Одеса
Вартість валюти в Україні 2026 — що очікувати
Людина кладе гроші до гаманця. Фото: Новини.LIVE
Після складного й суперечливого 2025 року економічні очікування українців залишаються стриманими. Прогнозований раніше ріст ВВП на рівні 5% так і не став реальністю, адже війна продовжила визначати як політичні, так і фінансові процеси. Водночас сам факт економічної стабільності в умовах повномасштабної агресії експерти називають ключовим досягненням року. Україна не лише втримала макрофінансову рівновагу, а й адаптувалася до життя в умовах затяжної війни.
Про досвід української економіки у період повномасштабного вторгнення, ризик інфляції та який прогнозують курс долара у 2026 році журналісти Новини.LIVE поговорили з економістом Олегом Рубелем.
Реклама
Читайте також:
Економічна перспектива України
Український досвід, за оцінками експертів, уже має значення не лише для нас, а й для всього європейського континенту. Саме тому міжнародна підтримка не лише зберігається, а й набуває системного характеру. Фінансування поступово переходить від екстреного режиму до стратегічного планування. Україна дедалі частіше розглядається партнерами як довгостроковий проєкт трансформації. І 2026 рік у цьому процесі може стати переломним.
“На сьогодні економічна ситуація складається так, що Європейський Союз погоджується напряму фінансувати бюджетні витрати України. Ті близько 90 мільярдів євро, лягли до бюджету на цей рік, — це вже не бюджет виживання. Це бюджет укріплення та глибокої трансформації, яка припаде саме на 2026–2027 роки”, — наголошує економіст Олег Рубель.
Окремим напрямком цієї трансформації стає інвестиція в людський капітал. Вперше за роки незалежності освіта й наука розглядаються не як другорядні статті витрат, а як стратегічний ресурс. Держава декларує готовність змінювати структуру економіки, роблячи ставку на інтелектуальний потенціал. Підтримка західних партнерів у цьому питанні вже має конкретні фінансові механізми. Це створює підґрунтя для довгострокового розвитку навіть у воєнних умовах.
“Міністерство освіти й науки заявило, що до 2027 року частка освіти й науки у ВВП може зрости до 1%. Це серйозний стрибок із нинішніх 0,37%. Для цього є і фінансування, і політична воля партнерів, адже Україна сьогодні — не лише військовий, а й інтелектуальний фронтир Європи”, — пояснює експерт.
Паралельно з державною політикою активну роль відіграє приватний сектор. Український бізнес та інноваційне середовище поступово переорієнтовуються на воєнні та післявоєнні потреби. Залучення внутрішніх ресурсів і зовнішнього капіталу розглядається як ключ до економічної стійкості.
“Ми працюємо з кількома сценаріями — прогноз А, прогноз Б і прогноз С. Найбільш імовірний передбачає відносну політичну стабільність, навіть якщо відбудуться вибори. За наявності стабілізаційних фондів це дозволить утримувати курс долара в межах 45–50 гривень і збалансувати витрати на оборону та соціальну сферу”, — зазначає економіст.
У базовому сценарії 2026 рік може принести мінімальне, але позитивне економічне зростання. Навіть за умови продовження бойових дій фахівці говорять про зростання ВВП щонайменше на 2%. У разі призупинення активної фази війни потенціал економіки суттєво зростає. Відновлення логістики та збуту продукції здатне дати подвоєння темпів розвитку. Саме ці фактори й визначатимуть реальний економічний результат року.
Інфляція в Україні
Одним із ключових викликів для України у 2026 році залишається інфляція. Вона тісно пов’язана не лише з грошово-кредитною політикою, а й зі структурними проблемами ринку праці. Питання зайнятості, міграції та податкового регулювання дедалі сильніше впливають на внутрішній попит. Значна частина українців працює за кордоном, але водночас залишається економічно пов’язаною з Україною. Саме тому держава має адаптувати інституційні механізми до нових реалій.
“Перше ключове питання — це інфляція. Друге — це робочі місця. Ми маємо лібералізувати можливості, які дозволяли б українцям працювати на економіку України, навіть перебуваючи за кордоном. Для цього потрібні технічні й технологічні рішення, а також врегулювання питання подвійного оподаткування, щоб люди могли заощаджувати і не втрачати мотивацію співпрацювати з державою”, — наголошує економіст Олег Рубель.
Фундаментальним чинником, що продовжує тиснути на ціни, залишається логістика. Попри часткову адаптацію економіки, транспортні та торгівельні обмеження створюють додаткові витрати для бізнесу. Україна опинилася в проміжному стані між внутрішнім ринком і європейськими правилами гри. Втрата частини пільг і водночас жорсткі вимоги ЄС формують нові бар’єри для експорту та виробництва. Усе це безпосередньо відбивається на собівартості товарів і кінцевих цінах для споживача.
