Connect with us

Події

У Чернівецькому театрі розповіли про постановку першої опери Бортнянського «Креонт»

Published

on



Світова прем’єра сценічної постановки першої опери українського композитора Дмитра Бортнянського “Креонт” відбудеться 3 жовтня у Чернівцях – в день міста та в день 120-річчя Чернівецького музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської, на сцені якого вона пройде.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на директора-художнього керівника Чернівецького музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської, режисера-постановника опери “Креонт” Івана Бутняка.

В коментарі Укрінформу він зазначив, що участь в проєкті “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт”, це також знакова подія для очолюваного ним театру, оскільки це і його повернення на культурно-європейську мапу театрів.

“Прем’єра сценічної постановки опери “Креонт” Дмитра Бортнянського – це загалом великий успіх усієї культури України, вона має дуже дипломатичну місію. Але для Чернівецького музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської це також повернення – повернення на культурно-європейську мапу театрів. Будівля нашого театру була збудована 120 років тому з великою архітектурною претензією – як архітектурне диво, і так само – з мистецькою, що саме тут мають відбуватися знакові заходи для світу, для Європи. І весь цей період події, які в ньому відбувалися, завжди тяжіли до європейської культури. Тому світова прем’єра опери “Креонт” для нашого театру зараз особливо важлива і знакова, щоб підкреслити, що ми є не просто частинкою європейської культури, і не просто віддалений театр від основних трансферних культурних українських та європейських шляхів. За ці 120 років історія змінювалася, був австро-угорський час, міжвоєнний, румунський період, радянський період, і зараз ми вже набуваємо нового обличчя саме як український театр”, – зазначив Іван Бутняк, який є режисером-постановником “Креонта”.

Бутняк додав, що для чернівецького театру такий масштабний проєкт є певним викликом, оскільки оперний жанр має свою специфіку та вимоги, певні з яких музично-драматичний театр частково має, але дещо доводиться робити з нуля у творчому процесі та в процесі виробництва. За словами режисера-постановника, це було непросте рішення, але театр має велику підтримку від меценатів проєкту, громади та творчої команди, а реалізація проєкту відбувається спільно з Чернівецькою обласною військовою адміністрацією, Чернівецькою обласною радою та Чернівецькою міською радою.

Режисер-постановник розповів, що під час опери “Креонт” на сцені постійно перебуває близько 50 осіб – солісти, артистів хору, оркестр, тобто, це досить масова робота, до створення якої залучено багато митців поза штатом театру. Зокрема, партнерами в роботі над новою постановкою стали Чернівецька обласна філармонія імені Дмитра Гнатюка, запрошені солісти з Києва та Львова, художники-постановники з Києва.

Автором проєкту “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт” є диригент Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка Герман Макаренко.

Декорацію на 90% виготовляє команда майстрів з Києва, костюми для солістів теж шиють в Києві, а для хору і мімансу – відшивають силами цехів чернівецького театру.

Опера “Креонт” у Чернівцях звучатиме італійською мовою з українськими субтитрами. Планується, що після прем’єри 3 та 5 жовтня опера “Креонт” ввійде до репертуару театру, але з більшим акцентом на чернівецьких солістах та музикантах.

Як повідомляв Укрінформ, перша опера українського композитора Дмитра Бортнянського “Креонт” вважалася втраченою протягом майже двох з половиною століть. У листопаді 2024 року після віднайдення рукопису опери музикознавицею Ольгою Шуміліною в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон), вона вперше була представлена світові в концертному виконанні в залі Дипломатичної академії України.

Читайте також: Чернівецький театр у новому сезоні покаже дві прем’єри вистав та оперу

Як відомо, опера “Креонт” була написана 25-річним композитором у Венеції 1776 року під наставництвом італійського маестро Бальдасаре Галуппі, який забрав Бортнянського зі собою з Санкт-Петербурга як свого учня, повертаючись до Італії. Лібрето Марко Кольтелліні створене на основі трагедії Софокла, однак, на відміну від першоджерела і поширених оперних традицій другої половини XVIII століття, опера Бортнянського завершується щасливо. Прем’єра відбулась у театрі Сан-Бенедетто та її хотіли ставити в інших Європейських країнах. Однак з незрозумілих причин ноти зникли на майже 250 років.

Дмитро Бортнянський народився 28 жовтня 1751 року в місті Глухів, що входило до складу Козацької Гетьманщини (тепер Сумська область, Україна). Його батько, Стефан Скурат (також відомий як Шкурат), був лемко-русинським православним утікачем із села Бартне в Мальопольському воєводстві Польщі. Оселившись у Гетьманщині, він узяв прізвище Бортнянський – від назви свого рідного села – та служив козаком під проводом гетьмана Кирила Розумовського. Мати Дмитра походила з козацької родини глухівського міщанства, що забезпечило йому міцні культурні та духовні корені в Гетьманщині.

Фото: Сергій Богун



Джерело

Події

адвокатка розповіла про результати експертизи підписів

Published

on



У межах розгляду цивільної справи за позовною заявою художника Івана Марчука Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз провів експертизу підпису одного із відповідачів – сина колишнього народного депутата Михайла Апостола Ігоря.

Йдеться про підпис на ліцензійному договорі про передачу майнових авторських прав на зображення картин митця. Про це кореспондентці Укрінформу повідомила адвокатка Івана Марчука Наталія Калініченко.

“Фахівці Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України підтвердили, що підписи від імені Ігоря Апостола, розташовані після друкованого тексту на кожному з дев’яти аркушів ліцензійного (авторського) договору №1 від 21 травня 2020 року, не належать Ігорю Апостолу. У висновку експерти зазначають, що встановлені та описані розбіжності ознак у кожному випадку порівняльного дослідження є суттєвими, стійкими та достатніми для категоричного висновку про те, що усі досліджувані підписи виконані не Апостолом Ігорем Михайловичем, а іншою людиною”, – зазначила Калініченко.

За її словами, поки що наступне судове засідання у справі про визнання недійсним ліцензійного договору не призначене.

“Результати експертизи підтверджують, що підпис на договорі належить не Ігорю Апостолу, а іншій людині. Очікуємо відновлення провадження у справі та судового розгляду”, – підкреслила Калініченко.

Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору, який передбачає передачу виключних майнових прав на зображення творів українського художника Івана Марчука, 11 липня 2025 року за позовною заявою митця. Відповідачами у справі є підписанти ліцензійного договору: Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович та Стрипко Тамара Олексіївна.

Про спробу заволодіння авторськими правами на зображення його творів іншими особами Іван Марчук повідомив у грудні 2025 року у Фейсбуці.

Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.

Читайте також: Картину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч

Український інститут національної пам’яті наголосив, що роботи Івана Марчука мають загальнонаціональну цінність, тож їх привласнення є посяганням на культурну спадщину України.

Поліція відкрила кримінальне провадження на підставі заяви Марчука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою. Тривають слідчі дії.

6 травня Тернопільський міськрайонний суд зупинив розгляд справи за позовною заявою Марчука на час проведення експертизи підпису одного із відповідачів – сина колишнього народного депутата Михайла Апостола Ігоря – на ліцензійному договорі про передачу майнових авторських прав на зображення картин митця.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

Організатори Євробачення пропонують суттєво змінити правила голосування

Published

on



Європейська мовна спілка (EBU) пропонує внести суттєві зміни в правила голосування за учасників пісенного конкурсу Євробачення.

Про це повідомляє BBC, передає Укрінформ.

Згідно з чинною системою голосування, глядачі можуть голосувати до 10 разів за свого улюбленого виконавця телефоном, текстовим повідомленням або онлайн.

У своєму листі до мовників країн-членів, EBU запропонувала повністю перенести голосування в онлайн і змусити глядачів обирати лише трьох найкращих виконавців, замість того, щоб мати можливість голосувати по кілька разів за одного учасника.

EBU вважає, що «політично вмотивоване голосування стало постійним явищем, що у багатьох викликає глибоке занепокоєння».

Зазначається, що правила голосування на Євробаченні перебувають під пильною увагою відтоді, як ізраїльський уряд заохочував шанувальників віддавати по декілька голосів за учасника його країни у 2025 році.

Пісня Юваль Рафаель «New Day Will Rise» посіла 15-е місце серед журі конкурсу, але випередила всіх інших учасників у публічному голосуванні, набравши 297 балів.

Зрештою, Рафаель посіла загальне друге місце у підсумку.

Низка мовників вказали на той факт, що офіційні акаунти в соціальних мережах, пов’язані з урядом Ізраїлю, включаючи акаунт прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, просили людей проголосувати за Рафаель 20 разів, що є максимально дозволеною кількістю.

У відповідь EBU змінила правила голосування на 2026 рік, зменшивши максимальну кількість голосів до 10.

Крім цього, організатори Євробачення напередодні конкурсу торік винесли офіційне попередження ізраїльському мовнику KAN після того, як його учасник опублікував відео, в яких закликав своїх прихильників «голосувати 10 разів за Ізраїль».

Читайте також: Євробачення посилило вимоги до глядацьких прапорів

Як повідомляв Укрінформ, Європейська мовна спілка (EBU) запровадила низку змін у правилах міжнародного телевізійного пісенного конкурсу.

 Фото: Andres Putting & Thomas Hanses/eurovision.tv 



Джерело

Continue Reading

Події

До фіналу конкурсу «Тисячовесна» дійшли 1227 проєктів

Published

on


До фіналу національної культурної ініціативи «Тисячовесна» дійшли 1227 проєктів.

Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський повідомив в Івано-Франківську, де триває третій етап цієї державної програми підтримки культури.

«Сьогодні в Івано-Франківську відбувається фінальний етап відбору національної ініціативи «Тисячовесна». 1227 проєктів дійшли до фіналу. Суперцифра. І ця цифра доводить, що все наше українське мистецтво може стати ще більшою силою», – сказав Зеленський.

На його думку, результати першої «Тисячовесни» будуть дуже важливими.

«Які саме проєкти будуть створені за державної підтримки, яку оцінку їм дасть український глядач, слухач, усі наші люди, для яких «Тисячовесна». Чи будуть цікавитися цим українці загалом, чи стане це сильним голосом України у світі. Це для нас дуже важливо, особливо в час війни», – наголосив Президент.




Він запевнив, що не сумнівається в успіху ініціативи, і додав, що рівно за рік будуть не лише підведені сухі статистичні підсумки першої «Тисячовесни» вже у втілених проєктах, а «будемо говорити про перемоги нашого кіно, анімації, театру, музики, всього нашого українського мистецтва, якому точно бути».

Зеленський також зауважив, що ініціатива «Тисячовесна» триватиме і в наступні роки.

«Підкреслю ще раз, держава буде проводити «Тисячовесну» щороку, буде підтримувати культуру щороку і щороку це буде зростати новими категоріями, новими категоріями учасників, новими бюджетами для реалізації. Впевнений у цьому», – зазначив Президент.







«Тисячовесна» – день другий / Фото: Юрій Рильчук, Укрінформ

1 / 13

Як повідомляв Укрінформ, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд грн. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.

«Підкреслю ще раз, держава буде проводити «Тисячовесну» щороку, буде підтримувати культуру щороку і щороку це буде зростати новими категоріями, новими категоріями учасників, новими бюджетами для реалізації. Впевнений у цьому», – зазначив Президент.

Читайте також: Мінкульт формує каталог культурних проєктів для міжнародних подій

12 серпня в Івано-Франківську розпочався третій етап державної програми підтримки культури «Тисячовесна». Впродовж чотирьох днів автори з усієї України публічно презентуватимуть свої проєкти у семи напрямах, а 16 серпня оголосять переможців, які отримають фінансування на реалізацію своїх ідей.

Більше наших фото можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.