Події
У Страсбурзі відбувся благодійний концерт «Київської камерати»
У Страсбурзі до четвертої річниці великої війни відбувся благодійний концерт «Світло крізь тінь: музика спротиву» Національного ансамблю солістів «Київська камерата» під диригуванням Кері-Лінн Вілсон.
Твори класичних та сучасних українських композиторів, а також гімн-реквієм «Місто Марії» Золтана Алмаші виконали солісти – скрипалька Богдана Півненко, піаніст Дмитро Таванець та флейтист Дмитро Кузьмін, передає кореспондент Укрінформу.
«Чотири роки розбитих міст, зруйнованих сіл, роз’єднаних родин, смертей. Але також чотири роки людського, культурного, духовного спротиву – виняткової сили», – зазначив постійний представник України в Раді Європи Микола Точицький, закликавши вшанувати хвилиною мовчання пам’ять жертв цієї війни – військових і цивільних.
Заступниця мера Страсбурга Веронік Бертоль наголосила, що українці потребують гуманітарної підтримки.
«Цей концерт – також нагода нагадати, що всі наші партнери мають відігравати свою роль у збереженні підтримки України та її населення, тримаючи на передньому плані культурний спротив та співпрацю з українським суспільством», – зазначила вона.
У Страсбурзі відбувся благодійний концерт «Київської камерати» / Фото: Лідія Таран, Укрінформ
1 / 9
Окрім реквієму-посвяти Маріуполю «Місто Марії» музиканти виконали «Рутенський концерт» для фортепіано з оркестром Олександра Козаренка, концерт для скрипки з оркестром Володимира Зубицького, камерна симфонію № 3 для флейти та струнного оркестру Євгена Станковича, твори Олександра Родіна, Бориса Лятошинського.
Кошти, зібрані під час вечора, спрямують на підтримку гуманітарних ініціатив для цивільного населення України. Організувала подію асоціація Support Action Ukraine.
Національний ансамбль солістів «Київська камерата» – один із найвідоміших колективів, який представляє нашу державу на найвідоміших сценах. У 2024 році оркестр виступив у Карнеґі-холі у Нью-Йорку, а у 2025 році — у Берлінській філармонії під орудою Кері-Лінн Вілсон, яка є диригенткою та засновницею ще одного відомого колективу – Ukrainian Freedom Orchestra.
Генеральною та художньою директоркою «Київської камерати» є народна артистка України Богдана Півненко – скрипалька, лауреатка Шевченківської премії 2025 року.
Як повідомлялось, на Центральному залізничному вокзалі в Києві відбувся перший концерт українсько-американського проєкту солідарності «Холодна зима-2026: Київ і Сієтл разом».
Більше наших фото можна купити тут
На території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» у межах проєкту «Втрачений Київ» встановили другий інформаційний стенд, присвячений Воскресенській церкві.
Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА зауважили, що Воскресенська церква – видатна пам’ятка київської сакральної архітектури – була зруйнована радянською владою у 1934–1935 роках.
«За різних історичних обставин столиця втратила десятки унікальних храмів, будівель і цілих архітектурних ансамблів. Проєкт «Втрачений Київ» покликаний повернути ці об’єкти в суспільну пам’ять. Адже лише усвідомлюючи масштаб втрат, ми можемо по-справжньому зрозуміти цінність тієї культурної спадщини, яка збереглася, і відповідально ставитися до її захисту», – зазначила директорка департаменту Марина Соловйова.
За її словами, відсутність будівлі не повинна означати відсутність пам’яті про неї. Саме тому в столиці прагнуть повернути пам’ять про ті об’єкти, які формували історичне обличчя Києва.
«Світовий досвід, зокрема Лондона, Відня, Варшави, Гданська чи Дрездена, доводить, що візуалізація втраченої спадщини через інформаційні стенди є важливою частиною сучасної міської культури. Такі маркери дозволяють мешканцям і туристам «прочитати» історію міста, навіть якщо самі пам’ятки вже не збереглися», – підкреслила Соловйова.
Стенд, який розміщений на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива, містить історичну довідку про храм, архівні зображення та інформацію про його роль у формуванні історичного середовища Подолу.
Як повідомили в Департаменті, в межах проєкту «Втрачений Київ» планують встановлювати інформаційні стенди на місцях зруйнованих об’єктів, а також записати серію коротких подкастів про найважливіші пам’ятки, що зникли з мапи міста.
