Connect with us

Події

У Чернівцях відродили оперу «Креонт», яка 250 років вважалася втраченою

Published

on


У Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської відбулася світова прем’єра постановки опери Дмитра Бортнянського «Креонт». Цей твір майже 250 років вважався втраченим.

Про це повідомляє Укрінформ.

Як розповіли перед початком події організатори, театр у Чернівцях для світової прем’єри вибрали не випадково, оскільки він відтворює атмосферу венеційського театру, де у 1776 році відбувся перший показ цієї опери.







Світова прем’єра постановки опери Дмитра Бортнянського «Креонт» у Чернівецькому музично-драматичному театрі / Фото: Віталій Олійник, Укрінформ

“Під час підготовки постановки перед нами постали три головні виклики… По-перше, потрібно було якісно підібрати виконавський склад опери. По-друге, це відтворення декорацій того періоду. І по-третє, це режисерська постановка. Адже як мені, диригенту-постановнику, довелося вперше інтерпретувати віднайдені унікальні ноти, так само і режисеру-постановнику Івану Бутняку довелося вперше оживляти образи Креонта, Ісмени, Антігони, Емона, Адраста. Вони просто на очах оживали”, – розповів диригент-постановник, автор проєкту “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт»” Герман Макаренко.

Перед початком показу режисер-постановник, директор театру Іван Бутняк зі сцени закликав присутніх глядачів вшанувати пам’ять диригента Володимира Шнайдера, який працював над цією постановкою, але раптово помер на 40-му році життя. Світову прем’єру сценічної постановки опери “Креонт” присвятили його пам’яті.

Квитки на перший показ “Креонта” в Чернівецькому обласному театрі розкупили заздалегідь. Для тих глядачів, хто не зміг потрапити всередину, на площі перед театром встановили великий екран і транслювали показ онлайн.

Лібрето опери написане італійською мовою, і на невеличкому екрані транслювали переклад арій українською.

Показ опери “Креонт” у Чернівцях вимушено зупиняли через повітряну тривогу. Та коли тривога завершилася, глядачі повернулися до залу і додивилися постановку. Овації після закінчення вистави тривали майже 10 хвилин.

Ще один показ опери відбудеться у Чернівцях в неділю, 5 жовтня. У разі успіху постановки організатори розглядають можливість показів “Креонта” в інших містах України та за кордоном.

Як повідомлялося, перша опера українського композитора Дмитра Бортнянського “Креонт” вважалася втраченою протягом майже двох з половиною століть. Рукопис опери був віднайдений музикознавицею Ольгою Шуміліною в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон). У листопаді вона вперше була представлена світові в концертному виконанні в залі Дипломатичної академії України.

Читайте також: У Чернівецькому театрі розповіли про постановку першої опери Бортнянського «Креонт»

Опера “Креонт” була написана 25-річним композитором 1776 року у Венеції під наставництвом італійського маестро Бальдасаре Галуппі. Лібрето Марко Кольтелліні створене на основі трагедії Софокла, однак, на відміну від першоджерела і поширених оперних традицій другої половини XVIII століття, опера Бортнянського завершується щасливо. Прем’єра відбулась у театрі Сан-Бенедетто, її хотіли ставити в інших європейських країнах, однак з незрозумілих причин ноти опери зникли майже на 250 років.

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Події

У столиці Словенії відкрилася виставка українського народного строю

Published

on


У Словенському етнографічному музеї в Любляні 29 травня відкрилася виставка «Вишивана Україна: народний одяг українців кінця ХІХ – ХХ століття».

Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.

Зазначається, що експозиція налічує 40 автентичних комплектів народного строю із фондової збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові ім.Шептицького та приватної колекції Наталії Холод

Виставка пропонує поглянути на українське вишиття та народну ношу як на важливий елемент національної самоідентифікації і цінну частину культурної спадщини, де поєднуються історія, родинна пам’ять, традиції та українська ідентичність.

“Експозицію побудували навколо історичного контексту та особистих історій людей та родин, яким належав представлений одяг. Через ці мікроісторії відвідувачі зможуть побачити, як традиційні вишиті речі супроводжували українців у різні періоди життя та історичні епохи. Експонати розповідають про долі родин, майстрів і цілих поколінь, а також допомагають осмислити такі непрості сторінки української історії, як Голодомор, заслання до Сибіру, концтабори, дисидентський рух, радянська культурна політика, Чорнобиль і національне відродження кінця 1980-х років”, – йдеться у повідомленні.







