Події
У Києво-Печерській лаврі в День молитви відкрили для відвідування Ближні печери
У Національний день молитви у Києво-Печерській лаврі знову відкрили для відвідувачів Ближні печери й відбулася Молитва за Україну.
Молитву за Україну звершив Митрополит Київський та всієї України Епіфаній в Хрестовоздвиженському храмі Лаври, де розташовані Ближні печери, повідомляє кореспондент Укрінформ.
Як зазначив Блаженніший Епіфаній, чернеча громада української Лаври отримує у свою повноправну опіку святині печер, а цією молитвою й початком нового етапу життя Київської лаври свідчимо, що будемо послідовно боротися за відновлення історичної справедливості для України.
«Ця подія свідчить, що справа звільнення Лаври від раніше накинутого на неї ярма “руского міра” є незворотнім. Ми впевнено рухаємося до повноцінного відновлення цього священного місця саме як духовного осередку православної української церкви. Символічно, що цей важливий історичний момент поєднується з нашою молитвою про перемогу правди й утвердження справедливого й благословенного Богом миру саме тоді, коли ми згадуємо четверту річницю українського спротиву російській повномасштабній агресії та дванадцяту річницю від початку опору російським окупантам, що вдерлися на нашу мирну землю», – зазначив Епіфаній.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна наголосила на відновленні історичного маршруту до лаврських печер і на послідовній політиці держави у відновленні духовної традиції церкви.
«Ми відкриваємо саме той маршрут, який був традиційний у часи Петра Могили та Івана Мазепи. Ми рухаємося історичним шляхом українського паломництва. І відкриття цих печер саме в День молитви є надзвичайно символічним. І це послідовні кроки держави, Міністерства культури разом із Православною церквою України. Нещодавно ми також передали в безоплатне користування ПЦУ два корпуси Лаври. Це свідчить про продовження духовної традиції Православної церкви України в цьому місці, яке є надзвичайно важливим для історії та державності України», – наголосила Бережна.

Як зазначив генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, після трьох років закритого доступу Ближня й Дальня печери Лаври відкриваються для вірян і відвідувачів в оновленому форматі.
«Ми відновлюємо той шлях, яким йшли віряни у печери ще з часів Петра Могили – в давнину люди заходили через Хрестовоздвиженську церкву. На жаль, за часів Московського патріархату і за радянських часів було змінено цей маршрут, він був нелогічний і неісторичний. Тепер ми відкриваємо можливість пройти тим маршрутом, яким українці ходили 200, 300, 400 років тому», – зазначив Остапенко.
Також, за його словами, невипадково обрали дату відкриття Лаврських печер 24 лютого, день повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Цей день дуже важливий символічно, бо треба розуміти, що ця війна точиться з Росією не чотири роки, а більше 300 років. Насправді це війна за нашу ідентичність, і Росія століттями, саме через церкву, намагалася знищити нашу українську ідентичність. Найбільша святиня Києво-Печерської лаври Ближня й Дальня печери – це найсакральніша частина, де перебуває фактично весь український пантеон – наші видатні святі. І ці об’єкти мали бути повернуті українському народу для молитви», – сказав Остапенко.
Для загального відвідування печери будуть відкриті 25 лютого. З 09.00 до 11.00 безкоштовно відвідати печери зможуть віряни у супроводі представників ПЦУ. А після 12.00 ознайомитися з історією печер зможуть туристичні групи під егідою екскурсоводів.
Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2023 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” тимчасово припинив доступ на територію Нижньої лаври усіх відвідувачів. Відповідне рішення було ухвалене через системне перешкоджання прихильниками УПЦ (МП) доступу до приміщень Нижньої лаври.
24 лютого Україна відзначає Національний день молитви – день духовної єдності, коли у спільній молитві за Україну та незалежно від конфесійної належності чи світоглядних переконань український народ засвідчує єдність у прагненні свободи, гідності та справедливого миру.
Фото Укрінформу можна купити .
Події
УІК оголосив результати читацького голосування
Український інститут книги та онлайн-книгарня MEGOGO Books підбили підсумки проєкту «Знакові видання Незалежності: 35 книжок, які ми обираємо разом», присвяченого 35-річчю відновлення Незалежності. Перше місце в читацькому голосуванні посів психологічний трилер Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє УІК.
