Війна
Василь Горошко, доктор медичних наук, президент ГО «Українська асоціація Медицина Сил оборони», полковник медичної служби
В Україні, на відміну від більшості європейських держав, ніколи не існувало громадської професійної асоціації, яка б об’єднувала військових медиків. Такий проєкт реалізували лише кілька місяців тому – з утворенням Громадської організаціії «Українська асоціація Медицина Сил оборони» (УАМСО). Ініціатива охопила медичних фахівців не лише Збройних сил, а й усіх Сил оборони: прикордонної служби, МВС, СБУ, ГУР, а також цивільних лікарів, які лікують поранених.
Про діяльність Асоціації, її взаємодію з цивільним сектором охорони здоров’я й іноземними колегами, а також про формування в Україні нової школи військової медицини, Укрінформ поспілкувався із президентом УАМСО – доктором медичних наук, лауреатом Національної премії України імені Бориса Патона, начальником відділення реанімації та інтенсивної терапії для медичної евакуації та лікування болю НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» полковником медичної служби Василем Горошком.
– Українська асоціація Медицина Сил оборони. Про що ця історія?
– Насамперед, УАМСО – це спільнота, яка об’єднує військових медиків сектору безпеки й оборони, а також цивільних лікарів, які щодня дбають про життя та здоров’я захисників України. Головний сенс нашої роботи – обмін фаховими знаннями, поширення ефективних методик лікування поранених, допомога в опануванні суміжними спеціальностями, підвищення кваліфікації.
Ми прагнемо залучити до своєї спільноти якомога більше фахівців, які працюють із пораненими на всіх етапах – від евакуації з поля бою до реабілітації.
Асоціація покликана стати майданчиком, де військові й цивільні медики координують свої зусилля, проводять конференції, тренінги, обговорюють складні клінічні випадки. Усе спрямовано на головну мету – поліпшення якості лікування та реабілітації поранених захисників України.
Усе спрямовано на головну мету – поліпшення якості лікування.
– Як це відбувається на практиці?
– Ми регулярно проводимо освітні заходи, на яких медики, зокрема ті, які працюють на передовій, діляться власним професійним досвідом. Обговорюємо новітні методики, створюємо освітні модулі. Звісно, через питання безпеки більшість заходів відбувається онлайн, але проводимо й офлайн-тренінги.
– А яким питанням під час цих тренінгів приділяється найбільше уваги?
– Намагаємося охопити всі важливі моменти, з якими стикаємося на практиці. Наприклад, як анестезіолог, можу сказати, що у нашому шпиталі особлива увага зосереджується на одному з найвідповідальніших моментів – коли надходять нові поранені. Це той етап, коли медичний персонал має бути завжди готовим до проведення невідкладних утручань, наприклад, виконання серцево-легеневої реанімації (СЛР). Й оскільки в більшості стаціонарних відділень немає чергового анестезіолога, який одразу міг би розпочати базову чи розширену реанімацію, саме медичні сестри й лікарі мають володіти необхідними навичками самостійного проведення компресій грудної клітки, вентиляції легень, дефібриляції чи введення медикаментів під час реанімаційних заходів.
Медичний персонал має бути завжди готовим до проведення невідкладних утручань.
Тож ми періодично проводимо тренінги, що забезпечують постійну клінічну готовність персоналу до дій у ситуаціях зупинки кровообігу або дихання. Крім того, практикуємо систематичне оновлення технічних навичок – відпрацювання алгоритмів катетеризації периферичних вен, уведення назогастрального зонда, внутрішньом’язових і внутрішньовенних ін’єкцій, а також догляду за судинним доступом.
Регулярні симуляційні заняття проводять як для середнього, так і для лікарського складу. Медичні сестри відпрацьовують усі базові маніпуляції відповідно до сучасних стандартів, а лікарі постійно оновлюють знання з клінічних протоколів лікування гострих патологічних станів – від травматичного шоку до гострої дихальної недостатності.
Це надзвичайно важливі питання, адже ми постійно набуваємо нового практичного досвіду й відповідно оновлюємо протоколи лікування. Кожен учасник таких заходів отримує бали безперервного професійного розвитку, але головне – впевненість, що у критичний момент діятиме правильно.
– Як часто Асоціація проводить подібні заходи?
– Незважаючи на те, що наша організація досить молода, графік роботи маємо насичений. Наприклад, нещодавно на базі Національного медичного університету імені Богомольця було проведено п’ятиденний тренінг для анестезіологів «Хірургічна підготовка в небезпечному середовищі. Анестезіологія» (Hostile Environment Surgical Training. Anaesthetics (HEST-A).
Захід відбувся за участю медичної гуманітарної організації «Фонд Девіда Нотта» (The David Nott Foundation) у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України. Його учасниками стали 29 анестезіологів із різних регіонів нашої держави та лікарі-інтерни Української військово-медичної академії.
