Connect with us

Одеса

Вартість валюти в Україні 2026 — що очікувати

Published

on


Людина кладе гроші до гаманця. Фото: Новини.LIVE

Після складного й суперечливого 2025 року економічні очікування українців залишаються стриманими. Прогнозований раніше ріст ВВП на рівні 5% так і не став реальністю, адже війна продовжила визначати як політичні, так і фінансові процеси. Водночас сам факт економічної стабільності в умовах повномасштабної агресії експерти називають ключовим досягненням року. Україна не лише втримала макрофінансову рівновагу, а й адаптувалася до життя в умовах затяжної війни.

Про досвід української економіки у період повномасштабного вторгнення, ризик інфляції та який прогнозують курс долара у 2026 році журналісти Новини.LIVE поговорили з економістом Олегом Рубелем. 

Реклама

Читайте також:

Економічна перспектива України

Український досвід, за оцінками експертів, уже має значення не лише для нас, а й для всього європейського континенту. Саме тому міжнародна підтримка не лише зберігається, а й набуває системного характеру. Фінансування поступово переходить від екстреного режиму до стратегічного планування. Україна дедалі частіше розглядається партнерами як довгостроковий проєкт трансформації. І 2026 рік у цьому процесі може стати переломним.

“На сьогодні економічна ситуація складається так, що Європейський Союз погоджується напряму фінансувати бюджетні витрати України. Ті близько 90 мільярдів євро, лягли до бюджету на цей рік, — це вже не бюджет виживання. Це бюджет укріплення та глибокої трансформації, яка припаде саме на 2026–2027 роки”, — наголошує економіст Олег Рубель.

Економіст Олег Рубель про перспективи України. Фото: Новини.LIVE

Окремим напрямком цієї трансформації стає інвестиція в людський капітал. Вперше за роки незалежності освіта й наука розглядаються не як другорядні статті витрат, а як стратегічний ресурс. Держава декларує готовність змінювати структуру економіки, роблячи ставку на інтелектуальний потенціал. Підтримка західних партнерів у цьому питанні вже має конкретні фінансові механізми. Це створює підґрунтя для довгострокового розвитку навіть у воєнних умовах.

“Міністерство освіти й науки заявило, що до 2027 року частка освіти й науки у ВВП може зрости до 1%. Це серйозний стрибок із нинішніх 0,37%. Для цього є і фінансування, і політична воля партнерів, адже Україна сьогодні — не лише військовий, а й інтелектуальний фронтир Європи”, — пояснює експерт.

Міністерство освіти і науки України. Фото: wikipedia

Паралельно з державною політикою активну роль відіграє приватний сектор. Український бізнес та інноваційне середовище поступово переорієнтовуються на воєнні та післявоєнні потреби. Залучення внутрішніх ресурсів і зовнішнього капіталу розглядається як ключ до економічної стійкості. 

“Ми працюємо з кількома сценаріями — прогноз А, прогноз Б і прогноз С. Найбільш імовірний передбачає відносну політичну стабільність, навіть якщо відбудуться вибори. За наявності стабілізаційних фондів це дозволить утримувати курс долара в межах 45–50 гривень і збалансувати витрати на оборону та соціальну сферу”, — зазначає економіст.

Емблема “Зроблено в Україні”. Фото: Телеграм / Юлія Свириденко

У базовому сценарії 2026 рік може принести мінімальне, але позитивне економічне зростання. Навіть за умови продовження бойових дій фахівці говорять про зростання ВВП щонайменше на 2%. У разі призупинення активної фази війни потенціал економіки суттєво зростає. Відновлення логістики та збуту продукції здатне дати подвоєння темпів розвитку. Саме ці фактори й визначатимуть реальний економічний результат року.

Інфляція в Україні

Одним із ключових викликів для України у 2026 році залишається інфляція. Вона тісно пов’язана не лише з грошово-кредитною політикою, а й зі структурними проблемами ринку праці. Питання зайнятості, міграції та податкового регулювання дедалі сильніше впливають на внутрішній попит. Значна частина українців працює за кордоном, але водночас залишається економічно пов’язаною з Україною. Саме тому держава має адаптувати інституційні механізми до нових реалій.