“Головний виклик на сьогодні — це логістика. Ми ще не є членами ЄС, але ті пільги, які діяли раніше для промислового та транспортного бізнесу, поступово згортаються. Водночас екологічні та “зелені” вимоги Європейського Союзу частково закривають нам ринки. Це серйозний ризик і системний виклик для української економіки”, — зазначає експерт.
Попри це, держава наразі має інструменти для стримування інфляційних процесів. Резервні фонди, сформовані завдяки валютним надходженням і міжнародній допомозі, залишаються важливим стабілізаційним фактором. Водночас експерт застерігає: повністю уникнути зростання цін не вдасться. Продовольча інфляція вже стала глобальним явищем і не оминає навіть економічно стабільні країни Європи. Українська ситуація тут значною мірою залежить не від внутрішніх рішень, а від зовнішніх логістичних ланцюгів.
Курс долара у 2026 році
Що стосується валютного питання, яке традиційно хвилює українців. За прогнозами фахівця, у 2026 році курс долара коливатиметься в межах запланованих показників. Можливі сезонні коливання, пов’язані з імпортом, святами та загальною динамікою світової економіки. Водночас перспективи відбудови України вже формують інтерес з боку іноземних інвесторів. Це може стати додатковим фактором стабілізації.
“Навіть за прогнозу 45 гривень за долар можливі коливання до 50, але вони матимуть сезонний і тимчасовий характер. За умов навіть часткового поліпшення безпекової ситуації Україна буде дуже активно відбудовуватися, і європейські інвестори першими заходять у ці проєкти”, — зазначає економіст.
У довгостроковій перспективі важливу роль відіграватиме трансформація логістичної інфраструктури, зокрема на півдні України. Порти, лимани та транспортні вузли можуть стати драйверами економічного зростання після війни. За умови грамотного управління ці об’єкти здатні перетворитися не лише на логістичні центри, а й на джерело стабільних доходів для регіонів. Саме таке стратегічне мислення, на думку експерта, має визначати економічну політику найближчих років.
Раніше ми писали, чому Росія обстрілює Одеські порти та як це вплине на подальшу економічну ситуацію в Україні. А також, про те куди найкраще вкладатися у 2026 році.
Одеса
Наступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
Стела на в’їзді в Придністров’я. Фото ілюстративне: ОК “Захід”.
На півдні України фіксують ознаки потенційної загрози. Йдеться, зокрема, про наступ РФ з території Придністров’я. Водночас ситуація залишається під контролем українських сил. Оборона посилюється, а ризик провокацій враховують.
Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.
Наступ з Придністров’я
Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук пояснив, що розмови про можливу загрозу для Одещини та напрямку Придністров’я не означають підготовку до негайного наступу. За його словами, це типова тактика ворога, коли на фронті немає результатів.
“Коли у противника не виходить на лінії бойового зіткнення, він починає імітувати загрози — як інформаційно, так і діями”, — зазначив Братчук.
Він підкреслив, що всі сигнали про ризики свідчать про те, що ситуацію відстежують і контролюють. Українські сили заздалегідь готуються до можливих сценаріїв розвитку подій.
Читайте також:
Протидія ворогу
За словами Сергія Братчука, на потенційно небезпечних напрямках уже ведуться оборонні роботи. Йдеться про укріплення позицій і посилення захисту. Також сили оборони демонстрували підготовку на Придністровському напрямку.
“Ситуація під контролем. Але провокації виключати не можна. На кожну таку дію буде адекватна відповідь”, — додав він.
Братчук наголосив, що ризики залишаються постійними, однак українська сторона готова реагувати. Контроль за кордонами і ситуацією в регіоні триває безперервно.
Що відомо про загрозу з Придністров’я
Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса заявив, що Росія може розглядати розширення загроз на південному напрямку. Серед можливих сценаріїв — активність з боку невизнаного Придністров’я. Йдеться не про негайний наступ, а про довгострокові плани та потенційні провокації. За його словами, російська сторона може намагатися створювати так звані “буферні зони” не лише вздовж північного кордону, а й на нових напрямках. Зокрема, вперше з’являється інформація про можливий напрямок з боку Придністров’я — у бік Вінницької області. Це може свідчити про спроби розширити географію тиску.
Водночас Паліса зазначив, що наразі Росія не має достатніх ресурсів, щоб реалізувати всі ці плани одночасно. Основні бойові дії залишаються зосередженими на сході, тоді як на півдні йдеться передусім про потенційні ризики. Він наголосив, що такі сценарії враховуються, а ситуація перебуває під контролем. Це дозволяє заздалегідь готуватися до можливих викликів і посилювати оборону на відповідних напрямках.
Як повідомляли Новини.LIVE, морські дрони суттєво змінили ситуацію в Чорному морі. Російські кораблі дедалі рідше виходять у відкрите море. Це вплинуло і на можливості десантних операцій. Водночас Крим залишається важливим вузлом для армії РФ, але і він під постійними ударами.
