Connect with us

Події

опера й анімація для дітей

Published

on


Новий формат культурної дипломатії, який популяризує світову класику та українських виконавців

Данська Опера Хеделенд із середини вересня запрошує на унікальну виставу «Летючий Голландець» із п’ятьма українськими солістами, які співатимуть наживо. Музичним супроводом у театральній залі Люнгойсален (Lynghøjskolen) звучатиме зроблений у Києві з участю Національного симфонічного оркестру України і Національної заслуженої академічної капели України «ДУМКА» запис музики Вагнера. Сценографією буде спеціально створена анімація.

Усе разом зовсім скоро, після вистави в передостанній день жовтня, у великій залі Люнгойсален неподалік Копенгагена знайде втілення в мультфільмі, яким заохочуватимуть молодшу аудиторію до оперного мистецтва. До його створення долучилися понад 140 виконавців з України.

Укрінформ розповідає про цей незвичайний проєкт  – один із прикладів культурної дипломатії, коли іноземці з країни за дві тисячі кілометрів від Києва у період повномасштабної російсько-української війни звернулися до наших митців із пропозицією співпраці, попередньо зачарувавшись талантом однієї з виконавиць. Коментують директор Опери Хеделенд Клаус Люнге; продюсер проєкту гендиректор НСОУ Олександр Горностай і солісти: сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук та бас Тарас Бережанський

Данська Опера Хеделенд (Opera Hedeland), яка теплої пори щоразу збирає просто неба до трьох тисяч глядачів, у питанні популяризації класичної музики серед дітей та підлітків є взірцем, чий досвід може згодитися вітчизняним театрам, філармоніям і фестивалям.

ДІВЧИНОЮ ІЗ ЗАХОДУ В ОПЕРІ ПУЧІНІ В ДАНІЇ СТАЛА ВИПУСКНИЦЯ МУЗИЧНОГО ЗАКЛАДУ СІВЕРСЬКОДОНЕЦЬКА

Концертне виконання «Летючого Голландця» у Національній філармонії України. Фото Вікторії Головченко.

Українсько-данський проєкт виконання опери «Летючий Голландець» складається з кількох етапів. У Національній філармонії України в Києві на початку вересня Національний симфонічний оркестр України і Національна капела України «ДУМКА» із солістами під орудою Алли Кульбаби занурили слухачів у драматичну історію «Летючого Голландця» Ріхарда Вагнера.

У Києві зробили запис концертного виконання й окремо студійний запис оркестру, який тривав упродовж чотирьох днів.

Цю музику використають для створення п’ятдесятихвилинного дитячого мультфільму данського виробництва, повідомляє на своєму сайті Опера Хеделенд,  також розповідає про те, що в  Національній філармонії України в Києві, в Колонній залі імені Миколи Лисенка, через війну обмежена кількість відвідувачів – лише 300 (бо стільки може вмістити укриття в разі російських ракетно-дронових атак на столицю України).

Солісти концертного виконання опери «Летючий Голландець».
Солісти концертного виконання опери «Летючий Голландець».

Яскрава галерея вокальних образів українських виконавців, високопрофесійні національні оркестр і хор представляють слухачам «Летючого Голландця», ранній твір німецького композитора. Образ Сенти, чия жертовність дарує Голландцю шанс на визволення, створила сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук. Тенори Дмитро Фощанка і Данило Коток наповнили драму пристрастю і розпачем, баритон Володимир Козлов уособив трагічну постать Голландця, а бас Тараса Бережанського увиразнив глибину і фатальність прокляття головного героя, якого може врятувати лише справжнє кохання.

Вистава наживо 30 жовтня в Данії за участі п’ятьох українських виконавців, які не раз виступали за кордоном, стане частиною нового анімаційного фільму данського виробництва про «Летючого Голландця». Прем’єра цього мультфільму із субтитрами данською і українською мовами відбудеться в обраних кінотеатрах 10 грудня. Згодом його зможуть подивитися всі охочі в ютубі Опери Хеделенд.

Ксенія Бахрітдінова-Кравчук в опері «Дівчина з Заходу». Фото Mikal Schlosser.
Ксенія Бахрітдінова-Кравчук в опері «Дівчина з Заходу». Фото Mikal Schlosser.

А почалося все з того, що солістку Національної опери України Ксенію Бахрітдінову-Кравчук запросили влітку 2024 року виконати головну партію Мінні в опері Пучіні «Дівчина з Заходу» оперного театру Хеделенд, який представляє постановки просто неба поблизу Копенгагена в розкішній локації на три тисячі місць поблизу красивого парку.

«Директор театру Клаус Люнге стежить за перебігом повномасштабної російсько-української війни, підтримує Україну, переживає через постійні атаки російської армії на наші міста і села, – розповідає Ксенія Бахрітдінова-Кравчук. – Минулого року ми в Данії зіграли три вистави «Дівчина із Заходу» і повноцінну скорочену версію опери для юних глядачів».

У СТВОРЕННІ МУЛЬТФІЛЬМУ ЗАДІЯНІ ПОНАД 140 ВИКОНАВЦІВ З УКРАЇНИ

«Ми докладаємо багато зусиль, щоб надати дітям можливість відкрити для себе оперу, – пояснює Клаус Люнге, режисер Opera Hedeland. – Сьогодні вони з новою музикою знайомляться переважно через соціальні мережі, такі як TikTok, і вона стає трохи схожою на камеру відлуння.

Клаус Люнге. Фото Per Morten Abrahamsen.
Клаус Люнге. Фото Per Morten Abrahamsen.

Тому останніми роками ми знімаємо оперні фільми для дітей, з якими вони можуть знайомитися у школі або вдома. Цього року ми робимо наступний крок і випускаємо мультфільм за мотивами «Летючого Голландця» Вагнера з музикою, записаною п’ятьма солістами, хором із 60 осіб та оркестром із 81 музикантом – усі з України».

Опера Хеделенд уже понад 20 років представляє глядачам постановки під відкритим небом на тлі одного з найкрасивіших парків Данії. Саме там розташований посеред мальовничої природи, біля озера, найбільший амфітеатр. Оскільки літні покази відбуваються на вулиці, то глядачам радять, відповідно до погоди, брати з собою ковдру та теплий одяг.

Зауважмо, що в Україні покази просто неба до 2022 року практикував Херсонський драматичний театр імені Миколи Куліша, який є організатором міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії». Вистави показували в Олешківських пісках і неподалік – на сценічному майданчику «Чумацька криниця».

Данська Опера Хеделанд – величезна зала просто неба. Фото Mikal Schlosser.
Данська Опера Хеделанд – величезна зала просто неба. Фото Mikal Schlosser.

Але повернімося в Данію. Обов’язковими для Опери Хеделенд, поряд із комерційними показами кожної видовищної постановки для дорослих, є її скорочена безкоштовна вистава для дитячої аудиторії. Останнім часом зазвичай окремо знімають відеоверсію, показують її в кінотеатрах, а потім розміщують у вільному доступі, ще й надають, за запитами, всі матеріали про поставлені опери.

Цього року створюють анімаційну відеоверсію «Летючого Голландця» без початкової постановки для дорослих. Щоб реалізувати такий план, навесні нинішнього року директор Опери Хеделенд Клаус Люнге зателефонував Ксенії Бахрітдіновій-Кравчук, виконавиці в «Дівчині із Заходу», й поділився бажанням створити проєкт для дитячої аудиторії з українськими виконавцями. Тоді активно почався пошук партнерів проєкту в Україні.

Партію Сенти виконує сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук.
Партію Сенти виконує сопрано Ксенія Бахрітдінова-Кравчук.

Ксенія Бахрітдінова-Кравчук виросла в Сіверськодонецьку на Луганщині, там здобула освіту в музучилищі (тепер коледж). Випускниця Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка спочатку була солісткою оперного театру в Харкові, а потім у Києві. У 2022 році евакуювалася з дитиною в Литву, де перебувала перші три місяці; наступні два – у Швеції. Будучи за кордоном, виконувала з однодумцями багато концертів на підтримку України. А потім повернулася в Київ.

Виконувала оперні партії в Литві, Швеції та Данії, де визнана за одним із рейтингів, за версією Cph Culture, кращою оперною співачкою 2024 року за виконання ролі Мінні у «Дівчині із Заходу». Співала в постановках у Молдові та Ізраїлі. Нещодавно восени, після тривалої співпраці, стала солісткою Литовської національної опери.

ДО АНІМАЦІЙНОГО ПРОЄКТУ ОРКЕСТР ЗА КОРДОНОМ ЗА ТРИ РОКИ ВИСТУПИВ 85 РАЗІВ, А БАС СЛУЖИТЬ ДОБРОВОЛЬЦЕМ

Продюсер дансько-українського проєкту зі створення анімаційного фільму за оперою «Летючий Голландець», генеральний директор Національного симфонічного оркестру України Олександр Горностай розповідає, що це перший такий проєкт одного з найвідоміших за кордоном вітчизняних колективів. І додає, що від 1 травня 2022 року до 12 липня 2025 року оркестр узяв участь у 85 тріумфальних виступах поза межами України: в Німеччині відбулися 33 з них, у Великобританії – 17, у США – 11, у Франції – 8.

Олександр Горностай у філармонії в Кельні (Німеччина).
Олександр Горностай у філармонії в Кельні (Німеччина).

Партію моряка Даланда співає бас Тарас Бережанський, який із 2023 року поєднує оперну кар’єру із службою солдатом у вогневій групі добровольчого формування територіальної оборони «Мрія». Він уже після початку повномасштабної російсько-української війни, восени 2022 року, виконував головну партію в опері «Аттіла» Джузеппе Верді у Сіднейській опері. Це було післяковідне поновлення спільної з «Ла Скала» постановки.

Український співак на сцену в Австралії виходив із синьо-жовтим прапором, нагадуючи про напад Росії на нашу країну. Наступного року співав у Муніципальному театрі Сантьяго (Чилі) «Ріголетто», а в 2024-му – «Чарівну флейту». Хоча нині значно менше закордонних виступів митця, аніж до повномасштабної війни.

Герої анімації за мотивами опери «Летючий Голландець». Фото Oh Man productions.
Герої анімації за мотивами опери «Летючий Голландець». Фото Oh Man productions.

«Вважаю, що анімаційний формат дуже цікавий для дитячої аудиторії», – коментує Тарас Бережанський, соліст Львівської національної опери і Національної філармонії України.

Співак згадує незвичайну версію «Чарівної флейти» Моцарта – авангардний мультимедійний проєкт режисера-експериментатора, керівника Komische Oper Баррі Коски, прем’єра якого відбулася 2012-го в Берліні. В ньому поєднано живу музику та акторську гру з анімацією та відео.

Та вистава з успіхом побувала в багатьох країнах світу. Постановники зробили п’ять сетів її сценічного оформлення, тому водночас її показували в різних містах на різних континентах. У тригодинній виставі особисто Тарасові Бережанському працювати було надзвичайно цікаво, хоча його персонаж мізансценічно практично нічого не робив, як і Цариця Ночі – бо рухи й дії просто намальовані. Виконання було в Ізраїлі у 2021-му.

Соліст дещо хвилюється, бо в Данію солісти їдуть співати «Летючого Голландця» без диригента. Каже, що виконувати оперні партії під «мінусовку» (під фонограму) складно. Бо в естрадних піснях просто порахувати такти «раз–два–три–чотири», а в оперних творах немає організованої ритмічної структури, присутні паузи – тому непросто вирахувати, коли вступати у виконання.

Тарас Бережанський (у центрі) виконує партію Даланда.
Тарас Бережанський (у центрі) виконує партію Даланда.

«Мій персонаж, вважаю, створений, щоби бути контрастом сумному, загадковому і міфічному героєві – Летючому Голландцю. Батько Сенти – місцями досить комічний персонаж, із людськими вадами. Коли йому Голландець пропонує великі гроші, щоб Даланд віддав йому за дружину «мою» доньку – то він із радістю погоджується. Його не обходить, що дівчина ще навіть незнайома з цим нареченим», – коментує Тарас Бережанський.

Артист – батько доньки-підлітка каже, що навіть є сімейні жарти про те, хто буде її нареченим, відповідно до партій із «Летючого Голландця». Тому, упевнений, що українсько-данська оперна історія з анімацією сподобається глядачам, дорослим і дітям.

Валентина Самченко, м. Київ

Фото Національної філармонії України і надані співрозмовниками



Джерело

Події

Гільдія сценаристів Америки відзначила Мстислава Чернова премією ім. Пола Селвіна

Published

on



Гільдія сценаристів Америки відзначила українського кінорежисера Мстислава Чернова премією імені Пола Селвіна за написання сценарію до документального фільму «2000 метрів до Андріївки».

Про це повідомили на сайті премії Гільдії, передає Укрінформ.

Режисер прийме нагороду на церемонії вручення премій Гільдії сценаристів Лос-Анджелеса в неділю, 8 березня.

«Мене здебільшого сприймають як режисера-документаліста, але в душі я сценарист. Тому, коли справа доходить до Гільдії сценаристів Америки, коли справа доходить до визнання моєї творчості, це неймовірно цінно, бо саме з цього все почалося. Я думаю, що рано чи пізно я опинюся в маленькій хатині десь, просто писатиму, і писатиму, і писатиму, бо це найцінніше мистецтво, яке є для мене», – сказав Чернов.

Зазначається, що почесна нагорода імені Пола Селвіна щороку вручається авторам, чий сценарій найкраще втілює «дух конституційних і громадянських прав і свобод, необхідних для виживання вільних сценаристів у всьому світі».

Читайте також: Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» потрапив у шортліст на BAFTA-2026

Раніше цю премію, зокрема, отримав голлівудський актор Джордж Клуні.

Як повідомляв Укрінформ, стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» отримала нагороду премії Гільдії режисерів Америки в категорії «За видатне режисерське досягнення в документальному фільмі».

Фото архівне



Джерело

Continue Reading

Події

Премія книжкових блогерів визначила довгі списки найкращої української літератури

Published

on



Удруге премія відзначатиме твори української та перекладної літератури окремо, аби більше приділити уваги саме українському літературному полю. На весняній “Книжковій країні” оберуть найкращу українську книжку, видану з травня по березень 2025 року, а на осінній – перекладну.

Книжки до довгого списку обирали за особистими вподобаннями журі, популярністю серед читачів, а також тим, чи проводилися за книжкою клуби та обговорення.

До довгого списку весняної премії увійшли:

  • “Темний спадок. Братство” Марини Ніцен, видавництво “РМ”;
  • “Летиція Кур’ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька” Віри Курико, видавництво “Лабораторія”;
  • “Вівці цілі” Євгенії Кузнєцової, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
  • “Книга Еміля” Іларіона Павлюка, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
  • “Не народжені для війни” Артема Чапая, видавництво “Видавництво 21”;
  • “Чобіток Зельмана” Олени Стяжкіної, видавництво “The Ukrainians Publishing”;
  • “Мій прапор запісяв котик” Лени Лягушонкової, видавництво “Урбіно”;
  • “Нерухомість” Анни Грувер, видавництво “Лабораторія”;
  • “Намул” Юлії Медвідь-Піно, видавництво “Темпора”;
  • “Павук” Олександри Ковенко, видавництво “Темпора”;
  • “Вініл” Валерії Бабко, видавництво “Віхола”;
  • “Він повертається в неділю” Ірени Карпи, видавництво “Книголав”;
  • “Планктон” Кирила Половінка, видавництво “Лабораторія”;
  • “Театр, ютуб, секс” Ярослави Кравченко, видавництво “Стретович”;
  • “Букурія. Історія одного плавання” Богдана Журавля, видавництво “Віхола”;
  • “Скотомогильник” Дімки Ужасного, видавництво “Видавництво Жупанського”;
  • “Хороші передчуття” Богдана Коломійчука, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
  • “Тісні люди” Галини Пагутяк, видавництво “Локальна історія”;
  • “Ким ми були” Валерія Пузіка, видавництво “Vivat”;
  • “За маму, за тата” Каріни Савариної, видавництво “Хто це?”;
  • “Кімнати Естер” Марії Олексі, видавництво “Віхола”;
  • “Гемінґвей нічого не знає” Артура Дроня, видавництво “Видавництво Старого Лева”;
  • “Короткі міти потрібності” Івана Черненка, видавництво “Віхола”;
  • “Усі персонажі вигадані. Або ні” Юлії Лаби, видавництво “Лабораторія”;
  • “Вокзал Перпіньяна” Олексія Геращенка, видавництво “Віхола”;
  • “Тінь над Карпатами” Яни Леон, видавництво “Віхола”;
  • “Кассандра курить папіроси” Анни Безпалової, видавництво “Темпора”;
  • “Сніжний Ізюм” Аліни Дихман, видавництво “Видавництво”;
  • “Мене звати Дуся” Єлизавети Бурштин, видавництво “Лабораторія”;
  • “Шляхи Єврідіки” Наталії Довгопол, видавництво “Vivat”.

