Connect with us

Суспільство

В Одесі комунальники запасаються дровами: у місті очікується дефіцит газу

Published

on


Через російські удари по об’єктах газової інфраструктури ліміти палива для Одеси обмежені, і комунальники вже готуються обігрівати школи та «пункти незламності» дровами.

Про це йшлося на засіданні комісії міськради з питань ЖКГ, повідомляє «Думська».

За словами профільного заступника міського голови Анни Позднякової, опалювальний сезон розпочнеться в районі 10 листопада, але точна дата буде залежати від температури. Згідно з нормативами, тепло повинні дати, коли стовпчик термометра протримається три дні поспіль на рівні +8°С і нижче.

У першу чергу зігріють школи, дитячі садки та лікарні.

Головний виклик, за словами віце-мера, — критичний стан газової галузі України, по якій російські окупанти б’ють практично щодня.

«З 1 жовтня — це вже шостий удар по газовій інфраструктурі, — підкреслила чиновниця. — На сьогоднішній день знищено 60% системи газовидобутку в Україні. Ведуться відновлювальні роботи, але швидко все полагодити не вийде, ми повинні це розуміти. Газу нам вистачить рівно настільки, наскільки дозволить погода. Чим холодніше — тим швидше вичерпаються ліміти. Якщо температура в листопаді буде, як минулого року, ресурсу вистачить приблизно до половини місяця».

Учасники засідання запропонували збільшити заготівлю дров. Цим займуться співробітники «Горзелентресту», попередній план — тисяча кубометрів.

«Дровами будуть обігрівати пункти незламності та заклади освіти, — розповів голова комісії Олександр Іваницький. — На балансі департаменту освіти є булерьяни — дров’яні печі тривалого горіння (працюють за принципом допалювання пічних газів, — Ред.), які при необхідності будуть встановлені в школах. Ніколи не думав, що в XXI столітті в мільйонному місті Одесі доведеться заготовляти дрова. Це просто жах. Але якщо іншого виходу немає — будемо працювати».

Що стосується прогнозів на зиму, то метеорологи, з якими поговорила «Думська», гранично обережні і не поспішають лякати або заспокоювати.

«Більш ніж на два тижні вперед наукового прогнозу не існує, — каже колишній ректор Одеського гідромету, головний науковий співробітник Інституту ринку та еколого-економічних досліджень НАН України Сергій Степаненко. — Все інше — ворожіння на кавовій гущі. Єдине, що можна сказати з імовірністю 90-95%: зима буде теплішою, ніж 15-20 років тому, через глобальні кліматичні зміни. Але це не виключає аномалій — як дуже теплих, так і морозних періодів».



Джерело

Суспільство

У січні за програмою компенсації розміновано 1,34 тис. га сільгоспземель

Published

on


Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Зокрема, протягом минулого місяця оператори виконали 12 угод із розмінування агроземель, а середня вартість очищення одного гектара становила 57,1 тис. грн.

Крім того, у січні Центр гуманітарного розмінування за вісьмома договорами очистив понад 3,5 тис. га сільгоспугідь. Вартість цих послуг становила 252,7 млн грн.

Наразі роботи з розмінування тривають за 25 договорами на агроділянках загальною площею близько 5,7 тис. га.

Загалом із початку дії програми виконано 73 договори, в межах яких до використання повернули 13,63 тис. га сільгоспземель. Загальна вартість виконаних робіт сягнула майже 790 млн грн.

У міністерстві нагадали, що під час формування плану гуманітарного розмінування на 2026 рік уперше в межах експериментального проєкту використали цифрову платформу GRIT.

Читайте також: Українські оператори протимінної діяльності назвали ключові потреби в обладнанні

За її допомогою сформували перелік земель сільськогосподарського призначення, які підлягатимуть очищенню в межах плану. Загальна площа таких ділянок становить 5 312 га.

Як повідомлялось, Програма розвитку ООН (ПРООН) підготувала 40 фахівців із гуманітарного розмінування, зокрема ветеранів та жінок із родин військовослужбовців, які розпочнуть роботу в громадах Харківської області.

За даними Мінекономіки, після завершення підготовки всі учасники та учасниці були офіційно працевлаштовані у державному підприємстві «Укроборонсервіс» строком на 12 місяців.

Фото: Олександр Павлюк / Телеграм



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Ізмаїльському водоканалу дозволили отримати кредит на 2 мільйони гривень Анонси

Published

on



Одним із питань порядку денного пленарного засідання сесії Ізмаїльської міської ради, що відбулося 6 лютого, стало надання дозволу Ізмаїльському водоканалу на залучення кредитних коштів.

