Connect with us

Суспільство

«Візьміть, будь ласка, це для вас» – як працює мережа, що збирає гроші на синьо-жовтих стрічках

Published

on


Не перший рік на людних вулицях міст вам можуть запропонувати стрічку на руку втридорога. Як працює ця «схема»?

«Візьміть, будь ласка, це для вас – подарунок. Пов’яжу сюди на ручку… дивіться, як красиво. Я студентка, то буду вдячна за підтримку». «Я збираю кошти на пікап для брата, він на фронті, а стрічка буде вам як вдячність…» – ці фрази чули багато мешканців та гостей у центрі великих міст. 

Київ, Львів, Одеса, там, де багато перехожих і туристів, працюють переважно дівчата, які нав’язливо пропонують «безкоштовну» синьо-жовту стрічку, а потім наполегливо вимагають за неї гроші, – чи то для оплати начання, чи для інших благородних потреб. 

Те, що виглядає як патріотична підтримка або благодійність, – організований бізнес із усіма атрибутами мережі: адміністратори, «офіс», інструкції й система мотивації працівниць. Розслідування журналістів проєкту «Вголос», які інтергрувались у цю схему показує: те, що називають «роботою для студентів», часто має ознаки шахрайства, працює не перший рік і поки не збирається зникати, «як роса на сонці».

Фото ілюстративне.

СХЕМА НА ВУЛИЦЯХ: ЯК «ПРАЦЮЄ» СТРІЧКА

Сценарій приблизно однаковий: до перехожого підходить одна дівчина, пропонує пов’язати стрічку «на знак підтримки», називає себе студенткою або переселенкою, дякує за «підтримку». Поки людина погоджується, поруч з’являються ще одна-дві «товарки», які підсилюють психологічний тиск, вони починають жалітися, апелювати до емоцій, натякати, що «це на навчання», «це для брата на фронті» або що «це спільна акція». Якщо людина відмовляється – стрічку часто просто знімають, інколи з образами, що дуже неприємно для перехожих. 

Ціна «за підтримку» формально не називається: звучить «дай скільки не шкода», але на практиці діє внутрішній мінімум і цільова планка. У мережі, яку описали журналісти, менш як 40 гривень брати заборонено; іноді дівчата наполегливо вимагають сотні гривень і навіть більше.

ПІД ПРИКРИТТЯМ: ЖУРНАЛІСТИ ВСЕРЕДИНІ СХЕМИ

Авторка розслідування влаштувалася «на роботу» до однієї з таких груп і пройшла повний цикл: від співбесіди до першої зміни на вулиці та повернення в «офіс» для здачі каси. Адміністраторка, яка проводила співбесіду, показала, що робота має чітку організацію: «офіс» у центрі міста, інструктаж, графіки, точки, де можна безперешкодно працювати і система обліку грошей. Кожна зміна триває кілька годин, працівниці зазвичай  працюють «в парі», отримують для роздачі фіксовану кількість стрічок і мають здавати виручку – справжнісінька касова дисципліна в тіні. 

В офісі такої «роботи для студентів» журналістка помітила «атрибути» підпільного бізнесу: зошити для обліку виручки, «правила гри», мотиваційні премії (наприклад, найкращій зі збору коштів обіцяли новий iPhone) і навіть розмови про те, як «добивати» людей на кошти у конкретні дні. Адміністраторка прямо наказувала: «Добийте тих людей, бо вони вчора збудилися», – і вказувала на табличку з графіками та «точками продажу». Така системність робить схему ефективною – і важко помітною для контролюючих органів.

Журналісти уточнили і фінансові аспекти: стрічка у гуртовому продажі нині коштує небагато – від 7 до 12 гривень за метр; шматок для руки в середньому обходиться приблизно в 4 гривні. Натомість дівчата «збирають» десятки або сотні гривень від одного перехожого. За день одна працівниця може зробити касу в кілька тисяч гривень; частина виручки здається в «касу» (за схемою 50/50), решта – її. У журналістки за перший день сумарний заробіток становив 880 гривень, з яких половина пішла в касу. 

Отже, маржа величезна: собівартість символічної стрічки кілька гривень, а щоденна виручка окремих «точок» значно вища, і, звісно, «без урахування податків». Якщо такі мережі працюють одночасно в кількох містах і роками, загальні обороти можуть бути значними. За словами авторів розслідування, мережа існує вже близько восьми років і за цей час накопичилося багато скарг від перехожих.