Цей освітній курс охопив навчання з надання анестезіологічної допомоги у разі ліквідації наслідків аварій, під час застосування хімічної зброї, у випадках масових жертв, трав дихальних шляхів, опіків, виявлення акушерської та дитячої травми, а також польової анестезії.
Асоціація планує провести перший з’їзд військових молодших медичних спеціалістів України.
Наприкінці листопада Асоціація планує провести перший з’їзд військових молодших медичних спеціалістів України. Подія, сподіваємося, стане знаковою, оскільки буде присвячена об’єднанню та професійному зростанню бойових медиків, фельдшерів, медичних сестер і братів, інших медичних працівників Сил оборони України. Задум з’їзду полягає у проведені фахового діалогу, який стане додатковим поштовхом у розвитку професійних стандартів і формуванні сучасної школи військової медицини України.
Також ітиметься про консолідацію передового досвіду, підвищення рівня фахової підготовки та впровадження найкращих практик медичного забезпечення в умовах бойових дій. Маємо надію, що результати роботи форуму сприятимуть підвищенню ефективності лікування поранених захисників України.
– Чи цікавляться вашим досвідом іноземні колеги?
– Дуже. Адже ми не теоретики, працюємо в умовах справжньої війни XXI століття. Наші закордонні колеги (до речі, асоціації військових медиків давно діють у багатьох європейських країнах) вивчають наші протоколи, особливо щодо евакуації з «червоної зони», контролю кровотеч і стабілізації поранених.
Наші представники беруть участь у міжнародних конференціях, де презентують український досвід. Іноземним колегам він надзвичайно цікавий, адже вони не мають справи з реальними бойовими травмами, тож наші знання і досвід для них щось нереальне і замежове, вони їх ретельно вивчають.
– А що саме їх цікавить найбільше?
– Наприклад, наш підхід до лікування болю. У багатьох країнах цей напрям лише розвивається, а ми створили цілісну систему лікування болю – від моменту поранення до реабілітації. У нашому госпіталі, наприклад, уже майже десять років діє відповідна служба.
Ми створили цілісну систему лікування болю – від моменту поранення до реабілітації.
Із 2015 року ми почали впроваджувати регіональні блокади, інфузійні насоси, комбіновані схеми знеболення, щоб мінімізувати використання наркотичних препаратів. Спочатку значна частина колег ставилася до цього досить скептично, але коли побачили, що поранені швидше відновлюються, цей досвід почали переймати.
– Найважче, мабуть, працювати з фантомними болями?
– Так, це справжнє випробування. Людина відчуває біль у тій частині тіла, якої вже немає. Ми застосовуємо медикаментозні комбінації, нейростимуляцію, дзеркальну терапію. Головне – не залишати людину наодинці з собою. Бо фантомний біль – це не лише сигнал нервів, це біль пам’яті.
Тому в цьому питанні ми тісно співпрацюємо із психіатрами і психологами – біль має і психологічну природу. Якщо його не контролювати, людина знову і знову переживає поранення, і це підживлює ПТСР. А коли вдається зняти біль, пацієнт починає спати, їсти, намагається налагодити максимально можливе повноцінне життя. Іноді достатньо навіть не повного усунення болю, а лише відчуття, що він під контролем – і це повертає сили, сприяє прагненню рухатися далі. Саме цей комплексний підхід – фізичний і психологічний – сьогодні найбільше цікавить наших партнерів.
– Ви згадали про 2015 рік, про початок російської агресії. З часів АТО та ООС які зміни відбулися в нашій військово-медичній сфері?
– У 2014-му ми починали з ентузіазму й нульового забезпечення. Бракувало всього – обладнання, аптечок, евакуаційних засобів, навіть базових знань із тактичної медицини. Ми вчилися на власних помилках. Потім з’явилися натовські медичні стандарти, їх переклали українською, адаптували до реалій, почали масово навчати бійців і медиків. І вже після 2022 року наша військова медична система таки стала багаторівневою: від поранення – до стабілізаційного пункту, евакуаційної бригади, госпіталю, реабілітаційного центру – кожен етап працює як частина єдиного механізму.
Сьогодні ми маємо покоління медиків з унікальним бойовим досвідом.
Сьогодні ми маємо покоління медиків з унікальним бойовим досвідом. Наприклад, на рівні такмеду, якщо раніше турнікети накладали майже всім, то тепер є розуміння, що важливо оцінити ситуацію, і в багатьох випадках, по змозі, ліпше провести тампонування, відновити кровопостачання. Це означає, що якість навченості зросла. Результат – кількість смертей від крововтрати зменшилася, суттєво зменшилася кількість випадків, коли через неправильне застосування турнікетів поранені втрачають кінцівки.
– Ви говорили, що УАМСО відкрита і для цивільних лікарів. Військова та цивільна медицина вже працюють у спільному полі?
