Традиційно після закінчення сезону збору овочів ціни на харчові продукти повзуть вгору. Вже зараз експерти прогнозують зростання вартості у кілька разів через неврожай. При цьому зарплати та пенсії поки що залишаються на колишньому рівні. Таким чином, частина звичного нам продуктового кошика стає багатьом недоступною.

Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, які продукти сьогодні стали для них недосяжними та чи має держава втручатися в цінову політику.

Реклама

Доступні продукти

Для частини опитаних нами одеситів похід у магазин не перетворився на стрес. Вони впевнено беруть усе необхідне і навіть дозволяють собі маленькі радощі. Цінники не змушують їх рахувати кожну гривню чи відмовлятися від звичних продуктів.

“В принципі, я купую те, що хочу. Можу зайти в магазин і взяти те, що мені смакує, і не думаю, що на щось не вистачить. Так, може, не завжди купую найдорожче, але вибір у мене є, і це головне”, — каже Тетяна.

Водночас навіть ті, хто загалом почуваються вільно, визнають: делікатеси залишаються поза щоденним раціоном. Люди можуть купити м’ясо, рибу, овочі, але чорну ікру чи інші “символи розкоші” залишають лише на окремі випадки.

“Ой, мабуть, чорну ікру не можу собі купити. Риба, м’ясо — все ми собі дозволяємо, все в нас є. А от ікри немає. Це вже розкіш, яку на щодень не купиш, але загалом я не можу сказати, що ми чогось сильно бракуємо”, — каже Олена.

Доводиться заощаджувати

Зовсім іншу картину малюють люди, для яких похід у магазин став щоденним викликом. Тут уже йдеться не про делікатеси, а про базові речі — м’ясо, рибу, фрукти. Для багатьох це стало розкішшю, яку вони можуть дозволити собі лише зрідка. Пенсії чи зарплати часто не витримують порівняння з цінниками, і люди відверто зізнаються, що змушені обмежувати свої потреби.

“Багато чого ми не можемо собі дозволити. І м’ясо, і рибу ми не можемо собі дозволити, ту, яку ми б хотіли. Не можемо дозволити собі і фрукти. Ви знаєте, які ціни зараз і на фрукти, і на все. Так що ми, пенсіонери, незахищена категорія. Пенсія маленька, витрати ростуть, і доводиться відмовляти собі навіть у простих речах”, — розповідає Світлана.

Є й ті, хто взагалі не дивиться на полиці з дорогими продуктами. Вони кажуть: якщо одразу зрозуміло, що це не по кишені, краще не витрачати час і не засмучуватися. Це теж спосіб адаптації до нової реальності: ігнорувати те, що не можеш дозволити, і брати тільки доступне.

“На ці дорогі ціни який сенс дивитися? Якщо я вже знаю, що це не для мене. Я навіть полиці з такими товарами оминаю, бо навіщо засмучуватись? Є продукти простіші й доступніші — ось ними й обмежуємось”, — відповідає Надія.

Держрегулювання цін

Окрема тема — роль держави. Люди розуміють: ринок сам по собі навряд чи зможе врегулювати всі коливання. Проте й повний контроль не сприймають позитивно. Говорять про “золоту середину” — щоб не диктувати жорстко, але й не залишати людей сам на сам із цінами, що зростають швидше за доходи.

“Я думаю, що держава має контролювати ціни. Але, мабуть, у межах розумного, враховуючи економічні показники. І, звісно, рівень життя нашого населення, щоб люди могли дозволити собі більше. Бо зараз буває так, що навіть на прості речі грошей не вистачає”, — каже Вікторія.

Відповіді одеситів показують контраст: одні живуть у відносному комфорті й дозволяють собі все необхідне, інші змушені відмовлятися навіть від звичних речей. Та спільним для всіх залишається запит на передбачуваність. Люди хочуть знати, що базові продукти завжди будуть доступними, а державні рішення — зваженими і відчутними у кожному чеку.

Раніше ми писали про те, скільки коштує відпочинок в Одесі, а також про те, що відбувається з цінами в супермаркетах в Одесі.