Connect with us

Суспільство

Деякі люди намагаються маніпулювати інститутом викривання

Published

on


Деякі особи роблять спробу здобути захист викривача, щоб уникнути дисциплінарної об’єктивної відповідальності на своїй роботі.

Про це повідомив заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Сергій Гупяк під час п’ятої щорічної конференції «Викривачі корупції в Україні: успіхи та виклики», повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми зіштовхнулися з певним викликом — деякі люди намагаються маніпулювати інститутом викривання. Є такі випадки, коли особа дійсно має проблеми щодо своєї роботи; розуміючи це, вона хоче захиститися статусом викривача й уникнути реальної об’єктивної дисциплінарної відповідальності, тож починає заявляти про корупцію для того, щоб отримати статус і захист. Ми маємо таку практику на цей рік і розуміння, як розмежувати ці речі, як рухатись послідовно, щоби спростувати одне або довести інше”, — сказав Гупяк.

Окрім цього, він повідомив, що цьогоріч НАЗК перезапустило свою комунікаційну стратегію щодо теми викривачів; агентство, зокрема, вийшло на нові майданчики, а також розробило як-от гайд для викривачів.

Читайте також: Викривачі корупції в Україні: у Києві стартувала щорічна конференція

За словами Гупяка, дослідження відомства показують, що вже більший відсоток населення готовий ставати викривачами, та все більше людей приязніше ставиться до викривачів.






П’ята щорічна конференція “Викривачі корупції в Україні: успіхи та виклики” / Фото: Юлія Овсяннікова. Укрінформ

Також серед здобутків заступник очільника Нацагентства назвав те, що в проєкт Державної антикорупційної стратегії й програми закладаються всі необхідні речі для реалізації євроінтеграційних зобов’язань.

Як повідомляв Укрінформ, Національне агентство з питань запобігання корупції підготувало законодавчі зміни для автоматизації процесу виплати винагороди викривачам корупції.

Фото: Юлія Овсяннікова / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Суспільство

Російська омбудсменка заявила про нібито «вивезення українськими військовими дітей з Донбасу до Німеччини»

Published

on



Російська омбудсманка Тетяна Москалькова під час зустрічі з диктатором Володимиром Путіним озвучила чергову дезінформацію, нібито українські військові вивозили дітей з Донбасу до Німеччини.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України.

«Російська омбудсманка Тетяна Москалькова під час зустрічі з диктатором Володимиром Путіним озвучила черговий пропагандистський наратив, нібито українські військові вивозили дітей з Донбасу до Німеччини. Насправді евакуація дітей із прифронтових територій здійснювалася через постійну загрозу обстрілів з боку РФ та відповідно до міжнародних гуманітарних норм. Жодних доказів “викрадення дітей” Москалькова не надала», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, подібні заяви є спробою РФ перекласти відповідальність за власні злочини. Адже саме Росія здійснювала незаконну депортацію українських дітей з окупованих територій, через що Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна та російської дитячої омбудсманки Марії Львової-Бєлової.

Читайте також: РФ затягує підготовку до обміну «1000 на 1000», Україна давно передала списки полонених – Лубінець

Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз у понеділок, 11 травня, запровадив санкції проти 23 фізичних і юридичних осіб за незаконну примусову депортацію українських дітей.

Крім того, 11 травня Уряд Великої Британії запровадив нові санкції проти 85 фізичних і юридичних осіб, які причетні до незаконної депортації українських дітей до РФ, а також працівників російської IT- компанії Social Design Agency, де готують кремлівську пропаганду.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі пішла з життя культурна діячка Лала Алескерова Анонси

Published

on



В Одесі пішла з життя культурна діячка, дослідниця та експертка з культурного менеджменту Лала Алескерова. Вона присвятила десятки років розвитку культурного середовища міста, працюючи в Одеському літературному музеї, Одеській національній опері та над створенням Стратегії культурного розвитку Одеси.

Про це повідомили колеги та друзі культурної діячки. 

В Одесі померла Лала Алескерова — багаторічна наукова співробітниця Одеського літературного музею, культурна менеджерка, авторка численних мистецьких та освітніх проєктів.

З 1988 по 2010 рік вона працювала в Одеському літературному музеї, де займалася дослідженням історії літературної Одеси та культурної спадщини міста. Пізніше продовжила діяльність в Одеській національній опері, обіймаючи посаду помічниці генерального директора зі зв’язків із громадськістю та провідної наукової співробітниці.

У 2024 році вона стала керівницею робочої групи “Дорожньої карти культурного розвитку Одеси” та однією з ключових розробниць “Стратегії культурного розвитку Одеси 2025–2035”. Вона активно працювала над формуванням сучасної культурної політики міста, залучаючи представників креативного сектору до стратегічних сесій та громадських обговорень.

Також Алескерова була членкинею команди проєкту “Одеса — Місто літератури ЮНЕСКО”, багато років очолювала оргкомітет Міжнародного книжкового фестивалю “Зелена хвиля” та брала участь у створенні освітніх онлайн-курсів у сфері культурного розвитку.

Колеги та представники культурної спільноти Одеси називають її однією з людей, які формували сучасний культурний образ міста та популяризували літературну спадщину Одеси в Україні та за її межами.

Також у квітні в Одесі відійшла у вічність багаторічна працівниця Одеського археологічного музею Людмила Поліщук, яка понад пів століття присвятила музейній справі. Вона була не лише хранителькою унікальних колекцій, а й наставницею для кількох поколінь науковців.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині водійка Lexus з’їхала в кювет, постраждав її чоловік

Published

on



На Одещині водійка Lexus з’їхала в кювет, постраждав її чоловік



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.