Політика
На саміті ЄС говоритимуть про правовий механізм використання заморожених активів РФ

На саміті Євросоюзу обговорюватиметься, зокрема, питання використання заморожених російських активів на основі дієвої правової конструкції.
Про це заявив журналістам федеральний канцлер Австрії Крістіан Штокер перед початком зустрічі Європейської ради у Брюсселі, передає кореспондент Укрінформу.
“Ми будемо це обговорювати і радитися. Наразі, наскільки мені відомо, багато питань залишаються відкритими, і їх потрібно прояснити. Нам потрібна дієва правова конструкція, як ми можемо вирішити це питання. І звичайно, ризики, пов’язані з таким підходом, якщо ці заморожені активи будуть “розморожені”, також мають бути обговорені та зважені”, – сказав канцлер.
Штокер зауважив, що низка країн, зокрема Бельгія, висловлює занепокоєння щодо ризиків, пов’язаних із цим процесом.
Австрійський канцлер також привітав рішення США запровадити санкції проти російських нафтових компаній як інструмент тиску для примушення Путіна до переговорів.
“І якщо ми бачимо, що президент Сполучених Штатів також чинить більший тиск на Путіна і вводить санкції проти російських компаній, таких як Лукойл і Роснєфть, то це крок, щоб привести Путіна за стіл переговорів”, – сказав він.
Глава австрійського уряду наголосив, що це мають бути “серйозні мирні переговори для справедливого і тривалого миру”.
Як повідомляв Укрінформ, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що пропозиція щодо репараційного кредиту для України на суму 140 млрд євро за рахунок заморожених російських активів є надійним та легальним шляхом змусити Росію заплатити за завдану шкоду.
Фото: Х/ Christian Stocker
Політика
Оборонна співпраця з Чехією триватиме й за нового уряду

«Наразі немає жодних підстав говорити про згортання цієї ініціативи», – заявив посол.
Дипломат зауважив, що, по-перше, вона вже вийшла за рамки суто чеського проєкту — нині до неї долучилися майже 20 країн, і механізм постачання боєприпасів фактично став міжнародним консорціумом, у якому Чехія відіграє координуючу роль.
По-друге, президент ЧР Петр Павел, який є одним із головних ініціаторів цієї програми, чітко заявив, що її продовження відповідає як інтересам Чехії, так і європейській безпеці.
«Його (Павела) позиція має вагу, і ми бачимо, що навіть ті політичні сили, які раніше критикували деякі аспекти ініціативи, зараз говорять радше про «перегляд механізмів», а не про відмову від самої допомоги», – зазначив керівник дипустанови.
Він назвав роль президента ЧР у цьому аспекті надзвичайно важливою. Глава держави має можливість впливати на формування її зовнішньополітичного курсу, вести діалог із партнерами, формувати громадську думку. Останні заяви Павела свідчать про те, що він налаштований і надалі підтримувати доцільність збереження ініціативи з боєприпасів.
Посол запевнив, що українська дипломатія послідовно працює з усіма партнерами, пояснюючи, що ця ініціатива — не благодійність, а внесок у спільну безпеку; вона створює робочі місця, завантажує чеські підприємства, зміцнює оборонну промисловість.
«Тож логіка продовження тут цілком прагматична, і ми очікуємо, що цей проєкт житиме далі, навіть у нових політичних умовах», – сказав Зварич.
Він також переконаний, що вірогідний майбутній прем’єр і бізнесмен Андрей Бабіш повністю усвідомлює, що виробництво зброї та спільні оборонні проєкти з Україною — це також перш за все економічні контракти, робочі місця та індустріальна співпраця, розвиток технологій, а не благодійність.
«Ми будемо далі розвивати прагматичний підхід та взаємовигідну співпрацю з різними суб’єктами оборонної індустрії, яка в Чехії дуже розвинута і має величезний потенціал… Головне, бути подалі від політизації цих питань», – зазначив посол і застеріг від провокацій з боку Росії з метою погіршення української-чеської співпраці.
Як повідомлялось, станом на серпень Україна в рамках чеської ініціативи отримала в 2025 році мільйон боєприпасів великого калібру.
Фото: facebook/Vasyl Zvarych
Політика
Зеленський підтвердив, що деякі європейські країни висунули свої мирні ініціативи