ІСТОРІЇ, ЯКІ НЕ ПОТРАПЛЯТЬ В ПОЛІЦІЮ

Укрінформ поспілкувався з кількома «жертвами» подібної схеми. Скажімо, Сергій (прізвище та ім’я чоловік просив не називати) потрапив на гачок ще військовослужбовцем, то ж тоді стежити за новітніми схематозами не мав часу і можливості. Він мав відрядження до міста Лева, де біля вокзалу до нього підійшла «приємна така чорнявка, дуже мила дівчинка». Вона подякувала Сергієві за службу і запропонувала пов’язати стрічку на руку. А вже, розговорившись, розказала про брата, який, мовляв, теж на східному фронті і вона шукає можливості зібрати йому «на корча». «Мені навіть нічого не здалось підозрілим, я просто витягнув гроші і віддав їй». Сергій і досі сподівається, що це була справжня історія, і що його 2 тисячі таки допомогли придбати потрібну техніку. Вже згодом, за словами Сергія, він побачив «в миру» окремі точки в Києві, де постійно «працюють» продавці стрічок. Втім, чоловік не збирається звертатись про правохоронців. «Сам винен», – каже. Але все ж, каже, що сподівається на те, що це не був «розводняк».

Фото ілюстративне.
Фото з проєкту розслідування «Вголос».

Мар’яна М. разом із подругою саме прогулювались центром Києва. До них підбігла усміхнена дівчина і одразу запропонувала стрічку на руку. Мар’яна простягла руку, бо думала, що це просто волонтерська акція. «Мені не складно ж, нехай буде». Але співрозмовниця, пов’язуючи стрічку одразу почала говорити про навчання і що це нагода допомогти їй у скрутний час. «Мені було незручно, адже це стрічка, національний символ, нас в школі вчили не викидати, берегти. Ну і якось відмовляти було не дуже зручно». То ж Мар’яна запропонувала 50 гривень. Співрозмовниця почала тиснути, що це маленький донат, що навіть морозиво зараз коштує дороже, що вони ж розуміють, як воно – вчитись і шукати кошти. То ж Мар’яна розсталася із 200 гривнями. А вже після розмови зрозуміла, що це щось не дуже легальне. «Нас оточили дівчата і навперебій говорили, що це добра справа, що ми молодці, що треба підтримувати один одного і що на благодійність не варто шкодувати грошей». 

МІЖ ЗАКОНОМ І СОВІСТЮ: «СІРА ЗОНА» СТРІЧКОВОЇ БЛАГОДІЙНОСТІ

Юристи, з якими поспілкувався Укрінформ, визнають: ситуація з «вуличними стрічками» справді складна для однозначної правової оцінки. Формально тут немає прямого шахрайства – адже немає примусу й жодних фальшивих документів чи підроблених історій про «збір на ЗСУ». Проте є маніпуляція, що грає на емоціях і довірі.

«Шахрайство – це введення в оману, – пояснює один із юристів. – Але питання в тому, чи розуміє людина, який товар отримує. Якщо вона має реалістичні очікування – бачить стрічку, розуміє, що це не офіційний збір, і все одно добровільно дає кошти, то юридично тут немає складу злочину. Хіба що розглядати це як нелегальну роздрібну торгівлю – тоді це питання до податкової».

Фактично, схема існує на стику між комерцією та благодійністю. До речі, кураторка такої схеми мала документи як підприємець із правом торгівлі, то ж спробуй «підкопатись». Якщо дівчата кажуть, що «збирають на навчання» або «на допомогу братові», а люди віддають гроші добровільно, це потрапляє до великої «сірої зони» – не цілком законної, але й не явно кримінальної.

Юристи визнають: ефективних правових механізмів для протидії цьому немає. «Це дуже прикра ситуація, яку поки що можна долати лише розголосом, – каже правниця, з якою говорили журналісти. – Бо навіть якщо очевидно, що схему побудовано на маніпуляції, вона не порушує закон безпосередньо. Це радше етична, ніж юридична проблема». «Ви молодці, що говорите про це», – сказав один із юристів і додав: «Тут поки сліпа зона для нас».

Найголовніше, що спрацьовує у цій сірій зоні напівтіні – національна символіка. Саме вона стає больовою точкою, через яку багато кому не вдається вислизнути з рук нав’язливих торговців. Саме тиск на патріотичних почуттях і навіть почуттях провини спрацьовує у цій гримучій комбінації. 

Люди, які щиро реагують на українські символи, хочуть підтримати когось чи щось справжнє. А натомість стають частиною тіньового бізнесу, який паразитує на довірі та почутті солідарності. І поки держава не має дієвого інструменту, щоб розмежувати справжню благодійність від фальшивої, єдине, що може спрацювати, – публічність і небайдужість самих громадян.

Скан з проєкту розслідування
Скан з проєкту розслідування.

Саме тому важливо розуміти, є чудова альтернатива «не влипнути» у такий схематоз на ваших емоціях, – 200 чи 500, чи кілька тисяч гривень «відкупного» можна цілком легально віддати в організації, які викликають довіру. Вміти протистояти і таким схемам – це навички життя в сучасних умовах. Пов’язана стрічка у вас на зап’ясті не індульгенція, а схема. 

ПСИХОЛОГИ ПОЯСНЮЮТЬ, ЯКІ МЕХАНІЗМИ ЗАПУСКАЮТЬ «ПРОДАВЦІ СТРІЧОК»

У першу чергу спрацьовує патріотичний та сильний емоційний тригер. Рідний символ на руці апелює до почуття національної належності – люди хочуть «бути своїми» і не образити того, хто просить. Це соромно відмовляти. Але не соромно відмовитись, якщо ви пам’ятаєте про те, що є чимало ініціатив, які чекають на вашу підтримку, і вони не будуть кидатись на вас із тиском на почуття провини.

Соціальний тиск і раптовість. Зазвичай продавці підходять швидко, спрацьовує ефект несподіванки, діють у парі чи трійці – складніше ввічливо відмовити двом чи трьом. Найкраще, що ви можете зробити – не зупинятись, не говорити, не пояснювати.

Інформаційне прикриття. Заяви про «навчання», «пікап для брата на фронті» чи «збір для ЗСУ» викликають довіру. Коли ці розповіді не перевіряються, довіра перетворюється на джерело для експлуатації. 

Ще рік тому у великих містах працювали схеми зі збору коштів на вулицях. Пригадуєте одягнених у військову форму хлопців, які під музику і у прозорі коробки збирали пожертви для потреб ЗСУ? Точкові спроби подолати і зупинити цю схему не працювали, – з однієї станції метро вони перебирались на іншу і так тривало досить довго. І лише голосні рейди поліції та чинних військових змогли покласти край такому ошуканству. Нав’язлива торгівля національної символікою працює саме тому, що поки до неї не дійшли руки усіх небайдужих. А вже пора, здається. 

Синьо-жовта стрічка, як символ, є простою і сильною формою висловлення підтримки – і це робить її вразливою до експлуатації. Коли емоційний символ перетворюють на інструмент заробітку, це підкопує довіру до вуличної благодійності і завдає шкоди репутації міст. 

І справа не в окремих «нахабних» випадках, а в організованій схемі з офісами, адміністраторами та чітким алгоритмом дій. Міста, правоохоронці і самі громадяни мають працювати разом, щоб не дозволити патріотичним символам стати приводом для шахрайства. 

Ярина Скуратівська, Київ

Перше фото з відкритих джерел.



Джерело

Суспільство

Зеленський присвоїв університету «Київський авіаційний інститут» статус національного

Published

on


Президент Володимир Зеленський з нагоди 120-річчя від дня народження авіаконструктора Олега Антонова присвоїв державному університету “Київський авіаційний інститут” статус національного та поспілкувався зі студентами й викладачами.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба глави держави.







Президент присвоїв університету «Київський авіаційний інститут» статус національного та поспілкувався зі студентами й викладачами / Фото: Офіс Президента

1 / 23

Зеленський наголосив, що напрям авіації, зокрема освіта в цій сфері, є надзвичайно важливим для України.

“Це пріоритет, який, напевно, довгий час було втрачено. Але я хочу вам сказати, що держава фокусується на цьому напрямі. Для нас дуже важливо, щоб університет був у топі. І я маю на увазі – на всесвітньому рівні”, – зазначив Зеленський.

Під час спілкування також говорили про розвиток бойової авіації, майбутнє постачання літаків Gripen і Rafale та розвиток авіаційних технологій, передусім безпілотних систем.

Президент розповів про напрацювання, які з’явилися впродовж цих років, і виведення виробництва дронів різного типу на серійний масовий рівень. За словами глави держави, до цієї галузі вже залучені 450 компаній.

Окремо обговорили також повернення додому українців та українок, які через російську агресію були змушені виїхати за кордон. Президент зазначив, що для цього потрібно й далі посилювати оборону країни, створювати належні умови для бізнесу та залучати іноземні інвестиції, а також відроджувати сильні українські авіаційні традиції з акцентом на якісну освіту.

Читайте також: До Brave1 приєдналися сім університетів

“Ми більше сфокусовані зараз на військовій авіації – це так. Цивільна авіація дуже важлива. Це правда. Військову авіацію ми будемо розвивати. Ми звертаємося до університету й готові підтримувати цей напрям. Я думаю, що він із сильним рівнем з’явиться у вас в університеті. Ми говоримо з командуванням Повітряних сил. Я думаю, ви це будете відчувати”, – сказав глава держави.