Ініціативу реалізує Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» у партнерстві з комунальним закладом «Центр консервації предметів археології» та громадською організацією «Україна Інкогніта».
Перший стенд у межах проєкту «Втрачений Київ», розміщений на Контрактовій площі, присвячений Богоявленському собору Київського Братського монастиря – одному з найвизначніших храмів Подолу, знищеному в 1935 році.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці минулого року стартував проєкт «Втрачений Київ», який реалізується Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ» та ГО «Україна Інкогніта».
Фото: kyivcity.gov.ua
Ще десятеро фахівців долучилися до команди експертів, які оцінюватимуть проєкти учасників ініціативи Президента Володимира Зеленського «Тисячовесна».
Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.
Як зазначається, експертами ініціативи стали:
- співдиректор Львівського органного залу, директор Меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, культурний діяч, менеджер у сфері класичної музики, літературознавець, перекладач, директор Галицького музичного товариства, співзасновник Ukrainian Festival Orchestra Тарас Демко;
- актор, музикант, волонтер Владислав Михальчук;
- директор-художній керівник Київської опери, заслужений працівник культури України, продюсер Петро Качанов;
- керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович;
- засновниця платформи Ukrainian. Photographies Вікторія Бавикіна. Вона була кураторкою Національного павільйону України на 60-ій бієнале у Венеції. Також курувала виставкові проєкти для Мистецького Арсеналу (Київ), Єрімлов Центру (Харків), центру фотографії Stills (Единбург), Open Eye Gallery (Ліверпуль), Національного музею фотографії Норвегії тощо.
- співзасновниця MOCA NGO and UMCA Ольга Балашова;
- головний виконавчий директор і власниця диджитальної агенції Tyshchuk Digital HUB, експертка з розвитку брендів у Youtube Ольга Тищук;
- сценаристка, генеральна продюсерка та засновниця Fresh Production Group Юлія Чернявська;
- письменниця, сценаристка, перекладачка, авторка літературних й анімаційних персонажів «Петрик П’яточкин» та «Капітошка» Наталія Гузєєва;
- культурна менеджерка, кураторка, лауреатка премії European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2026 Олена Афанасьєва.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що до 12 червня триває етап технічного оцінювання заявок.
«Команда перевіряє подані проєкти на відповідність умовам конкурсу та комплектність документів. А вже з 17 червня розпочнеться експертне оцінювання. Понад 120 експертів аналізуватимуть проєкти за визначеними критеріями, щоб обрати найсильніші ідеї, які будуть реалізовані», – зазначила віцепрем’єрка.
Як повідомлялося, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд гривень. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.
Станом на 6 червня ініціатива зібрала 1151 заявку. 17% із заявлених проєктів є дебютними.
Фото: Володимир Зеленський/Телеграм
Український інститут книги розраховує на подальше розширення програми підтримки перекладів Translate Ukraine та залучення нових учасників.
Про це йдеться у відповіді УІК на запит Укрінформу.
“Ми зацікавлені у подальшому розширенні географії програми та залученні нових учасників. Водночас масштаби розвитку програм підтримки значною мірою залежать від виділеного на програму бюджетного фінансування та рівня міжнародного інтересу до української літератури. Сподіваємося, що завдяки системній промоції та розвитку партнерств охоплення програми й надалі зростатиме, що створить додаткові можливості для перекладачів та іноземних видавців, які працюють з українською книгою”, – йдеться у відповіді.
Зазначається, що наразі УІК не визначає окремі країни чи мовні ринки як безумовно пріоритетні для просування української літератури, а прагне працювати з широким колом міжнародних партнерів і підтримувати присутність української книги на різних ринках.
Зокрема, Інститут продовжує популяризувати програму Translate Ukraine на різних міжнародних майданчиках, насамперед під час книжкових ярмарків і професійних подій, а також через мережу партнерів в Україні та за кордоном.
Як повідомлялося, у межах програми Translate Ukraine Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах. Найбільше перекладів заплановано польською мовою – 9 видань, англійською – 8, сербською – 7. Далі – чеська та німецька мови (по 6 видань). По 5 книжок вийде арабською, французькою та італійською.
Загалом українські книжки перекладуть 30 мовами.
Фото: © vejaa
-
Усі новини1 тиждень agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Події2 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини6 днів agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки