Connect with us

Суспільство

«Візьміть, будь ласка, це для вас» – як працює мережа, що збирає гроші на синьо-жовтих стрічках

Published

on


Не перший рік на людних вулицях міст вам можуть запропонувати стрічку на руку втридорога. Як працює ця «схема»?

«Візьміть, будь ласка, це для вас – подарунок. Пов’яжу сюди на ручку… дивіться, як красиво. Я студентка, то буду вдячна за підтримку». «Я збираю кошти на пікап для брата, він на фронті, а стрічка буде вам як вдячність…» – ці фрази чули багато мешканців та гостей у центрі великих міст. 

Київ, Львів, Одеса, там, де багато перехожих і туристів, працюють переважно дівчата, які нав’язливо пропонують «безкоштовну» синьо-жовту стрічку, а потім наполегливо вимагають за неї гроші, – чи то для оплати начання, чи для інших благородних потреб. 

Те, що виглядає як патріотична підтримка або благодійність, – організований бізнес із усіма атрибутами мережі: адміністратори, «офіс», інструкції й система мотивації працівниць. Розслідування журналістів проєкту «Вголос», які інтергрувались у цю схему показує: те, що називають «роботою для студентів», часто має ознаки шахрайства, працює не перший рік і поки не збирається зникати, «як роса на сонці».

Фото ілюстративне.

СХЕМА НА ВУЛИЦЯХ: ЯК «ПРАЦЮЄ» СТРІЧКА

Сценарій приблизно однаковий: до перехожого підходить одна дівчина, пропонує пов’язати стрічку «на знак підтримки», називає себе студенткою або переселенкою, дякує за «підтримку». Поки людина погоджується, поруч з’являються ще одна-дві «товарки», які підсилюють психологічний тиск, вони починають жалітися, апелювати до емоцій, натякати, що «це на навчання», «це для брата на фронті» або що «це спільна акція». Якщо людина відмовляється – стрічку часто просто знімають, інколи з образами, що дуже неприємно для перехожих. 

Ціна «за підтримку» формально не називається: звучить «дай скільки не шкода», але на практиці діє внутрішній мінімум і цільова планка. У мережі, яку описали журналісти, менш як 40 гривень брати заборонено; іноді дівчата наполегливо вимагають сотні гривень і навіть більше.

ПІД ПРИКРИТТЯМ: ЖУРНАЛІСТИ ВСЕРЕДИНІ СХЕМИ

Авторка розслідування влаштувалася «на роботу» до однієї з таких груп і пройшла повний цикл: від співбесіди до першої зміни на вулиці та повернення в «офіс» для здачі каси. Адміністраторка, яка проводила співбесіду, показала, що робота має чітку організацію: «офіс» у центрі міста, інструктаж, графіки, точки, де можна безперешкодно працювати і система обліку грошей. Кожна зміна триває кілька годин, працівниці зазвичай  працюють «в парі», отримують для роздачі фіксовану кількість стрічок і мають здавати виручку – справжнісінька касова дисципліна в тіні. 

В офісі такої «роботи для студентів» журналістка помітила «атрибути» підпільного бізнесу: зошити для обліку виручки, «правила гри», мотиваційні премії (наприклад, найкращій зі збору коштів обіцяли новий iPhone) і навіть розмови про те, як «добивати» людей на кошти у конкретні дні. Адміністраторка прямо наказувала: «Добийте тих людей, бо вони вчора збудилися», – і вказувала на табличку з графіками та «точками продажу». Така системність робить схему ефективною – і важко помітною для контролюючих органів.

Журналісти уточнили і фінансові аспекти: стрічка у гуртовому продажі нині коштує небагато – від 7 до 12 гривень за метр; шматок для руки в середньому обходиться приблизно в 4 гривні. Натомість дівчата «збирають» десятки або сотні гривень від одного перехожого. За день одна працівниця може зробити касу в кілька тисяч гривень; частина виручки здається в «касу» (за схемою 50/50), решта – її. У журналістки за перший день сумарний заробіток становив 880 гривень, з яких половина пішла в касу. 

Отже, маржа величезна: собівартість символічної стрічки кілька гривень, а щоденна виручка окремих «точок» значно вища, і, звісно, «без урахування податків». Якщо такі мережі працюють одночасно в кількох містах і роками, загальні обороти можуть бути значними. За словами авторів розслідування, мережа існує вже близько восьми років і за цей час накопичилося багато скарг від перехожих.

ІСТОРІЇ, ЯКІ НЕ ПОТРАПЛЯТЬ В ПОЛІЦІЮ

Укрінформ поспілкувався з кількома «жертвами» подібної схеми. Скажімо, Сергій (прізвище та ім’я чоловік просив не називати) потрапив на гачок ще військовослужбовцем, то ж тоді стежити за новітніми схематозами не мав часу і можливості. Він мав відрядження до міста Лева, де біля вокзалу до нього підійшла «приємна така чорнявка, дуже мила дівчинка». Вона подякувала Сергієві за службу і запропонувала пов’язати стрічку на руку. А вже, розговорившись, розказала про брата, який, мовляв, теж на східному фронті і вона шукає можливості зібрати йому «на корча». «Мені навіть нічого не здалось підозрілим, я просто витягнув гроші і віддав їй». Сергій і досі сподівається, що це була справжня історія, і що його 2 тисячі таки допомогли придбати потрібну техніку. Вже згодом, за словами Сергія, він побачив «в миру» окремі точки в Києві, де постійно «працюють» продавці стрічок. Втім, чоловік не збирається звертатись про правохоронців. «Сам винен», – каже. Але все ж, каже, що сподівається на те, що це не був «розводняк».

Фото ілюстративне.
Фото з проєкту розслідування «Вголос».

Мар’яна М. разом із подругою саме прогулювались центром Києва. До них підбігла усміхнена дівчина і одразу запропонувала стрічку на руку. Мар’яна простягла руку, бо думала, що це просто волонтерська акція. «Мені не складно ж, нехай буде». Але співрозмовниця, пов’язуючи стрічку одразу почала говорити про навчання і що це нагода допомогти їй у скрутний час. «Мені було незручно, адже це стрічка, національний символ, нас в школі вчили не викидати, берегти. Ну і якось відмовляти було не дуже зручно». То ж Мар’яна запропонувала 50 гривень. Співрозмовниця почала тиснути, що це маленький донат, що навіть морозиво зараз коштує дороже, що вони ж розуміють, як воно – вчитись і шукати кошти. То ж Мар’яна розсталася із 200 гривнями. А вже після розмови зрозуміла, що це щось не дуже легальне. «Нас оточили дівчата і навперебій говорили, що це добра справа, що ми молодці, що треба підтримувати один одного і що на благодійність не варто шкодувати грошей». 

МІЖ ЗАКОНОМ І СОВІСТЮ: «СІРА ЗОНА» СТРІЧКОВОЇ БЛАГОДІЙНОСТІ

Юристи, з якими поспілкувався Укрінформ, визнають: ситуація з «вуличними стрічками» справді складна для однозначної правової оцінки. Формально тут немає прямого шахрайства – адже немає примусу й жодних фальшивих документів чи підроблених історій про «збір на ЗСУ». Проте є маніпуляція, що грає на емоціях і довірі.

«Шахрайство – це введення в оману, – пояснює один із юристів. – Але питання в тому, чи розуміє людина, який товар отримує. Якщо вона має реалістичні очікування – бачить стрічку, розуміє, що це не офіційний збір, і все одно добровільно дає кошти, то юридично тут немає складу злочину. Хіба що розглядати це як нелегальну роздрібну торгівлю – тоді це питання до податкової».

Фактично, схема існує на стику між комерцією та благодійністю. До речі, кураторка такої схеми мала документи як підприємець із правом торгівлі, то ж спробуй «підкопатись». Якщо дівчата кажуть, що «збирають на навчання» або «на допомогу братові», а люди віддають гроші добровільно, це потрапляє до великої «сірої зони» – не цілком законної, але й не явно кримінальної.

Юристи визнають: ефективних правових механізмів для протидії цьому немає. «Це дуже прикра ситуація, яку поки що можна долати лише розголосом, – каже правниця, з якою говорили журналісти. – Бо навіть якщо очевидно, що схему побудовано на маніпуляції, вона не порушує закон безпосередньо. Це радше етична, ніж юридична проблема». «Ви молодці, що говорите про це», – сказав один із юристів і додав: «Тут поки сліпа зона для нас».

Найголовніше, що спрацьовує у цій сірій зоні напівтіні – національна символіка. Саме вона стає больовою точкою, через яку багато кому не вдається вислизнути з рук нав’язливих торговців. Саме тиск на патріотичних почуттях і навіть почуттях провини спрацьовує у цій гримучій комбінації. 

Люди, які щиро реагують на українські символи, хочуть підтримати когось чи щось справжнє. А натомість стають частиною тіньового бізнесу, який паразитує на довірі та почутті солідарності. І поки держава не має дієвого інструменту, щоб розмежувати справжню благодійність від фальшивої, єдине, що може спрацювати, – публічність і небайдужість самих громадян.