У Словенії відкрилася виставка українського народного строю / Фото: Міністерство культури України

1 / 14

Частиною проєкту стала історія колекціонерки Наталії Холод. Початок повномасштабної війни та вимушений переїзд із родиною до Словенії спонукали Наталію до активного вивчення та збереження українського традиційного одягу, зокрема, щоб підтримувати зв’язок українців зі своєю культурою та розповідати світу про Україну. Зараз її приватна колекція налічує понад 150 предметів із 12 регіонів України.

Організатори наголошують, що виставка стане простором міжнародного культурного діалогу між Україною та Словенією. Через народний одяг, особисті історії та музейні колекції українська культура постане перед європейською аудиторією як жива, глибока й самобутня традиція.

Проєкт реалізують за підтримки Посольства України у Словенії, Словенського етнографічного музею, міністерств культури України та Словенії.

Читайте також: В Іспанії міжкультурній зустрічі презентували українську вишивку та народний танець

Як повідомляв Укрінформ, на столичному Подолі в музеї «Кам’яниця київського війта» відкрили оновлену експозицію про історію міського самоврядування та роль війта у житті стародавнього міста.



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відкрилась виставка робіт художника і військового, присвячена Силам спецоперацій

Published

on


У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрилася виставка робіт художника та військовослужбовця Олександра Комʼяхова, присвячена 10-й річниці Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

Як передає Укрінформ, про це командування ССО повідомило у Фейсбуці.

У серії творів зображені оператори спеціального призначення, бойова робота, побут, атмосфера служби і дух воїнів, які щодня за межею виконують надскладні завдання.

“Ці малюнки є моїм щоденником історій та знайомств, колекцією цікавих деталей, засобом комунікації та способом пізнання сучасного війська”, – сказав Комʼяхов під час відкриття виставки.

Також на заході презентували фотокнигу ССО. До неї увійшли, зокрема раніше неопубліковані світлини з особистих архівів операторів Сил спецоперацій з усіх ключових публічних операцій ССО за понад десятиріччя.

До відкриття виставки долучилися заступник генерального директора музею Дмитро Гайнетдінов і куратор проєкту – художник Антон Логов.

Ознайомитися з художніми творами та ССО на виставці можна буде до 29 липня 2026 року.

Читайте також: У Києві відкрилася виставка «Херсон. Шовкуненко. Врятоване»

Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Україна відзначала День Сил спеціальних операцій.



Джерело

Continue Reading

Події

Скульптури малюків-засновників Києва переодягли у трипільське вбрання

Published

on



З нагоди Дня Києва і Трійці скульптури малюків-засновників міста – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – переодягли у трипільське вбрання.

Відповідні фото опублікував у Фейсбуці автор скульптурної композиції на Поштовій площі Володимир Журавель, передає Укрінформ.

За його словами, “традиційно переодягли малюків до свят! В цей раз в образи трипільців!”.

Як зазначив Журавель, Трипільська культура є однією з яскравих найдавніших цивілізацій Європи епохи енеоліту та мідного віку (5400–2750 роки до н.е.), яка існувала на території сучасного Києва та України. Відзначилася високим рівнем розвитку ремесел, містобудуванням та землеробством.

Була відкрита українським археологом чеського походження Вікентієм Хвойкою в 1893 році. Перші знахідки – на вулиці Кирилівській у Києві, а у 1896 році масштабні розкопки біля села Трипілля на Київщині, яке й дало офіційну назву всій культурі.

Як нагадав скульптор, Хвойка презентував свої сенсаційні знахідки науковому світу в 1899 році на ХІ Археологічному з’їзді в Києві.

“Памʼятаємо, що Київ має дуже давню історію і ми є нащадками древніх цивілізацій які існували на території України!”, – підкреслив Журавель.

Він додав, що костюми створила Катерина Журавель, взявши за основу зображення на трипільській кераміці та історичні реставрації.

“Вінки також зробила Катерина Журавель, жоден дуб не постраждав, вінки були зроблені з гілок що попадали після грози”, – зауважив скульптор.

Читайте також: Скульптури малюківзасновників Києва перевдягли до Різдва

Кераміку створив Ярослав Гончар, взявши за основу знахідки на вулиці Кирилівській в Києві.

Жіноча трипільська статуетка була зроблена і подарована Олексою та Людмилю Альошкіними.

Як повідомляв Укрінформ, скульптури малюків-засновників Києва – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – до Великодня, 12 квітня, одягли в українське національне вбрання та спорядили їх великодніми кошиками.

Фото: Володимир Журавель / Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.