Світ
у Конгресі США почали розслідування
Демократи в Комітеті з нагляду Палати представників США розпочали розслідування після того, як стало відомо, що весілля Дональда Трампа-молодшого оплатив наближений до Путіна олігарх Умар Кремльов.
У Палаті представників США з’ясовуватимуть, чому весілля старшого сина американського президента, Дональда Трампа-молодшого, профінансував російський олігарх Умар Кремльов, якого вважають наближеним до російського диктатора Володимира Путіна. Приводом для перевірки стало журналістське розслідування ProPublica, а конгресмени хочуть зрозуміти, чи не намагалася родина Трампа отримувати вигоду від свого становища. Про це повідомляє Axios.
Перевірку ініціював конгресмен Роберт Гарсія, провідний демократ у Комітеті з нагляду. 15 вересня він надіслав листи главі апарату Білого дому Сьюзі Вайлз і самому Трампу-молодшому.
“Демократи в Комітеті з нагляду розслідують численні способи, якими родина Трампа намагалася збагачуватися завдяки своїй близькості до президента Дональда Трампа”, – йдеться у зверненні до глави адміністрації Білого дому Сьюзі Вайлз.
Від Білого дому політик хоче отримати всі документи та листування з Трампом-молодшим, пов’язані з Кремльовим. Сина президента він просить передати повний перелік гостей, дати контактів з олігархом, а також переписку з Білим домом чи розвідкою щодо нього. Гарсія наголосив, що розслідування ProPublica “може бути найсерйознішим звинуваченням проти вас на сьогодні”. Якщо в листопаді демократи повернуть собі більшість у палаті, саме він може очолити розслідування в Конгресі.
Напередодні, 14 вересня, ProPublica повідомило, що президент Міжнародної боксерської асоціації Кремльов витратив сотні тисяч доларів на свято, яке відбулося 24 травня на Багамах. Олігарх оплатив оренду одного з двох приватних островів і феєрверки, хоча статки нареченого оцінюють у $300 млн. Серед гостей були й росіяни.
У команді Трампа-молодшого факт оплати не спростували, назвавши Кремльова “особистим другом Дона”, але “не людиною, з якою він має ділові відносини”. Пресслужба олігарха повідомила про давнє знайомство та запевнила, що він “ніколи не обговорював політичні питання зі своїми американськими друзями та знайомими”. Дружина Трампа-молодшого Беттіна Андерсон в Instagram назвала “прикрим” те, що особисту подію трактують як політичну чи зловісну. “Для дружби не потрібен політичний мотив”, – додала вона.
Нагадаємо, раніше з’ясувалося, що витрати на весільне святкування Трампа-молодшого на спеціально орендованому острові взяв на себе російський олігарх Умар Кремльов. Журналістка Марія Ульяновська звернула увагу на резонне питання: чому син американського президента погодився на допомогу від людини з оточення Путіна і чи може така щедрість бути безкорисливою.
Крім того, Беттіна Андерсон, яка стала дружиною Дональда Трампа-молодшого на Багамах, охарактеризувала витрати олігарха як “надзвичайно щедрий весільний подарунок“.
Світ
Китай і Росія — Пекін витіснив Москву з ринку зброї Центральної Азії
Китай посилює військові зв’язки з країнами Центральної Азії, постачаючи їм безпілотники, бойові літаки, системи ППО та бронетехніку. Це поступово послаблює традиційне домінування Росії на ринку озброєнь регіону.
Про це йдеться у матеріалі Forbes.
Видання зазначає, що на тлі війни Росії проти України Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан і Киргизстан посилюють відносини з Китаєм у сфері оборони.
Казахстан уже придбав китайські ударні безпілотники Wing Loong-1 та військово-транспортні літаки Y-8F-200. Також країна вела переговори щодо закупівлі навчально-бойових літаків K-8W та транспортних літаків.
У серпні Узбекистан, за даними видання, отримав чотири китайські багатоцільові бойові літаки. Країна також придбала китайські зенітні ракетні комплекси. Туркменістан закупив аналогічні системи ППО та інші далекобійні комплекси, Таджикистан отримав броньовану техніку, а Киргизстан — військові машини та обладнання.