Голосування тривало з 7 вересня до 6 жовтня на сайті MEGOGO Books. Читачі обирали від 1 до 35 книжок і видавничих серій із довгого списку 100 позицій, який попередньо сформували 40 експертів зі сфер літератури, культури та медіа. Загалом читачі віддали 168 889 голосів.
Як зауважили в УІК, фінальний список об’єднав різні жанри, покоління авторів і способи осмислення нашого спільного досвіду. До нього увійшли сучасні романи, зокрема жанрова література, твори про війну, історичну пам’ять та українську ідентичність, поетичні збірки, нонфікшн і фундаментальні видання класиків.
Зазначається, що про високий запит на сучасну жанрову літературу свідчить лідерство роману Павлюка, який посів першу позицію за результатами читацького голосування. Також серед фіналістів опинилися трилогія Павла Дерев’янка «Літопис Сірого Ордену», цикл Макса Кідрука «Нові темні віки» та медичний трилер Андрія Сем’янківа «Танці з кістками».
Крім того, помітне місце у списку посідають книжки, присвячені українській історії, культурі та переосмисленню минулого. Серед них – «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані, «Брама Європи» Сергія Плохія, «Мова-меч» Євгенії Кузнєцової та «Бунт проти імперії: українські шістдесятники» Радомира Мокрика.
Вагомий акцент читачі зробили й на книжкових серіях, що відкривають українську літературну спадщину та повертають до культурного обігу важливі прозові й поетичні твори.
Так, у короткому списку опинилися зібрання творів Василя Стуса, Лесі Українки, Тараса Шевченка, а також серії української класики, які актуалізують не лише хрестоматійні, а й ті тексти, які раніше активно не видавались.
Як зауважили в інституті, одразу декілька авторів здобули більше однієї позиції у короткому списку: Сергій Жадан – три, Оксана Забужко – дві як авторка і одна – як упорядниця, Ліна Костенко і Євгенія Кузнєцова – по дві, Іван Малкович одна як автор і чотири – як упорядник книжкових серій.
Список 35 знакових видань Незалежності:
- «Я бачу, вас цікавить пітьма», Ілларіон Павлюк;
- «Гемінґвей нічого не знає», Артур Дронь;
- «За Перекопом є земля. Кримський роман», Анастасія Левкова;
- Трилогія «Літопис Сірого Ордену», Павло Дерев’янко;
- «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР», Вахтанг Кіпіані;
- Цикл «Нові темні віки» (дві книжки), Макс Кідрук;
- «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності», Сергій Плохій;
- Серія «Українська поетична антологія» (31 книжка, упорядник Іван Малкович);
- Серія «Vivat Класика» (24 книжки, упорядниця Ярина Цимбал);
- «Записки українського самашедшего», Ліна Костенко;
- «Маруся Чурай», Ліна Костенко;
- «Мова-меч. Як говорила радянська імперія», Євгенія Кузнєцова;.
- «Спитайте Мієчку», Євгенія Кузнєцова;
- «Інтернат», Сергій Жадан;
- «Абетка», автор і упорядник Іван Малкович;
- Серія «Неканонічний канон» (40 книжок, упорядниця Віра Агєєва);
- «Ukraїner: Країна зсередини», Богдан Логвиненко;
- «Жадан. Усі вірші. 1993–2023», Сергій Жадан»;
- «Солодка Даруся», Марія Матіос;
- «Василь Стус. Повне зібрання творів у 6 томах, 9 книгах», упорядники Михайлина Коцюбинська і Дмитро Стус;
- Серія «100 казок» (3 книжки, упорядник Іван Малкович);
- «Леся Українка. Повне академічне зібрання творів у 14 томах»;
- «Танці з кістками», Андрій Сем’янків;
- «Польові дослідження з українського сексу», Оксана Забужко;
- «Музей покинутих секретів», Оксана Забужко;
- «Бунт проти імперії: українські шістдесятники», Радомир Мокрик;
- «Ворошиловград», Сергій Жадан;
- Серія «Розстріляне відродження. Вибрані твори» (16 книжок, упорядники Осип Зінкевич, Володимир Панченко, Олександр Ушкалов, Надія Білик, Наталія Гавдіда, Оксана Танюк, Олеся Омельчук, Анатолій Ткаченко, Дана Ткаченко, Ростислав Мельників;
- «Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у 12 томах»;
- Серія «Улюблені вірші» (3 книжки, упорядник Іван Малкович);
- «Вірші з бійниці», Максим «Далі» Кривцов;
- «Доця», Тамара Горіха Зерня;
- «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші», Володимир Вакуленко-К.;
- «Амадока», Софія Андрухович;
- «Століття Якова», Володимир Лис.
