імена дітей, яких зараз утримує Росія, не розголошуються задля їхньої безпеки.

Застелене ліжко, розкидані речі, «аварійний» рюкзак та вікна, заклеєні скотчем від вибухів бомб, розповідають історію звичайного дитинства, зруйнованого війною.

Співзасновниця Bird of Light Ukraine Жанна Галєєва у коментарі Укрінформу наголосила, що метою виставки є привернути додаткову увагу європарламентаріїв до питання повернення викрадених Росією дітей. «Події кімнати – це 2022 рік, період окупації, коли ворожі війська наступають. Ми знаходимося у просторі, де час застиг. Страх, переживання за своїх дітей… Все, що переживають українці. Все це відчувається в цій кімнаті», – зазначила вона.

Один з учасників проєкту Лон Фенг Йонг розповів Укрінформу про особливу звукову доріжку, яка супроводжує інсталяцію: «на фоні автоматного вогню, який ніби чується із-за вікна, десь іздалеку, та приглушених звуків вибухів, також записано певний шум на частотах, які людське вухо не розпізнає, але які в той же час викликають відчуття тривоги та неспокою».

«Важко порівняти, але ми хочемо передати відчуття тривоги українських матерів та батьків», – заявив Йонг, додавши, що проєкт має на меті дозволити глядачам буквально «зайти в Україну» та надати сухій статистиці викрадень дітей забарвлення реальними людськими історіями.

Віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно під час відкриття інсталяції підкреслила, що викрадення дітей є одним з видів зброї, який використовує Росія в ході військової агресії проти України.

«А Європейський парламент має бути саме тим місцем, де завжди прийматимуть жорстоку правду», – заявила Пічерно. «Стирання дитячої ідентичності – це злочин не просто проти конкретних дітей, а й проти майбутнього цілого народу».

Представник України при ЄС Всеволод Ченцов подякував організаторам проєкту та наголосив, що Україна наразі бореться проти будь-якої «нормалізації війни, страждань і смертей».

«Виконавці та організатори цих злочинів мають бути притягнуті до відповідальності», – наголосив Ченцов.

Проєкт реалізує громадська організація Bird of Light за сприяння Представництва України при ЄС та в партнерстві з ініціативою Президента України Bring UA Kids Back та Омбудсманом України.

Bird of Light Ukraine – це американсько-українська благодійна організація, створена після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Фонд зосереджуюється на гуманітарній допомозі, відновленні інфраструктури та ефективній адвокації.

На сьогодні організація надала допомогу понад 675 тис. українців через програми, починаючи від екстреної допомоги та водопостачання до створення громадських центрів для ВПО.

Як повідомлялося, за офіційними даними понад 20 тис. українських дітей було викрадено Росією. Справжня кількість, ймовірно, набагато більша. Це не поодинокі випадки, а результат системної державної політики країни-агресора, спрямованої на те, щоб назавжди вилучити їх з сімей та стерти їхню українську ідентичність.

Читайте також: У Варшаві відкрили виставки про Крим і війну в Україні

Після викрадення діти потрапляють до державної мережі обробки та утримання, що охоплює понад 210 спецзакладів, розташованих від Чорного моря до Тихого океану.

Діти проходять систематичне «перевиховання», спрямоване на стертя їхньої української ідентичності. Їм викладають ревізіоністські уроки з історії та «патріотичні» програми, спрямовані на їхню інтеграцію в російське суспільство, що часто є передумовою для примусового усиновлення.

У 20% цих закладів перевиховання переростає в примусову мілітаризацію. Дітей віком від восьми років піддають «психологічній та фізичній обробці», яка включає навчання, підготовку зі стрільби та симуляції десантування. У деяких випадках дітей змушують збирати військову техніку, включаючи дрони та пристрої швидкого заряджання для штурмових гвинтівок.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Апеляційний суд призначив нове засідання у справі про вбивство в Лощинівці на червень Анонси

Published

on



Миколаївський апеляційний суд після двомісячної перерви призначив нову дату розгляду скарги адвоката Андрія Лещенка на вирок, яким Приморський суд Одеси довічно засудив за вбивство дівчини в селі Лощинівка його підзахисного Михайла Чоботаря.

Як повідомив Інтенту адвокат, цього разу судді планують зібратися для розгляду цієї справи 25 червня о 13:00.

Суд вже неодноразово переносів розгляд справи із різних причин. Останній раз 22 січня засідання відклали через хворобу Андрія Лещенка, а до того 30 січня через те, що на засідання не з’явився перекладач, а Михайло Чоботар не знає української на достатньому рівні аби можна було обхоитися без нього. 

До того впродовж року засідання переносили за різних причин. У липні Андрій Лещенко заявив відвід суддям через зволікання у розгляді справи, але судді не задовольнили клопотання. Адвокат вважає такі дії суду свідомим затягуванням розгляду цієї справи, через не бажання ухвалювати якесь рішення.

Розгляд скарги адвоката Андрія Лещенка на вирок, яким Приморський суд Одеси засудив за вбивство дівчини в Лощинівці його підзахисного Михайла Чоботаря, передали в Миколаївський апеляційний суд у грудні 2023 року. Після того як колегія суддів Одеського апеляційного суду, яка розглядала скаргу 22 вересня взяла самовідвід.

У листопаді 2022 року Європейський Суд з прав людини визнав порушення Україною Європейської Конвенції щодо неналежних умов тримання під вартою обвинуваченого у вбивстві дівчини в селі Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області Михайла Чоботаря

Йшлося серед іншого й про надмірну тривалість під вартою, та відсутність компенсацій за незаконне тримання під вартою. Через це адвокат Андрій Лещенко ще у червні 2023 року заявив про відвід двох суддів, але колегія відмовилася задовольняти клопотання. Вдруге відвід суддям заявляв адвокат Сергій Іванів, але також невдало.

12 червня 2023 року, Андрій Лещенко клопотав про відвід двох суддів, але йому відмовили.  Адвокат пояснив, що вимагав відводу суддів через те, що, на думку захисту, були допущені порушення авторозподілу. Окрім того, адвокат вважав, що судді можуть бути необ’єктивні.

1 лютого 2023 року Приморський суд Одеси визнав Михайла Чоботаря винним у вбивстві восьмирічної дівчинки у селі Лощинівка в Ізмаїльському районі Одеської області та засудив його довічно.

В прокуратурі наполягали, що довели, що в серпні 2016 року, бувши напідпитку, чоловік зґвалтував дитину та, з метою приховування злочину, вирішив вбити дівчинку. Діставши наявну при собі викрутку, завдав декілька ударів її руків’ям по голові потерпілої та колючою частиною завдав п’ять колотих ударів в область грудної клітини. Внаслідок нанесених травм дівчинка померла на місці. Провину Михайло Чоботар у судовому засіданні не визнав.


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі відновлюють рух трамваїв за маршрутом №7

Published

on



В Одесі відновлюють рух трамваїв за маршрутом №7



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.