Поки пенсіонери в Ісландії, Люксембурзі та Скандинавії можуть розраховувати на високий рівень виплат і комфортну старість, їхні колеги в Східній і Центральній Європі нерідко змушені економити на найнеобхідніших витратах. Фокус з’ясував, де в Європі платять найбільше, а де літнім людям доводиться задовольнятися скромними пенсіями.

Розмір пенсій — у яких країнах платять найбільше

Абсолютним лідером за розміром середньої пенсії стала Ісландія, де літні громадяни отримують у середньому 35 959 євро на рік. Серед країн Європейського союзу перше місце посідає Люксембург із показником 31 385 євро, передає портал euronews.

До числа держав з найвищими виплатами належать також Норвегія і Данія — тут пенсіонери щорічно отримують понад 30 тисяч євро.

Трохи менші, але все ж істотно вищі за середній рівень, пенсії в скандинавських країнах. Так, у Швеції середньорічні виплати становлять 22 436 євро, а у Фінляндії — 21 085 євро.

Серед країн Центральної та Південної Європи помітно виділяється Австрія, де пенсіонери отримують понад 20 тисяч євро. В Італії цей показник сягає 19 589 євро, у Франції — 18 855 євро, а в Німеччині — 17 926 євро.

Розмір пенсій — у яких країнах платять найменше

Найбільш вразливими залишаються пенсіонери в країнах Східної Європи. Так, у Болгарії середня пенсія становить близько 300 євро, а мінімальна — лише 240 євро. Цих коштів ледь вистачає на продукти, ліки та комунальні послуги, тож чимало літніх людей змушені продовжувати працювати або розраховувати на допомогу родичів.

Ненабагато краща ситуація в Латвії, де середня пенсія не перевищує 390 євро. Висока інфляція і слабка економіка роблять виплати недостатніми навіть для базових потреб. Ще складніше становище у пенсіонерів Литви та Естонії: тут вони отримують лише 220-230 євро на місяць.

Пенсії в Європі — де старість найкомфортніша

У Європі зберігається помітна пенсійна нерівність: жителі західних країн можуть дозволити собі безтурботну старість, тоді як пенсіонери у східній частині континенту часто змушені економити на найнеобхідніших витратах.

Згідно з даними Mercer CFA Global Pension Index 2024, найкраща пенсійна система у світі діє в Нідерландах. Тут індекс склав 84,8 бала, а середня виплата для літніх людей перевищує 1200 євро на місяць.

Високі позиції в рейтингу посідають й інші європейські країни. Так, в Ісландії показник сягнув 83,4 бала, а в Данії — 81,6. В обох країнах пенсіонери отримують у середньому понад 1100 євро щомісяця. Трохи нижче розташувався Ізраїль із результатом 80,2 бала і виплатами понад 1000 євро. Замикає п’ятірку лідерів Фінляндія, де індекс склав 75,9 бала, а пенсії також перевищують тисячу євро.

При цьому життя в Україні на пенсії не вважається комфортним — із середньою пенсією на рівні близько 130-135 євро. Ненабагато випереджає нас Молдова, де середні виплати становлять близько 200 євро.

Скільки витрачається з пенсії

Поки в деяких північних країнах пенсіонери можуть розраховувати на комфортні виплати, в Італії, Франції та Іспанії ситуація виглядає інакше. Там держава витрачає на пенсії від 9% до 12% ВВП, але середня сума виплати на одного пенсіонера не перевищує 20 000 євро. При цьому з урахуванням купівельної спроможності реальні можливості літніх людей у цих країнах трохи вищі, передає видання Visual Capitalist.

Експерти пояснюють це особливостями систем: старіюче населення, принцип солідарного фінансування за схемою “pay-as-you-go” і повільне економічне зростання обмежують стійкість пенсійних систем.

Особливо гостро проблема проявляється в країнах Центральної Європи. У Польщі та Угорщині частка ВВП, що виділяється на пенсії, порівнянна з північними державами, проте середні виплати залишаються на рівні близько 7 000 євро на рік.

Фахівці зазначають, що підвищити рівень пенсій без надмірного навантаження на бюджети можна завдяки підвищенню зарплат, залученню старших працівників в економіку і розвитку добровільних накопичувальних пенсійних схем.

Фокус також писав, що пенсіонерам із додатковим стажем можуть нараховувати додаткові надбавки. Однак сума доплати не може перевищувати 1% від прожиткового мінімуму.

А також Кабінет Міністрів України затвердив проєкт Бюджетної декларації на 2026-2028 роки, що передбачає поетапне підвищення прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян і мінімальної пенсії за віком.

Найбільше в ціні додали морква, буряк, огірки, броколі, цвітна капуста і кабачки. Про це повідомляють аналітики EastFruit.

Ціни на сезонні овочі та фрукти — що відомо

Так, морква подорожчала до 8-15 грн/кг, а буряк — до 8-11 грн/кг. Огірки тепер продають по 25-75 грн/кг, тоді як броколі та цвітна капуста піднялися в ціні до 40-65 і 25-50 грн/кг відповідно. Кабачки також стали відчутно дорожчими — до 10-22 грн/кг.

