Після складного й суперечливого 2025 року економічні очікування українців залишаються стриманими. Прогнозований раніше ріст ВВП на рівні 5% так і не став реальністю, адже війна продовжила визначати як політичні, так і фінансові процеси. Водночас сам факт економічної стабільності в умовах повномасштабної агресії експерти називають ключовим досягненням року. Україна не лише втримала макрофінансову рівновагу, а й адаптувалася до життя в умовах затяжної війни.

Про досвід української економіки у період повномасштабного вторгнення, ризик інфляції та який прогнозують курс долара у 2026 році журналісти Новини.LIVE поговорили з економістом Олегом Рубелем. 

Реклама

Економічна перспектива України

Український досвід, за оцінками експертів, уже має значення не лише для нас, а й для всього європейського континенту. Саме тому міжнародна підтримка не лише зберігається, а й набуває системного характеру. Фінансування поступово переходить від екстреного режиму до стратегічного планування. Україна дедалі частіше розглядається партнерами як довгостроковий проєкт трансформації. І 2026 рік у цьому процесі може стати переломним.

“На сьогодні економічна ситуація складається так, що Європейський Союз погоджується напряму фінансувати бюджетні витрати України. Ті близько 90 мільярдів євро, лягли до бюджету на цей рік, — це вже не бюджет виживання. Це бюджет укріплення та глибокої трансформації, яка припаде саме на 2026–2027 роки”, — наголошує економіст Олег Рубель.

Окремим напрямком цієї трансформації стає інвестиція в людський капітал. Вперше за роки незалежності освіта й наука розглядаються не як другорядні статті витрат, а як стратегічний ресурс. Держава декларує готовність змінювати структуру економіки, роблячи ставку на інтелектуальний потенціал. Підтримка західних партнерів у цьому питанні вже має конкретні фінансові механізми. Це створює підґрунтя для довгострокового розвитку навіть у воєнних умовах.

“Міністерство освіти й науки заявило, що до 2027 року частка освіти й науки у ВВП може зрости до 1%. Це серйозний стрибок із нинішніх 0,37%. Для цього є і фінансування, і політична воля партнерів, адже Україна сьогодні — не лише військовий, а й інтелектуальний фронтир Європи”, — пояснює експерт.

Паралельно з державною політикою активну роль відіграє приватний сектор. Український бізнес та інноваційне середовище поступово переорієнтовуються на воєнні та післявоєнні потреби. Залучення внутрішніх ресурсів і зовнішнього капіталу розглядається як ключ до економічної стійкості. 

“Ми працюємо з кількома сценаріями — прогноз А, прогноз Б і прогноз С. Найбільш імовірний передбачає відносну політичну стабільність, навіть якщо відбудуться вибори. За наявності стабілізаційних фондів це дозволить утримувати курс долара в межах 45–50 гривень і збалансувати витрати на оборону та соціальну сферу”, — зазначає економіст.

У базовому сценарії 2026 рік може принести мінімальне, але позитивне економічне зростання. Навіть за умови продовження бойових дій фахівці говорять про зростання ВВП щонайменше на 2%. У разі призупинення активної фази війни потенціал економіки суттєво зростає. Відновлення логістики та збуту продукції здатне дати подвоєння темпів розвитку. Саме ці фактори й визначатимуть реальний економічний результат року.

Інфляція в Україні

Одним із ключових викликів для України у 2026 році залишається інфляція. Вона тісно пов’язана не лише з грошово-кредитною політикою, а й зі структурними проблемами ринку праці. Питання зайнятості, міграції та податкового регулювання дедалі сильніше впливають на внутрішній попит. Значна частина українців працює за кордоном, але водночас залишається економічно пов’язаною з Україною. Саме тому держава має адаптувати інституційні механізми до нових реалій.

“Перше ключове питання — це інфляція. Друге — це робочі місця. Ми маємо лібералізувати можливості, які дозволяли б українцям працювати на економіку України, навіть перебуваючи за кордоном. Для цього потрібні технічні й технологічні рішення, а також врегулювання питання подвійного оподаткування, щоб люди могли заощаджувати і не втрачати мотивацію співпрацювати з державою”, — наголошує економіст Олег Рубель.

Фундаментальним чинником, що продовжує тиснути на ціни, залишається логістика. Попри часткову адаптацію економіки, транспортні та торгівельні обмеження створюють додаткові витрати для бізнесу. Україна опинилася в проміжному стані між внутрішнім ринком і європейськими правилами гри. Втрата частини пільг і водночас жорсткі вимоги ЄС формують нові бар’єри для експорту та виробництва. Усе це безпосередньо відбивається на собівартості товарів і кінцевих цінах для споживача.

“Головний виклик на сьогодні — це логістика. Ми ще не є членами ЄС, але ті пільги, які діяли раніше для промислового та транспортного бізнесу, поступово згортаються. Водночас екологічні та “зелені” вимоги Європейського Союзу частково закривають нам ринки. Це серйозний ризик і системний виклик для української економіки”, — зазначає експерт.

Попри це, держава наразі має інструменти для стримування інфляційних процесів. Резервні фонди, сформовані завдяки валютним надходженням і міжнародній допомозі, залишаються важливим стабілізаційним фактором. Водночас експерт застерігає: повністю уникнути зростання цін не вдасться. Продовольча інфляція вже стала глобальним явищем і не оминає навіть економічно стабільні країни Європи. Українська ситуація тут значною мірою залежить не від внутрішніх рішень, а від зовнішніх логістичних ланцюгів.

Курс долара у 2026 році 

Що стосується валютного питання, яке традиційно хвилює українців. За прогнозами фахівця, у 2026 році курс долара коливатиметься в межах запланованих показників. Можливі сезонні коливання, пов’язані з імпортом, святами та загальною динамікою світової економіки. Водночас перспективи відбудови України вже формують інтерес з боку іноземних інвесторів. Це може стати додатковим фактором стабілізації.

“Навіть за прогнозу 45 гривень за долар можливі коливання до 50, але вони матимуть сезонний і тимчасовий характер. За умов навіть часткового поліпшення безпекової ситуації Україна буде дуже активно відбудовуватися, і європейські інвестори першими заходять у ці проєкти”, — зазначає економіст.

У довгостроковій перспективі важливу роль відіграватиме трансформація логістичної інфраструктури, зокрема на півдні України. Порти, лимани та транспортні вузли можуть стати драйверами економічного зростання після війни. За умови грамотного управління ці об’єкти здатні перетворитися не лише на логістичні центри, а й на джерело стабільних доходів для регіонів. Саме таке стратегічне мислення, на думку експерта, має визначати економічну політику найближчих років.

Раніше ми писали, чому Росія обстрілює Одеські порти та як це вплине на подальшу економічну ситуацію в Україні. А також, про те куди найкраще вкладатися у 2026 році.