Написи були задокументовані під час археологічних розкопок на території стародавньої Акмонеї, розташованої в провінції Ушак. До цієї групи входять почесні, похоронні та будівельні написи, а кілька фрагментів додають корисні деталі до історії міста, пише Fox News.

Один із найважливіших текстів стосується Деметри Карпофорос — одного з втілень грецької богині, пов’язаної з урожаєм та достатком. Напис повідомляє про статую, споруджену жерцем Ієроклесом та його сином Гермогеном.

Цей текст є першим епіграфічним свідченням про культ Деметри Карпофорос у Фрігії. Цей культ був відомий в інших регіонах Малої Азії, але письмових свідчень із Фрігії досі не було.

Інший напис проливає світло на Демада, видатного благодійника Акмонеї. Про нього вже було відомо з виявленого раніше напису, датованого 68 роком н. е., в якому згадувалося про кілька статуй, пов’язаних з громадською діяльністю Демада.

Новий текст свідчить, що благодійник також профінансував статую з факелом, відому як “лампадефорос”. Дослідники пов’язали це з головною вулицею міста, де статуї були розміщені вздовж колонади громадського простору.

“Це була не просто абстрактна громадянська побожність. Це був один заможний громадянин, який буквально освітлював своє місто”, — сказав доцент Університету Акденіз у Туреччині Хюсейн Узуноглу. Вчений додав, що статуї з факелами відомі лише з двох інших місць, що робить приклад Акмонеї рідкісним доповненням до археологічних даних.

Написи також свідчать, що релігійна влада не обмежувалася лише чоловіками. Один похоронний пам’ятник вшановував Мандану як верховну жрицю міста, тоді як її чоловік, Пріскус, був відповідальним за спорудження цього пам’ятника.

Узуноглу зазначив, що існують свідчення про те, що жінки самостійно обіймали релігійні посади, і напис Мандани, здається, є одним із таких випадків: ця честь була надана їй за її власними заслугами.

Похоронні тексти також переносять історію з храмів і громадських статуй у сферу звичайних людських переживань. Один надгробний пам’ятник, судячи з усього, був виготовлений чоловіком для себе та своєї дружини з умовою, що вона не повинна виходити заміж після його смерті.

На іншому камені збереглися написи про двох чоловіків, які, ймовірно, служили в римській армії. Один із них загинув в Акмонеї, потрапивши в “руки беззаконників”. Ці двоє чоловіків, можливо, були товаришами по службі, пам’ять про смерть яких вшановували разом.

Акмонея розташовувалася у Фрігії — регіоні, пов’язаному з місіонерською діяльністю апостола Павла та згаданому в Новому Завіті. Цей зв’язок робить написи особливо корисними для розуміння релігійного середовища, що існувало до поширення християнства та паралельно з ним.

Однак нові тексти не містять доказів того, що сам Павло відвідував Акмонею. Вчений Дуглас Естес наголосив, що деталі християнських місій у цьому регіоні залишаються неповними, хоча християнство вже набрало послідовників у Фрігії ще до приходу до влади імператора Костянтина.

Цінність виявлених написів полягає в різноманітній інформації, збереженій у камені. Вони зберігають фрагменти повсякденного життя в римському місті, яке згодом стало частиною регіону, тісно пов’язаного з поширенням християнства.

Інші новини науки

• Упродовж майже 180 років вчені досліджували переважно акрополь Німруда, столиці Ассирійської імперії. Тепер археологи зосередилися на Нижній частині міста, де збереглися вулиці, житлові будинки та інші елементи міського життя.
• Під Термами Траяна у Римі відкрили монументальну римську настінну мозаїку I століття. Експозиція містить не лише мозаїку, а й велику римську фреску.

У деяких людей іноді виникає сильний порив замовити доставку їжі після робочого дня ще до того, як вони заглянули в холодильник. Але якщо людям вдається придушити це бажання, то все це завдяки нашому контролю над імпульсивними реакціями, або інгібіторному контролю. Це когнітивний процес, що дозволяє людині стримувати імпульсивні пориви заради вибору більш доречної поведінки, яка сприяє досягненню поставлених цілей. Ця здатність надзвичайно важлива для виживання, і експерименти показали, що багато видів тварин здатні стримувати свої пориви. Вчені вперше застосували класичний психологічний експеримент, щоб продемонструвати, що азіатські слони здатні ефективно стримувати імпульсивні пориви заради отримання їжі. Результати дослідження опубліковано в журналі PLOS One, пише ScienceAlert.