Окремим напрямом проєкту стало опитування в застосунку «Дія», присвячене знаковим українським книжкам, виданим у 2022–2026 роках. У межах цієї номінації користувачі обирали книжку, яка, на їхню думку, заслуговує на спеціальну відзнаку читацьких симпатій, з-поміж 15 номінованих видань.
Переможцем стала «Колонія» Макса Кідрука, яка отримала 23% (14 052) голосів. Загалом у «Дії» свій голос віддали 60 596 користувачів.
Як повідомляв Укрінформ, українська поетка й перекладачка Галина Крук стала лауреаткою заохочувальної поетичної премії Горста Бінека 2026 року. Нагороду вручать 2 грудня в Баварській академії мистецтв у Мюнхені.
Події
Український інститут нацпам’яті планує пошукові роботи у заповіднику «Биківнянські могили»
Український інститут національної пам’яті планує провести пошукові роботи на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» у 2026 році.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це голова УІНП Олександр Алфьоров сказав під час наукової конференції “Биківнянський злочин: механізм убивства, виконавці, жертви, комеморіація”.
“Сподіваємось, що наші плани реалізуються, і цього року ми встигнемо ще провести пошукові роботи на території Биківнянського заповідника. Так, це складно, але ми маємо пошановувати своїх співгромадян, які знайшли там спокій, точніше, не шукаючи, знайшли його. І цього року ми запланували це, фінанси знайдемо і відкриємо за довгий час знову ті шари землі, які й досі тримають дуже багато таємниць”, – сказав Алфьоров.
Він наголосив на важливості подальшого дослідження місць поховань жертв радянських репресій, збереження історичної пам’яті та підтримки установ, які займаються вивченням злочинів тоталітарного режиму.

Алфьоров підкреслив, що дослідження радянських злочинів має значення для осмислення сучасної російської агресії проти України та інформування міжнародної спільноти про тяглість російської репресивної політики.

Як повідомляв Укрінформ, у селі Ласків Люблінського воєводства (Польща) завершилися пошукові дослідження на православному кладовищі, під час експедиції виявили останки понад 40 осіб.
Фото: Павло Багмут, Укрінформ
Події
Україна та Молдова готують нову програму культурної співпраці
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна обговорила з Послом Республіки Молдова в Україні Віктором Кіріле пріоритети нової програми культурного співробітництва.
Про це Бережна повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
За її словами, Україна і Молдова рухаються до членства в Європейському Союзі. Культурна співпраця зміцнює цей рух: через спільні проєкти, підтримку громад і захист культурної спадщини.
Один із головних напрямів співпраці – захист культурної спадщини. Молдова зацікавлена в українському досвіді захисту культурної спадщини під час війни.
“Готові поділитися з колегами практичними напрацюваннями з евакуації музейних колекцій, їх зберігання та координації дій у разі загрози. Здобутий Україною унікальний досвід має допомагати партнерам завчасно посилювати захист своєї спадщини”, – наголосила Віцепрем’єр.
Україна, Молдова і Румунія продовжать спільну роботу над номінаційним досьє комплексу Кукутень – Трипілля до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Окремо сторони обговорили співпрацю дитячих бібліотек України та Молдови й продовження спільних ініціатив. За словами міністерки культури, для українських дітей, які через війну перебувають у Молдові, книжка рідною мовою – це зв’язок із домом, та культурою.
Ще один напрям співробітництва – підтримка креативних індустрій. Бережна розповіла про українські програми підтримки культурного контенту, зокрема “Тисячовесну”, та можливості обміну досвідом із молдовськими партнерами.
Як повідомляв Укрінформ, у Кишиневі відкрили новий простір музею “Українці в культурі Молдови”.
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнок силою «викинули» з готелю у Молдові (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Одеса5 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини7 днів ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Війна1 тиждень agoБійці ССО перерізали один із маршрутів просочування росіян на Донецькому напрямку
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині
