Connect with us

Суспільство

Від елітних авто до орендованих квартир: як виросли статки нардепів Херсонщини Анонси

Published

on


У деклараціях за 2025 рік окремі народні депутати від Херсонщини продемонстрували суттєву різницю у рівні доходів, майна та заощаджень – від багатомільйонних активів до фактичної їх відсутності. 

Центр публічних розслідувань разом з Інтент встановив, що найбільші суми задекларованих коштів зосереджені у готівці, тоді як частина обранців обмежується лише зарплатою та мінімальними накопиченнями.

Мільйонні заробітки та соцвиплати 

Перше місце у нашому рейтингу за доходами отримала нардепка Вікторія Вагнер. Торік вона заробила трохи понад мільйон гривень. Обраниця задекларувала кілька джерел доходів за рік, основну частину яких становлять заробітна плата та пенсійні виплати.

Зокрема, від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вона отримала пенсію у розмірі 152 тисячі гривень. Найбільшим джерелом доходу стала заробітна плата у Верховній Раді України – 769 тисяч гривень.

Окрім цього, нардепка задекларувала дохід від роботи за сумісництвом у державній установі “Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України” – 26 тисяч гривень. Також вона отримала соціальні виплати від управління соціальної політики Херсонської міської ради у 80 тисяч гривень.

Павло Павліш задекларував основний дохід у вигляді заробітної плати, отриманої в Управлінні справами Апарату Верховної Ради України майже 943 тисячі гривень за рік. Він посів друге місце по доходах.

Додаткові доходи в родині отримувала його дружина Наталія Павліш. Зокрема, вона задекларувала 10 320 гривень страхових виплат від Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Київської області. 

Також дружина нардепа отримала 10 тисяч гривень грн гонорарів та інших виплат за цивільноправовими договорами від Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України. загальний дохід родини склав понад 963 тисячі гривень.

Третє місце дісталось Сергію Козиру, який задекларував понад 858 тисяч гривень доходу родини. Основним джерелом його заробітку є заробітна плата в Управлінні справами Апарату Верховної Ради України — за рік він отримав щонайменше 732 тисячі гривень. Водночас його дружина, Олена Козир, задекларувала понад 126 тисяч гривні доходу у вигляді аліментів, отриманих від Віталія Михайлова

Четверте місце заробив Володимир Іванов, який задекларував одну заробітну плату, отриманої за місцем роботи в Управління справами Апарату Верховної Ради України. Загальна сума цього доходу склала понад 746 тисяч гривень. Інших доходів, зокрема подарунків, у поданих даних не зазначено. 

Мільйони в готівці та тисячі на рахунках 

Перше місце зайняла родина Павла Павліша з їхніми понад 12,8 мільйонами заощаджень загалом. Найбільшу частину активів становить готівка: 260 тисяч гривень, 185 тисяч доларів США та 95 тисяч євро, які перебувають у власності самого депутата. Окрім цього, він зберігає кошти на рахунках у ПриватБанк — понад 23 тисячі гривень загалом, а також незначні суми в іноземній валюті (27 євро та 27 доларів). Його дружина Наталія Павліш має кошти на рахунках в Універсал Банк — разом 4 260 гривень.

Нардеп Сергій Козир посів друге місце, з його 3,5 мільйонами гривень серед фінансових активів. Зокрема, у власності депутата є 41 500 доларів США готівкою. Крім того, він має 898 гривень, розміщених на рахунку у ПриватБанку

Вікторія Вагнєр зайняла третє місце з понад 284 тисячі гривень активів. Зокрема, вона зберігає 210 тисяч готівкою. Крім цього, частина заощаджень розміщена на банківських рахунках. У ПриватБанку депутатка має понад 5 тисяч гривень.

Найбільше коштів серед банківських установ зосереджено в Ощадбанку, де відкрито кілька рахунків: 64 790 гривень, 4 199 гривень та ще 15 гривень. Також незначна сума — 16 гривень — розміщена на рахунку в Укрсиббанку. Загалом на банківських рахунках Вікторії Вагнєр зберігається понад 74 тисячі гривень, тоді як основна частина її грошових активів перебуває в готівці. 

Нардеп Володимир Іванов фінансовими активами не володіє. У декларації зазначено, що в нього є рахунки у п’яти банках, але сума збережень також не зазначена.

Офіси, гаражі та родичі-власники 

Першу сходинку у цьому блоці рейтингу зайняла Вікторії Вагнер з 1008  кв.метрами. Серед задекларованого — щонайменше чотири квартири в Херсоні. Дві з них невеликі за площею (близько 35–38 квадратних метрів) і використовуються на правах користування або спільної сумісної власності разом із дітьми. Ще одна квартира площею 34 кв. м перебуває у повній власності депутатки — її вартість на момент набуття права становила 136 тисячі гривень. Окрім житла, вона задекларувала земельну ділянку в Херсоні площею 887 квадратних метрів, яка повністю належить їй.

У Києві депутатка має частку у квартирі площею 52 кв. м — по третині власності оформлено на неї та двох дітей. Вартість цього об’єкта на момент придбання перевищувала мільйон гривень. Також у декларації вказано ще одну столичну квартиру значно більшої площі — 116 кв. м. Формально вона належить іншій особі, однак нардепка користується нею на безоплатній основі.

Другу сходинку зайняв Сергій Козир з 348  квадратними метрами на родину. До власності самого депутата належить невелика квартира площею 28 кв. м у Павлограді Дніпропетровської області, придбана у 2014 році. Також він має право користування житловим будинком у Донецьку площею 44 кв. м та земельною ділянкою поруч (572 кв. м), які оформлені на іншу особу.

Значна частина нерухомості записана на дружину депутата. Зокрема, у Києві вона володіє двома квартирами — площею 91 кв. м (придбана у 2019 році) та 46 кв. м (2021 рік), а також машиномісцем. Крім того, у її власності — кілька квартир у Донецькій області (Донецьк і Соледар) загальною площею понад 160 кв. м.

Окремо варто відзначити садовий будинок у столиці площею 155,2 кв. м, який перебуває у власності іншого члена родини, але використовується депутатом, його дружиною та донькою як місце проживання. У декларації також зазначені гаражі у Дніпропетровській та Донецькій областях, якими родина користується через кооперативи.

Ілюстрація: Інтент

Третю сходинку посів нардеп Павло Павліш, який задекларував низку об’єктів нерухомості, що охоплюють як житлові, так і комерційні приміщення. Загальна площа складає 162 кв. метрів. Зокрема, у його власності перебуває квартира в Херсоні площею майже 70 квадратних метрів, набута ще у 2002 році. У цій квартирі також зареєстровані члени родини депутата.

Окрім цього, він є власником офісного приміщення в Херсоні площею 68 кв. м, придбаного у 2021 році. Серед іншого майна — частка (25%) у житловому будинку в селі Вільне Генічеського району, який перебуває у спільній власності з родичами. Там же розташована земельна ділянка площею 1800 кв. м, яка оформлена на іншого члена сім’ї, тоді як сам депутат має право користування нею.

У 2022 році в декларації з’явився ще один значний об’єкт — житловий будинок площею понад 200 кв. м у селі Ходосівка Київської області. Формально він належить родичам, однак сам нардеп та його сім’я мають право користування цим майном. Аналогічна ситуація і з земельною ділянкою площею 667 кв. м у тому ж населеному пункті.

Останню сходинку посів Володимир Іванов, який задекларував користування невеликою квартирою у столиці, яка оформлена на іншу особу.

Житло площею 26 квадратного метра було набуте у власність 1 січня 2021 року та розташоване в Києві. Водночас сам депутат, його дружина Антоніна та донька Олександра користуються цією квартирою на правах фактичного місця проживання, без оформленого права власності. Власником нерухомості зазначений Ілля Іванов. Вартість об’єкта у декларації не вказана.

Автотранспорт у користуванні

Перше місце рейтингу щодо автотранспорту посів Павло Павліш. Він задекларував користування одразу двома легковими автомобілями, хоча жоден із них не оформлений безпосередньо на нього. З 2022 року депутат користується Audi Q7 2019 року випуску, власницею якого є Анжела Демешко — вартість авто у декларації не вказана. 

Крім того, із 2020 року його дружина користується Infiniti QX50 2019 року випуску, що належить Олександру Грабовському. Вартість цього транспортного засобу також не зазначена. Таким чином, він має доступ одразу до двох сучасних автомобілів, хоч і не володіє ними формально.

Друге місце дісталося Вікторії Вагнер. Вона єдина серед фігурантів рейтингу має у власності відносно новий і офіційно задекларований автомобіль — Hyundai Tucson 2021 року випуску. Авто було придбане 18 травня 2021 року, а його вартість на момент купівлі становила 1 245 400 гривень. Це найдорожчий транспортний засіб серед усіх згаданих у деклараціях.

Третє місце зайняв Володимир Іванов. У його декларації — один власний транспортний засіб і ще один у користуванні. Зокрема, депутат володіє мотоциклом Hyosung GT 650 2013 року випуску, який придбав 30 вересня 2014 року (вартість не вказана). Також він безоплатно користується автомобілем Toyota Prado 2008 року випуску, право користування яким отримав 1 січня 2021 року. Власником цього авто є Ілля Іванов. Попри наявність двох транспортних засобів, лише один із них належить депутату.

Четверту сходинку посів Сергій Козир, який задекларував лише користування автомобілем Volkswagen Passat 2012 року випуску, набутим у липні 2023 року. Вартість авто становила всього 10 тисяч гривень, що є найнижчим показником серед усіх учасників рейтингу. Транспортний засіб не перебуває у власності депутата — його власником є юридична особа, ТОВ “Гринтайм”.

Підсумовуючи результати моніторингу, можна констатувати, що статки більшості депутатів Херсонщини зосереджені в готівці та майні, оформленому на родичів або сторонніх осіб. Такий стан справ демонструє непрозорість механізмів формування капіталу представників регіону у владі. 


Анна Бальчінос



Джерело

Суспільство

Загибель на пляжі, Марш рівності й SPA для княгині

Published

on


Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.

Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.

Фото: Дмитро Смольєнко

Рятувальники гасять пожежу, що виникла внаслідок російського обстрілу ударними дронами, біля знищеної вантажівки на території місцевої автостоянки, Запоріжжя, 25 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Чоловіки несуть на ношах накрите простирадлом тіло 26-річної жінки, яка загинула на одному з пляжів унаслідок російського обстрілу, Одеса, 23 червня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Тіло людини, яка загинула унаслідок російського обстрілу КАБами, у салоні понівеченого автомобіля, Запоріжжя, 20 червня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Бійці розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) обслуговують пускову установку після стрільби та заряджають її новим боєкомплектом, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Бійці розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) ведуть реактивний вогонь по позиціях російських військ на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Виїзд розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) на бойовій машині до вогневої позиції на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Технік запускає український розвідувальний безпілотний літальний апарат Raybird під час проведення аеророзвідки бійцями 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади ДШВ ЗСУ на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Броньований військовий автомобіль, покритий додатковим захистом від ударів російських FPV-дронів, їде дорогою, захищеною антидроновими сітками, Донецька область, 20 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Місцевий житель їде на велосипеді дорогою, захищеною антидроновими сітками, у прифронтовому Краматорську, Донецька область, 18 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Оборонне загородження зі спірального колючого дроту на тлі пошкоджених внаслідок російських обстрілів житлових будинків у прифронтовій Дружківці, Донецька область, 19 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Хірурги оперують пораненого військового у стабілізаційному пункті ОШБ НПУ “Лють” “Щит життя”.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Учасник першого військового K9-забігу DRYLAND CANICROSS із собакою долає дистанцію на Трухановому острові, Київ, 25 червня 2026 року.

Фото: Павло Багмут
Фото: Павло Багмут

Учасники змагаються під час відбіркового турніру проєкту “Південний сет” – всеукраїнського заходу з адаптивного великого тенісу для ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок війни, Вишгород, Київська область, 25 червня 2026 року.

Фото: Євген Котенко
Фото: Євген Котенко

Чоловік на підіймальній платформі миє пам’ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітникам Кирилу і Мефодію, який тривалий час був закритий захисними конструкціями, у межах ініціативи “Тижні благоустрою історичних памʼяток Києва” напередодні Дня Конституції України на Михайлівській площі, Київ, 25 червня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Робітниця працює в полі фермера Володимира Матросенка з села Миколай-Поле Запорізького району, який вирощує розсаду томатів, перцю та баштанних, Запорізька область, 19 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Дівчата у вишиванках і вінках водять танок навколо купальського вогнища під час масштабного святкування Івана Купала “Купайла на Йвана” за автентичними українськими звичаями у козацькому селищі “Мамаєва Слобода”, Київ, 23 червня 2026 року.

Фото: Володимир Тарасов
Фото: Володимир Тарасов

Дівчата синхронно перестрибують тліючі жарини купальського вогнища під час святкування Купала у Національному музеї народної архітектури та побуту України, Київ, 21 червня 2026 року.

Фото: Юлія Овсяннікова
Фото: Юлія Овсяннікова

Учасники Маршу рівності “КиївПрайд-2026”, який об’єднав представників та представниць української спільноти ЛГБТІК+, йдуть вулицею Володимирською, Київ, 21 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Учасниця гурту “ДахаБраха” Олена Цибульська виступає під час етнофестивалю “Заграва”, Київ, 20 червня 2026 року.

Фото: Євген Котенко
Фото: Євген Котенко

Дівчата займаються сапбордингом на Русанівському каналі під час спеки, Київ, 24 червня 2026 року.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Мазут і рослинну олію знову виявили на узбережжі Чорного моря в нацпарку «Тузлівські лимани»

Published

on


  1537

Працівники Національного природного парку «Тузлівські лимани» під час обстеження морського узбережжя зафіксували нові осередки забруднення мазутом та рослинною олією.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомляє доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв, – передає Еко.Район.

Фахівці зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення Росії негативний вплив на екосистеми Чорного моря став практично постійним.

Під час нещодавнього обстеження піщаного пересипу парку науковці виявили ділянки, де море періодично виносить на берег сліди забруднення. Серед них – осередки мазуту та рослинної олії, які залишаються в прибережній зоні.

За словами природоохоронців, хвильові процеси на узбережжі дуже активні. Тому вже за кілька днів забруднення можуть бути приховані під шаром піску або змиті морем. Водночас це не означає, що проблема зникає.

Екологи наголошують: навіть якщо забруднювачі не видно візуально, вони продовжують негативно впливати на морські екосистеми, живі організми та стан прибережних територій.

У нацпарку підкреслюють, що наслідки воєнного забруднення Чорного моря залишатимуться відчутними ще тривалий час і потребують постійного моніторингу та досліджень.





Джерело

Continue Reading

Одеса

У Криму 21 червня 2026 року ввели низку екстрених обмежень

Published

on


Черга на АЗС у Саках. Фото ілюстративне: REUTERS/Alexey Pavlishak

У Криму в неділю, 21 червня, запровадили екстрені обмеження. Зокрема, йдеться про відмову від усіх вуличних заходів, скорочення графіку роботи магазинів і скасування паромів. Причиною таких нововведень є “останні події на півострові та необхідність оперативного коригування логістики”.

Про це повідомив окупаційний мер Севастополя Михайло Развожаєв, передає Новини.LIVE.

Скриншот повідомлення РаZVожаев/Telegram

Які обмеження запроваджують у Криму

У понеділок і вівторок, 22 і 23 червня, паливо в місті не продаватимуть, а скористатися заправкою зможе лише транспорт спецслужб, які забезпечують життєдіяльність міста.

Громадський транспорт курсуватиме від 05:30 до 21:00. Пароми взагалі припинять роботу — не скасують лише пасажирські катери.

ТЦ, супермаркети та гіпермаркети працюватимуть від 07:00 до 20:00, кафе та точки громадського харчування — від 08:00 до 20:00, а дрібні магазини, кіоски та аптеки визначать графік роботи самостійно.

Читайте також:

Вуличне освітлення не включатимуть. Через ризик перенавантаження електричних мереж за межами Севастополя можуть запровадити графіки відключень світла.

Вуличні заходи, починаючи від 22 червня, не проводитимуть.

“Прошу поставитися з розумінням до запроваджених обмежень. Вони необхідні для забезпечення безпеки та стабільності в поточних умовах. Разом ми з усіма тимчасовими труднощами обов’язково впораємося”, — заявив Развожаєв.

Раніше Новини.LIVE з посиланням на представника Головного управління розвідки Андрія Юсова повідомляв, що війна між РФ і Україною ведеться не лише на передовій. Триває боротьба за постачання для військ. Зокрема, Сили оборони атакують на території Криму логістичні маршрути та об’єкти, які забезпечують окупаційну армію.

Також Новини.LIVE з посиланням на речника ВМС ЗС України Дмитра Плетенчука писав, що окупаційна влада намагається посилити оборону тимчасово окупованого Криму. Росіяни бояться загроз із боку України. Зокрема, йдеться про висадку десанту.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.