“Перше ключове питання — це інфляція. Друге — це робочі місця. Ми маємо лібералізувати можливості, які дозволяли б українцям працювати на економіку України, навіть перебуваючи за кордоном. Для цього потрібні технічні й технологічні рішення, а також врегулювання питання подвійного оподаткування, щоб люди могли заощаджувати і не втрачати мотивацію співпрацювати з державою”, — наголошує економіст Олег Рубель.

Купюри грошей на столі. Фото: Новини.LIVE

Фундаментальним чинником, що продовжує тиснути на ціни, залишається логістика. Попри часткову адаптацію економіки, транспортні та торгівельні обмеження створюють додаткові витрати для бізнесу. Україна опинилася в проміжному стані між внутрішнім ринком і європейськими правилами гри. Втрата частини пільг і водночас жорсткі вимоги ЄС формують нові бар’єри для експорту та виробництва. Усе це безпосередньо відбивається на собівартості товарів і кінцевих цінах для споживача.

“Головний виклик на сьогодні — це логістика. Ми ще не є членами ЄС, але ті пільги, які діяли раніше для промислового та транспортного бізнесу, поступово згортаються. Водночас екологічні та “зелені” вимоги Європейського Союзу частково закривають нам ринки. Це серйозний ризик і системний виклик для української економіки”, — зазначає експерт.

Прапори Європейського союзу. Фото: REUTERS

Попри це, держава наразі має інструменти для стримування інфляційних процесів. Резервні фонди, сформовані завдяки валютним надходженням і міжнародній допомозі, залишаються важливим стабілізаційним фактором. Водночас експерт застерігає: повністю уникнути зростання цін не вдасться. Продовольча інфляція вже стала глобальним явищем і не оминає навіть економічно стабільні країни Європи. Українська ситуація тут значною мірою залежить не від внутрішніх рішень, а від зовнішніх логістичних ланцюгів.

Курс долара у 2026 році 

Що стосується валютного питання, яке традиційно хвилює українців. За прогнозами фахівця, у 2026 році курс долара коливатиметься в межах запланованих показників. Можливі сезонні коливання, пов’язані з імпортом, святами та загальною динамікою світової економіки. Водночас перспективи відбудови України вже формують інтерес з боку іноземних інвесторів. Це може стати додатковим фактором стабілізації.

“Навіть за прогнозу 45 гривень за долар можливі коливання до 50, але вони матимуть сезонний і тимчасовий характер. За умов навіть часткового поліпшення безпекової ситуації Україна буде дуже активно відбудовуватися, і європейські інвестори першими заходять у ці проєкти”, — зазначає економіст.

Чоловік проходить біля обміну валют. Фото: Новини.LIVE

У довгостроковій перспективі важливу роль відіграватиме трансформація логістичної інфраструктури, зокрема на півдні України. Порти, лимани та транспортні вузли можуть стати драйверами економічного зростання після війни. За умови грамотного управління ці об’єкти здатні перетворитися не лише на логістичні центри, а й на джерело стабільних доходів для регіонів. Саме таке стратегічне мислення, на думку експерта, має визначати економічну політику найближчих років.

Раніше ми писали, чому Росія обстрілює Одеські порти та як це вплине на подальшу економічну ситуацію в Україні. А також, про те куди найкраще вкладатися у 2026 році. 



Джерело

Одеса

Ракетний удар по Одещині: загиблий і троє поранених

Published

on


Рятувальник гасить пожежу. Фото: ДСНС Одещини

Увечері 21 червня російські війська завдали балістичного удару по одному з районів Одеської області. Внаслідок атаки загинула людина, ще троє людей дістали поранення та перебувають у лікарні. Пошкоджень зазнали цивільні об’єкти, техніка та транспорт. Правоохоронці розпочали розслідування чергового воєнного злочину РФ.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Одеську обласну прокуратуру.