Паралельно Китай нарощує економічну присутність у регіоні. Торгівля Китаю з п’ятьма країнами Центральної Азії зросла з понад $70 млрд у 2022 році до $106 млрд у 2025 році.
Однією з причин посилення оборонної співпраці з Китаєм стали санкції проти Росії через повномасштабне вторгнення в Україну. Обмеження ускладнили роботу російського оборонного сектору та доступ до іноземних компонентів, необхідних для виробництва частини військової техніки.
За даними Forbes, країни Центральної Азії через це почали звертатися до Китаю як до альтернативного постачальника озброєнь. При цьому китайська військова продукція не підпадає під аналогічні санкційні обмеження.
Водночас Росія зберігає значний політичний та економічний вплив у Центральній Азії. Казахстан, Таджикистан і Киргизстан залишаються членами Організації Договору про колективну безпеку, а Москва продовжує підтримувати контакти з країнами регіону.
Втім, Китай поступово заходить у сферу, де Росія десятиліттями фактично домінувала, — торгівлю зброєю та військову співпрацю з країнами Центральної Азії.
Нагадаємо, аналітики зазначають, що для Китаю Росія передусім є постачальником сировини. Москва експортує до Пекіна нафту, газ та інші природні ресурси, нерідко за зниженими цінами. Водночас Кремлю не вдалося домогтися від Китаю згоди на будівництво газопроводу “Сила Сибіру — 2”, що, на думку експертів, демонструє реальний характер відносин між країнами.
Російська делегація порушувала питання проєкту під час переговорів у травні 2026 року, але сторони не досягли домовленості, попри наполягання Володимира Путіна на підписанні угоди. Російській стороні також дали зрозуміти, що повертатися до обговорення проєкту не варто, доки Москва не погодиться з умовами Пекіна.
Зрештою наступного дня Росія та Китай підписали 42 угоди й декларацію, однак домовленості щодо “Сили Сибіру — 2” серед них не було.
Світ
Скандал через синьо-жовте паркування біля школи в Польщі: що відомо
Звичайна дорожня розмітка біля школи в польському містечку несподівано стала приводом для гострої суспільної дискусії. Мешканці побачили в кольорах те, чого там насправді не було.
У польському Рашині спалахнув скандал через паркувальні місця, оформлені в синьо-жовтій гамі поблизу місцевої школи. Частина мешканців та користувачів соцмереж вирішила, що розмітка нібито призначена спеціально для українців або є проявом солідарності з Україною. Про це пише видання Wirtualna Polska.
Звідки виникло непорозуміння
Перед школою в Рашині облаштували спеціальні паркувальні місця формату Kiss and Ride – для батьків, які привозять дітей на навчання. Однак поєднання синього та жовтого кольорів у частини мешканців миттєво асоціювалося з українським прапором. З’явилися навіть версії, що місцева влада таким чином хотіла продемонструвати підтримку українських школярів.
Один із жителів громади зізнався, що спершу був неабияк спантеличений побаченим: “Спочатку я був шокований, коли побачив це. Я подумав, що зараз щось станеться”.
Влада пояснила справжнє призначення
У муніципалітеті поспішили заспокоїти мешканців – кольорова гама розмітки жодним чином не пов’язана з Україною. Зона Kiss and Ride створена винятково для швидкого й безпечного висадження дітей поблизу школи, аби запобігти заторам та забезпечити комфортний рух транспорту.
Заступниця мера комуни Рашин Анета Вротна наголосила, що паркування призначене абсолютно для всіх мешканців: “Зона “Поцілунок та їдь” призначена для всіх мешканців, які паркуються біля місцевих шкіл, щоб висадити своїх дітей, поцілувати їх та виїхати”.
Чиновниця також зізналася, що реакція громади стала для влади несподіванкою:
“Ми дуже здивовані. Колірну гаму маркування, яка ще не затверджена, оскільки вимагає обробки з використанням маркування Kiss and Ride, сприйняли як українські прапори”. За її словами, фінальний варіант розмітки матиме стандартне європейське оформлення з білою окантовкою та маркуванням K+R.
Ситуацію встигли прокоментувати навіть польські політики – зокрема, представник партії “Конфедерація” Конрад Беркович іронічно запитав: “Це все ще Польща?”