Президент Володимир Зеленський заявив, що деякі європейські країни висунули свої мирні ініціативи, але вони стосуються припинення вогню, а не того, як «тотально зупинити війну».
Про це глава держави сказав під час спільного з Прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном спілкування з журналістами на заводі Saab, передає кореспондент Укрінформу.
«Деякі європейські країни справді дуже допомагають. Вони хочуть представити свій погляд. Це не план (того), як тотально зупинити війну. Це план щодо припинення вогню. Я знаю про певні кроки стосовно цього, але це треба обговорити», – зазначив Зеленський.
Він зауважив, що вітає, коли «справжні стратегічні друзі пропонують свою допомогу не словами, а кроками – військовими, гуманітарними або дипломатичними».
Як повідомлялося, 21 жовтня лідери низки європейських держав і керівництва ЄС оприлюднили спільну заяву про підтримку ініціативи президента США Дональда Трампа щодо негайного припинення бойових дій в Україні та початку мирних переговорів на основі поточної лінії зіткнення.
Фото: ОП
Політика
Єврокомісія відреагувала на удар по харківському дитсадку: Росія обирає мову війни

Європейський Союз вітає прагнення президента США Дональда Трампа досягти припинення війни шляхом переговорів із російською стороною, натомість очільник Кремля обирає мову війни, про що свідчить сьогоднішній удар по дитячому садку в Харкові.
Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Гіппер на брифінгу у Брюсселі, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми постійно бачимо, що Україна прагне миру, Європа прагне миру, США прагнуть миру, і саме тому ми вітаємо ініціативу президента Трампа нарешті досягти цієї мети», – сказала Гіппер.
Водночас, за її словами, Росія обрала «мову війни».
«Саме сьогодні Путін обрав мішенями дітей. Він знову обрав мішенню дитячий садок. Він забирає невинні життя», – наголосила Гіппер.
Речниця підкреслила, що ЄС у відповідь має намір продовжувати «підтримувати Україну в усьому, як у тому числі зазначалося на останній зустрічі Коаліції охочих, щоб Україна могла залишатися сильною до, під час і після будь-якого припинення вогню».
Гіппер уточнила, що це означає «конкретне посилення військової та фінансової допомоги Україні, а також роботу над нашим 19-м пакетом санкцій, який перебуває на обговоренні».
Як повідомляв Укрінформ, у Харкові російський безпілотник влучив у приватний дитячий садок, виникла пожежа. Із закладу евакуювали близько пів сотні дітей, кількість травмованих малюків уточнюється. Відомо про одну загиблу особу, ще шестеро постраждали.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Події1 тиждень ago
У Києві відкрили виставку графіки Алли Горської та Віктора Зарецького
-
Війна1 тиждень ago
Раміна показала умови для мобілізованих: гірші за місця утримання полонених ворогів (фото)
-
Одеса1 тиждень ago
Відключення водопостачання в Одесі та області 14 жовтня: ремонтні роботи в мікрорайонах
-
Усі новини1 тиждень ago
експерти порівняли «особливі» смартфони і з’ясували, який краще
-
Усі новини1 тиждень ago
100% ефективність сонячних панелей стане реальністю: що виявили вчені
-
Одеса3 дні ago
Коли в Одесі ввімкнуть опалення 2025 року
-
Відбудова1 тиждень ago
Партнери зі США допоможуть замінити понад 200 пошкоджених обстрілами вікон у Полтавській громаді
-
Політика1 тиждень ago
Норвегія наступного року планує збільшити допомогу Україні до $8,6 мільярда