Також Новини.LIVE писали, що українські сили знову завдали болючого удару по російському флоту в окупованому Криму. Під прицілом опинилися великі десантні кораблі та надсучасна станція радіолокації. Це не просто успішна атака, а стратегічне “обнулення” планів ворога на півдні. Удари по військових об’єктах і флоту змушують РФ переглядати розташування своїх сил.
Одеса
В Одесі пролунали потужні вибухи: ворожі дрони атакують з моря
Дим в небі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Зараз, 5 травня, в Одесі було чутно звуки потужних вибухів під час чергової атаки російських окупантів. Ворог спрямував ударні безпілотники з акваторії Чорного моря. Наразі інформації про наслідки немає.
Про це повідомляють моніторингові канали, передає Новини.LIVE.
Вибухи в Одесі
Сьогодні, 5 травня, в Одесі пролунали потужні вибухи. Повітряні сили повідомляли про рух ударних безпілотників у напрямку міста. Моніторингові канали уточнювали, що дрон летить у бік прибережних районів обласного центру, зокрема на Ланжерон та Пересипський район. Ймовірно працювали сили ППО. Інформація про наслідки наразі відсутня.
Бомбосховища в Одесі
Побачити повний перелік сховищ можна за допомогою онлайн-мапи. На ній окремо зазначено близько 200 звичайних укриттів та 135 протирадіаційних бомбосховищ у різних районах міста. Також можна побачити, де є найближчий паркінг.
Під час тривоги всі паркінги міста мають бути відкритими для всіх охочих. Блокувати входи до бомбосховищ заборонено.
Читайте також:
Якщо вхід до бомбосховища закритий чи ним неможливо з інших причин користатися, то слід звернутися за розв’язанням цієї проблеми до єдиного центру звернення громадян за номером “15-35”. Також можна зателефонувати до поліції або до рятувальних служб.
Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 3 травня російські окупанти дронами вдарили по житлових будинках і портовій інфраструктурі Одещини. У Чорноморську зруйновано декілька осель. Є загиблі та поранені.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі у разі удару РФ по водопостачанню наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж під час блекаутів. Місто має вразливу систему, і її відновлення у випадку пошкодження може затягнутися на місяці.
Одеса
В Одесі військовий заробляв на службі у тилу: ціна послуги
Затримання військового. Фото: Головне управління Нацполіції Одещини
В Одесі викрили військовослужбовця, який обіцяв “влаштувати” службу в тилу за гроші. У разі відмови він погрожував відправкою на передову. Чоловіка затримали під час отримання частини суми. Йому вже повідомили про підозру.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління Нацполіції Одещини.
Служба в тилу
Слідчі встановили, що до схеми причетний 37-річний військовий. Він дізнався, що місцевий житель хоче служити в тилу, і запропонував “допомогу”. Фігурант запевняв, що має зв’язки у територіальному центрі комплектування та серед командирів навчальних центрів. За свої “послуги” він попросив 5000 доларів. У разі відмови платити чоловіку погрожували відправкою до штурмового підрозділу.
Затримання з грошима
Правоохоронці задокументували передачу частини суми — 1500 доларів. Гроші та копії документів “клієнта” військовий отримав у власному авто. Після цього його затримали. Слідчі вилучили готівку, документи та автомобіль як докази.
Під час обшуку вдома у підозрюваного знайшли предмети, схожі на боєприпаси. Йдеться про корпуси гранат, запали та близько 800 набоїв різного калібру. Усе вилучене направили на експертизу. За цим фактом відкрито окреме провадження.
Читайте також:
Що загрожує
Військовому повідомили про підозру у зловживанні впливом із вимаганням грошей. Йому загрожує до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна. Суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внести заставу понад 332 тисячі гривень. Слідство триває, правоохоронці встановлюють усіх причетних.
Подібні схеми
Схожий випадок раніше викрили також в Одесі. Офіцерку-психологиню підозрюють у торгівлі впливом. За даними слідства, вона обіцяла перевести військового з передової до тилу за 4000 доларів і навіть допомогти зі “звільненням” зі служби. Правоохоронці задокументували, що жінка спочатку отримала 1500 доларів авансу через посередника. Після цього вона почала вимагати решту суми та тиснути на військового. Її затримали вдома одразу після отримання другої частини грошей.
Наразі справу вже передали до суду. Підозрюваній загрожує до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна. Суд раніше обрав їй запобіжний захід із можливістю внесення застави.
Як повідомляли Новини.LIVE, що на Одещині військовослужбовець заробляв на призовниках. Він обіцяв “тиху службу” подалі від фронту. За це вимагав тисячі доларів. Чоловіка затримали під час отримання грошей.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі сімейний лікар приватної клініки пропонував за гроші оформити інвалідність, щоб уникнути мобілізації. Він обіцяв документи про неіснуюче захворювання та групу інвалідності через знайомих у експертних комісіях. Лікаря затримали під час отримання частини суми. Йому загрожує ув’язнення.
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова4 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події1 тиждень agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Політика1 тиждень agoСвириденко зустрілася з міністром енергетики США