Скан з проєкту розслідування
Скан з проєкту розслідування.

Саме тому важливо розуміти, є чудова альтернатива «не влипнути» у такий схематоз на ваших емоціях, – 200 чи 500, чи кілька тисяч гривень «відкупного» можна цілком легально віддати в організації, які викликають довіру. Вміти протистояти і таким схемам – це навички життя в сучасних умовах. Пов’язана стрічка у вас на зап’ясті не індульгенція, а схема. 

ПСИХОЛОГИ ПОЯСНЮЮТЬ, ЯКІ МЕХАНІЗМИ ЗАПУСКАЮТЬ «ПРОДАВЦІ СТРІЧОК»

У першу чергу спрацьовує патріотичний та сильний емоційний тригер. Рідний символ на руці апелює до почуття національної належності – люди хочуть «бути своїми» і не образити того, хто просить. Це соромно відмовляти. Але не соромно відмовитись, якщо ви пам’ятаєте про те, що є чимало ініціатив, які чекають на вашу підтримку, і вони не будуть кидатись на вас із тиском на почуття провини.

Соціальний тиск і раптовість. Зазвичай продавці підходять швидко, спрацьовує ефект несподіванки, діють у парі чи трійці – складніше ввічливо відмовити двом чи трьом. Найкраще, що ви можете зробити – не зупинятись, не говорити, не пояснювати.

Інформаційне прикриття. Заяви про «навчання», «пікап для брата на фронті» чи «збір для ЗСУ» викликають довіру. Коли ці розповіді не перевіряються, довіра перетворюється на джерело для експлуатації. 

Ще рік тому у великих містах працювали схеми зі збору коштів на вулицях. Пригадуєте одягнених у військову форму хлопців, які під музику і у прозорі коробки збирали пожертви для потреб ЗСУ? Точкові спроби подолати і зупинити цю схему не працювали, – з однієї станції метро вони перебирались на іншу і так тривало досить довго. І лише голосні рейди поліції та чинних військових змогли покласти край такому ошуканству. Нав’язлива торгівля національної символікою працює саме тому, що поки до неї не дійшли руки усіх небайдужих. А вже пора, здається. 

Синьо-жовта стрічка, як символ, є простою і сильною формою висловлення підтримки – і це робить її вразливою до експлуатації. Коли емоційний символ перетворюють на інструмент заробітку, це підкопує довіру до вуличної благодійності і завдає шкоди репутації міст. 

І справа не в окремих «нахабних» випадках, а в організованій схемі з офісами, адміністраторами та чітким алгоритмом дій. Міста, правоохоронці і самі громадяни мають працювати разом, щоб не дозволити патріотичним символам стати приводом для шахрайства. 

Ярина Скуратівська, Київ

Перше фото з відкритих джерел.



Джерело

Суспільство

Дозвіл на вогнепальну зброю слід надати ветеранам

Published

on



Якщо в Україні запроваджуватимуть вільний обіг вогнепальної зброї серед цивільних, право на неї насамперед мають отримати ветерани.

Цю думку заступник голови Нацполіції України – т.в.о. керівника Департаменту патрульної поліції Олександр Фацевич висловив в інтерв’ю “Цензор.нет”, відповідаючи на запитання щодо ідеї вільного обігу вогнепальної зброї, передає Укрінформ.

“На мою думку, якщо давати таке право цивільним, то це мають бути ветерани. Вони на це заслуговують”, – зазначив Фацевич.

Він наголосив, що в Україні “кричуще потрібен” закон про цивільну зброю. За словами заступника голови Нацполіції, найбільше дискусій наразі точиться навколо короткоствольної нарізної зброї, зокрема пістолетів, а саме – питань їхнього носіння та використання.

“Якщо законодавець вирішить, що потрібно дозволити вільний обіг такої зброї, мають бути проведені консультації із правоохоронними органами, з прокуратурою щодо “червоних ліній” відповідальності, порядку застосування, внесення змін до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів. Зокрема, і встановлення чітких граней необхідної самооборони і застосування своєї особистої зброї, щоб захиститись і знешкодити правопорушника. Усе це має бути передбачене цим законопроєктом”, – підкреслив Фацевич.

Він вважає, що не менш важливим є питання отримання дозволів на зброю, а також прав і обов’язків її власників.

“Це питання не лише до МВС, а й до Міністерства охорони здоров’я, бо йдеться про довідки, з якими потім люди приходять. Ще одне – це навчання, до якого мало б підключитись Мінмолоді і спорту”, – наголосив Фацевич.