Наслідки атаки

21 червня, ввечері, армія РФ завдала балістичного удару по Одещині. За даними прокуратури, російська ракета влучила по цивільній інфраструктурі. Удар зруйнував складське приміщення, пошкодив фасад двоповерхової будівлі, сільськогосподарську техніку та легковий автомобіль.

ЛІквідація наслідків удару. Фото: ДСНС Одещини

Жертви атаки

Жертвою атаки став 61-річний чоловік. Ще троє постраждалих залишаються під наглядом медиків. У важкому стані перебувають 42-річна жінка та 21-річний чоловік. Стан 29-річного чоловіка лікарі оцінюють як середньої тяжкості.

Пожежник на місці удару. Фото: ДСНС Одещини

Робота екстрених служб

Попри постійну загрозу, через повторні повітряні тривоги, вогнеборці оперативно приборкали полум’я. До ліквідації наслідків атаки залучили 33 рятувальників та 8 одиниць пожежної техніки.

Читайте також:

Рятувальник гасить пожежу. Фото: ДСНС Одещини

Правоохоронці та профільні служби. Слідчі документують наслідки удару та збирають докази для розслідування воєнного злочину.

Надзвичайник приборкує вогонь. Фото: ДСНС Одещини

Що відомо про атаку

Тривогу на Одещині оголосили о 20:48. Повітряні сили повідомляли про швидкісну ціль у напрямку регіону. Вибух, який чули також й мешканці обласного центру, пролунав близько 20:52. Відбій загрози дали о 21:17.

Як повідомляли Новини.LIVE, у ніч на 21 червня російські війська атакували Ізмаїльський район ударними безпілотниками типу Shahed. Сили протиповітряної оборони знищили майже всі ворожі цілі. Внаслідок удару було пошкоджено житловий сектор, спалахнули приватний будинок та надвірна споруда. Пожежу оперативно ліквідували рятувальники.

Також Новини.LIVE писали, що Зранку, 20 червня, під удар потрапив Білгород-Дністровський район на півдні Одещини. Ворожий безпілотник поцілив у цивільну автозаправну станцію. Через влучання на заправці спалахнула будівля операторської та загорівся газовоз. Ситуація була критичною, адже існувала серйозна загроза вибуху цистерни з пальним. На щастя, під час цієї атаки люди не постраждали.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Паливна криза в Криму загрожує туристичному сезону

Published

on


Пожежа на нафтовому терміналі в Криму. Фото ілюстративне: Кримський вітер

Українські удари по військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму дедалі сильніше впливають на ситуацію на півострові. Уже з’явилися проблеми із забезпеченням пальним, а туристичний сезон опинився під загрозою зриву. Окупаційна влада не має швидкого рішення для подолання цих труднощів.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.

Паливна криза

Після заяв окупаційної влади про обмеження продажу пального на автозаправних станціях у Криму постало питання, звідки братимуться нові запаси. На думку Віктора Ягуна, реальних можливостей швидко відновити забезпечення паливом наразі немає.

“Немає таких можливостей. Говорять про можливий захід якогось судна, яке може частково забезпечити функціонування всього Севастополя. Ніхто не розуміє, наскільки цього вистачить”, — зазначив Ягун.

Експерт додав, що окупаційна адміністрація намагається виграти час і не говорить мешканцям про реальний стан справ.

Читайте також:

Провал сезону

Окремою проблемою для окупаційної влади може стати туристичний сезон. Через безпекову ситуацію та інші труднощі потік відпочивальників залишається значно нижчим від очікувань.

“Для них найбільша проблема – це повний провал курортного сезону. Тому що хочуть вони чи не хочуть, але частково місцевий бюджет поповнюється саме з цих речей”, — зауважив генерал-майор.

За словами Ягуна, російська влада останніми роками активно збільшувала надходження від туристичної галузі, тому скорочення потоку туристів може боляче вдарити по місцевих фінансах.

