Події
У Чернівцях відродили оперу «Креонт», яка 250 років вважалася втраченою
У Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської відбулася світова прем’єра постановки опери Дмитра Бортнянського «Креонт». Цей твір майже 250 років вважався втраченим.
Про це повідомляє Укрінформ.
Як розповіли перед початком події організатори, театр у Чернівцях для світової прем’єри вибрали не випадково, оскільки він відтворює атмосферу венеційського театру, де у 1776 році відбувся перший показ цієї опери.
“Під час підготовки постановки перед нами постали три головні виклики… По-перше, потрібно було якісно підібрати виконавський склад опери. По-друге, це відтворення декорацій того періоду. І по-третє, це режисерська постановка. Адже як мені, диригенту-постановнику, довелося вперше інтерпретувати віднайдені унікальні ноти, так само і режисеру-постановнику Івану Бутняку довелося вперше оживляти образи Креонта, Ісмени, Антігони, Емона, Адраста. Вони просто на очах оживали”, – розповів диригент-постановник, автор проєкту “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт»” Герман Макаренко.

Перед початком показу режисер-постановник, директор театру Іван Бутняк зі сцени закликав присутніх глядачів вшанувати пам’ять диригента Володимира Шнайдера, який працював над цією постановкою, але раптово помер на 40-му році життя. Світову прем’єру сценічної постановки опери “Креонт” присвятили його пам’яті.

Квитки на перший показ “Креонта” в Чернівецькому обласному театрі розкупили заздалегідь. Для тих глядачів, хто не зміг потрапити всередину, на площі перед театром встановили великий екран і транслювали показ онлайн.
Лібрето опери написане італійською мовою, і на невеличкому екрані транслювали переклад арій українською.

Показ опери “Креонт” у Чернівцях вимушено зупиняли через повітряну тривогу. Та коли тривога завершилася, глядачі повернулися до залу і додивилися постановку. Овації після закінчення вистави тривали майже 10 хвилин.
Ще один показ опери відбудеться у Чернівцях в неділю, 5 жовтня. У разі успіху постановки організатори розглядають можливість показів “Креонта” в інших містах України та за кордоном.