Раніше повідомлялося, що Київ прагне повторити успішний досвід спільного проведення Євро-2012 з Варшавою та розглядає можливість подання спільної заявки на майбутній Чемпіонат світу з футболу.
Також стало відомо, що з 10 вересня Польща запроваджує обмеження польотів поблизу кордону з Україною через постійну загрозу з боку Росії – тимчасова зона обмеження EP R134 діятиме до 9 грудня 2026 року на висоті до 3 кілометрів у східній частині країни задля забезпечення свободи дій протиповітряній обороні.
Світ
Напади на українців у Польщі — насильство на тлі антиукраїнської риторики — Politico
Українців у Польщі дедалі частіше атакують через національність, а антиукраїнська риторика правих політиків посилює ворожість напередодні парламентських виборів 2027 року.
Про це йдеться в матеріалі видання Politico.
Видання зазначає, що польські націоналісти перетворюють ставлення до приблизно 1,5 млн українців на політичне питання, використовуючи суперечки щодо соціальних виплат та історії.
Під час президентської кампанії 2025 року політики почали звинувачувати українців у тому, що вони нібито користуються польською системою за рахунок держави. Цього літа президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського найвищої державної нагороди країни після рішення українського президента назвати військовий підрозділ на честь Української повстанської армії.
Антиукраїнська риторика посилюється напередодні парламентських виборів восени 2027 року. Праві та ультраправі політики виступають проти соціальних виплат українцям і закликають переглянути підтримку України.
Соціолог професор Рафал Панковський вважає, що попри загальну підтримку України серед багатьох поляків, ситуація змінюється.
“Популістська антиукраїнська риторика створила сприятливий ґрунт для нападів, перетворивши велику й помітну меншину на мішень”, — сказав він.
За даними опитування CBOS, симпатія поляків до українців знизилася з 51% у 2023 році до 29% у січні 2026-го. Водночас частка тих, хто ставиться до українців негативно, зросла до 43%.
На тлі цього почастішали випадки агресії. У липні у Вроцлаві двоє українців — 20-річна Анастасія та її 21-річний партнер Максим — зазнали побиття біля магазину. У серпні українця атакували в трамваї у Познані.
Польська поліція зафіксувала 180 повідомлень про злочини на етнічному ґрунті проти українців у першій половині 2026 року. Це на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Польський уряд на початку 2026 року створив 50 спеціалізованих прокурорських груп для розслідування злочинів на ґрунті ненависті. У період з лютого до червня до суду передали 283 справи, у понад 80% з них потерпілими були українці.
Прем’єр-міністр Дональд Туск закликав президента Навроцького публічно виступити проти насильства.
“Ми маємо вести рішучу боротьбу з цим насильством, тому що бандити, хулігани та ця насильницька патологія набралися сміливості через політичне покровительство”, — заявив Туск.
Водночас посол України в Польщі Василь Боднар закликав політиків не використовувати українське питання для політичної боротьби. Він наголосив на необхідності позитивної комунікації між політиками, медіа та представниками влади.
Нагадаємо, прокуратура Радома в Мазовецькому воєводстві повідомила про напад на трьох українців. За даними слідства, спочатку п’яний чоловік почав говорити з ними про Волинську трагедію, після чого покликав ще вісьмох поляків і підбурив їх до нападу на українців.
Раніше Фокус також повідомляв про інцидент у Варшаві. За словами матері постраждалої, на українську дівчину напали через її акцент і вдарили по обличчю. Унаслідок удару вона втратила два передні зуби.
-
Війна6 днів agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Події1 тиждень agoТроє українських письменників-військових візьмуть участь у літературному проєкті в Ірландії
-
Події1 тиждень agoНа Венеційському кінофестивалі відбулася прем’єра документалки про гурт Oasis
-
Війна1 тиждень agoУдари по складах — Росія атакувала виробників снеків Флінт та Чіпстер
-
Суспільство1 тиждень agoПрокурор просить для Кропиви тримання під вартою з альтернативою застави у ₴200 мільйонів
-
Суспільство1 тиждень agoБез Чорного моря логістика зерна дорожча на 50-90 євро/т
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина отримала понад 33 тонни енергообладнання від Литви та Фінляндії
-
Суспільство1 тиждень agoСАП просить для фігурантки справи «Карфаген» Івахненко арешту із заставою у ₴50 мільйонів