Тягар для РФ

На думку генерал-майора запасу СБУ, Крим поступово перетворюється на дедалі більший фінансовий тягар для Росії. У нинішніх умовах утримання окупованого півострова потребує значних ресурсів.

“Я думаю, що це свідчить про те, що Крим просто з дотаційного регіону приходить в регіон, який просто непідйомний для бюджету РФ ще в таких умовах, які зараз є”, — додав він.

Експерт вважає, що економічні та логістичні труднощі на півострові лише посилюватимуться.

Прогноз на літо

Оцінюючи найближчі місяці, Ягун назвав майбутнє літо складним для жителів окупованого Криму. Він переконаний, що нинішні події є одним із етапів, які наближають деокупацію української території.

“Це буде дуже серйозне випробування. І це якраз один з тих етапів, який говорить про те, що Крим був, є і залишиться українським”, — підсумував Віктор Ягун.

Як повідомляли Новини.LIVE, українські захисники планомірно відрізають окупований півострів від російського постачання. Через успішні удари по мостах та залізниці загарбники опинилися на межі повної логістичної блокади. Ситуація з безпекою змушує цивільних росіян масово тікати, а військові невдовзі втратять можливість запускати ракети.

Також Новини.LIVE писали, що окупаційна влада продовжує зміцнювати оборону Криму та готуватися до можливих загроз з боку України. Водночас удари по логістиці, військових об’єктах і транспортних маршрутах поступово ускладнюють забезпечення російського угруповання на півострові. Попри це, говорити про масштабні операції зі звільнення Криму поки зарано.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Акція Дерева пам’яті в Одесі: адреси та учасники 2026

Published

on


Люди на акції. Фото: Новини.LIVE

В Одесі 22 червня провели акцію “Дерева пам’яті”, присвячену Дню скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. У кожному районі міста створили символічні місця пам’яті для військових і цивільних, чиї життя забрала війна. Учасники заходу висадили дерева та розмістили на них жетони й стрічки. Організатори кажуть, що це лише перший крок до створення постійних місць шани в районах Одеси.

Про це повідомляють журналісти Новини.LIVE з місця події.

Акція пам’яті

Біля кожної районної адміністрації Одеси провели акцію “Дерева пам’яті”. На території районів облаштували два символічні дерева: одне присвятили військовим із жетонами, інше — цивільним жертвам війни з жовто-блакитними стрічками.

Жінка чіпляє жетон на дерево. Фото: Новини.LIVE
Люди на акції. Фото: Новини.LIVE

Кожен охочий міг розмістити жетон із написом, гравіюванням, фото, гербом чи символікою бригади. Вшанувати пам’ять можна було незалежно від місця реєстрації, поховання чи проживання людини.

Жетони на дереві. Фото: Новини.LIVE

Організатори пояснили, що ідея створення таких місць пам’яті виникла ще взимку 2025–2026 років. Військові, волонтери та активісти запропонували зробити локації для вшанування не лише в центрі міста, а в кожному районі.

Читайте також:

Жінки з прапором. Фото: Новини.LIVE

Мета акції

Голова ГО “Родини Янголів Світла” Ангеліна Любчак розповіла, що акція має нагадати про ціну війни та людей, які загинули за Україну. Вона зазначила, що сучасна війна триває з 2014 року, а разом із військовими жертвами війни є і тисячі цивільних людей. За її словами, пам’ять має залишатися живою не лише у спогадах, а й у конкретних діях. Саме тому такі місця мають з’явитися в кожному районі міста.

“Сьогодні ми згадуємо всіх тих, хто не повернувся з поля бою. Наші герої назавжди в нашій пам’яті, вони назавжди в наших серцях. Вони живі, поки ми про них пам’ятаємо, поки ми діємо”, — сказала Ангеліна Любчак.

Ангеліна Любчак про акцію. Фото: Новини.LIVE
Жетони в руках. Фото: Новини.LIVE

Вона додала, що під час акції згадали також полонених і безвісти зниклих військових, а також цивільних людей, які стали жертвами війни.