Короткий список формують читачі шляхом голосування, яке триватиме до 21 лютого. Підтримати улюблену книжку можна за посиланням.

До журі увійшли блогери, з якими “Книжкова країна” продовжує співпрацю, а також нові учасники, найчастіше рекомендовані відвідувачами фестивалю та підписниками:

Надія Панченко (блог “SVITLO BIBLIOTEK”);

Тетяна Гонченко (блог “Непозбувний книгочитун”);

Юлія Типусак (блог “Проліт”);

Олексій Рафалович (блог “Перехресні стежки”);

Діана Данилюк (блог “Називай мене Діаночка”);

Валентина Комар (блог “In Book We Trust”);

Дмитро Катеруша (блог “Діма Персик і книги”);

Аліса Трубочкіна (блог “Peake-Week Papers”);

Наталія Могила (блог “Readna”);

Оксана Павленко (блог “Коли ми говоримо про книжки”).

Премія книжкових блогерів була заснована у 2024 році фестивалем “Книжкова країна”. Має на меті обрати найбільш цікаву, обговорювану, книжку, ту, що була видана в Україні протягом року та привернула найбільшу кількість уваги на думку українських блогерів та читачів. Ідея премії не нагородити видавців, авторів чи поділити все за жанрами, а подивитись на книжку як явище.

Читайте також: Український ПЕН оголосив «відчуття дому» головною темою 2026 року

Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії весняної “Книжкової країни” у 2025 році стала книжка “Погляд медузи” Любка Дереша, а у 2024 році – роман “Жовтолика” Ребекки Кван.

Восени 2025 року перемогу здобули дві книги – “Зайчик” Мони Авад, що вийшла друком у видавництві “Жорж” та “Дім на краю світу” Майкла Каннінґема, видавництво “Лабораторія”.



Джерело

Continue Reading

Події

Український ПЕН оголосив «відчуття дому» головною темою 2026 року

Published

on



Український ПЕН оголосив фокус-тему 2026 року – “Відчуття дому”, на яку запрошує поміркувати українських інтелектуалів в есеях та під час публічних дискусій.

Про це повідомляє Український ПЕН, передає Укрінформ.

“Відчуття дому” – тема, яку осмислюватимуть члени Українського ПЕН та запрошені автори у 2026 році. Спільнота ПЕН вже вшосте обирає тему, що задаватиме вектор роздумів упродовж усього року.

У попередні роки автори вже писали і розмислювали на теми: “Мости замість стін” (2018/2019), “Що дасть нам силу?” (2019/2020) “Культура в режимі очікування” (2020/2021), “Повертаючи свої імена” (2021/2022), “Бути у світі” (2025/2026).

За словами поетки, перекладачки журналістки, членкині Українського ПЕН Ії Ківи, мати відчуття дому, на фронті й в тилу, в Україні й за кордоном, – критично важлива інфраструктура українського буття й виживання. І побудувати, відремонтувати чи відновити його одній людині може лише інша людина.

“Як тут із ремонтно-будівельними роботами, вони взагалі ведуться? Чи усвідомлюємо ми, що відбудова наших людських і соціальних екосистем буде не колись, а має вестися просто зараз, на вчора? Чи є нам, як писав Іздрик, на кого себе помножити? Чи готові ми зробити облік не лише нашої стійкості, а й слабкості? Чи готові чесно говорити не лише про місця нашої сили, а й вразливості?” – розмірковує Ківа.

Повний текст есею Ії Ківи вже доступний за посиланням.

Кураторкою проєкту фокус-теми “Відчуття дому” стала перекладачка, менеджерка культурних проєктів, членкиня Українського ПЕН Анна Вовченко.

Читайте також: Український ПЕН розпочав прийом заявок на фестиваль «Прописи»

Інформаційний партнер фокус-теми Українського ПЕН на 2026 рік – Суспільне Культура.

Дизайн проєкту створила Софія Афанасьєва. В основу ілюстрацій теми увійдуть фото з особистих архівів авторів есеїв.

Як повідомляв Укрінформ, українська ілюстраторка і дизайнерка книжкових обкладинок Маргарита Вінклер стала однією з переможниць міжнародного конкурсу на відзначення найкращих візуальних робіт Annual Illustration Competition від видання Communication Arts.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.