Загалом на зустрічі були присутні понад 400 студентів із різних факультетів. Молодь подарувала Зеленському худі з логотипом університету і модель “жевжика” – планера, який на початку навчання складають студенти лабораторії авіамоделювання.

Президентка університету Ксенія Семенова розповіла главі держави про розвиток закладу вищої освіти та плани, а також продемонструвала експонати авіаційної техніки.

Також на сайті Президента опублікований указ №101/2026 про надання державному університету “Київський авіаційний інститут” статусу національного.

Читайте також: Серед вступників із ТОТ є запит на українську освіту – проректор Держуніверситету «КАІ»

Як повідомляв Укрінформ, Зеленський поспілкувався онлайн з учасниками 30-ї Української антарктичної експедиції.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На ключового організатора референдумів на Херсонщині стався замах Анонси

Published

on



У москві стався замах на генерал-лейтенанта Міністерства оборони рф Володимира Алексєєва. Він, був причетний до проведення фейкових “референдумів” та окупації Херсонщини. 

Про це повідомило Радіо.Свобода.

За їхніми даними, невідомий напав на військового біля його житлового будинку на Волоколамському шосе, кілька разів вистрілив у нього та після цього зник з місця події.

Постраждалого Алексєєва у тяжкому стані доставили до реанімаційного відділення однієї з московських лікарень. Силові структури рф відкрили кримінальне провадження, наразі ведеться розшук стрільця.

За інформацією Головного управління розвідки Міноборони України, він є уродженцем України та здобував військову освіту у Рязані. Він відповідав за координацію ракетно-авіаційних ударів по українських містах та інфраструктурі, що завдавало значних руйнувань і втрат серед цивільного населення.

Крім того, його пов’язують з ПВК “Вагнер” — Алексєєв вважається одним із засновників та кураторів цієї приватної військової компанії. На початку заколоту проти керівництва ПВК він публічно закликав бойовиків скласти зброю, однак пізніше залишався активним у керівництві формуванням та їхніх операціях.

За даними української розвідки, генерал також відповідав за легалізацію російської присутності на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, він організовував проведення псевдореферендумів на Херсонщині, спрямованих на формальне узаконення окупаційної адміністрації та інтеграцію регіону у структури рф.

У січні суд заочно визнав винним генерал-майора рф — командира 50-ї окремої бригади оперативного призначення росгвардії — у веденні агресивної війни проти України. Під командуванням засудженого діяли щонайменше шість тактичних груп, які вели бойові дії на Херсонщині. Внаслідок цих дій постраждали мирні жителі, зокрема діти.

За інформацією Головного управління розвідки, Алексєєв відповідав за збір розвідувальних даних та підготовку інформації для ударів по Україні, включно по цивільній інфраструктурі, а також за створення так званої “Херсонської народної республіки”.

Крім того, він очолював розвідку російських військ у Сирії. Саме за цю діяльність у 2017 році Алексєєву надали звання “Героя росії” від президента рф. За даними української розвідки, офіцер Міноборони рф був причетний і до втручання у президентські вибори США 2016 року. Зокрема, він курував кібератаки на Національний комітет Демократичної партії та займався дискредитацією американської виборчої системи.

Також торік засновника та командира російської бригади “Еспаньола”, сформованої з футбольних фанатів-неонацистів для війни проти України, Станіслава Орлова вбили на дачі в тимчасово окупованому Севастополі.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі посилюють роботу з дотримання мовного законодавства у публічному просторі » Одеський Оглядач

Published

on



Попри значні зусилля, у місті досі залишається велика кількість російськомовних вивісок, оголошень, табличок та реклами. До міської ради регулярно надходять звернення та скарги від мешканців із цього приводу.

Міська влада провела нараду з цього питання, участь у якій взяли представники ОМВА, Держпродспоживслужби, районних адміністрацій, профільних департаментів міської ради, громадських організацій та Молодіжної ради.

«Упродовж 2025 року в місті зафіксовано майже 6 тисяч порушень мовного законодавства. Демонтовано понад 1 700 російськомовних рекламних конструкцій, частину незаконної реклами власники прибрали самостійно. У цьому році робота триватиме», – зазначила заступниця Одеського міського голови Алла Бех.

Під час наради обговорили законні шляхи та інструменти для ефективної заміни російськомовних написів на українські.

«Звертаюся до одеситів: долучайтеся та організуйте флешмоб із заміни російськомовних написів на українські у власному просторі. Це стане нашим спільним внеском у перемогу над російською агресією. Одеса має звучати українською. Це мова нашої свободи і нашого майбутнього», — наголосила заступниця начальника Одеської міської військової адміністрації Ольга Лозова.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.