Про це повідомляє кореспондентка Інтента.

Депутати одностайно підтримали рішення про укладення кредитного договору з Укрексімбанком у формі овердрафту на суму до 2 мільйонів гривень.

Згідно з ухваленим документом, встановлено такі основні умови кредитування:

  • термін дії договору — 12 місяців із дати підписання;
  • відсоткова ставка — не більше 17,75% річних;
  • щомісячна комісія за управління кредитом — 1% річних від ліміту.

Як зазначено в документі, отримані кошти планується спрямувати на покриття тимчасового дефіциту обігових коштів підприємства та забезпечення стабільної роботи водоканалу. Контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію міської ради з питань інфраструктури та життєзабезпечення міста. Варто зазначити, що залучення кредитних ресурсів Ізмаїльським водоканалом протягом останніх років має системний характер і відбувається щороку.

Депутати Ізмаїльської міської ради одностайно підтримали рішення про припинення договору оренди з Центральною районною лікарнею Саф’янівської сільської ради щодо приміщень в Ізмаїлі, де розміщується інфекційне відділення.

Також управління житлово-комунального господарства на Одещині підбило підсумки тендеру з вибору підрядника для відновлення стоянки великовантажного транспорту в Ізмаїлі. Майданчик для фур облаштують на шляху до перевалкових пунктів Ізмаїльського морського торгівельного порту. Його, згідно з умовами договору, мають зробити впродовж найближчих шістьох місяців. А всі необхідні роботи планують завершити до кінця 2027 року. Фінансувати роботи будуть декількома траншами впродовж вказаного терміну.


Антоніна Лубченко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У водно-болотних угіддях Буджаку і пониззя Березанського лиману порахували птахів: особин яких видів виявилось найбільше

Published

on


19-22 січня науковці НПП «Тузлівські лимани» спільно зі співробітником Дунайського біосферного заповідника провели традиційні середзимові обліки птахів на водно-болотних угіддях міжнародного значення «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас». Раніше такі обліки проводилися одночасно майже на всіх водно-болотних угіддях Азово-Чорноморського регіону і не тільки, а цьогоріч – частково у Буджаку й пониззі Березанського лиману. Про це розповіли у соцмережах нацпарку, передає видання «Південь сьогодні».

(Лиски. Фото – Олександр Бронсков)

На видовий склад та кількість птахів, як зазначили екологи, значно вплинули погодні умови цієї зими. Хоч снігу було не так багато, температури вночі опускалися нижче 12 градусів морозу, а майже вся поверхня лиманів вкрилася льодом.

«Відкрита вода на лиманах збереглася тільки в деяких місцях під впливом течії або підвищеної солоності, а от море було відкрите повністю», – розповідають фахівці нацпарку.

(Крижні. Фото – Олександр Бронсков)

Всього було обліковано більше 20 тисяч птахів 47 видів. Серед них 19 520 особин 28 гідрофільних видів. Нестандартно лідером за кількістю стали крижні – більше 7,5 тис. особин, а друге місце посіла гуска білолоба – 7 тис. особин, свищ – 2,6 тис. особин і галагаз – 1,3 тис. особин.

(Лебідь шипун. Фото – Олександр Бронсков)

Традиційно було зафіксовано три види лебедів, але чисельність кожного не перевищувала кількох десятків. Серед мартинів переважав жовтоногий – 140 особин, а ще були сивий і каспійський – 2 особини.

«Цікаво, що на відміну від попередніх років не було жодного мартина звичайного, не кажучи вже про крячків. Зате були одиничні чаплі сірі та білі і навіть бугай, як і зовсім трохи куликів – сивка морська, побережник чорногрудий, кульон великий. Цікаво було побачити журавлів сірих, які не зважаючи на погоду, наважилися зимувати у нас», – поділились спостереженнями екологи.

(Чикотень. Фото – Олександр Бронсков)
(Кульон великий. Фото – Олександр Бронсков)
(Галагази, крижні. Фото – Олександр Бронсков)
(Журавлі сірі. Фото – Олександр Бронсков)
(Гуска білолоба. Фото – Олександр Бронсков)
(Пірникози чорношиї. Фото – Олександр Бронсков)

Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Перше фото – побережник чорногрудий, Олександра БРОНСКОВА



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.