Заступник голови НПУ переконаний, що стрілецьким тирам і спортивним клубам потрібно надати право навчати (відповідним навичкам – ред.).

“Але якщо там (у цих тирах і клубах – ред.) випишуть “фільчину грамоту” і не навчать, має бути кримінальна відповідальність і скасування ліцензії. Так, бізнес має заробляти, хай навчає. Але робить це відповідально”, – вважає він.

Читайте також: Чітких маркерів, чи можна людині давати зброю, не існує – психолог

Заступник голови Нацполіції заявив, що, окрім цього, необхідні консультації щодо перегляду підстав для застосування зброї поліцейськими у разі, якщо буде ухвалене рішення про дозвіл цивільним на приховане носіння вогнепальної зброї.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні необхідно законодавчо врегулювати систему підготовки громадян до володіння зброєю, а саму підготовку варто передати ліцензованим спортивним стрілецьким клубам.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Управління інженерного захісту в Одесі переплатило співробітникам 3 мільйони Анонси

Published

on



Аудитори Південного офісу Держаудитслужби виявили фінансових порушень, що призвели до втрат, на загальну суму понад 4 мільйони гривень після ревіхії в Управлінні інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.

Про це повідомили у пресслужбі Південного офісу. 

Так, одинадцятьом працівникам Управління безпідставно нарахували та виплатили премію без відповідних розпорядчих документів (наказів), на суму майже 3,1 мільйона гривень.

Крім того, трьома підрядними організаціями безпідставно завищені обсяги та вартість ремонтно-будівельних робіт на загальну суму понад 920 тисяч гривень. Зокрема – при будівництві та капітальному ремонті місць на міських пляжах для відпочинку осіб з інвалідністю. За результатами ревізії об’єкту контролю направлена вимога щодо усунення виявлених порушень. Матеріали ревізії  передали до Одеської обласної прокуратури.

Раніше спеціалісти Південного офісу Державної аудиторської служби України під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Дальницької сільської ради в Одеській області виявили фінансові порушення, що призвели до втрат, на загальну суму понад 2 мільйони гривень. Зокрема, аудитори встановили, що 11 підрядних організацій безпідставно завищили обсяги та вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт з урахуванням технагляду на загальну суму понад 1 мільйон 170 тисяч гривень.

Раніше Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району Одеси розірвав угоду з компанією – організаторкою харчування дітей в Одеському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі засудили колишнього працівника податкової за хабар, отриманий 10 років тому

Published

on


Приморський районний суд міста Одеси визнав колишнього працівника податкової служби винним у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди і призначив йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Повідомляє ЦПР із посиланням на судову ухвалу.

За вироком, крім тюремного строку, обвинуваченому заборонено обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та владних повноважень, строком на 2 роки. Також рішенням суду передбачена конфіскація всього належного йому майна.

За матеріалами справи, у липні–серпні 2016 року старший оперуповноважений, який займався особливо важливими справами відділу викриття кримінальних правопорушень у митній сфері, дізнався про створення нового ТОВ, що займалося імпортом товарів в Україну, і вирішив встановити для фірми «данину». Підприємцю він запропонував сплачувати по 50 дол. США за один вантаж — контейнер або вантажний автомобіль, що проходив митне оформлення через це ТОВ.

4 жовтня 2016 року правоохоронець отримав від директора фірми раніше обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 1 750 дол. США, що за офіційним курсом того часу становило 45 360 грн, а також додатково 1 300 дол. США за 26 вантажів ТОВ. У жовтні того ж року його затримали.

Обвинувачений пояснював, що гроші директор фірми нібито передавав йому «подякою» за посередництво перед керівництвом фіскальної служби, аби ті, за потреби, йому допомагали. На стадії судового розгляду фігурант не заперечував проти висунутих обвинувачень і визнав провину. Він розповів, що брав кошти за налагодження контактів із керівництвом задля лояльного ставлення до компаній, які ввозили товар, але наголосив, що не мав реального впливу на роботу митниці та не міг самостійно ініціювати або зареєструвати кримінальні провадження.

Розгляд цієї справи тривав 10 років. Якщо вирок буде оскаржено в апеляції, існує ризик, що за строком давності фігурант може уникнути кримінальної відповідальності.

Фотоколаж

Нагадуємо. П’ятий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення про донарахування понад 1,7 млн грн податків і штрафів мешканці Одеської області, яка отримувала доходи з платформи OnlyFans, але не декларувала їх.

Створено за матеріалами: 048.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.