– Війна фактично зруйнувала старі бар’єри. Нині цивільні клініки також приймають поранених, допомагають у реабілітації, а військові лікарі передають свій досвід, якого раніше не було в цивільній практиці. По суті, в Україні з’явилася єдина професійна спільнота – медики сил оборони та цивільної системи охорони здоров’я. Ми навіть розробляємо спільні протоколи лікування, знеболення, ведення післяопераційних пацієнтів.
І саме тут, як на мене, важливу комунікаційну роль має взяти на себе Українська асоціація Медицина Сил оборони. Вона має бути тією платформою, яка об’єднує лікарів усіх відомств і профілів. Бо лише коли військова і цивільна медицина діятимуть як одне ціле, зможемо говорити про справжню медичну обороноздатність країни.
Іван Ступак, місто Київ.
Фото Павла Багмута
Війна
У Криму пролунали вибухи, повідомляють про приліт у штаб Чорноморського флоту РФ
У тимчасово окупованому Криму і Севастополі у ніч на сьогодні, 27 травня, пролунали вибухи, повідомляють про приліт у штаб Чорноморського флоту РФ.
Війна
Мобілізація в Україні — у Міноборони готують нові цифрові зміни
В Україні найближчими тижнями можуть змінити підхід до мобілізації. У Верховній Раді заявили, що Міноборони планує представити нові зміни, які стосуватимуться цифровізації процесів та перевірок через електронні реєстри.
Про це повідомили джерела ТСН.ua у парламенті та представник комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
За його словами, Міноборони може презентувати нові напрацювання вже протягом наступних двох-трьох тижнів.
Нововведення можуть бути пов’язані з більш глибокою цифровізацією мобілізації. Зокрема, розглядається активніше використання електронних реєстрів, у яких містяться дані про військовозобов’язаних. Раніше у парламенті також говорили про можливість використання ідентифікаційних кодів для мобілізаційної роботи.
Водночас, за словами одного з парламентарів, зміни, ймовірно, не торкнуться процесу оповіщення у громадських місцях. Частина нових рішень може бути оформлена через урядові постанови, а частина — потребуватиме голосування Верховної Ради.
Окремо у парламенті прокоментували інформацію про можливе “посилення мобілізації”. Народний депутат Максим Бужанський заявив, що Верховна Рада, на його думку, більше не голосуватиме за жорсткіші норми.
“Я переконаний, що за посилення мобілізації Верховна Рада дійсно голосувати не буде”, — сказав Бужанський. За його словами, чинний закон про мобілізацію, ухвалений у квітні 2024 року, вже є “достатньо жорстким”.
Депутат також заявив, що проблема полягає не у відсутності нових обмежень, а у виконанні чинного законодавства. За його словами, у 2025 році було лише 30 тисяч арештів рахунків через порушення мобілізаційних правил, а за перші чотири місяці 2026 року — ще 6 тисяч.
Радник міністра оборони Сергій Стерненко раніше заявляв, що мобілізація “перестане бути схожою точно на те, що відбувається зараз”. За його словами, йдеться про “дуже серйозні зміни”, однак деталей він поки не розкрив. Також він повідомив, що Україна планує активніше залучати іноземців до військової служби.
Нагадаємо, що на тлі обговорень нових правил мобілізації в Україні чоловіки з інвалідністю й надалі мають право на відстрочку від служби. Водночас її можуть скасувати, якщо не поновити документи або втратити статус інвалідності.
Війна
Прикордонники за допомогою дрона взяли у полон чотирьох російських військових
Бійці бригади “Форпост” Державної прикордонної служби України за допомогою безпілотника узяли в полон чотирьох військовослужбовців Збройних сил РФ.
Як передає Укрінформ, про це повідомила ДПСУ та оприлюднила відповідне відео.
“На підступах до позицій Сил оборони України, внаслідок вогневого подавлення та злагоджених дій прикордонників бригади “Форпост”, за допомогою БПЛА “Matrice 4T”, взято в полон 4 військовослужбовців ЗС РФ”, – ідеться у повідомленні.
Російські військові залишили укриття, склали зброю та, виконуючи команди операторів українського дрона, рушили у напрямку українських позицій, щоб здатися.
“Ще кілька років тому такий сценарій здавався фантастикою. Сьогодні – це реальність сучасної війни, у якій технології та професіоналізм українських воїнів змушують ворога обирати між полоном і знищенням”, – зазначили військові.
Як повідомляв Укрінформ, на Південно-Слобожанському напрямку, поблизу Вовчанська Харківської області, бійці прикордонної бригади “Форпост” взяли в полон трьох російських загарбників.
-
Суспільство6 днів agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика7 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Політика7 днів agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила павільйон на Всесвітньому урбаністичному форумі у Баку
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики
-
Усі новини7 днів agoАліна Гросу народила – як назвали дитину