Водночас деякі продукти подешевшали. Ріпчаста цибуля знизилася в ціні до 7 грн/кг, а томати — до 8 грн/кг. Пекінська капуста тепер коштує від 20 грн/кг, кавуни впали до 6-20 грн/кг, а дині — до 15-35 грн/кг. Більш доступними стали груші та сливи, тоді як часник і зелена цибуля також дещо знизили вартість.

Фруктовий сегмент показав змішану динаміку. Виноград подорожчав до 150 грн/кг, ранні яблука — до 45 грн/кг, а ось груші та сливи подешевшали. Кавуни та дині продовжують падати в ціні, а серед імпортних фруктів дешевшими стали ківі та апельсини.

Ягідний ринок також виявився неоднорідним: лохина зросла в ціні до 380 грн/кг, тоді як малина, навпаки, подешевшала.

Раніше Фокус писав, що в Україні різко впали ціни на білокачанну капусту. Так, всього за тиждень вартість популярного овоча знизилася майже на 20%.

До цього повідомлялося, що в країні зафіксували літню дефляцію — вперше після річної перерви. Зокрема, у серпні споживчі ціни знизилися на 0,2%, повторивши показник липня. Завдяки цьому річна інфляція сповільнилася до 13,2% порівняно з 14,1% у липні.

Якщо зараз літр бензину А-95 коштує в середньому 58,72 гривні, а дизельне пальне — 55,87 гривні, то за песимістичними сценаріями ціна може піднятися до 62-65 гривень, а місцями навіть до 70 гривень. Дизель, за оцінками фахівців, може подорожчати до 65-70 гривень за літр. Про це йдеться в матеріалі видання hromadske.

Відправною точкою стала дата 15 вересня. Так, Служба безпеки України звернулася до Енергетичної митниці з попередженням про обмеження імпорту індійських нафтопродуктів. Причина — підозри, що значна частина палива вироблена з російської нафти. Для контролю всі партії з Індії мають пройти лабораторний аналіз. Однак експерти сумніваються в реальній можливості перевірки походження вже переробленого продукту.

“Мені незрозуміло, яким чином, окрім як за документами, можна встановити, що паливо вироблено з російської нафти. Немає можливостей у портах проводити такий аналіз”, — пояснює Геннадій Рябцев, експерт з енергетики та професор Києво-Могилянської школи управління.

При цьому документи легко підробити, наприклад, оформивши юрособу в іншій країні і приховавши справжнє походження сировини.

Можливі санкції обговорюються і щодо румунського порту Констанца, через який в Україну надходить до чверті нафтопродуктів. Згідно з даними “Консалтингової групи А-95”, понад 75% палива, що проходить через Констанцу, має турецьке (34%) та індійське (43%) походження. Водночас імпорт індійського палива в Україну за вісім місяців 2025 року зріс із 73 тисяч тонн до 453 тисяч, пік припав на липень-серпень.

“З жовтня санкції стосуватимуться не тільки індійських виробників, а й Констанци”, — підтверджує голова “Консалтингової компанії А-95” Сергій Куюн. За його словами, румунська сторона вже веде консультації з трейдерами, щоб відмовитися від “токсичних поставок” і зберегти Україну як ключового клієнта.

Особлива увага прикута до найбільшого індійського НПЗ Reliance, що переробляє близько 60 мільйонів тонн нафти на рік — це в кілька разів більше, ніж у середньостатистичного європейського заводу. Масштаб і використання дешевої російської нафти роблять індійських постачальників особливо конкурентоспроможними.

Проте ситуація на ринку зараз стабільніша, ніж у 2022 році. До повномасштабного вторгнення Україна залежала від постачань із Росії та Білорусі на 70% щодо бензину і на 40% щодо дизеля. Блокада цих маршрутів у березні-червні 2022 року спричинила кризу, яку вдалося подолати лише через чотири місяці. Сьогодні джерел поставок набагато більше, і трейдери швидко переналаштовуються на нові маршрути — зокрема, з Греції та США.

Додатковий тиск на ціни чинитимуть акцизи. З 1 січня, у рамках євроінтеграційних зобов’язань України, ставки акцизів зростуть: на бензин — з 271,7 до 300 євро за тисячу літрів, на дизель — з 215,7 до 253,8 євро. За розрахунками Сергія Куюна, це додасть до ціни бензину близько 1,5 гривні за літр, до дизеля — 2 гривні. Але кінцева ціна все одно залежатиме від цінової політики АЗС.

Національний банк України прогнозує більш помірне зростання: у 2026 році ціни на паливо збільшаться на 8%, у 2027-му — на 6,9%. Але вже найближчі місяці покажуть, чи виявиться жовтень переломним: усе залежатиме від рішень СБУ і митниці, реакції трейдерів і — важливо — комерційних інтересів самих мереж автозаправок.

Нагадаємо, раніше був прогноз, що в Україні буде зниження цін на бензин і дизельне пальне на тлі зниження світових цін на нафту і рішення ОПЕК+ збільшити видобуток із серпня.

Раніше Фокус досліджував, що було з цінами на бензин і дизель влітку, і які чинники впливатимуть на них.