У психологічному експерименті, заснованому на тесті на обхід перешкоди, взяли участь 16 азіатських слонів віком від 4 до 60 років. Тест на обхід перешкоди — це класичний психологічний тест, під час якого перед випробуваним, у даному випадку — слоном, ставиться мета, у даному випадку — смачний фрукт. Щоб перевірити здатність до стримування імпульсів, дослідники перекривають шлях до мети, який здається найпростішим і найочевиднішим. Тварині доводиться обирати альтернативний маршрут, що змушує її діяти всупереч миттєвому пориву.

Вчені помістили фрукт у прозору коробку. До початку основних випробувань слони пройшли етап звикання, під час якого вони вчилися діставати їжу з непрозорої коробки. Однак наявність невидимої перешкоди стала для слонів незвичним випробуванням. Слони бачили фрукт і відчували його запах крізь невеликі отвори в передній стінці ящика, але не могли його дістати.

З іншого боку ящика був отвір, через який можна було дістати фрукт хоботом. Слонам потрібно було придушити бажання тягнутися прямо до їжі, яку вони бачили перед собою, і замість цього знайти обхідний шлях. У підсумку слони змогли пройти цей тест і дістали фрукт. Прозорий бар’єр не вводив слонів в оману.

Однак старшим слонам було важче впоратися із завданням, що може свідчити про зниження когнітивних функцій із віком.

Це дослідження не дає вичерпного уявлення про інтелект слонів, але є важливим початком для подальших досліджень. Тварини, які можуть контролювати свої імпульсивні пориви, як правило, мають більш складне соціальне життя. А для слонів соціальні зв’язки відіграють найважливішу роль, зазначають вчені.

Інші новини науки

Місцевий мешканець за допомогою металошукача виявив за 150 кілометрів на північ від Гельсінкі найбільший скарб срібла епохи вікінгів серед усіх, які коли-небудь були знайдені у Фінляндії. Скарб містить тисячі срібних монет і прикрас. Він важить майже 4,5 кілограма. Попередній найбільший скарб срібла епохи вікінгів, знайдений у Фінляндії, важив 2,2 кг, пише Live Science.

Після того, як місцевий мешканець за допомогою металошукача виявив скарб зі срібла, він повідомив про свою знахідку фінським археологам. Розкопки показали, що скарб розділений на дві частини й знаходиться в ємностях та березовій корі. Він лежав на глибині приблизно 45 см, при цьому дві частини скарбу були розділені відстанню приблизно в 12 метрів.

Скарб складається з тисяч срібних монет та прикрас, хоча їхню точну кількість ще належить з’ясувати, повідомили вчені. Ймовірно, скарб був закопаний між 1000 і 1050 роками нашої ери, але точний час археологи спробують встановити під час подальших досліджень.

Археологи поки що не виявили жодних могил із людськими останками поруч із скарбом. Точна причина того, чому хтось сховав срібло в цій місцевості, невідома.

Окрім прикрас, вчені виявили шматки срібла, які можна було розділяти на дрібніші частини для оплати товарів і послуг, виходячи з їхньої ваги. Дослідження показало, що скарб складається зі срібних монет, викарбуваних на території сучасних Німеччини, Швеції та Великої Британії. Серед монет також були виявлені срібні дирхами — їх карбували в ісламському світі.

Вчені оцінили вартість срібла у цьому скарбі приблизно у 10 000 доларів. Водночас археологи зазначають, що, хоча скарб належить до епохи вікінгів (793 – 1066 роки н. е.), це зовсім не означає, що його сховали саме вікінги.

Досі найбільшим скарбом епохи вікінгів, знайденим у Фінляндії, вважався той, що був виявлений у 1895 році. Він містив понад 1700 срібних монет, а його вага становила приблизно 2,2 кг.

Інші новини науки