“Ми запалимо свічку пам’яті не про минуле, а про пам’ять і майбутнє. Ми згадаємо всіх, хто загинув у Другій світовій війні, хто загинув і гине кожного дня в російсько-українській війні”, — зазначила Любчак.

Одесити на акції. Фото: Новини.LIVE

Збереження пам’яті

Голова Приморської районної адміністрації Марат Корольов наголосив, що такі акції потрібні для збереження пам’яті про захисників України. Він розповів, що разом із родинами загиблих героїв біля адміністрації висадили дерева та розмістили на них жетони. За його словами, важливо, щоб про подвиги військових знали діти та молодь. Він також зазначив, що подібні заходи планують проводити й надалі.

“Для нас це найголовніше — пам’ять за загиблими, за нашими героями, які віддали найголовніше — своє життя за безпеку, за незалежність та за мир”, — сказав Марат Корольов.

Марат Корольов про важливість акції. Фото: Новини.LIVE

Він додав, що зараз багато родин живуть із болем втрати, а діти залишаються без батьків через війну.

“Ми повинні робити все можливе для того, щоб ця пам’ять була. І ми будемо робити це кожного року, від щирого серця”, — зазначив він.

Голова Приморської РВА. Фото: Новини.LIVE

Підтримка ветеранів

На заході також був присутній ветеран 40-ї артилерійської бригади Олег Бичков. Він розповів, що пішов на фронт після початку повномасштабного вторгнення та отримав поранення у 2024 році під час бойових дій на Харківщині. Після лікування і реабілітації він планує повернутися до служби. Для нього акція стала способом вшанувати тих, хто віддав життя за Україну.

“Я прийшов віддати шану загиблим. Люди віддали своє життя — найцінніше, що є. Ми живемо і повинні це робити, пам’ять має залишатися про людей, які віддали своє життя”, — сказав ветеран.

Ветеран про шану. Фото: Новини.LIVE

Олег Бичков також зазначив, що підтримка ветеранів після повернення з фронту стала важливою частиною сьогодення.

“Якщо є підтримка людей, нічого важкого немає. Зараз є можливість адаптуватися до цивільного життя, і це дуже приємно”, — додав він.

Жінка с портретом в руках. Фото: Новини.LIVE

Спогад матері

На акції була присутня мама загиблого захисника України Олександра Торовця, який служив у “Карпатській Січі”. Чоловік загинув 22 листопада у Харкові, йому було 34 роки. Жінка розповіла, що син сам вирішив стати на захист країни після отримання повістки. Для неї він назавжди залишиться найкращим сином, а пам’ять про нього житиме завжди.

“Ну як, прийшла повістка. Прийшов і сказав: все. Через тиждень вивезуть. Півтора року служив”, — згадала мати героя Любов.

Мати загиблого героя. Фото: Новини.LIVE

Вона розповіла, що дізналася про загибель сина не одразу. Родина чекала новин, а через кілька днів після підтвердження загибелі його привезли та поховали.

“Мрія в нього була — одружитися, мати свою сім’ю. Але війна забрала все”, — сказала жінка.

Люди тримають прапор. Фото: Новини.LIVE
Учасники акції співають гімн. Фото: Новини.LIVE

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі до Дня вишиванки родини загиблих військових, волонтери та небайдужі містяни зібралися на Алеї героїв, щоб провести акцію “Вишита памʼять”. Люди приходили у вишиванках, приносили портрети своїх рідних, прапори та вишиті стрічки, які прив’язували до стендів полеглих захисників.

Також Новини.LIVE писали, що 4 червня в Одесі на узбережжі Чорного моря вшанували пам’ять дітей, які загинули через війну. На пляжі “Золотий берег” люди розклали іграшки, рушники та лежаки, нагадуючи про маленьких українців, чиє життя обірвалося занадто рано. Акція зібрала родини загиблих, громадських активістів та мешканців міста.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.