Як повідомлялося, перша опера українського композитора Дмитра Бортнянського “Креонт” вважалася втраченою протягом майже двох з половиною століть. Рукопис опери був віднайдений музикознавицею Ольгою Шуміліною в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон). У листопаді вона вперше була представлена світові в концертному виконанні в залі Дипломатичної академії України.
Опера “Креонт” була написана 25-річним композитором 1776 року у Венеції під наставництвом італійського маестро Бальдасаре Галуппі. Лібрето Марко Кольтелліні створене на основі трагедії Софокла, однак, на відміну від першоджерела і поширених оперних традицій другої половини XVIII століття, опера Бортнянського завершується щасливо. Прем’єра відбулась у театрі Сан-Бенедетто, її хотіли ставити в інших європейських країнах, однак з незрозумілих причин ноти опери зникли майже на 250 років.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Події
Укрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
Новий випуск спільного проєкту Укрінформу та Українського інституту національної пам’яті «Правда чи міф. Совєтська епоха» буде присвячений українському поету, шістдесятнику та одному з лідерів Народного руху України Івану Драчу.
У новому епізоді голова УІНП Олександр Алфьоров і журналістка Укрінформу Ярина Скуратівська спробують відповісти на запитання, чи був Іван Драч людиною радянської системи, чи одним із тих, хто наближав відновлення незалежності України. Чому поет-шістдесятник, який певний час вірив у радянські ідеали, згодом став одним із лідерів демократичних змін?
Автори проєкту розкажуть про драматичний вибір поета після протесту під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у 1965 році, його покаянний лист, участь у русі шістдесятників, відносини з радянською владою та шлях до лідерства в НРУ.
У випуску також ітиметься про те, чи означало офіційне визнання радянською владою співпрацю із системою, чому українські інтелектуали нерідко були змушені шукати компроміси для виживання та яку роль у відновленні української державності відіграли представники різних середовищ – від безкомпромісних дисидентів до тих, хто діяв усередині радянської системи.
Цей епізод програми пропонує поглянути на постать Івана Драча без чорно-білих оцінок, спираючись на історичні факти, контекст епохи та свідчення сучасників.
Новий випуск проєкту «Правда чи міф. Совєтська епоха» вийде у вівторок, 28 липня, о 17:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Події
Корецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький доручив Мінкульту і Мінфіну підготувати механізм державної підтримки книговидавничої галузі.
Як передає Укрінформ, про це Корецький повідомив у Фейсбуці.
“Росія системно знищує українське книговидання. Росіяни постійно атакують друкарні, видавництва та книжкові склади. Лише за липень знищені 1,5 мільйона примірників українських книжок, а збитки обчислюються сотнями мільйонів гривень”, – зазначив Корецький.
Під час атаки 19 липня одна із друкарень втратила виробничі приміщення та понад 400 тисяч шкільних підручників. Постраждали й інші підприємства галузі.
“Навіть в умовах обмежених бюджетних ресурсів держава знайде можливість підтримати українську книгу. Це допоможе підприємствам відновити роботу, поповнити фонди публічних бібліотек і зберегти спроможність українського книговидання”, – наголосив Корецький.
Як повідомляв Укрінформ, понад 1,5 мільйона книжок і підручників українських видавництв знищені внаслідок російських атак у липні.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
В Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
В Україні вийшла пʼята антологія сучасної української та кримськотатарської літератури про Крим з найкращими творами п’ятого конкурсу “Кримський інжир / Qırım inciri”, що відбувся 2024 року.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне Культура з посиланням на спізасновника літературного проєкту Аліма Алієва.
Антологія має назву Bizimkiler, що із кримськотатарської перекладається як “Наші”.
За словами Алієва, саме так кримські татари означують своїх людей, які є частиною безпечного простору, навіть якщо цей простір крихкий.
Як уточнила співорганізаторка проєкту, письменниця Анастасія Левкова, серед тем творів у цій книжці – викрадені та зниклі кримчани, політв’язні, спогад про історика Олексу Гайворонського (1974–2023), спогади про дитячу травму – втрату собаки, повернення кримських татар до рідного Криму, мотив вигнання зі спільноти, а також любовна історія на фестивалі у Коктебелі.
Крім того, до антології включена нова номінація “Есеїстика” українською та кримськотатарською мовами із пʼятого конкурсу. Серед перекладів представлені твори Ліни Костенко, Івана Франка, Юсуфа Болата, Сейрана Ібрагімова, Богдана Лепкого, Османа Османова та Майє Сафет.
“Перша презентація відбудеться у Києві на фестивалі “Кримський інжир/Qırım inciri”, 21-22 серпня. Тими ж днями – і нагородження переможців цьогорічного конкурсу, і ще багато цікавих заходів. Програму скоро оголосимо”, – зауважила Левкова.
“Кримський інжир/Qırım inciri” – це українсько-кримськотатарський літературний проєкт, що був заснований у 2018 році та має розвинену інфраструктуру у формах конкурсу, фестивалю та антології. Проєкт покликаний сприяти поширенню та розвитку кримськотатарської мови та літератури, актуалізувати тему Криму та кримських татар в українській літературі, сприяти появі взаємних перекладів для глибшого взаємного пізнання двох культур.
Як повідомляв Укрінформ, переможців п’ятого літературного конкурсу “Кримський інжир/Qırım inciri” оголосили 30 серпня 2024 року.
Фото: ppu.gov.ua
-
Одеса6 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство4 дні agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події5 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події4 дні agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події1 тиждень agoкнижковий фестиваль BestsellerFest оголосив програму
-
Україна3 дні agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
