Connect with us

Події

Науковці досліджують укріплення Дубенського замку на Рівненщині

Published

on



На Рівненщині науковці проводять масштабні дослідження укріплення Дубенського замку, земляні роботи здійснюються біля південного бастіону.

Про це у Фейсбуці повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.

За словами Карауша, студенти Острозької академії під час проходження практики були залучені до археологічних розкопок на цій локації. Згодом керівництво заповідника, після погоджень з відповідними службами, ініціювало більш масштабні роботи із залученням спецтехніки.

Кандидат історичних наук Юрій Пшеничний із колегами відкривають приховані десятиліттями обриси бастіонного укріплення. Форма дубенських бастіонів, за його словами, досить незвичайна, має великі розміри та дуже гострі висхідні кути у 60º. Зводили укріплення за італійською моделлю.

Низка руйнацій та перебудов Дубенського замку призвела до того, що поблизу його бастіонів збереглося лише одне приховане фланкуюче укріплення. Заввишки близько 7 м, воно мало ряд бійниць та невеликий прохід у рів з казематів. Історики припускають, що в теплу пору переважно фронтальний рів навряд чи можна було використати для штурму мурів, оскільки він був заповнений болотистою стоячою водою. Але ситуація змінювалась, коли вода замерзала.

«Збереження і дослідження цього укріплення, що нині триває, важливе, щоб у майбутньому в цілісному вигляді побачити та уявити, як працювала італійська бастіонна система Дубенського замку», — зазначив Юрій Пшеничний.

Читайте також: У Мукачеві розпочався живописний пленер у замку Паланок

Замок заснував Костянтин Острозький у 1492 році, він є одним з найстаріших в Україні. З цією спорудою пов’язана також історія родів Заславських, Сангушків, Любомирських. “Цю фортецю на річці Іква ніхто й ніколи не зміг завоювати”, – нагадав Карауш.

Як повідомляв Укрінформ, замок на березі річки Іква був збудований князем Костянтином Острозьким для збереження своїх величезних скарбів.



Джерело

Події

Український фільм «Киснева станція» в жовтні покажуть у Чехії

Published

on


У чеському місті Плзень у жовтні відбудеться показ біографічної драми режисера Івана Тимченка «Киснева станція».

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.

Показ стрічки відбудеться у залі бібліотеки Західночеського університету у Плзені (Univerzitní knihovna Západočeské univerzity v Plzni) 29 жовтня о 17:00.

Фільм буде показаний у співпраці з Клубом нових комунікацій.

Як повідомлялося, фільм «Киснева станція» (Oxygen Station) – це повнометражна поетична драма, заснована на біографічних подіях із життя лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Читайте також: Фільм «Киснева станція» покажуть в Індії

Стрічка створена в копродукції України, Чехії та Словаччини за підтримки Держкіно та чеської установи Státní fond kinematografie. Вона розповідає про події літа 1980 року, коли Джемілєв був у засланні в Якутії.

Світова прем’єра «Кисневої станції» відбулася у 2023 році в межах основної конкурсної програми міжнародного Талліннського кінофестивалю.

Фото: Киснева Станція I Oxygen Station



Джерело

Continue Reading

Події

В музеї Блещунова триває виставка живопису художниці Наталії Бережної

Published

on


В одеському музеї Блещунова триває виставка живопису та графіки одеської художниці Наталії Бережної. У проєкті «Трансформації» представлено близько 30 робіт, створених у 2019–2025 роках. Серед них є абстрактні композиції, портрети, натюрморти та анімалістичні сюжети. У кожній роботі присутні глибина кольору, гармонія форми і той особливий, впізнаваний почерк авторки. Виставка працює до 9 листопада, четвер – неділя, 11:00–17:00.

25 жовтня з 15:00 до 17:00 відбудеться зустріч з художницею Наталією Бережною. Це нагода почути напряму від мисткині про її шлях — від монументальних розписів і мозаїк, що прикрашають Одесу, до ніжних живописних і графічних робіт, сповнених кольору, світла й внутрішнього руху. “Колір для мене – це енергія життя. Через нього я шукаю гармонію і знаходжу спокій навіть у часи змін”, — говорить Наталія Бережна.

Наталія Бережна народилася 1948 року в Одесі. Художниця-монументалістка, член Національної спілки художників України (з 1992 р.). Закінчила Одеське художнє училище та педагогічний інститут. З 1972 року бере участь у виставках в Україні та за кордоном: у Болгарії, Угорщині, Італії.


 

 

 
Її монументальні роботи прикрашають Одесу:
– розпис в обласній дитячій лікарні (1981),
– вітражі «Наука і виробництво» у вестибюлі «Консервпромкомплексу» (1983),
– мозаїка «Материнство» на фасаді пологового будинку №7,
– оформлення санаторію «Куяльник» та інших громадських просторів.
 
Сьогодні Наталія Іванівна продовжує розвивати свій творчий шлях у станковому живописі та авторській графіці, поєднуючи силу форми, кольору й емоції.





Джерело

Continue Reading

Події

У Чернігові презентували спецвипуск журналу, присвячений Спасо-Преображенському собору

Published

on


У Чернігові презентували спецвипуск культурологічного журналу “Антиквар”, повністю присвячений національній пам’ятці архітектури – Спасо-Преображенському собору XI ст.

 Про це Укрінформу повідомили співробітники заповідника “Чернігів стародавній”.

У заповіднику поінформували, що спецвипуск загальним обсягом у майже 200 сторінок вперше всебічно розкриває історію пам’ятки, яка рівнозначна Софії Київській. Він містить 18 статей і велику кількість фотографій Спаса Чернігівського у різні роки, в тому числі раніше невідомих.

“Видання включає новітні дослідження, нові наративи, які допомагають ширше подивитися на Спас, не обмежуючись лише значенням його як духовної святині. Ця праця слугує вагомим доказом того, що Україна має понад тисячу років історії. Вона наголошує на важливості плекання нашої ідентичності та непохитної боротьби за нашу суверенність”, – наголосили науковці.







У Чернігові презентували спецвипуск журналу, присвячений Спасо-Преображенському собору / Фото надані заповідником “Чернігів стародавній”

Голова Українського інституту національної пам’яті та один з авторів матеріалів спецвипуску Олександр Алфьоров подарував заповіднику ікону, яка займе місце в експозиції Спаса.

Читайте також: У Києві презентували базу даних українських рукописних книг XI-XVI століть

“Разом з іконописцем Андрієм Комарницьким у статті журналу ми описали перший науково обґрунтований експеримент – реконструкцію втраченого образу Христа за зображенням на печатці діаметром всього 20 мм. Цей образ увійде в іконографічну традицію як Спас Чернігівський. Це реконструкція втраченого артефакту, центрального образу Собору від початку його існування”, – зазначив Алфьоров.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні в Софії Київській пройшла виставка, присвячена чернігівському Спасо-Преображенському собору – одному із найдавніших та найкраще збережених храмів княжої доби на теренах Східної Європи, який не має аналогів в архітектурі.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.